Відкрити головне меню

Парфьонов Леонід Геннадійович

російський журналіст

Парфьонов Леонід Геннадійович (рос. Парфёнов Леонид Геннадьевич, 26 січня 1960[1], Череповець) — радянський і російський журналіст, телеведучий, режисер, актор, автор телепроектів «Намєдні» і «Російська імперія».

Парфьонов Леонід Геннадійович
рос. Леонид Геннадьевич Парфёнов
Leonid Parfyonov1.jpg
Народився 26 січня 1960(1960-01-26) (59 років)
Череповець, Вологодська область, Російська РФСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність росіянин
Діяльність журналіст, ведучий, режисер, актор, редактор, сценарист, телеведучий
Галузь журналістика і телебачення
Alma mater Вища школа журналістики та масових комунікацій[d]
Знання мов російська
Заклад Червона Зірка, Правда, Moskovskiye Novosti[d], Огонёк, Q4139139?, Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР, ATV[d], 1-й канал Останкіно, НТВ, Перший канал, Russki Newsweek[d], 2x2, Дождь і RTVi
Членство Академія російського телебачення[d] і Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини[d]
Посада головний редактор
Нагороди
IMDb nm0661417
Сторінка в Інтернеті leonidparfenov.ru

П'ятикратний лауреат ТЕФІ (1995, 1999, 2000, 2002 і 2004 роках). Формально входить до Ради при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини. Опозиціонер.

З 19 лютого 2018 року веде відеоблог «Парфенон» на YouTube.

ФільмографіяРедагувати

Документальне кіноРедагувати

  1. 1988 — Діти XX з'їзду (про покоління шістдесятників)
  2. 1992 — Портрет на фоні: Єгор Гайдар
  3. 1992 — Портрет на фоні: Олександр Руцкой
  4. 1992 — Портрет на фоні: Нурсултан Назарбаєв
  5. 1992 — Портрет на фоні: Едуард Шеварнадзе
  6. 1992 — Портрет на фоні: Ігор Кирилов
  7. 1992 — Портрет на фоні: Людмила Зикіна
  8. 1993 — Портрет на фоні: Муслім Магомаєв
  9. 1993 — Портрет на фоні: Алла Пугачова
  10. 1993 — Портрет на фоні: Борис Гребенщиков
  11. 1993 — Портрет на фоні: Богдан Титомир
  12. 19972003 — Намєдні 19612003: Наша ера
  13. 1998 — Увесь Жванецький (телевізійне зібрання творів Михайла Жванецького)
  14. 1998 — Новітня історія. Сімнадцять миттєвостей весни через 25 років (про телефільм «Сімнадцять миттєвостей весни»)
  15. 1998 — Життя Солженіцина (до 80-річчя Олександра Солженіцина)
  16. 1999 — Століття Набокова (до 100-річчя Володимира Набокова)
  17. 1999 — Новітня історія. Місце зустрічі через 20 років(про телефільм «Місце зустрічі змінити не можна»)
  18. 1999 — Живий Пушкін (до 200-річчя А. С. Пушкіна)
  19. 20002003 — Російська імперія
  20. 2000 — Червоний день календаря (про два головні ідеологічні свята Радянської держави — 7 листопада і 1 травня)
  21. 2000 — Зикіна (про Людмилу Зикіну)
  22. 2000 — 300 років Новому року
  23. 2000 — Геннадій Хазанов. Жив-був я (про Геннадія Хазанова)
  24. 2004 — Ведучий (до 70-річчя Володимира Познера)
  25. 2004 — О світ, ти — спорт! (про Олімпійські ігри 2004 року в Афінах)
  26. 2005 — Смертельний політ (про Олександра Башлачова, очевидець подій)
  27. 2005 — Люся (до 70-річчя Людмили Гурченко)
  28. 2005 — Війна в Криму — все в диму (до 150-річної річниці Кримської війни)
  29. 2005 — Приватний Рубенс за сто мільйонів (про долю одного з головних шедеврів Рубенса, картини «Тарквіній і Лукреція», вивезеної після війни з Німеччини до СРСР)
  30. 2005 — Гамбіт. На місці подій (телепередмова до кінофільму «Турецький гамбіт»)
  31. 2006 — І особисто Леонід Ілліч (до 100-річчя Леоніда Брежнєва)
  32. 2007 — Вічний Олег (до 80-річчя Олега Єфремова)
  33. 2008 — Сучасниця (до 75-річчя Галини Волчек)
  34. 2009 — Птах-гоголь (до 200-річчя Миколи Васильовича Гоголя)
  35. 2009 — З твердим знаком на кінці (до 100-річчя з моменту створення і 20-річчя з моменту відновлення видання газети «Коммерсантъ»)
  36. 2010 — Хребет Росії (історія Уралу)
  37. 2010 — Зворикін-Муромець (історія створення телебачення і біографія Володимира Зворикіна)
  38. 2011 — Він прийшов дати нам волю (до 80-річчя Михайла Горбачова)
  39. 2011 — Родерер: Шампанське царів (до 270-ти ліття вживання шампанського в Росії і про роль шампанського в житті двох держав Росії і Франції)
  40. 2012 — Око Боже — про російських колекціонерів предметів класичного і сучасного світового мистецтва (до 100-річчя Пушкінського музею). 2 серії.
  41. 2012 — Perfetto! (про основні види італійської кави і їх секрети приготування)
  42. 2013 — Цвіт нації (до 150-річчя Сергія Прокудіна-Горського і 100-річчя 1913 року)
  43. 20162017 — Російські євреї (три серії)
  44. 2017 — #ЯПРОЙШЛА (про важливість ранньої діагностики раку грудей, в співавторстві з Катериною Гордєєвою)
  45. 2019 — Вогонь, вода і мідні куби.
  46. 2019 — Російські грузини.

Ігрове кіноРедагувати

  1. 1996 — Старі пісні про головне- 2 — другий дід Мороз
  2. 2000 — Тихі вири — камео
  3. 20032008 — 38 мавп на каналі 2×2 — професійний закадровий дубляж.
  4. 2011 — Generation П  — камео
  5. 2011 — Борис Годунов — дяк Щелкалов

ДубляжРедагувати

  1. 2014 — Пригоди містера Пібоді і Шермана — Містер Пібоді (Тай Баррелл)

НагородиРедагувати

  • П'ятикратний лауреат ТЕФІ (у 1995, 1999, 2000, 2002 і 2004 роках).
  • Премія Спілки журналістів Росії «Золоте перо Росії» (2000)
  • Приз телепреси в номінації «Телевізійна персона» (28 листопада 2002 року)
  • Гран-прі конкурсу «Книга року-2009» Федерального агентства з друку і масових комунікацій і Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Книга року за результатами голосування читачів журналу «Афіша» (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Приз «Найкраща книга журналіста» Федерального агентства з друку і масових комунікацій (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Приз «Срібний зливок» від радіостанції «Срібний дощ» в числі подій 2008 року (за книгу-альбом «Намедни. Наша ера. 1961-70»)
  • Премія імені Владислава Лістьєва (25 листопада 2010 року)
  • Премія Спілки журналістів Росії: «Зворикін-Муромець» «За незмінно штучну роботу на тлі конвеєрного телебачення» (2010)
  • «Професіонал року» (2010) за версією газети «Вєдомості»

ПублікаціїРедагувати

КнигиРедагувати

  1. Парфьонов Л., Чекалова О. Нам повертають наш портрет: нотатки про телебачення. — М.: Мистецтво, 1990. — 206 с. — ISBN 5-210-00221-7.
  2. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1961—1970. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2009. — 272 с. — 50 000 прим. — ISBN 978-5-389-00248-7.
  3. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1971—1980. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2009. — 272 с. — 50 000 прим. — ISBN 978-5-389-00575-4.
  4. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1981—1990. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2010. — 288 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-00032-2.
  5. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1991—2000. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2010. — 304 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-01107-6.
  6. Парфьонов Л. Зворикін Муромець. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2011. — 160 с. — 5000 прим. — ISBN 978-5-389-01502-9.
  7. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 2001—2005. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2012. — 224 с. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-389-02329-1.
  8. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 2006—2010. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, 2013. — 240 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-02757-2.
  9. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1689—1762. Петро I, Анна Іоаннівна, Єлизавета Петрівна. — М.: Ексмо, 2013. — 192 с. — 15 000 прим. — ISBN 978-5-699-60684-9.
  10. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1762—1801. Катерина II, Павло I. — М.: Ексмо, 2013. — 192 с. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-699-66961-5.
  11. Парфьонов Л. Г. Російська імперія. 1801—1855. Олександр I, Микола I. — М.: Ексмо, 2014. — 192 с. — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-75848-7.
  12. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1946—1960. — М.: Колібрі, Азбука-Аттикус, Agey Tomesh / WAM, 2015. — 288 с. — 20 000 прим. — ISBN 978-5-389-06130-9.
  13. Парфьонов Л. Намєдні. Наша ера. 1931—1940 / Леонід Парфьонов. — М.: Видавництво АСТ : CORPUS, 2017. — 224 с. — (Намєдні. Наша ера). — 8000 прим. — ISBN 978-5-17-100364-7.

СтаттіРедагувати

  • Передмова до «Михайло Ходорковський: Статті, діалоги, інтерв'ю». ISBN 978-5-699-48993-0

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати