Відкрити головне меню

Зміст

Гендерні стереотипи

Панове, а чому у нас в Вікіпедії жінки-спортсменки включаються до чоловічих категорій? Що це за нахабство таке? --Jphwra (обговорення) 05:35, 26 липня 2017 (UTC)

Ми жінок не дискримінуємо і не виділяємо для них окремих категорій, на відміну від англійської вікіпедії. У нас не буває фізичок і математичок, хімічок, тож і спортсменок виділяти не годиться. Українська мова інша, фізичка звучить принизливо. Спортсменка або поетеса — нормально, але краще не ділити за статтю ніде. Бо поетеса також і поет, лікарка - лікар, а докторша наук - нонсенс. --Дядько Ігор (обговорення) 06:13, 26 липня 2017 (UTC)
Наскільки я бачу, там не тільки енвікі виокремлює. І до того ж існують категорії про хокеїсток, футболісток,чому баскетболісток включають в категорію чоловіків-баскетболістів? --Jphwra (обговорення) 06:14, 26 липня 2017 (UTC)
Навіщо? Щоб було легше підраховувати кількість спортсменів тієї чи іншої статі? Звісно, в одних видах спорту їх приблизно рівно - бо сторінки про легкоатлетів чи біатлоністів створюються за результатами - чемпіони, призери. В інших видах спорту є дискримінація. Чоловічі ліги набагато престижніші, тому сторінок по чоловіків більше. Це прості й зрозумілі факти. Але воно того не варте. Бо, скажімо, перераховуємо прем'єр-міністрів Великобританії, навіщо Тетчер та Мей засовувати в іншу категорію? --Дядько Ігор (обговорення) 06:25, 26 липня 2017 (UTC)
Я не про те мову веду. Я про спорт. А загалом дискримінація за гендерними ознаками це так притаманно країнам постсоцтабору.... У нас жінка може ремонтувати рейки, бути повією але не в якому разі жінкою. Це єдиний висновок з цього розділу, який я бачу. --Jphwra (обговорення) 06:42, 26 липня 2017 (UTC)
Оскільки спорт роздільна діяльність, то потрібно виокремлювати. Але проблема в тому, що в англовікі є Sportspeople, Sportsmen і Sportswomen, тому поділ по категоріям однозначний. А в нас спортсмен це і взагалі і чоловік. По аналогії з англовікі замість спортсмена взагалі має спортлюдина, тоді і спортсмен і спортсменка можуть бути окремими категоріями в них. Але так не кажуть. Аналогічно по окремих видах спорту. --Basio (обговорення) 06:37, 26 липня 2017 (UTC)
Взагалі-то буває: Жінки-фізики, Жінки-математики, Жінки-хіміки   --Олег.Н (обговорення) 06:29, 28 липня 2017 (UTC)

  Коментар знайшов цікаву статтю відносно вчорашнього предмету обговорення. Там так само жінкам відвели роль показувати бюст, в принципі не дуже далеко від вчорашнього обговорення тут пішли і там. --Jphwra (обговорення) 05:52, 27 липня 2017 (UTC)

  • Гендерні стереотипи — це коли Категорія:Українські волейболістки є підкатегорією Категорія:Українські волейболісти. Або всі разом в одній категорії, або дві паралельні категорії, але варіант, в якому жінок роблять підкатегорією чоловіків, наче в них якась підлеглість щодо чоловіків, і є гендерним стереотипом — NickK (обг.) 10:00, 27 липня 2017 (UTC)
    З точки зору граматики, здається, все гаразд. Бо волейболісти - це не лише чоловіки гравці у волейбол, але й чоловіки і жінки разом також. Я не можу згадати якогось іншого слова в українській мові, яке б об'єднувало жінок і чоловіків гравців у волейбол. Тобто, або нам взагалі потрібно відмовитись від розподілу спортсменів за статтю або залишити так як є (що викликає певну плутанину), або придумати якесь нове слово в українській мові. Я глянув на інтервікі, не так багато вікіпедій виділяє окремо спортсменів і спортсменок. --yakudza 14:36, 31 липня 2017 (UTC)
    Єдиний вихід для ігрових видів Категорія:Гравці в ... і Підкатегорії ...ти і ...тки. Для неігрових не знаю як. --Basio (обговорення) 14:46, 31 липня 2017 (UTC)
    Для неігрових так і лишити без змін, бо Дядько Ігор проти, а в тих видах спорту лише тенісисти розвинуті. Тож нема чого створювати конфлікт на порожньому місці. А в ігрових той поділ і до підняття мною цього питання вже існував, частково але існував. --Jphwra (обговорення) 14:59, 31 липня 2017 (UTC)
    Ну, тут теж можна поприскіпуватися на предмет стереотипів, бо ж є фемінітив гравчиня   --Олег.Н (обговорення) 15:00, 31 липня 2017 (UTC)
    @Yakudza: Різниця в тому, що чоловіки таким чином опиняються в основній категорії, а жінки на рівень нижче. Тобто помилка не стільки граматична, скільки в дереві категорій: виходить, що ми виділяємо жінок у підкатегорію, а чоловіків залишаємо в основній — NickK (обг.) 16:16, 31 липня 2017 (UTC)
    О, зараз баскетболісток перегляну. --Jphwra (обговорення) 10:32, 27 липня 2017 (UTC)

О, питання статевої сегрегації. Вважаю, зловживання фемінітивами поганим явищем, але категорії по статях таки мають бути. На те вони й категорії, аби всіх ділити та сортувати за певними ознаками.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:23, 2 жовтня 2017 (UTC)

Щодо назв: вважаю, що найкращий варіант з уточнювальним словом жінки/чоловіки, бо для більшості професій чоловічий рід є загальним для представників обох статей (виняток голови, старости тощо - там майже зворотня ситуація).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:27, 2 жовтня 2017 (UTC)

Статті про роки

Вітаю товариство. У нас є кількасот статей про роки та деятиліття, які менші за номінальні 296 байт. Давайте візьмемося разом і швиденько їх доповнимо. Долучайтеся до місячника, щоб до зимового сонцестояння ця проблема зникла. --Brunei (обговорення) 10:34, 9 вересня 2017 (UTC)

А також не вистачає Категйорій та Статей (списків) ТАКИЙ-ТО РІК У .., наприклад, 1869 рік у залізничному транспорті[ru]. --ntonyahu(τaλk) 23:27, 2 жовтня 2017 (EEST/KYVT)

Пожертви

Можна створити кнопку "я вже пожертвував" і підтвердження тому буде електронна пошта
Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 18:29, 6 жовтня 2017 (UTC)

Осучаснення перекладів з білоруської мови

Прошу проукраспільноту не відкидати інструкцію з адаптації географічних назв Білорусії. Вимога вмотивована тим , що зараз світ схиляється до транслітерації назв. Україна повинна іти в ногу зі світом і відкидати нав'язане в часи СССР через російську мову традицію спотворення назв.

Також англійська та інші європейські мови відкидають радянський переклад , що виник через російську мову і користуються транслітерацією напряму з білоруської. Gomel - Homyel Якщо Україна проходить процедуру вступу до європейських цінностей то це теж належить до складових змін. Також збереження радянських перекладів - тримає нас культурно у "русскому мірє " і головне цим ми проявляємо зневагу до білоруського народу та мови. Адже коли Калінкавічы /вимовляється Калінкавічи/ ми своєю мовою передамо Калінкавічи - то цим ми культурно дивимось одними європейськими очима на Білорусь також це покращує стосунки з мешканцями, бо під час відвідин їм достатньо буде вимовити назву міста своєю мовою - і нам буде зрозуміло звідки ця людина прибула. Посилання на інструкцію http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/Bilorus.zip

Bohdan Bondar (обговорення) 17:56, 16 липня 2017 (UTC)

Проте чинний Український правопис має окремий розділ для передачі слов'янських назв, ці назви передаються за іншими правилами, ніж неслов'янські. За вашою ж пропозицією все має передаватися однаково.--Анатолій (обг.) 18:10, 16 липня 2017 (UTC)
Ми з білорусами жили разом понад тисячу років (чи то у складі Київської Русі, чи ВКЛ, РП, РІ чи СРСР). І в нас склались певні традиції, як передавати білоруські власні назви. Тож навряд чи треба їх «осучаснювати». І вже тим більше не у Вікіпедії це варто робити--V Ryabish (обговорення) 17:51, 18 липня 2017 (UTC)
  • Не зовсім розумію, як можна їх осучаснити. Староруське Берестьє — сучасне українське Берестя та білоруське Берасьце передати через російську транскрипцію польської назви Брєст, як в наркомівці? artem.komisarenko (обговорення) 17:59, 18 липня 2017 (UTC)
  • Що означає осучаснення? От є населений пункт Стяг Праці. Білоруською він be:Пасёлак Сцяг Працы, російською він ru:Знамя Труда (Гомельский район). У нас він і не транслітероване з російської Знамя Труда, і не не дуже просте для вимови транслітероване Сцяг Праци, а адаптоване Стяг Праці. Це і є те саме осучаснення чи мається на увазі щось інше? — NickK (обг.) 15:50, 19 липня 2017 (UTC)

Я маю на увазі, що зараз світовий тренд при адаптації назв інших країн схиляються до транслітерації назв з метою точного передавання звучання . На прикладі тієї ж Білорусії, що розробила інструкцію , де прослідковується транслітерація у спільних для слов'ян складових назв. Візьмемо назву геонімів білоруською мовою https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%9E%D1%81%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B0%D1%91%D0%BD,_%D0%90%D0%B4%D1%8D%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%8C . Ми бачимо , що білоруси зберігають українське івка та івський. Я пропоную не відкидати розроблену ДНВП Картогафія інструкцію. Вона не є такою , що з однієї крайності переклад назв кидається в іншу суцільна транслітерації . Дана інструкція винайшла баланс між перекладом та транслітерацією. Іструкції Картографія є результатом плідної роботи у групах , де збираються представники різних країн. Тобто дана інструкція не є очередним плодом фантазії щодо української мови , якого зараз чимало.

Інструкція ДНВП Картогафія не має ніякого стосунку до української мови. Її, очевидно, писали за бюджетні (тобто наші з вами гроші) якісь випадкові люди, які не мають жодної уяви про український правопис та історію української мови. Її просто потрібно повністю ігнорувати, як безумовну нісенітницю. Щодо того, що білоруси транслітерують наші назви з метою точного передавання звучання, то після того як вони познущались над Парашэнка, я в таке не вірю  . --yakudza 14:21, 31 липня 2017 (UTC)

--[[Користувач:Yakudzaa] 1/Прізвища та географічні назви це різне. Парашэнка це є вірна адаптація білоруською мовою. Білоруська мова у своєму розвитку застрягла на рівні СССР окрім окремих моментів. Там зберігають радянську традицію перекладу прізвищ. Тарас Шевченко по білоруськи адаптовано за цим самим принципом Шевчэнка. 2/ За правилами ведення дискусії Ви повинні обґрунтувати своє негативне ставлення до інструкції ДНВП адже заява занадто серйозна. Крім того я не будучи філогогом можу його спростувати . Наприклад :німецька мова . Там німецьке G передається через ґ а H через г. В українській мові буква г відрізняється від російської г. У нас переважно буква г передаєтак зване г придихове у російській буква г передає звук г який не є г придиховим а є чітко г з переходом у ґ.

NickK За правилами правопису іншомовних власних назв з Сучасна українська ділова мова М. Зубкова вид. Торсінг , 2003 рік стор. 168-174 географічні назви слід передавати як найблище до оригіналу з урахуванням норм українського правопису. Щодо білоруського Сцяг Працы . Керуючись правилом , що "і" після приголосних крім шиплячих та ц та правилом після шиплячих та ц (сторінка 172 ). Отже повинно бути згідно згадуваного мною підходу до максимальнго точного зберігання і правила про і та и Сцяг Праци. Тобто два наголошую критерія з правопису пітверджують мою позицію. Також розділ правопис слов`янських назв насправді присвячений тільки правопису назв російського походження . За білоруську мову згадка є тільки за прізвища та типові для слов'янських мов суфікси . Давайте відкриємо інструкцію ДНВП Картографія щодо передачі українською мовою цих суфіксів.

        - скі 	передається як	- ський

- ская - “- - ська - скае - “- - ське - цкі - “- - цький - цкая - “- - цька - цкае - “- - цьке - цкія - “- - цькі Ми на наочному прикладі бачимо , що суфікси спільні для слов'янських мов передаються за нормою правопису.

Висновок: суфікси спільні для словянських мов передаються за нормами українського правопису

         інструкція дотримується правила на прикладі Сцяг Праци и - і - коли після ц у назвах використовуємо и.

[Обговорення користувача:V Ryabish|обговорення]]) правопис це річ яка змінюється з часом у багатьох мовах. Мова - це живий організм. Насильно зупиняти розвиток мови це ображати її та просто ненауковий підхід. І повторююсь : проблема і моя і всіх хто з української локації що ми закінчили школу у 1990 роках , тоді у школах викладалась російська мова . На телебаченні 80 відсотків російськомовного контенту. Українські канали в плані об'єму не задолвольняли наші потреби тому ми споживали контент з російських медіаресурсів. Поява інтернету у побуті нічого не змінила , ми так само споживали російське. Виготовлений у Росії контент ненав язливо промивав нам мізки про братство слов ян , про єдність трьох братських народів. Це все перебуває у нас у підсвідомості і досі навіть у мене критично налаштованого до російського культурного світу з часу агресії з 2014 року. Я за звичкою споживаю виготовлений у Росії медіаконтент хоч розумію , що це невірно. Прийшов час розривати ментально навязану нам попагандою "єдність ". Чим скоріше ми це зробимо у середині себе тим скоріше настануть зміни навколо. Якщо ми не викинемо окупанта руський культурний мир з підсвідомості своєї ми довг оперебуватимемо у нинішньому становищі а саме буфер між агресивною Росією , а з іншого боку і не Європа. Нас не пускають бо чекають на зміни у середині самих. Зміна правопису географічних назв інших країн -це є одна з складових . Ми цим показуємо чм ми по старому дивимось на Білорусь як на сестру слов янської єдності чи спиймаємо її як самостійну країну. — Це написав, але не підписав користувач Bohdan Bondar (обговореннявнесок).

@Bohdan Bondar: Ваші пропозиції йдуть у розріз із практикою. Наприклад, візьмемо прикордонну річку Терюха (річка), яка білоруською за класичним правописом Цяруха і за академічним правописом Церуха. Назва річки в обох країнах очевидно усталена (вона прикордонна), і на цьому прикладі, як на мене, добре видно особливості передачі власних назв з білоруської мови. І ми пристосовуємося не до російської, а саме до української мови, наприклад, білоруське місто be-tarask:Докшыцы у нас Докшиці, а російською ru:Докшицы. Пом'якшення -ц- на кінці притаманне саме українській мові (не російській, і не білоруській), і тому воно є в нас. Так само й з іншими — NickK (обг.) 11:02, 6 серпня 2017 (UTC)
@NickK:

1/Перепрошую але Ваш приклад недоречний:

 Ви взяли українську версію назви з української локації , стаття української локації написана по білоруськомовним  джерелам. Створювати тезу яким має бути український  переклад по білоруськомовним джерелам про назву , що чинна зараз ненауково . Існує фактор нав'язування білорусами свого бачення. А бачення яке - якщо по російськи Терюха т ой по українськи теж так само.

І взагалі я піднімаю питання про топоніми власне білоруські . А Терюха є українсько-білоруська річка. Потрібно через реєстр Управління водних ресурсів районів України де вона протікає перевірити назву покрайній мірі ми цим перевіримо самих себе адже правило добрих намірів не повинно позбавляти нас уважності та відповідальності. Білоруська тарашкевиця та власне білоруська мова це різні речі . Навіть переклади на дві цих мови відрізняються. Головне : ви зазначили правило правопису але ви неуважно прочитали попередній мі йпост - там я зазначив видання правопису . А ви не зазначили видання правопису ,що б учасники дискусії могли перевірити джерело. Тому зазначте джерело правопису оскільки без нього при всій повазі до вашої тези вона не може бути зарахована без першоджерела.

Ось вагомий доказ моєї позиції . Офіційний нормативно -правовий документ з державного сайту -бази законів. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1055-14. Даний наказ є чинним , ігнорування його створює прецедент ігнорування законодавства України або вибіркового його пошановування. Даний наказ створений за тим же принципом що і попередній, тільки той був від ДНВП Картографія а , цей має статус нормативно -правового акту тобто є обовёязковим до виконання, у ньому - головне передача білоруської вимови з урахуванням норм української мови. Як я писав раніше , білоруси у вікіпедії передають назви українські за інструкцією , наприклад Іванівка білоруською мала бути Іванаўка , але вони згідно інструкції Іваніўка https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%9E%D1%81%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%B0%D1%91%D0%BD,_%D0%90%D0%B4%D1%8D%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%8C. Bohdan Bondar (обговорення) 09:08, 23 серпня 2017 (UTC)

@Bohdan Bondar: Екологічний паспорт Чернігівської області підійде як джерело? Бо, як на мене, Терюха є красномовним прикладом того, як одна й та сама назва пишеться й виомовляється білоруською й українською. Правопис я вам цитував найновіший, 2015 року. Щодо російської, то справді, деякі риси спільні в української й російської, але не в білоруської (Терюха/Терюха/Цяруха), деякі ж, навпаки, спільні в білоруської та російської, але не в української (Докшыцы/Докшицы/Докшиці). Так розвивалися слов'янські мови, не треба штучно це порушувати — NickK (обг.) 22:54, 12 вересня 2017 (UTC)

Bohdan Bondar Та інструкція з якої починав вже видалена бо в 2014 році вийшла постанова http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1055-14. Але зараз маємо проблему: бракує рук підтримувати життядіяльність . Навіть якщо ми поміняємо то будуть війни правок бо люди звикли Калинковичі і відкривши Калінкавічи буде дивуватись . Спочатку треба ці нові Калінкавічи пропагувати через картографічні проекти, в ЗМІ, В шкільних підручниках де можна. Якби не наркоманський потяг до картографії , активно був би тут . Російська мова є псевдослов'янською у нашому розумінні. Російська мова це мова фіноугрів мосха Псков меря і т.д., що мешкали у Золотому Кольці Росії . При хрещенні тМосковії священництвом з Болгарської Солуні стався унікальний випадок . Місцеве населенн яприйнявши хрещення запозичило 20-30 відсотків лексики . Польща хрестилась у католицтві але латина залишилась як мова науки , релігійної літератури тощо. То росіяни це фінноугри змішані з тюрками, після анексії Чингізидами у котрих Московія Росія була рабом / васалом до 1701 року , після якого перестала платити данину Кримському каганату як спадкоємцю /правонаступнику / Чингізидів. Українська вікіпедія повинна з терміну слов'яни видалити росіян . Слов'яни це українці білоруси і тільки прикордоння З Білоруссю і Україною та й то не все.

@Bohdan Bondar: Давайте без розмов про етногенез російського народу, цьому явно не місце тут. Я ж недарма наводжу біл. Церуха: вона ж прямо зазначена в інструкції, при цьому вона ще й прикордонна, тобто має усталені назви по обидва боки — і інструкція пропонує неусталений варіант. Ось і ціна цієї інструкції. Щодо решти ви праві — зміна має спочатку відбутися за межами Вікіпедії, і лише тоді вона відобразиться у Вікіпедії. Умовно кажучи, коли почнуть частіше писати в джерелах «Калінкавічи» замість «Калинковичі», тоді має змінитися й написання у Вікіпедії, а не навпаки — NickK (обг.) 01:00, 2 жовтня 2017 (UTC)
Адаптація, тільки адаптація. До чого тут російська, коли адаптація етимологічно-морфологічна? Це українізація. Не вважаю доречною деукраїнізацію на укрвікі.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:33, 20 жовтня 2017 (UTC)

Конкурс статей на музичну тематику

Привіт всім! У мене є ідея і бажання в 2018 році організувати конкурс статей, присвячений музиці! Чи є ті, хто зацікавлений допомогти?

Особливо, мене вразила відсутність статей про конструктивні частини гітари. Найкраще видно тут, (це я намагаюсь зробити навігаційний шаблон). Більшість існуючих статтей - стаби. А чи бачили ви у Вікіпедії статтю про акустичну гітару? І таких ситуацій багато. В якийсь момент, я зрозуміла, що не зможу сама це все написати і виправити (ну або на це не один рік піде), тому і пропоную такий конкурс!--JTs (обговорення) 07:40, 19 жовтня 2017 (UTC)

  Підтримую, взагалі то. Але є сенс поміркувати, чи робити конкурс по всій музиці разом, можливо тре виділити українську в окремий конкурс, чи ще якийсь розподіл на кілька конкурсів ... або окремі номінації у тематичному місячнику. --ntonyahu(τaλk) 05:40, 22 жовтня 2017 (EEST/KYVT)
Мені здається, «подрібнювати» тему не варто. Півтора роки тому проводився Місяць української музики. За 31 день 11 учасників створили 16 статей і 10 поліпшили, що є одним з найгірших показників серед усіх тематичних тижнів. До речі, якщо з конкурсом не буде виходити, можна оголосити музичний тематичний тижень або місячник — його набагто легше зорганізувати. Варто лише звернутись до учасників, щоб не збивались на створення малоінформативних статей про альбоми. У нас статей, подібних до РЕПліки (<2К) близько двох тисяч. --Олег (обговорення) 06:38, 22 жовтня 2017 (UTC)

Назва станції

Стаханов (станція) треба перейменувати на Стаханів (станція) - на сайті Укрзалізниці якщо пробити за пошуком то показує станцію Стаханів http://www.uz.gov.ua/search/?q=стаханів

У статті про місто Кадіївка фразу "місто і залізнична станція" замінити на місто та залізничний вузол. Так чітко буде означено що мова про йтиме лише про місто . На сайті Укрзалізниці я згадки про станцію Кадіївка не знайшов . Bohdan Bondar (обговорення) 07:51, 12 листопада 2017 (UTC)

Перейменовуйте сміливо, якщо в когось будуть претензії обговорюйте на СО.--August (обговорення) 12:41, 12 листопада 2017 (UTC)
У довіднику станцій УЗ теж Стаханів, проте на фасаді вокзалу написано Стаханов. Станції на тимчасово окупованих територіях УЗ не перейменовувала.--Анатолій (обг.) 13:20, 12 листопада 2017 (UTC)
Перейменував на Стаханів (станція), бо в усіх офіційних реєстрах вона під такою назвою — NickK (обг.) 02:12, 13 листопада 2017 (UTC)

Фальсифікація історії

Михайло Герасимов відомий фальсифікатор, реконструкція облич якого використовуємо ми. Чи таке можливе? Навіщо УкрВікі фальсифікує історію за рувікі? --Jphwra (обговорення) 20:18, 24 серпня 2017 (UTC)

Щоб назвати його фальсифікатором, на це мають бути дуже вагомі підстави. Поки що я навіть не бачу розділу Критика в статті про нього, про його метод. artem.komisarenko (обговорення) 20:30, 24 серпня 2017 (UTC)
Справа в тому, що всі ці обличчя не мають нічого спільного з їх дійсними обличчями. Я думаю тут варто обговорити це питання. --Jphwra (обговорення) 20:33, 24 серпня 2017 (UTC)
Потрібні АД. Критика бородатих князів-цапів точно десь має бути. Щодо власне облич — десь мають бути більш сучасні роботи на тему реконструкції, що, зокрема, мають щось говорити й про Герасимова, який помер вже чорт зна коли. Потрібні АД. artem.komisarenko (обговорення) 20:50, 24 серпня 2017 (UTC)
Значить треба шукати, але наші князі не можуть мати такі морди замість облич. Наша історія повинна повернутись, а не відійти до орків. --Jphwra (обговорення) 20:52, 24 серпня 2017 (UTC)
Не будьте голослівним. АД наводьте.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 2 жовтня 2017 (UTC)

ІМХО, спотворення невеликі: Ушаков: [1] vs [2]--ЮеАртеміс (обговорення) 09:34, 2 жовтня 2017 (UTC)

There is some critical information in Handbook of Forensic Anthropology and Archaeology (2016), but the method seems to be generally correct. Also in Empire Speaks Out: Languages of Rationalization and Self-Description in the Russian Empire (2009; probably not ВП:АД) it is said that while generalizing such methods from Europeans to other races the results deteriorate considerably. As an ВП:ОД I may suppose that Gerasimov's method is specialized for Russian, not Ukrainian personalities. By the way, Jphwra, can you show the examples of наші князі that cause your outrage? For example, Ярослав Мудрий is a bit rude, but has nothing of orcs. Джим Гаррісон (обговорення) 09:11, 13 листопада 2017 (UTC)

Вікіпедія:Статті, які повинні бути в усіх Вікіпедіях

Привіт всім! Я оновив список у відповідності із змінами, які були зроблені на Meta в останні п'ять років. Ласкаво просимо до покращення! P.S. Я радий бачити, що стаття Молюски вже вибрана. Джим Гаррісон (обговорення) 13:19, 14 листопада 2017 (UTC)

Назви статей починаються з «

Hello! There is a number of article whose titles починаються з « and many of them end also with »‎. Am I right that most of them should be renamed without quotation marks? See also починаються з " and починаються з '. P.S. There is also a number of articles starting with Greek letters, like починаються з ε, which is not recommended by Вікіпедія:Іменування статей#Латинська, українська та іншомовні абетки and, in the case of the stars, contradicts the general practice in Категорія:Зорі. P.P.S. Це α Рака, β Дельфіна, μ Жертовника, υ Андромеди, χ¹ Оріона. Джим Гаррісон (обговорення) 10:15, 13 листопада 2017 (UTC) Джим Гаррісон (обговорення) 09:24, 15 листопада 2017 (UTC)

Категорія:Вікіпедисти

Категорію Вікіпедисти перевести в основний простір категорій і до неї включати статті про вікіпедистів, що підтверджені джерелами, а теперішні категорії перенести в категорію Користувачі. Адже вікіпедисти вже є самодостатньою групою людей для того, щоби бути в основній категорії. --Микола Василечко (обговорення) 08:01, 21 жовтня 2017 (UTC)

  За --ntonyahu(τaλk) 05:43, 22 жовтня 2017 (EEST/KYVT)
  За теж про це думав, що варто якось розділити категорії на редакторів, про яких є статті, що будуть в основному просторі (Q4966873: Category:Wikipedia people) і всіх інших — у службовому (Q4654299: Категорія:Вікіпедисти). --Олег (обговорення) 07:07, 22 жовтня 2017 (UTC)
О, на Вікідані я не додумався глянути. Як бачимо, такі категорії вже існують в інших вікіпедіях, тож очевидним є потреба і в нас розділити. @Mr.Rosewater:, так як ви найбільше редагували список вікіпедистів, про яких існують статті, то, може, ви й почнете цю справу? Пропоную заодно, створити й підкатегорії: Категорія:Українські вікіпедисти та інші. Є достатньо статей для цього. --Микола Василечко (обговорення) 07:53, 22 жовтня 2017 (UTC)
Гаразд. Почекаємо трошки на думки інших, раз вже почали обговорення. --Олег (обговорення) 13:14, 22 жовтня 2017 (UTC)
  За --くろねこ Обг. 07:51, 28 жовтня 2017 (UTC)

Назва Категорія:Українські вікіпедисти неоднозначна. Це:

  1. вікіпедисти з України (громадянство: Україна, місце проживання: Україна)
  2. вікіпедисти — уродженці України
  3. вікіпедисти української національності
  4. вікіпедисти — редактори української Вікіпедії тощо???

Пропоную назву Категорія:Вікіпедисти з України, як більш однозначну щодо першого варіанту значень згідно ВП:Категоризація#Категорії "за ознакою" (НікК знову і вкотре поховав, видалив внесок інших)

Щодо категорій за простором назв див. також Користувач:Avatar6/Вікіпедія:Категоризація/Правила називання категорій (проект).--Avatar6 (обговорення) 10:43, 12 листопада 2017 (UTC)

See also Q24571886: критерій (мета)категорії () So what's the point of problem: differense between

--Avatar6 (обговорення) 08:00, 13 листопада 2017 (UTC)

Це і так уже є Категорія:Користувачі за країнами світу, Категорія:Користувачі за національністю. Не розумію навіщо це все потрібно було розписувати якщо і так є Категорія:Користувачі з України.--くろねこ Обг. 19:24, 15 листопада 2017 (UTC)

Сортировка: сделать Ґ сразу после Г

Добрый день! Прошу прощения, что пишу на русском, но надеюсь, что кто-нибудь переведёт. Я тут прочитал, что появилась возможность делать кастомную сортировку в категориях — возможно, вас это заинтересует, поскольку сейчас, как я понимаю, статьи, начинающиеся с Ґ, оказываются в конце. Пример Башкирской Википедии можно увидеть здесь. Wikisaurus (обговорення) 23:34, 23 листопада 2017 (UTC)

@Wikisaurus: Башкирська Вікіпедія очевидно не перша, оскільки в українській така зміна зроблена вже кілька років тому, і Ґ вже давно на місці. Наприклад, у Категорія:Сільське господарство Ґрунт іде між Гумно та День працівників сільського господарства. Можливо, використане якесь нове розширення, але саме виправлення в українській Вікіпедії зроблене вже давно — NickK (обг.) 11:49, 24 листопада 2017 (UTC)
NickK, вы правы, я ошибся: а тут почему не сортируется? Wikisaurus (обговорення) 11:52, 24 листопада 2017 (UTC)
@Wikisaurus: Так у башкирській Вікіпедії те саме: після Яя йде Яёй, потім Яғалбай, потім Яҙ. Судячи з усього, виправити сортування в категоріях вийшло, а в списках теж не вийшло. Тож не знаю, що в цьому нового, але в українській Вікіпедії так уже кілька років — NickK (обг.) 16:44, 24 листопада 2017 (UTC)

переніс інформації з наших карток на вікідані

Взяв в рувікі скрипт: Користувач:Шмурак/test1.js. Прошу користуватись (може навіть краще зробити гаджетом), таким чином переносячі наші дані на вікідані. При цьому у нас вони не видаляються, лише додаються там. Ще буду дороблювати. --Шмурак (обговорення) 16:01, 24 листопада 2017 (UTC)

Потрібно буде протестувати, бо не подобаються мені рос.слова. Наприклад, «'вересень', 'октябрь', 'ноябрь', 'декабрь'». Дякую за увагу! --くろねこ Обг. 06:37, 25 листопада 2017 (UTC)

Пропозиція музею

Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького дякує вікіпедистам за допомогу в покращенні статті   та запрошує до подальшої співпраці. Ось --Anntinomyобг 10:49, 4 грудня 2017 (UTC)

Дати заснування населених пунктів

Прошу вас повиправляти дати заснування сіл свого району. Так як вони списані з сайту ВРУ, а там вказано казна-які дати. Спирайтесь, як мінімум, на книгу "Історія міст і сіл", а якщо є, то й на інші джерела.--95.133.157.134 19:27, 6 грудня 2017 (UTC)

Вітаю. Ви можете повиправляти дати самостійно. Тим більше, що Ви не сказали, якого саме району. :-)--Brunei (обговорення) 19:50, 7 грудня 2017 (UTC)

Категоризація осіб щодо приналежності до країни

Категоризація будь-чого щодо території (місця), громадянства, мови, етносу, походження тощо

Це енциклопедія, яка повинна бути однозначною, давати чіткі означення і чітко класифікувати власні знання за чіткими ознаками.--Avatar6 (обговорення) 21:17, 7 грудня 2017 (UTC)

Це питання не врегульоване і викликає багато суперечок. Урегульовано тільки для США. Є два підходи до цієї категоризації:

  • вид діяльності + країна (історики України, письменники Великої Британії, скульптори Франції);
  • етнічність + вид діяльності (українські письменники, німецькі хіміки, італійські архітектори)

Перший підхід універсальний, бо дає також вказати історичні держави (композитори Австро-Угорщини). Але втрачається національність або мова творів, тому потрібно створювати підкатегорії. Наприклад письменники Канади можуть бути англомовними, або франкомовними. Подібне може бути і для України. Та й важливо яким був композитор: австрійським чи угорським.
Другий підхід дає більше уявлення про мову, національність особи, але може втрачатися приналежність до країни, особливо якщо особа проживає в іншій країні, але не втратила громадянства своє і пише на мові країни народження або країни проживання.
Потрібно щось узгодити. Варіанти:

  • вид діяльності + країна. Паралельні категорії пов'язані з мовою. Підкатегорії типу франкомовні поети Канади, угорські піаністи Авторо-Угорщини
  • етнічність + вид діяльності. Підкатегорії типу україномовні письменники, українські письменники Гетьманщини.

Важко підібрати якийсь варіант який влаштує всіх. Можливо зробити якийсь гібрид, але так, щоб давав однозначну категоризацію. Якщо це прийняти, то тоді вручну, ботом перенести до узгоджених категорій. Але це потрібно оформити правилом. Це важко але потрібно. Оскільки були обговорення в різних місцях, пропоную зробити тут. До обговорення запрошує насамперед @Avatar6, NickK, ReAl, Yasnodark та Стефанко1982:, які вже висловлювалися на цю тему та інших. Може я виклав не зовсім зрозуміло, пропонуйте свої варіанти, які могли б дати категоризацію, яка влаштувала всіх або майже всіх. --Basio (обговорення) 16:09, 22 листопада 2017 (UTC)

@Basio: Ви неправильно поставили питання, то й отримаєте неправильну відповідь. Варіант «українські письменники», «німецькі хіміки», «італійські архітектори» теж за країною, а не за етнічністю. Категорія:Латиські письменники (етнічність Латиші) відсутня, а є лише Категорія:Латвійські письменники (країна Латвія). Зрештою, є Категорія:Австро-угорські науковці, наприклад. Тож я не знаю, як відповісти на ваше питання, бо воно некоректне — NickK (обг.) 16:24, 22 листопада 2017 (UTC)
До речі, показовий приклад «історики України». Якщо візьмемо ЕІУ (яка очевидно знається на істориках) і введемо там «історик України», то побачимо, наприклад, історика України Джеймса Мейса (історик, який фахово досліджував історію України). Можливість створити цю категорію для мене виглядає значно важливішою за можливість створити угорські піаністи Авторо-Угорщини чи франкомовні поети КанадиNickK (обг.) 16:33, 22 листопада 2017 (UTC)
З назви категорії користувач повинен зрозуміти про що йдеться. Тому назви мають бути однозначні, потрібно уникати двозначностей. Для цього потрібно створити більше категорій. Історики України неоднозначне поняття, в тому контексті мабуть краще Дослідники історії України. А Історики України - історики з України, якщо прийняти перший варіант. А якщо прийняти другий варіант, то запропоновану назву. Варіантів назв категорій може бути багато, потрібно обмежити вибір наз категорій вищого рівня, бо тоді назви категорій нижчого рівня буде легше підібрати.--Basio (обговорення) 18:27, 22 листопада 2017 (UTC)
У нас нема однозначного варіанту. «Український історик» — може бути істориком з України, а може бути істориком-українцем. «Історик України» — може бути істориком з України, а може бути істориком, що досліджував Україну. «Історик з України» — може бути історик, який проживає в Україні, а може бути історик родом з України, який проживає деінде. Однозначним може бути хіба щось нелюдиночитабельне типу «Категорія:Персоналії:Україна:Історики» або «Категорія:Історики, які народилися, проживали або працювали в Україні». Пропоную все ж ставити зрозумілість вище за однозначність — NickK (обг.) 00:50, 23 листопада 2017 (UTC)
Історики України - це чітко і зрозуміло, це ті історики, чия наукова діяльність проходила в Україні чи ті сучасні історики, що мають укргромадянство. Незалежно від їх наукових інтересів, мови, раси, громадянської позиції чи походження.--Yasnodark (обговорення) 14:11, 23 листопада 2017 (UTC)
Все правильно з питанням. Щодо латиських та латвійських - це той рідкий випадок, коли поняття розрізняються.

"за країною, а не за етнічністю" — Та читач про це не знає. Щодо принципів назв, то ми маємо категоризацію саме за країною і читачу це одразу повинно ясно, а категорії штибу "Українські письменники" у іншомовних письменників чи письменників, що належать до нацменшин чи є громадянами України з антиукраїнською позицією можуть викликати протиріччя у необізнаних читачів та й низки користувачів. Що будуть розповідати, що український письменник - це лише письменник, що пише українською мовою, лише етнічний українець, лише українець з патріотичною позицією, чи взагалі лише етнічний українець, з вираженою і зазначеною патріотичною позицією, що народився в Україні та пише виключно українською мовою, їсть борщ, кричить "ПТН-ПНХ" і завжди відповідає "героям слава". Так можна дійти до абсурда. А "письменники України" - тут все ясно і зрозуміло читачу і не викликає подиву: чи то українець та патріот Короленко, що народився і творив в Україні, проте писав російською і не мав громадянства України. Чи такий самий Сенцов, що його мав, проте творив російською. Натомість Емма Авдієвська є письменницею україномовною, проте не належить до письменників України. А той же Бузина до них належить за будь-якими світовими стандартами, хоча є багато в чому українофобом і писав часто російською. Той же Шевченко був виключно російськомовним прозаїком, щоб ми робили якби він як і Короленко писав лише прозу - записали завжди до зарубіжних. Критерій за країною має бути простим: жив і творив у країні - належиш до письменників України, мав українське громадянство - теж. А мова, національність чи патріотизм - це показники інших категорій, і це має бути чітко зрозуміло необізнаному читачу. Бо на відміну від наших патріотів, фінів і весь світ не дивує фінська письменниця Туве Янсон, ірландський письменник Джеймс Джойс чи шотландський поет Роберт Бернс, хоча вони ні твору не написали рідною мовою. Жодень німець чи австрієць не скаже, що Гітлер - не їх, а якийсь рептилоїд. Та у нас спробуйте назвати приналежним до України Саакашвілі, Постишева чи Петровського, ба навіть письменника чи співака, що творив чи розмовляв не тією мовою чи був не того походження. Наприклад Прокоф'єв вважав себе українським митцем та українцем взагалі, а ми його чогось слідом за росіянами часто називаємо російським. Деякі патріоти навіть Ані Лорак намагалися записати в російські співачки, лише через виступи у країні-агресорі. Незважаючи на те, що вона має українське громадянство, народилася в Україні, представляла виключно Україну, ніколи не казала, що представляє іншу державу, має у репертуарі до 40 пісень українською мовою. Та навіть якби цього не було б, то за всіма світовими стандартами виключно завдяки громадянству вона вже належить співочого цеху України і навіть після прийняття іншого громадянства наприклад дійсною українофобкою Повалій, вона все одно б мала належити до категорій обидвох країн, бо десятки років працювала у нашій державі. Саме через такі незрозумілі причини без жодних АД Ольга Ломоносова і Євгенія Лоза "отримали" у нас у вікі російське громадянство, а про безперечно набуте ними українське громадянство на час проживання в Україні у віці 16 років - навіть не згадується. А факт достеменний на відмсіну від сумнівного та непідтвердженого здобуття російського громадянства, ось чому так важливо відкинути усі питання правильною назвою.--Yasnodark (обговорення) 16:30, 22 листопада 2017 (UTC)

@Yasnodark: Що саме ви пропонуєте? Прочитав ваші роздуми й не зрозумів пропозиції, тож конкретизуйте, будь ласка — NickK (обг.) 16:42, 22 листопада 2017 (UTC)
Завтра конкретизую, хоча ніби ясно пояснив.Yasnodark (обговорення) 16:49, 22 листопада 2017 (UTC)
  • але так, щоб давав однозначну категоризацію Звідки взялася ця вимога щодо однозначної категоризації? Тимко Падура український і польський поет, Острозькі українські і польські шляхтичі, Радзивіли, Адам Кисіль — та купа їх. Шевченко формально також і російський письменник. Так, росіян його творчість не цікавить, тим не менш, його повісті, Щоденник — це внесок в російську літературу. А Шептицький хто? Та купу прикладів можна навести. artem.komisarenko (обговорення) 16:45, 22 листопада 2017 (UTC)
    @Artem.komisarenko: Однозначну, в тому розумінні, щоб не виникало запитань до назви і структури категорій. Я нечітко написав. А особа може і українським і польським шляхтичем, які поетом. Обмежень на це немає. --Basio (обговорення) 17:10, 22 листопада 2017 (UTC)

Текст з ВП:Категоризація мого авторства, який є предметом полеміки:

---- Категорії "за ознакою" ----

Переважна більшість усієї маси категорій групує статті за певною ознакою: часом, місцем, призначенням, етносом, автором, походженням тощо. Називання таких категорій становить значну складність саме через синтаксичне багатство української мови на відміну і в порівнянні з тими ж таки західноєвропейськими.

  • Належність до певної країни (місця, міста) треба передавати відмінниковим узгодженням на відміну від прикметникового, оскількі прикметник від місця позначає окрім місця також етнос, мову тощо, що призводить до неузгодженостей і неоднозначностей. Тобто назву таким категорі ям треба давати на зразок Категорія:Політики США, а не "СШАнські політики" чи "Американські політики", бо в останньому випадку Категорія повинна містити підкатегорії "Північноамериканські...", "Латиноамериканські...", "Афроамериканські" політики.
  • Використання прийменника в/у повинно відповідати нормам українського правопису...

--Avatar6 (обговорення) 18:13, 22 листопада 2017 (UTC)

@Avatar6: Ваша логіка працює лише на прикметник «американський». Якщо використати приклад українських письменників, то виходить абсурд: Категорія:Письменники України, а не "Українські письменники", бо в останньому випадку Категорія повинна містити підкатегорії "Північноукраїнські...", "Латиноукраїнські...", "Афроукраїнські" письменники. Можу дати й цілком абсурдний варіант: Категорія:Критики України, а не "Українські критики", бо в останньому випадку Категорія повинна містити підкатегорії "Північноукраїнські...", "Латиноукраїнські...", "Афроукраїнські" письменники.NickK (обг.) 18:46, 22 листопада 2017 (UTC)
На будь-який прикметник, Ваша іронічна відповідь — лише відповідь на моє іронічне узагальнення, спрямоване отримати стандарт. Узагальнено і опосередковано: Порівняйте заклики: "нашіх Донецьких б'ють", "нашіх з Донецька бьють", чи "наших Донеччан бьють!". Три варіанти із різною семантикою сприймаються на перший погляд однаково, але носієм мови зовсім різно, насамперед через семантику, через усталений у контекстах порядок слів,

--Avatar6 (обговорення) 21:07, 22 листопада 2017 (UTC)

Донецькі донеччани з Донецька в нас у Категорія:Персоналії:Донецьк, і ми їх тут не обговорюємо, бо Донецьк не країна. Хіба спільнота вдариться головою настільки, що дійде до «Письменники ДНР» (на щастя, варіант з прикметником цієї долі уникне, бо «Деенерівські письменники» звучать так кумедно, що так навряд чи хтось напише) — NickK (обг.) 00:50, 23 листопада 2017 (UTC)
"Донецькі письменники" на відміну від "Письменники з Донецька" або "Письменники Донецька" семантично сприймається також як "Письменники Донеччини". Тому семантична" різниця між поняттями "держава", країна, регіон, адміністративна одиниця, населений пункт, територія в цьому питанні не грає ролі, на відміну від онтологічної різниці, бо все вищезазначене в цьому реченні, за онтологією — місця, які відрізняються один від одного рівнем (абстракції або адміністративного поділу утворень). --Avatar6 (обговорення) 06:37, 24 листопада 2017 (UTC)
Для того, щоб було однозначне трактування потрібно давати більш-менш детальне пояснення у описі категорії. А повністю уніфікувати не вийде, бо мова не комп'ютерна програма. Треба кожен випадок обговорювати окремо. Наприклад, український письменник - традиційно вважається, що це письменник, який пише українською мовою, незалежно від країни проживання. А всяких там булгакових за українських письменників ніхто не вважає, незважаючи на проживання в Україні. І що робити із такими письменниками, як Булгаков - питання складне. --yakudza 21:31, 22 листопада 2017 (UTC)
@Yakudza: Питання складне якщо його ускладнювати. Достатньо лише домовитись додавати Булгакових в обидві категорії і все. Бо краще, якщо хтось побачить зайве (на його особисту думку) ніж користувач не знайде те, що шукав. Це з одного боку. З іншого: категорія — це невдале місце для суперечок. Для НТЗ+АД Розбиратись слід на СО конкретних персонажів, мати АД в самій статті й складні визначення в преамбулах. artem.komisarenko (обговорення) 09:22, 23 листопада 2017 (UTC)
"Ніхто не вважає" - це ви у себе спитали і самі відповіли? Ви кажете про україномовних письмеників, а не про українських (Розкажіть Сенцову чи Анастасії Дмитрук, що вони - російські поети та письменники. Мало вам не покажеться. Забивайте баки, що Шевченко - російський прозаїк. Так само як і підтримувач усіх тогочасних майданів і повстань Короленко, віддавайте наших Росії - вона лише цього і хоче. Це заскорузлий радянський підхід, де росіяни усіх російськомовних гребли під себе, бо навіть українофобство Булгакова — річ недоведена, бо він глибоко поважав Липинського, а те що він плювався від тогочасних порошенків та яценюків - то я за таке українофобство, повірте якщо РФ нас знову, не дай Боже, поработить, то у 2117 за нововідновленої незалежності будуть так само розповідати про видатних героїчних діячів — Порошенка, Муженка, Турчинова, Яценюка, Гройсмана, що боролися, боролися і так само напоролися, як сторіччям раніше Виннниченко, Петлюра, Грушевський, і навіть Махно, а про Мирослава Поповича чи Олеся Бердника пам'ятатимуть одиниці, так само як зараз лише одиниці пам'ятають про внесок Липинського чи Туган-Барановського). Бо це категорія за країною, за мовою - це інша категорія. Ніхто окрім клятих нааших співвітчизників та у світі не гадає: всі знають, що Туве Янсон - фінська письменниця, Джеймс Джойс - ірландський, Роберт Бернс - шотландський, Елістер Рейнольдс - вельський. І ніхто не каже протилежного лише через "неправильну" мову творів. Приналежність до мови, країни та національності - це 3 різні речі і три різні категорії en:Category:Writers by nationality, en:Category:Writers by language, en:Category:Writers by ethnicity. і .Саме через такі невдалі "псевдопатріотичні" твердження, як через абзац вище, NickK категорія за країною має носити чітку і зрозумілу назву "Письменники України", щоб читач чітко розумів, що це категорія не за мовою, не за національністю, не за патріотизмом чи переконаннями, а саме за країною: там і наші патріоти (і україномовні, і російськомовні, і ідишомовні і кримськотатарськомовні), там і наші рособоти і угорці, і румуни, що писали чи пишуть в Україні. --Yasnodark (обговорення) 14:08, 23 листопада 2017 (UTC)
@Yasnodark: Ви навели гарний приклад. en:Category:Writers by nationalityen:Category:French writers, наш відповідник Категорія:Французькі письменники, формат той самий. en:Category:Writers by languageen:Category:French-language writers, наш відповідник Категорія:Франкомовні письменники, теж такий самий формат. en:Category:Writers by ethnicityen:Category:Catalan writers, наш відповідник Категорія:Каталонські письменники, знову той самий формат. Ви згодні з таким підходом? NickK (обг.) 18:19, 23 листопада 2017 (UTC)
Порівнювати "формати" кирилічних мов із романськими чи германськими безглуздо. Це автопереклад, за скорінення якого тут багато хто галасує. В латинічних мовах прикметник і іменник можуть мати єдину форму, на відміну від Укр. мови. Назви етносів, від яких походять прикметники (а вони походять від назв етносів, які в свою чергу, походять від назв територій), "Японець", "Француз" "Українець" в українській (як і в певних інших) мові, окрім національність, етнічне походження позначає "також" громадянство. А прикметники позн. будь що: місце, етнос, громадянство, мову. Отже прикметники не розрізняють жодним чином критерії (див. критерій категорії у Вікіданих) "місце народження", "місце створення", "місце діяльності" (дії, події), "предмет діяльності", "національність суб'єкта", "громадянство суб'єкта", на відміну від відмінкового узгодження словосполучення "за ознакою", яке семантично сприймається більш однозначно. В різних відмінках назва місця позначає саме місце, на відміну від похідних від назв місць прикметників. --Avatar6 (обговорення) 13:19, 24 листопада 2017 (UTC)
Семантична відмінність прикладу пари прикметників "латиський" (латиші, етнос) і "латвійський" (латвійці, громадянство) недосяжна іншим подібним прикметникам "французький, іспанський, непальський" тощо. Ось чому використання прикметників місць в назвах категорій українською збиває з пантелику критерії включення.--Avatar6 (обговорення) 09:20, 28 листопада 2017 (UTC)
NickK Я згоден з поділом на категорії, проте не згоден з назвами, бо у нас за українських, російських, французьких письменників вважають за будь-що, а не письменників своєї країни. Підтвердженням є теза іншого досвідченого адміна вище. Тобто у ваших варіантах назв нема чіткості та зрозумілості не лише для читачів, а й для редакторів з чи не найвищим стажем безперервної активності. Тому підхід назв застосований представниками багатонаціональних країн та багатомовних націй для нас є доречнішим. Це проглядається в іспанській і частково російській вікі, де з сенсами на відміну від назв схожі проблеми, ще більше ускладені радянсько-імперським підходом. Англвікі я обрав, бо вона більш наповнена найбільш і там 3 надкатегорії найповніше заповнені, а не через назви.
Тож саме формат "Письменники України" чи "Співаки України" дає нам зрозумілість сенсів для усіх читачів та користувачів. І ніхто з них не заволає: цей письменник не може бути у категорії "Українські письменники", бо він польськомовний, російськомовний, бо він єврей чи гагауз, бо він українофоб, антисеміт, сіоніст чи підросійський терорист. Бо у форматі "Письменники України" чи "Співаки України" гармонійно вкладається увесь спектр наших мешканців та громадян - і різномовні патріоти і фундатори нашого мистецтва і державності, і вороги всього звичного нам та нашої державності - так звана п'ята колона і аморфна чи нейтральна маса невизначених у просторі часі і переконаннях, так звана вата у мистецтві.--Yasnodark (обговорення) 14:55, 24 листопада 2017 (UTC)
@Yasnodark: Ваш приклад з англійської Вікіпедії працює (всі категорії містять те, що ви описали), а іспанський приклад не працює. es:Categoría:Escritores de Cataluña не є категорією письменників-каталонців за національністю (там, є наприклад, іспаномовний іспанець es:Juan Pando Marcos, який лише проживає в Каталонії), а є категорією письменників за регіоном іспанії (es:Categoría:Escritores de España por comunidad autónoma) поряд з письменниками з Мадрида es:Categoría:Escritores de la Comunidad de Madrid, письменниками з Наварри es:Categoría:Escritores de Navarra тощо. Тобто іспанська вікі теж не має трьох систем, про які ви пишете. При перекладі назв українською матимемо таке:
  • В англійській: Українські письменники, Іспанські письменники, Каталонські письменники, Кримськотатарські письменники; Україномовні письменники, Іспаномовні письменники
  • В іспанській: Письменники України, Письменники Іспанії, Письменники Каталонії, Письменники Мадрида; Письменники українською, Письменники іспанською
Якщо ви знайдете Вікіпедію, в якій є три категорії письменників: за країною, за мовою та за національністю, будь ласка, наведіть таку — NickK (обг.) 13:03, 27 листопада 2017 (UTC)
Я про те, щоб були категорії Категорія:Письменники України, Категорія:Російськомовні письменники. Обидві чітко зрозумілі. А категорію за національністю вживати у тих випадках - де дійсно потрібно. Головна мета - щоб категорію, щоб категорію, яка охоплює письменників країни не сприймали за представників етносу чи мовної спільноти як зарах відбувається з "українськими письменниками". Тож у преамбулі пишемо український російськомовний письменник (хоча це не про Куркова - бо він двомовний, а про когось іншого) та поміщаємо знизу категорії Категорія:Письменники України, Категорія:Російськомовні письменники. (До речі, Курков беззаперечно вважає себе за росіянина, бо як більшість наших співвітчизників не знає ані власних коренів предків, ані етногеографії Східної Європи, адже його батько-"росіянин" з типовивим росіяниним зросійщеним українським прізвищем Курков з Ростовської області, де за підрахунками російського вченого Кабузана у 1920-і роки українці встановили 54 відсотки. На жаль у 1939 році заляканих мешканців цього та іншого регіону після Голодомору та репресій насильно записали до росіян. українцями зазначили лише некорінних та новоприбулих з України мешканців. На жаль батько Куркова - вже застав лише той сфальсифікований перепис, і мабуть з питань безпеки про реальне походження батьки йому не розповіли, так само було з нащадками переселену у Примор'я після операції "Вісла" і дізналися про справжнє своє походження лише за багато років розпаду Союзу, а до того вважали себе поляками, як Курков себе - росіянином через необізнаність чи недостатньо гострий розум свого батька - пересічного представника свого покоління, бо той кожного разу після згоряння минулих внесків за словами сина біжить до чергового бульбашкового розрекламованого банку-піраміди з найбільшими відсотками, таке було вже 6 разів). А категорію за походженням у складних випадках для титульних націй держав певно для уникнення аналогічних проблем непорозуміння вже щодо цього пласту категорій Категорія:Письменники російського походження чи Категорія:Письменники українського походження тощо.--Yasnodark (обговорення) 14:25, 28 листопада 2017 (UTC)
@Yasnodark: А де ви проведете межу між приналежністю до етносу й приналежністю до країни? Скажімо, Гоголь — «письменник України», «письменник Росії» чи «письменник Російської імперії»? Однозначна приналежність у нього лише до Російської імперії (він жив там і був російським підданим), далі ж він етнічний українець родом з сучасної України, який найбільший внесок зробив до російської літератури, працюючи в сучасній Росії — NickK (обг.) 14:34, 28 листопада 2017 (UTC)
@NickK: Маємо використовувати для колоніальних країн, підвладних країн та імперій двоякий підхід: мають бути присутні категорії за тогочасними і за сучасними межами, тож і Гоголь і Шевченко мають бути віднесені принаймні до двох категорій за країною Категорія:Письменники Російської імперії та Категорія:Письменники України. Хоча зважаючи періоди творчості задля справедливості варто у першого додати також категорії Категорія:Письменники Росії та Категорія:Письменники Казахстану у другого.--Yasnodark (обговорення) 14:44, 28 листопада 2017 (UTC)
@Yasnodark: Ви почали з нема чіткості, а закінчили тим, що має бути двоякий підхід. От і Шевченко з загальновизнаного «українського письменника» (так, можна розуміти це по-різному, але не можна не визнати, що Шевченко в усіх джерелах так описаний) став «письменником Казахстану». І якщо читач спокійно перетравить те, що Шевченко є українським письменником, щодо «письменника Казахстану» в читача буде велике питання, що ж то за критерії такі дивні в цій Вікіпедії — NickK (обг.) 19:50, 28 листопада 2017 (UTC)
@NickK: бо читач завдяки подібній категоризації чітко зрозуміє, що Шевченко — україномовний поет, російськомовний прозаїк, українець за походженням (поки достаменно не доведено, що він є онуком царя Миколи 1, бо видається, що він українець лише по матері Бойко, а за батьком не знамо хто — певно німець на відсотків 90% з російською самосвідомістю, якою певно і володів його біологічний батько великий князь Костянтин, та й тоді він буде - переважно українського походження — тож не будемо заплутувати ситуацію) і будучи громадянином багатононаціональної зниклої імперії — Російської, жив тривалий час і творив на території сучасних України, Росії та Казахстану і тому є письменником цих країн. Все чітко і зрозуміло та не треба складати хибне уявлення у читача, що Шевченка з свого українського села все життя не вилазив або лише виїздив за надхненням у нетривалі туристичні подорожі. Так само як можно казати, що Чайковський - лише російський композитор, коли він за національність - українець та протягом 30 найбільш продуктивних років жив на дві сучасних країни на теренах вже неіснуючої Російської імперії — України і Російської Федерації, частину кожного року проживаючи в одній, а іншу частину в іншій сучасній державі. Так само Євген Кисильов вже тривалий час називає себе виключно українським журналістом, а Михаїл Саакашвілі - українським політиком. Проте ще 10 років тому вони вважали себе відповідно 100-процентними російським журналістом та грузинським політиком, хоча і заїзджали періодично до нашої державі - один по справах робочих, інший - революційно-політичних. Не виключено, що ви зможете себе назвати представником Франції в не меншій мірі, ніж представником України. Так читач матиме реальне уявлення.-Yasnodark (обговорення) 13:47, 29 листопада 2017 (UTC)
@Yasnodark: Я перепрошую, але ви самі пишете: Євген Кисильов вже тривалий час називає себе виключно українським журналістом, а Михаїл Саакашвілі - українським політиком. Пряма підстава додати Категорія:Українські журналісти та Категорія:Українські політики. Так само їх попередня діяльність відносить їх до Категорія:Російські журналісти та Категорія:Грузинські політики відповідно. Саме такі категорії (з точністю до назв і підкатегорій) стоять у статтях Кисельов Євгеній Олексійович та Міхеіл Саакашвілі. Працює ж система, для чого вигадувати проблеми? Шевченка ж ніхто не класифікує до Письменників Казахстану: ні сам Шевченко, який не вважав себе ні казахським письменником, ні письменником Казахстану, ні Казахстан, який не вважає Шевченка своїм представником, ні іншомовні Вікіпедії, жодна з яких не відносить його туди. Може, все ж не варто вигадувати велосипед? — NickK (обг.) 16:58, 29 листопада 2017 (UTC)
Вкотре кажу: у преамбулі ми пишемо український та російський, проте, щоб зрозуміло було, що йдеться не про мову чи національність, а саме про приналежність до країни додаємо категорії "Письменники України" та "Письменники Росії", "Журналісти України" та "Журналісти Росії". Бо йдеться про сукупність людей певної території, саме така категоризація найбільш чіткою та зрозумілою і не викликає питань.
Щодо Шевченка не певен, що справедливо ігнорувати значний період творчості: він там жив, він там писав - і пером і фарбами, він кохав і від того кохання була народжена дитина. До речі, зараз про цей період кобзаря навіть фільм знімають навіть https://politeka.net/ua/news/259451-film-o-shevchenko-snimut-v-kazahstane/ . Я спеціально навів найскладніший приклад з ніби виключно нашим, що ані трохи не відрізнявся від тих, кого ми цураємося. Проте є багато випадків, де ніхто не заперечує двоїсть персони.--Yasnodark (обговорення) 17:29, 29 листопада 2017 (UTC)
Якщо проблема в тому, що хтось не включений до категорії, проблема не в назві, а або в самій статті, або в критеріях включення до категорії. І зрозумілості не виходить, бо «Шевченко є одним із письменників Казахстану» не є зрозумілим твердженням — NickK (обг.) 18:24, 30 листопада 2017 (UTC)

@Perohanych:--Avatar6 (обговорення) 22:45, 7 грудня 2017 (UTC) перепрошую за відкот, але обговорювати окремі категорії не вистачить життя. Тож дивіться аргументи тут. Назва Категорія:Українські збірки вкрай невдала і беззмістовна. Як і саме поняття збірка неоднозначне, яке ::: літературних творів, художніх, музичних, програмного забезпечення, трактори української збірки :-), збірки мовою?, збірки де видані?, де створені компоненти?, які в збірок критерії українства? [[Обговорення категорії:Збірки творів України}} більш відокремлює країну, хоча теж недосконале, нажаль, (.--Avatar6 (обговорення) 21:17, 7 грудня 2017 (UTC)

І країна, і народ, і національність, і територія

Питання архіважливе. Свідомо чи несвідомо пропонується річ страшна і неприйнятна для майбутнього українців (у якнайширшому розумінні цього слова) і ідентифікації українського — всюди де можливо вивести статті з категорії «український …», «українська …», «українське…» в категорії з іншими назвами.

Там де є потреба вводити підкатегорії за державою, мовою, етнічним походженням, треба їх вводити, але саме як підкатегорії в рамках надкатегорії «український (-а) (-е)». Особливо коли це стосується сфери літератури, мистецтв, науки.

Ініціатори даного обговорення задають питання що називати українським — чи створене українцями, чи створене в Україні як державі, чи створене на теперішніх або колишніх етнічних територіях України, чи те що має стосунок до української мови. Переконаний, що для Української Вікіпедії відповідь очевидна — все це є українським і має відноситися до категорії «український …», «українська …», «українське…». А вже підкатегорії, де потрібно, можна вводити.

Пошук аналогій в іншомовних вікіпедіях показує різні підходи. Досить, до прикладу, подивитися інтервікі до Категорія:Літератури народів світу. Навіть у рамках англійської мови трактується по різному як en:Category:Literature by country і як simple:Category:Literature by nationality.

Носії «імперських» мов роблять поділ літератур за країнами: es:Categoría:Literatura por país, ru:Категория:Литература по странам. Так само на протилежному кінці спектра — у носіїв умовно кажучи «малих» мов, де їхня література здебільшого обмежується лише однією країною.

Натомість у тих Вікіпедіях, які створюються чисельними народами, що мешкають у національних державах (до яких відносится і Україна, хоч як цього не хоче і не може сприйняти п'ята колона) і є найближчими до нас, підхід інший — за народом, національністю: ro:Categorie:Literatură după naționalitate, hu:Kategória:Irodalom nemzetiség szerint, pl:Kategoria:Literatury narodowe, cs:Kategorie:Literatura podle národností.

Відповіддю на питання штибу «чи, чи, чи… ?» має бути «і, і, і …».

«має бути «і, і, і …» +1 голос --ROMANTYS (обговорення) 07:28, 9 грудня 2017 (UTC)

Будьмо пильними. --Perohanych (обговорення) 02:32, 8 грудня 2017 (UTC) Тут універсальна електронна енциклопедія українською мовою. До чого тут лише "українські"? Мова про прикметники, які походять від назви територій: манчжурські, донецькі, кубанські, африканські, Північноамериканські, американські, Латиноамериканські, Афроамериканські, афрофранцузьки тощо.. Поетичні словосполучення української мови використовуються в художніх творах і повсякденному спілкуванні. В енциклопедіях вони використані лише в преамбулах через усталену традицію і зручність швидкого сприйняття означень, але, і також далі в текстах статей енциклопедії іде розшифрування багатозначностей прикметникового словосполучення шляхом уникнення такої "мовної поетичності" задля енциклопедичнї точності. Порівнювати українські мову з неслов'янськими — нехтувати семантикою української мови. Яким чином робиться каталогізація в бібліотеках? Напевно не за такими прикметниковими словосполученнями, а означеннями із відмінниковим узгодженнями. Будьте пильними, не дайте перетворити енциклопедію в "збірку всього українського" із первинною ознакою — неспроможність українців визначити критерії "українства-українськості", як і взагалі всіх країн-ств / країн-ськостей. В Категорія:Українські збірки ідуть також збірка: фільми, колекції будь-чого українського, автомобілі автоЗАЗ і космічні модулі Південмашу, української збірки. Див. ВП:Категоризація — категорії призначені для чіткої класифікації за формальними ознаками, а не за поетичними літературними словосполученнями ревнистів української мови за бажанням "поширити українство в українській мові" |:-).--Avatar6 (обговорення) 12:06, 8 грудня 2017 (UTC)

Тут "універсальна електронна", а не "літературна" енциклопедія українською мовою. До чого тут лише "українські"? Мова про прикметники, які походять від назви територій: манчжурські, донецькі, кубанські, африканські, Північноамериканські, американські, Латиноамериканські, Афроамериканські, афрофранцузьки тощо.. Поетичні неоднозначні словосполучення української мови використовуються в художніх творах і повсякденному спілкуванні, — усі ці використання мають власний контекст.. В енциклопедіях вони використані лише в преамбулах через усталену традицію і зручність швидкого сприйняття означень, але, і також далі в текстах статей енциклопедії іде розшифрування багатозначностей прикметникового словосполучення шляхом уникнення такої "мовної поетичності" задля енциклопедичнї точності. Порівнювати українські мову з неслов'янськими — нехтувати семантикою української мови. Яким чином робиться каталогізація в бібліотеках? Напевно не за такими прикметниковими словосполученнями, а означеннями із відмінниковим узгодженнями. Будьте пильними, не дайте перетворити енциклопедію в "збірку всього українського" із первинною ознакою — неспроможність українців визначити критерії "українства-українськості", як і взагалі усіх -ств / -ськостей. Тобто українці неспроможні чітко класифікувати власні знання. В Категорія:Українські збірки ідуть також збірка: фільми, колекції будь-чого українського, автомобілі автоЗАЗ і космічні модулі Південмашу, української збірки. Див. ВП:Категоризація — категорії призначені для чіткої класифікації за формальними ознаками, а не за поетичними літературними словосполученнями ревнистів української мови за бажанням "поширити українство в українській мові".--Avatar6 (обговорення) 12:00, 8 грудня 2017 (UTC)
Вікіпедія НЕ створює реальність, а викладає її у вигляді (псевдо)енциклопедичних статей. Якщо Гоголь/Булгаков українські або російські або українські та російські в залежності від методу трактування народа-нації, значить Вікіпедія має враховувати всі варіянти. artem.komisarenko (обговорення) 21:53, 8 грудня 2017 (UTC)

Статті інших Вікіпедій без української інтервікі

Доброго вечора,

Наприкінці листопада я оновив усі списки з Категорія:Вікіпедія:Відсутні статті, зокрема, статті англійської, російської, польської, білоруських та інших Вікіпедій без українських інтервікі-посилань. Найстаріші з них не оновлювалися по 6 років, зараз там актуальні списки станом на кінець листопада. Пропоную любителям перекладів та любителям написання статей на популярні теми долучатися  NickK (обг.) 18:19, 3 грудня 2017 (UTC)

І скільки нам імпортувати? Може, пора щось і навзамін дати? Пропоную любителям перекладів та любителям написання статей на популярні теми натомість трохи написати-перекласти статей з укрвікі без інтервікі-посилань. --ROMANTYS (обговорення) 18:51, 3 грудня 2017 (UTC)
Дивлюся на це і думку гадаю. "Україна це Європа". Ага. Ця Вікіпедія інтровертна. Тільки на імпорт заточена. Вона — пожирач контенту з безглуздим автоперекладом, замість створення і єкспорту, або створення контенту світовими мовами для подальшого реекспорту в інші мови... Ось чому жеремо гранти, кредити мвфів, субсидії… Ми нічого світу неспроможні експортувати через власний "мовний нацизм" з усіма ціма "фільтр пряме міжмовне посилання", "використовуйте шаблон нп" тощо, які тільки на пожирання призначені. Адже українці-користувачі Вікіпедії свідомо їх авторами! відрізаються від потрапляння в інші вікіпроекти, щоб там "не натворили чогось українського"!!!!!! Тобто їм відрізано ходити "в Європу" вже тут, у Вікіпедії українській! Адже тут "змаганя за користувача", "з України", який тікає звідси, через такі "фільтри-прокладки", через таких фільтрувальників, якім не зрозуміло, що завдання українців — боротися на світовому рівні, а не створювати штучні кордони і відокремлення від світу за "мовними ознаками". Де боротьба за користувачів редакторів зі світу?? Бо конкуренція світового рівня — це не кількість статей, чи кількість відвідувань, а "кількість і якість інформації про Україну і українців, і якість такої інформації на світовому рівні"!! А ви тут фільтруйте... Україну від світового товариства. вдячна праця. Подяка вам від українців, що будуєте китайський мур між нами і світом.--Avatar6 (обговорення) 20:01, 3 грудня 2017 (UTC)
Замість акцій "купуйте українське" в Україні треба акції "купуйте українське за кордоном" та "створюйте в Україні, щоб продати українське за кордон Україні, "українська продукція — світу!"--Avatar6 (обговорення) 20:24, 3 грудня 2017 (UTC)
Avatar6 Темою вище я тестую скрипт для експорту наших даних на вікідані. --Shmurak (обговорення) 21:00, 3 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS та Avatar6: Ніхто вас не змушує, хочете перекладати статті про Україну іншими мовами — перекладайте. Тільки хибна думка про те, що там суцільні імпортні теми, наприклад, у нас нема статті Нога (про людську стаття Нога людини є, а про ногу взагалі немає) або на дуже таку українську тему Малина (ягода). Звісно, можна поставити пряме міжмовне посилання на рувікі, щоб читач пішов туди й залишився там, бо протилежне я чомусь уявляю слабко — не вірю, що в російській Вікіпедії хтось додумається послатися на статтю про частину тіла чи про ягоду в українській Вікіпедії. Але якщо 50 Вікіпедій мають статтю про малину, а 90 — про ногу, мабуть, це ознака того, що українській Вікіпедії ці статті теж потрібні — NickK (обг.) 21:38, 3 грудня 2017 (UTC)
@NickK: «можна поставити пряме міжмовне посилання на рувікі, щоб читач пішов туди» — А чому, власне, ТУДИ, «на рувікі»? Та ж Малина (ягода) має аж 49 інтервікі. Чому при вікіфікації в шаблоні «не перекладено» пхати російську версію статті? Чому не англійську? Не зрозуміло? Не польську, білоруську? Вони, за наукою, ближчі до української, ніж російська (віддаленість 16%, 30% та 38% відповідно). «в російській Вікіпедії хтось додумається послатися на статтю…в українській Вікіпедії» — та з тієї ж причини, їм не зрозуміло, до російської значно ближча болгарська. Між голандською та англійською відмінність менша, ніж укр. та рос., лише 37%, але скільки англомовних прочитають статтю голандською? А навпаки — запросто, бо міжнародна мова, вивчають в школі. Ви ж пропонуєте зробити з укрвікі філіал рувікі, бо впевнений на 99.5%, що хоч «українській Вікіпедії ці статті (Малина (ягода), Нога) теж потрібні», але їх автори підуть шляхом перекладу з рувікі. І щодо цих двох, то це лишень пів біди. Але там є значно політизованіші теми, при перекладі котрих ми будем пропагувати російську точку зору. Пригадайте недавнє Вікіпедія:Запити до адміністраторів#Пропаганда не необхідна, де адмін укрвікі ReAl за небажання написання статті про фільм «Крим» назвав нас «сіромахами». Є в рувікі така стаття, то й ми зобов'язані «висвітлити», «проаналізувати», інакше — сіромахи. В англвікі, німецькій, французькій, італійській, іспанській також нема, але сіромахи — МИ. Чи вони також сіромахи? Написав би таке адмін на англвікі — не маєте статті про фільм «Крим» — сіромахи? Вони б звичайно, не зрозуміли, але є словник: «Те саме, що сірома 1. — Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (Нечуй-Левицький, I, 1956, 67); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Панас Мирний, V, 1955, 181); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (Олександр Довженко, I, 1958, 197).» Дивимось «сірома»: Незаможна людина; бідняк…, Нещасна людина, що викликає співчуття; бідолаха…, Козацька біднота на Запорізькій Січі; голота…, перев. зневажл. Незаможні люди; біднота. У церкву навалило стілько — пальця просунути нігде — і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний, IV, 1955, 185); Нікого не зачепило, всі мовчки утерлись, що нас сіромахами-голотою назвали за небажання писати статтю про російський пропагандистський фільм?--ROMANTYS (обговорення) 06:58, 4 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS:Ви мені про теорію, а я вам про практику. А практика така, що в нас навіть за наявності українських статей ставлять прямі посилання на російські. І практика така, що в коді було 1800 посилань на російську Вікіпедію та лише 27 на білоруську. І практика така, що 94% українців володіють російською добре або дуже добре, і лише 11% володіють англійською добре або дуже добре. Ось звідти й ростуть посилання на російську Вікіпедію. Мені не подобається така практика, тому я й пропоную працювати над цим. Статті про ногу, наприклад, російською немає, тож з російської її не перекладеш, а переклад з англійської лише піде на користь читачеві.
Стосовно ж статті Крим (фільм), то я наводив результати запитів у Гуглі, за якими навіть у Львівській області шукали інформацію про цей фільм. Ми можемо або задовольнити цей попит, написавши відповідну статтю, або погодитися з тим, що користувач піде до російської Вікіпедії. Особисто в мене люди, які гучно кричать про зраду, коли десь вилітає текст російською замість тексту українською, але при цьому так само гучно кричать про зраду, коли їм пропонують написати українською про те, про що зараз українці читають російською, справді викликають співчуття. Повторюся, я не пропоную неодмінно перекладати з російської, цілком можна (і варто!) написати статтю з нуля за джерелами — NickK (обг.) 09:42, 4 грудня 2017 (UTC)
@NickK: Залежить, на що звертати увагу. Так, «94% українців володіють російською добре або дуже добре, і лише 11% володіють англійською добре або дуже добре», але ТАМ ЖЕ На питання «Які дві мови, крім рідної, Вам було б найкорисніше знати для самовдосконалення i розвитку?», більшість (66%) віддала перевагу англійській. На друге місце українці поставили німецьку (17%). Далі йдуть російська (14%), польська (10%), французька (7%) та італійська (4%) мови. Знання англійської мови вважається найкориснішим у всіх регіонах країни. Абсолютна більшість респондентів (85%) вважає, що дітям для їх майбутнього корисніше буде вивчати саме англійську мову. Майже третина респондентів (29%) вважають, що німецьку. Далі йдуть російська (14%), польська (11%) та французька (10%) мови. Українці ХОЧУТЬ знати англійську і самі, і своїм дітям, тому «посилання на російську Вікіпедію» ростуть не з того боку, а з нашої вікі. Є статті англійською — посилайте на них, а вже хай користувач САМ вирішить, що йому краще: переходити по інтервікі на російську, польську, білоруську, німецьку версію чи скористатись англомовною, нехай навіть через гугл-перекладач. «Статті про ногу, наприклад, російською немає, тож з російської її не перекладеш, а переклад з англійської лише піде на користь читачеві» — а коли б була, Ви б радили перекладати з російської, а не англійської?
Стосовно ж статті Крим (фільм), то Ви наводили ПРЕКРАСНІ результати запитів у Гуглі, за якими навіть у максимумі (після виходу фільму) по ВСІЙ україні про фільм шукали інформацію лише до 100 осіб, з нмх лише 2-3 українською. І задля цих 2-3 відвідувань (і то не факт, шо всі вони зайшли б на укрвікі) Ви пропонуєте писати статтю? А навіть якби на укрвікі тоді пішли ще й всі російськомовні (максимум 97), то статтю в рувікі відвідало в той же пік біля 9 500 осіб. Відчуваєте різницю? 9500 / 100 = 95 раз, при різниці в кількості населення в 3-4 рази. Не викликає фільм інтересу. І не варто його рекламувати зайвий раз, через укрвікі. «Не рухай Ге, манше буда смердіти». А що фільм таки «Ге», визнав навіть адмін ReAl, котрий пропонував його «проаналізувати». За моєї молодості «Ге» для аналізу набирали сірником в сірникову коробку. Зараз нехай використовують одноразовий бокс та шпатель, але суть від того не міняється: «Ге» в процесі відбору опиняється набагато ближче до носа, ніж з купки і залишається шанс вимазатись. Не одного тягне на блювоту. А тепер ще уявіть, що «Ге» не власне, а чуже. Повторюсь: НЕ ВАРТО!!!--ROMANTYS (обговорення) 07:20, 5 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS: Щодо першого питання, то я рекомендую писати оригінальні статті, і я сам не перекладаю з російської та іншим не раджу. Стосовно другого, то ви помилилися: там мова не про 100 осіб, а про 100%. Зі 100% українською шукали 2—3%. 9500 осіб на день — це нереально висока відвідуваність для української Вікіпедії, навіть наша найпопулярніша стаття Шевченко Тарас Григорович має не більше 6000 відвідувань на день (див. Вікіпедія:Віківісник/2017-12). Сам же фільм в Україні шукають майже так само активно, як Тараса Шевченка, от вам і потенціал статті. Англійською статті немає, тож українці, очевидно, задовольнили свій інтерес до цієї теми російською мовою в російській Вікіпедії, а могли б піти до нас — NickK (обг.) 12:39, 5 грудня 2017 (UTC)
@NickK: Та ні, помиляєтесь таки Ви: 28 вересня відвідуваність статті на рувікі була 9 тисяч 218 осіб. Далі Ви вдруге помиляєтесь, коли пишете, що «фільм в Україні шукають майже так само активно, як Тараса Шевченка»: достатньо в пошук ввести ПОВНУ назву статті в укрвікі, Тарас Григорович Шевченко. Згідно цих даних, 30 листопада 2017 року україннською «Крим фільм» шукали в 41 раз менше, ніж «Тарас Григорович Шевченко» (41% проти 1%), а російською в 10 раз менше (41% проти 4%), а ті, що шукають — Крим, Донецька та Луганська область. В укрвікі вони майже не підуть. 30 листопада 2017 року статтю Тарас Григорович Шевченко відвідали 9 осіб. Тепер поділіть це число на 41 (укр) та 10 (рос) відповідно, і отримаєте ймовірну кількість відвідувічів можливої статті. Навіть сумарно це 5% проти 41%, грубо —у 8 раз менше. 9 осіб ділим на 8 і що отримаєм на 30 листопада 2017 року? ОДНОГО З ХВОСТИКОМ. Тепер пік (максимум) пошуку В УКРАЇНІ «Крим фільм» РОСІЙСЬКОЮ (навіть не українською) припадає на 1 жовтня 2017 і становить 43% (та +1% українською) від піку «Тарас Григорович Шевченко», котрий зафіксований двічі: 25 жовтня та 8 листопада. аналіз перегляду сторінки «Тарас Григорович Шевченко» показує, що 25 жовтня її відвідали 5 осіб, а 8 листопада — 7 осіб. Не буду брати навіть середнє арифметичне (5+7)/2=6, порахуємо 44% від більного числа: 0,44 помножити на 7 буде? ПРАВИЛЬНО, 3,08 особи. Навіть не ЧОТИРИ відвідування ймовірної статті в укрвікі, коли фільм в Україні шукали МАКСИМАЛЬНО обома мовами. Ще питання є щодо доцільності її написання?--ROMANTYS (обговорення) 17:33, 5 грудня 2017 (UTC)
Та навіть коли візьмемо аналіз перегляду сторінки «Шевченко Тарас Григорович», то отримаємо 30 листопада 1901 перегляд. 1901/41= 46,36 осіб ймовірних перегляди статті про фільм «Крим» станом на те ж 30 листопада 2017 року. Варто? --ROMANTYS (обговорення) 17:54, 5 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS: Ви маніпулюєте тричі:
Навіть якщо припустити, що за запитом Тарас Шевченко всі потрапляють до української Вікіпедії, а за запитом Крым фильм ніхто не потрапить до української Вікіпедії (хоча пошук зазвичай видає два посилання російською й українською поруч), маємо потенціал у ~11,1 тис. відвідувань = ~123 на добу. Це рівень, наприклад, статті Північний Льодовитий океан (11,8 тис. відвідувань). Перевіряємо в Гуглі: Крим фільм навіть популярніший. Тобто, втрата становить не 4 і не 46, а приблизно 11 тисяч відвідувань. Всі ці відвідування, очевидно, ми подарували російській Вікіпедії — NickK (обг.) 18:31, 5 грудня 2017 (UTC)
@NickK: Ото ще треба вияснити, хто саме з нас маніпулює. «Сам же фільм в Україні шукають майже так само активно, як Тараса Шевченка» — оце ХТО ПИСАВ? Я чи Ви? «Шевченка значно частіше шукають без по батькові.» — а як Ви поясните це? По запиту «Тарас Григорович Шевченко» шукають частіше, і то цілий рік, з листопада по листопад, незважаючи на «шкільні піки з початку жовтня», «програму з української літератури», та літні канікули --ROMANTYS (обговорення) 19:27, 5 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS: Саме так: Тарас Шевченко (двомовний запит рос/укр) трохи менш популярний за два одномовні (рос+укр) на Крим (фільм); за вашим запитом зелена крива є сумою всіх запитів про Шевченка всіма мовами (тобто Тарас Шевченко + Taras Shevchenko + Т. Г. Шевченко + все решта, що Гугл ідентифікує з ним); зрештою, математично неможливо те, щоб запит Шевченко Тарас Григорович був популярнішим за Шевченко Тарас, бо перший входить у другий (усі, хто шукає Шевченко Тарас Григорович, шукає також Шевченко Тарас). Взагалі можу вам поаплодувати, ви вміло звели на манівці мою спробу привернути увагу до того, що кількасот статей з 40+ статей у нас червоні. Я вам більше не буду в цій гілці нічого пояснювати, бо то порожня витрата часу — NickK (обг.) 19:39, 5 грудня 2017 (UTC)
Цікаво, то в Гуглі «зелена крива є сумою всіх запитів про Шевченка всіма мовами (тобто Тарас Шевченко + Taras Shevchenko + Т. Г. Шевченко + все решта, що Гугл ідентифікує з ним)», тому її використовувати не можна, а у вікі, де стаття Шевченко Тарас Григорович також «є сумою всіх запитів про Шевченка» «(тобто Тарас Шевченко«Тарас Григорович Шевченко » +… — запросто можна і треба? «маємо потенціал у ~11,1 тис. відвідувань = ~123 на добу. Це рівень, наприклад, статті Північний Льодовитий океан (11,8 тис. відвідувань)»? Статтю Північний Льодовитий океан створено13 років тому і вона має стабілізований попит. Стаття про фільм «Крим» отрмала ажіотажний попит в день виходу фільму. Вчора, 6 грудня, її відвідали лише 546 раз. За два місяці попит упав в 9 тисяч 218/546=16,9 раза. А що буде через рік? Два? Давайте тоді оцінимо «Всі ці відвідування», які ми подаруємо російській Вікіпедії. «кількасот статей з 40+ статей у нас червоні» — про котрий саме зі списків йдеться? Бо в російському максимум 51 інтервікі, а в англомовному є й 94 інтервікі. Очевидно, що вони не співпадають, і перший, за невеличким винятком, є підмножиною другого. З котрим Ви пропонуєте спільноті працювати? А ніж марно доводити щось один одному, справді краще посміятись.--ROMANTYS (обговорення) 06:39, 7 грудня 2017 (UTC)
@ROMANTYS: Я оновив списки всіма наявними мовами: англійською, білоруською, болгарською, іспанською, нідерландською, німецькою, польською, російською та французькою. Можете обрати на власний смак — NickK (обг.) 14:53, 9 грудня 2017 (UTC)
Ви топчете клаву, пожираєте власні здібності задля Ге, яке через 2-5 років ніхто не буде серйозно відкопувати. Нащо ці обговорення, тотожні з Ге? Ентропія Піраміди Маслоу. Є купа дійсно необхідних сучасних тем за такі ваші "виплиснення ендорфінів" у вигляді "гри на піаніно у класично сидячому положенні". :-). А серйозно, це не те, що цікавить глядачів, тож не засмічуйте ефір. Коротко, і по справі, не жеріть Час читаів, плз.--Avatar6 (обговорення) 21:36, 5 грудня 2017 (UTC)

Веджіє Кашка

На жаль, не маю часу на -педію, зайнятий у -джерелах, може хто має час та натхнення написати статтю в межах тематичного тижня, що триває? АД наче мають бути, шкода, якщо цю людину забудуть. artem.komisarenko (обговорення) 12:25, 23 листопада 2017 (UTC)

 Так Зроблено Білецький В.С.. дякую! --アンタナナ 23:14, 15 грудня 2017 (UTC)

Шаблон

Звернув увагу на наявність проекту правила Надлишкова вікіфікація. Деякі користувачі виказували своє незадоволення надмірною вікіфікацією, яка замість полегшення орієнтації тільки утрудняє читання і заплутує читача. Була висунута пропозиція не поміщати в розділі більше одного посилання на ту саму статтю. Хоча саме поняття «надлишкова вікіфікація» непросто визначити, багатьом очевидно, що коли роблять посилання на статті про всім відомі речі, що існують у вікі радше формально, ніж несуть якусь пізнавальну функцію, а також повторюють посилання на всі повтори цього терміна в статті — це вже нікуди не годиться. Для позначення сторінок, що мають проблеми з надлишковою вікіфікацією, можна було б створити спеціальний шаблон («Надлишкова вікіфікація»). --В.Галушко (обговорення) 17:52, 18 грудня 2017 (UTC)

Категорія:Фільми українською мовою

Моя пропозиція - видалити із переліку "Фільми українською мовою" фільм "Брат 2" як такий, що є відверто українофобським та насправді практично не містить фраз українською мовою (їх там дуже мізерна кількість).

 Так Зроблено --Nina Shenturk (обговорення) 17:58, 18 грудня 2017 (UTC)

Звернутися до Гугл з проханням відрізняти українські та російські результати пошуку

Шукаю гуглом слово "Голодомор", а отримую в основному російські результати пошуку. Зокрема, не знаходяться статті україномовної Вікіпедії. Шукаю гуглом слово "Голодомор", а отримую в основному російські результати пошуку: https://ibb.co/jLYTub Треба звернутися до Гугл з проханням відрізняти українські та російські результати пошуку. Наприклад, пошуковик гугл запитує щодо вибору англомовних та нідерландськoмовних сторінок: https://ibb.co/eors4b , якщо пошук робити в Нідерландах.--Slav (обговорення) 22:02, 12 грудня 2017 (UTC)

У вас вінда часом не російськомовна? --Alex Blokha (обговорення) 23:54, 13 грудня 2017 (UTC)
@Alex Blokha: Уважніше, нідерландська скоріше --Ілля (обговорення) 23:58, 13 грудня 2017 (UTC)
В мене англомовний Віндовс. Взагалі є така проблема, що хтось без будь-яких настроювань задає в пошуковик гугл українські слова, а отримує російськомовні результати пошуку. Треба, щоб гугл запитувався в користувача щодо мови результатів пошуку, як у цьому випадку: https://ibb.co/eors4b --Slav (обговорення) 22:52, 15 грудня 2017 (UTC)
Все просто, користуйтесь google.com.ua і будуть всюди укаїнські варіанти. --August (обговорення) 12:49, 14 грудня 2017 (UTC)
Ні, цього не досить. Гугл вміє відрізняти українські та російські сторінки, але слід налаштувати свої мовні вподобання у веб-оглядачі (поставити українську мову перед російською). Тоді у пошуку пропонуватиметься пошук лише на сторінках українською мовою. --Olvin (обговорення) 15:28, 14 грудня 2017 (UTC)
  • У мене google.fr на телефоні з французьким інтерфейсом та англійськими налаштуваннями Гугла і українською вище за російську все одно пропонує результати російською: першою російська Вікіпедія, далі якесь мракобісся на кшталт хохломор або Политический голодомор. Пять мифов о «геноциде украинского народа», і лише на третій сторінці українська Вікіпедія. Тут явно є якась проблема — NickK (обг.) 15:49, 14 грудня 2017 (UTC)
Пошукові результати - дуже особлива логіка, яка підлаштовується під користувача. Мій акаунт на українській мові, тому у мене результати на цій же мові. Якщо робити запит через режим інкогніто (де гугл російський) - результати на російській. Тому просити тут немає що... --JTs (обговорення) 11:22, 15 грудня 2017 (UTC)
Згоден з користувачем вище. У мене першим йде на українську вікіпедію, а потім на росвікі. А от на іншому, російському, аккаунті, першим іде росвікі. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 18:15, 15 грудня 2017 (UTC)
Саме в тому й проблема, що логіка тут поламана. Я перевірив різні комбінації, і єдиним критерієм є домен країни. Навіть з українською мовою, але не з українського Гугла (google.fr, google.nl) вилітають результати російською. При цьому, як я зазначив, у мене в налаштуваннях всюди стоїть перевага української мови над російською, та й історія пошуку така, що українську Вікіпедію я явно частіше шукав за хохломор у Луркморі. Тобто в Гуглі щось налаштовано так, що за запитом Голодомор неодмінно має бути перевага результатів російською — NickK (обг.) 19:13, 15 грудня 2017 (UTC)
У гуглівського пошуковика (не у хромі, а саме в налаштування пошуку гугл) є два розділи налаштувань: мовні й регіональні. Останні начебто недавно з'явилися (принаймні, раніше я на них не звертав уваги). У мене там стоїть Поточний регіон (за замовчуванням). Ну а оскільки я мешкаю в Україні, у мене все добре: на перших двох місцях статті з української Вікіпедії про Голодомор, на третьому - українська публікація BBC, далі - Офіційний веб-сайт УІНП, ну а потім уже різне всяке. Може спробувати змінити налаштування регіону пошуку (на Україну)? --Olvin (обговорення) 21:00, 15 грудня 2017 (UTC)
Щойно перевірив на google.fr та google.nl — результати трохи змінилися, але першими залишилися дві статті з української Вікіпедії. --Olvin (обговорення) 21:09, 15 грудня 2017 (UTC)
Взагалі є така проблема, що хтось в будь-якій країні світу без будь-яких настроювань задає в пошуковик гугл українські слова, а отримує російськомовні результати пошуку. Треба, щоб гугл запитувався в користувача щодо мови результатів пошуку, як у цьому випадку: https://ibb.co/eors4b --Slav (обговорення) 22:57, 15 грудня 2017 (UTC)
@Olvin: Ваше рішення можливе, але воно не змінює того, що проблема є.
  • Умови проблеми. Проблема виникає в ситуації чистих налаштувань країни (країна не є ні Україною, ні Росією) та проукраїнських налаштувань мов пристрою. (українська вища за російську). Це стандартна ситуація для українців з діаспори, які за замовчуванням використовують місцевий Гугл та мають українську як одну з мов. Очевидно, що налаштовували свій Гугл добре якщо 1% користувачів.
  • Зміна країни в Гуглі. Перебуваючи у Франції, я спробував переставити країну й після перших кількох пошуків здався (наприклад, за запитом metro я очікую сайт метрополітену, а отримую мережу гіпермаркетів Metro в Україні, а за запитом primeur очікую адреси найближчих овочевих магазинів — саме так перекладається це слово — а отримую якусь британську компанію Primeur). Зрештою, не всі й можуть переналаштувати країну — для треба мати обліковий запис Гугла (який є не в усіх) та залогінитися в Гугл (що означає одразу ж вхід у пошту Гугла та інше — наприклад, я з робочого комп'ютера не можу цього зробити). Тож не дивно, що люди переважно використовують місцевий Гугл без налаштувань країни.
  • Наслідки. За запитом «Голодомор» (український запит, який зі значно більшою ймовірністю введе українець, ніж росіянин) я резонно очікую або перевагу українських результатів над російськими (у мене ж українська мова вище!), або хоча б приблизно порівну українських та російських результатів (в мене країна з некириличною мовою, Гугл нейтральний і все таке). Натомість Гугл мені пропонує майже винятково російські результати, і це, як на мене, зовсім неправильно навіть якщо припустити, що Гугл не розпізнав моєї мови — NickK (обг.) 12:49, 16 грудня 2017 (UTC)
@NickK: Перевага російської мови, як на мене, очевидна - українець розуміє російську, а росіянин розуміє українську тільки інтуїтивно. Коли шукають слово, яке пишеться на цих мовах однаково, як на мене, досить логічно показувати результати на російській мові. Але щодо того, аби запитували мову - це класна пропозиція! --JTs (обговорення) 14:56, 18 грудня 2017 (UTC)
@JTs: Не знаю як всесвітній гугл, а навіть той, що з ".ua" наприкінці, не налаштований на автоматичний пошук українською. На мою думку, він налаштований або на російськомовний пошук, або на показ найпопулярніших запитів з України (з великим відривом російськомовні, за винятком Вікіпедії). Для того, щоб показувало лише україномовні результати, треба під віконцем запитів зайти в інструменти і перевести з "будь-якою мовою" (завжди за замовчуванням, незалежно від налаштувань комп'ютера) на "пошук українською мовою", і це треба робити при кожному новому заходженні в гугл. Тобто будь-які твердження офіційних осіб українського гугла про те, що основне - це налаштування самого комп'ютера чи браузера, які вони час від часу роблять, - це брехня. Тому що ніщо не заважає розробникам гугла встановити за замовчуванням пошук українською мовою і тоді без усяких додаткових налаштувань всі результати будуть українською, а "шукати будь-якою мовою" зробити навпаки як додаткову опцію. Або ж хоча би щоб сам користувач міг зробити пошук лише українською мовою як постійне налаштування. Гугл прекрасно вирізняє українську мову і вже накопичилась величезна кількість україномовної інформації. Але на це вони не підуть, тому що вони не українці. як і всі "наші" бізнесмени.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:19, 18 грудня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Налаштування не завжди допомагають, тому що запит - не означає, що є контент. Релевантність для гугла - дуже важлива характеристика, і якщо серед україномовних сайтів він не знаходить релевантну сторінку, видає російськомовну. «Гугл прекрасно вирізняє українську мову» - з цим я не згодна, особливо коли це стосується запитів, де неможливо визначити мову (таких як "Голодомор"). Та якщо у людини потреба в "українських результатах за замовчуванням", це вирішується зміною налаштувань в Google Account. --JTs (обговорення) 07:05, 19 грудня 2017 (UTC)
@JTs: У мене особисто зникають всі російськомовні посилання коли я натискаю "шукати українською мовою". До речі, запит "голодомор" мені й так видає переважно україномовні посилання, без натискання. Перше російськомовне тільки 16-те за ліком, а із перших 50-ти може п'ять російськомовних. Але таке враження, що якби я подивився пів року тому, то російськомовних було би значно більше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:50, 19 грудня 2017 (UTC)

Стаття про необхідність української мови

Трохи почав писати про активістів відродження української мови. Власне я передусім для підтримки української мови і пишу Вікіпедію, щоб людям було що читати нею. На якомусь етапі мені було просто шкода, що вона зникає, але потім я прийшов до висновку і укріпився в цій думці, що нам не вдається побудувати нормальну державу і навпаки відбувається деградація саме через значну зрусифікованість і відсутність українізації. І так буде продовжуватися поки не відбудеться тотальна українізація, тобто всі не почнуть нею розмовляти на роботі і в побуті, буде вестися вся документація, всі ЗМІ тощо. Це не означатиме, що все стане одразу добре, але хоча би з'явиться тло для прогресу, мовою математики "хоч і недостатня, але необхідна умова". Зазвичай суперечки з противниками відродження української мови не заходять так далеко, а обмежуються якимись поверхневими розмовами. І хотілось би створити статтю, в якій окремо розглянути зв'язок між становищем української мови, ставленням до неї людей і держави, як воно змінювалося за роки незалежності, і тим, що нам вдалося досягнути в економіці, демографії та інших речах за ці роки. Можливо порівняти з досвідом інших країн. Я думаю, що можна було би на цю тему вже написати велику статтю і зібрати багато матеріалів для неї. Цікаво, чи хтось досліджував цю тему, роздумував над нею, щось писав про це у Вікіпедії. З того, що я бачив. то це переважно опис самого становища мови в різних сферах суспільного життя. Але з цим не звернешся до опонентів, тому що вони завжди вас подумки спитають "А для чого вона взагалі потрібна, українська мова?". Комусь було би цікаво, ще крім мене, попрацювати над цією темою?.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:51, 19 грудня 2017 (UTC)

Тема справді цікава. Я сам був почав шукати інформацію, робив нариси (дещо я помістив на своїй ОС). Проблема полягає в тому, що в Мережі і в друкованих джерелах мало наукового матеріалу, здебільшого публіцистика (як pro, так і contra). Якщо скомпонувати щось своє, є ризик ОД. --В.Галушко (обговорення) 16:08, 19 грудня 2017 (UTC)
Наукового матеріалу мало, тому що пройшло ще не так багато часу, та й взагалі важко уявити собі як про це можна судити з наукової точки зору. Можна використовувати публіцистичні матеріали, писати з різних боків, наводити думки як прихильників так і супротивників цього погляду. Окреслити якось цей предмет, для чого робити українізацію, може її взагалі не потрібно, може треба всім одразу перейти на російську. Заради чого точаться ці всі дискусії, приймаються закони, вводяться квоти. Відсутність пояснення мети нівелює зусилля, призводить тільки до негативної реакції. В людей складається враження, що їх примушують робити непотрібні речі.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:16, 19 грудня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: оскільки створення подібної статті є дуже непростою задачею, на мою думку, слід створити окремий проект. Принагідно зауважу, що в укрвікі досі нема проекту «Мовознавство», і навіть проекту «Українська мова» (Портал «Мовознавство» чомусь перенаправляє на «Портал:Українська мова»). Якщо створення окремого проекту для написання однієї статті визнають недоречним, можна створити проект «Українська мова», що сприятиме координації роботи щодо написання і доповнення статей з української мови. Саме там різні користувачі можуть поміщати знайдену ними інформацію стосовно запропонованої Вами теми. Проте, я не думаю, що відшукається багато учасників, згідних взяти участь у проекті: бо мовознавчими питаннями в нас мало хто цікавиться, а після відходу від справ користувача Bulakhovskyi, по суті, всім цим мушу займатися я. Окрім мене, статті з мовознавства пишуть ще кілька користувачів, а про якусь координацію і виробку загальних стандартів оформлення і термінології мови не йде, кожен пише на свій копил. Як екзопедист, я мало спілкуюся з іншими користувачами, про нові статті з цієї теми мало що відоме. Якби створити проект, це уможливило б відстеження поточного стану мовознавчого розділу. І Вашу статтю буде легше написати.
@Всевидяче Око, Микола Івкі, Lystopad, Michael 2M, MSha, SimondR, Slovolyub, UeArtemis та V Ryabish: а також всі, хто цікавиться мовознавством, з тих кого не зміг упам'ятати, чи ладні Ви розглянути пропозиції користувачів Олександра Тагаєва і Веніаміна Галушка? --В.Галушко (обговорення) 14:00, 20 грудня 2017 (UTC)
Ставлення громадян України до того, якою мовою спілкуватись, можна знайти тут. Яка-не-яка динаміка вималюється. --V Ryabish (обговорення) 14:41, 20 грудня 2017 (UTC)
Необхідність статті безсумнівна. З порталом важче - потрібна структура і напрямки, поки що для мене тут зовсім усе не чітко... Гарантувати підтримку вікілінівиця - дуже смішно), але при нагоді, можливо так. З повагою Всевидяче Око (обговорення) 15:56, 20 грудня 2017 (UTC) P.S. Ось цікаве джерело - Мовознавство на Україні за 50 років (1967)
@V Ryabish: Те, що Ви наводите, цікаво, але воно має більше стосунок до інших статей. Тут цікавішими були б дослідження чи почувають себе люди комфортно при спілкуванні з іншомовцями, наприклад коли чоловік і дружина розмовляють різними мовами, адже і це формує клімат у суспільстві. @В.Галушко: @Всевидяче Око: я спеціально переклав статтю "Економіка мови" із якої випливає, що мова справді має дуже важливе значення для економіки. Може так вийти, що найгірша економіка в Європі (крім, можливо Молдови) це якраз і є значною мірою наслідок того, що українська мова програє на зовнішньому ринку не лише англійській, а й російській, а на внутрішньому сильна конкуренція з боку російської. Ще можна було би перекласти статті про інші аспекти соціолінгвістики. А потім створити набір розділів, кожен із яких обґрунтувати цими статтями, а потім доповнити їх інформацією як з цим справи в Україні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:18, 20 грудня 2017 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Оскільки створення проекту "Українська мова" зараз проблематично, а десь потрібно обговорювати цю тему, Ви можете запропонувати сторінку, де будуть поміщати знайдені джерела й обговорювати процес. Я мусив, наприклад, створити сурогат проекту на своїй особовій сторінці, де поміщаю червоні посилання статей з мовознавства. У Кнайпі робити це нераціонально. --В.Галушко (обговорення) 16:23, 21 грудня 2017 (UTC)
@В.Галушко: Я створив статтю Взаємозв'язок між статусом української мови та соціально-економічним становищем в Україні. Скопіював цю дискусію в обговорення тієї статті. Можете вже туди писати пропозиції.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:44, 21 грудня 2017 (UTC)
лінк для Обговорення - поправка Всевидяче Око (обговорення) 11:43, 22 грудня 2017 (UTC)
Оскільки адміністратори визнали статтю схожою на ОД, обговорення перенесено в особовий простір (Взаємозв'язок між статусом української мови та соціально-економічним становищем в Україні). --В.Галушко (обговорення) 17:48, 22 грудня 2017 (UTC)

Mix-n-match та Енциклопедія сучасної України

Вітаю. Якщо у вас є бажання зв'язати статті ЕСУ з вікіданими, то це можна зробити ось за цим посиланням —https://tools.wmflabs.org/mix-n-match/#/catalog/740 --Movses (обговорення) 02:12, 23 грудня 2017 (UTC)

Розміщення Шаблон:Бібліоінформація

Так як інформацію не завжди можуть можуть побачити на відповідній СО. Прошу висловити думку зацікавлених людей. Дякую за увагу!--くろねこ Обг. 04:01, 26 грудня 2017 (UTC)

Пишемо про інформаційну безпеку

Вітаю Вас, шановні вікіпедисти!
Хочу звернутись до Вас з закликом про допомогу: шукаємо волонтерів для конкурсу в українській Вікіпедії!

У грудні цього року компанія Cisco звернулась до ГО “Вікімедіа Україна” з пропозицією спільно провести конкурс присвячений мережевій безпеці в українській Вікіпедії. Мотивація проста: в цій галузі наповнення термінами в українській Вікіпедії та й українській мові загалом досить слабке, потрібно написати про й описати велику кількість понять, техніки, алгоритмів, принципів і т.д. Такий конкурс допоможе покращити цю ситуацію.

Від вікіпедійної спільноти ми потребуємо людей, що хоч віддалено дотичними до цієї галузі (чи до ІТ загалом), які б допомогли нам цей конкурс організувати. Чи є серед вас такі, що хотіли б цим зайнятись?

Звертаю вашу увагу, що ставши співорганізатором цього конкурсу ви візьметесь за доволі значний обсяг роботи. Зокрема, завданнями будуть:

  • подбати про сторінку конкурсу,
  • продумати і акуратно прописати правила конкурсу,
  • знайти достатню кількість тем до написання учасниками,
  • знайти достатню кількість суддів для конкурсу, а також
  • вся діяльність щодо реклами конкурсу і багато іншого.

Також можете пропонувати назву такого конкурсу, назва винесена в заголовок цього оголошення є покищо робочою назвою.

То ж зголошуючись, кажіть чим хотіли б зайнятись і будьте готові до важкої роботи - конкурс планується доволі масовий. Нам допомагатимуть представники компанії Cisco, ми надіємось на щонайменше одного представника серед оргкому та серед суддів. Але нам потрібно більше людей.

Якщо ви відчуваєте що хотіли долучитись до справи розширення української Вікіпедії (Вікіпідручника, Вікісловника?...) в цій області - дайте нам про це знати - поставте свій підпис під цим обговоренням! Також, в найближчу суботу (23.12.2017) о 10:00 на Загальних Зборах ВМУА буде проводитись ще одне обговорення цього конкурсу з представниками Cisco. Обговорення буде он-лайн, в скайпі, або webex, тож насправді зможе долучитись кожен бажаючий, не залежно від місцезнаходження. Якщо ви залишите свій підпис та будете тримати актуальною вашу вікіпошту - вам обов’язково прийде нагадування та запрошення на нього.

З повагою
Член правління,
Відповідальний за напрям вікіконкурсів
Максим Ціж

Зацікавлені

Обговорення

  • Вітаю. Гарна ідея. Але цікавить більше конкретної інформації (на який термін, кількість суддів, яке спрямування суддів, що оцінювати у конкурсі, реклама де? скільки? для кого?...). Певна зацікавленість є, але потрібно більше інформації!) Припустімо, якщо це розпочнеться найближчим часом певний обсяг роботи можу допомогти зробити, але це усе дуже теоретично, адже, та ж Cisco не "духовною їжею" підтримує своє існування(це не закид!). І таких "адже" трішки є. З повагою Всевидяче Око (обговорення) 16:08, 20 грудня 2017 (UTC)
Привіт. Поки більше ніякої інформації нема. Якщо зберемо людей, то конкурс можна вже в квітні проводити. Суддів думаю потрібно не менше 7. З рекламою підсобить Ціско. Все інше обговорюємо. Приєднуйтесь, будете в оргкомі :)--Звірі (обговорення) 20:58, 20 грудня 2017 (UTC)
Вітання! Вдячний за інформацію - все ж якісь ближче обриси) Якщо підійде нулівський досвід організації такого конкурсу і дистанційна взаємодія - я "ЗА". Найближчих два місяці можна гарно попрацювати, а от далі, з часом трохи обмежень буде. Та все ж Новий досвід - нові знання, люди , .... З повагою Всевидяче Око (обговорення) 20:01, 21 грудня 2017 (UTC)

Якщо Звірі або інші люди які мають більше досвіду візьмуть правила, то я згоден допомагати списком статей. І навіть оцінювати можливо допоможу, якщо мені на цю тему якийсь тренінг проведуть. @VictorAnyakin та DixonD:. --Буник (обговорення) 13:16, 21 грудня 2017 (UTC)

ідея чудова, тема надзвичайно актуальна, але жодної допомоги в організації та проведенні конкурсу від мене особливо не чекайте.--vityok (обговорення) 13:58, 21 грудня 2017 (UTC)
P.S. проте, оскільки ця тема таки надзвичайно важлива і доволі для мене цікава, то щось таки з цього приводу я все одно робитиму. То ж треба буде якась допомога - звертайтесь. Може для початку спробую впорядкувати те, що в нас вже є.--vityok (обговорення) 10:43, 22 грудня 2017 (UTC)
На Prometheus є безкоштовний курс по основам інформаційної безпеки. Можете переглянути, якщо цікаво. -- DonDrakon (Обговорення) 14:13, 21 грудня 2017 (UTC)
Ну він якийсь дуже вже базовий, я думав там про RSA і всякі там ReDoS[en] розкажуть, а там про резервне копіювання... Але я мав на увазі інше (певне треба було писати віківишкіл) - як правильно і за розумний час оцінювати? --Буник (обговорення) 14:34, 21 грудня 2017 (UTC)
information security courses там є достатньо безкоштовних, або таких що можна почати 1-2 курси з циклу без оплати ) Всевидяче Око (обговорення) 21:06, 21 грудня 2017 (UTC)
Закинули ідею в Ukrainian Information Security Group (UISG). Експерти з цієї групи готові допомогти з переліком статей та прийняти участь в Журі. --LunkwiII

Про всяк випадок створив шаблон {{Computer-security-stub}}. Його і так нам бракувало, а тут така нагода чудова. Поки що він проставлений у кількох статтях, але для впорядкування теми перед конкурсом можна попроставляти де треба.--vityok (обговорення) 17:05, 28 грудня 2017 (UTC)

Сторінка конкурсу

За результатами обговорення в суботу маємо чернетку сторінки конкурсу! Запрошою всіх - долучайтесь!--Звірі (обговорення) 21:52, 23 грудня 2017 (UTC)

сирцевий код - приберіть цей кривий не використовуваний ніде термін

З цієї і подібних статей: інтерпретатор

найбільш влучний укр. переклад це вихідний код — Це написав, але не підписав користувач 185.46.223.53 (обговореннявнесок). 10:46, 26 грудня 2017 (UTC)‎

Зробив у цій статті, будьте рішучі самі виправити.--Сергій Липко (обговорення) 20:43, 28 грудня 2017 (UTC)

Декомунізація укВП

Ще в іншій кнайпі обговорення не почали? Так от, тут в певних колах сплила стаття Атомістика (постійний лінк). Відкриваємо, і шукаємо на ній слово «Ленін». Читаємо абзаци з Леніним тримаючи в голові актуальну реальність, думки про те, хто ми, куди ми йдемо. Насміявшись вертаємось сюди. Статтю не виправляємо! Хай спочатку усі посміються.

Якщо ви набрались вражень, то в мене серйозне питання:

  • треба просто відкрити пошук "Ленін" та поприбирати таке абзацами?
  • треба поприбирати усе витягнуте з УРЕ взагалі, як мінімум тому, що воно без адекватних джерел?

Буду радий будь-яким враженням. --Yakiv Glück 22:18, 17 січня 2018 (UTC)

Мені здається, навіть якщо відвандалити — ніхто нічого не скаже. На ту статтю, по-моєму всім начхати. Тим більше, якщо копівіо має місце. Але в ідеалі треба би якось так:
  • Внести до статті ті точки зору, яких ще бракує.
  • Знайти пропорцію. Ці точки зору, зазвичай, нерівноцінні. Одна може належати цілій філософській школі, інша — одному якомусь публіцисту. Отже, їх слід висвітлити у відповідній пропорції (школа має отримати «більше літер», ніж якась маргінальна течія). Значимість кожної з точок зору бажано визначати не на власний розсуд (бо вийде ОД), тут потрібно керуватись якимись узагальнюючими сучасними працями.
  • Точкам зору можна виділити окремі розділи, можна вишикувати їх, наприклад хронологічно (тоді «нові вгорі», оскільки вони, зазвичай актуальніші). А може й інакше якось…
  • Ленін і вся ота лабуда просто мають посісти адекватне місце у цій структурі (адекватно до «пропорції», про яку сказано вище). І для цього потрібне неангажоване джерело. УРЕ не підходить, бо там будь-яка комуністична маячня описується як фінальна і єдино правильна (і займає майже весь простір).
Тут роботи на кілька місяців. Хто готовий на таку жертву заради впорядкування однієї статті? Ось питання.--Aeou 03:23, 18 січня 2018 (UTC)
А, я це напряму не згадав, але думав, з натяків буде зрозуміло: мова не про цю єдину статтю. Я боюся, що в нас ще достатньо таких статей з Леніним, тобто, що в нас багато копівіо з УРЕ і т.п. То нам позбуватися окремих дурнуватих шматків звідти, чи ми маємо поставити собі за мету взагалі позбутися УРЕ як джерела інформації? Хай не одразу видаливши все. Можна хоч почати з того, що визнати УРЕ неавторитетним джерелом чи шкідливим джерелом та «офіційно» дійшовши згоди, що ці тексти можна рішуче прибирати.
Щодо статті. В такому вигляді а) її точно ніхто читати не буде, бо 3/4 маячня совєцька; б) вона шкодить засадам вікіпедії з тієї ж причини. --Yakiv Glück 08:00, 18 січня 2018 (UTC)
У такому вигляді, хоч би й видалити 75 % чи 100 % — я особисто не жалкуватиму. Якщо колись зацікавлюсь атомістикою, то почну дослідження теми не з УРЕ. І не з її дочірньої вікі-статті.
Якось я писав про одного скульптора. Перебрав купу біографічних довідників, все звів докупи. І лише в УРЕ була згадка, що з 1969 року він член КПРС (в решті моментів стаття була доволі нейтральна). А сучасні довідники про це скромно мовчать. Таких випадків я мав кілька. У питаннях історії, філософії, релігії (список треба продовжити) УРЕ не можна використовувати. Хіба що в якості «експоната». Тобто подавати препаровані цитати з УРЕ у статті про радянську пропаганду, або про радянську історіографію, мовляв «а так пропаганда виглядала наживо», «ось так вибріхувався СРСР у питаннях історії».--Aeou 10:53, 18 січня 2018 (UTC)

Яскравий приклад некритичного використання радянських джерел. Найбільше цього, мабуть, в географічних статтях, копівіо з Історія міст і сіл Української РСР. Але що ви хотіли, Вікіпедія просякнута духом УРСР, це плоть від плоті українська радянська Вікіпедія. Правопис радянський 1990 року, Словник — радянський 1970-х. Ну й Ленін родзинкою. artem.komisarenko (обговорення) 09:30, 18 січня 2018 (UTC)

  • Копівіо треба вбивати. З Леніним чи без нього. Ленін зробив важливий внесок у філософію матеріалізму, досі валідний, але значно менш вагомий, ніж йому приписували в СРСР, тому про нього варто писати за закордонними джерелами. Сучасні укрфілософи всі родом з УРСР, тому їх позиція більш політична, аніж філософська.
    А радянських штампів у статтях дійсно повно. Це все треба вичищати, бо це ідеологізація, а часто й просто брехня.--Brunei (обговорення) 11:46, 18 січня 2018 (UTC)
    До речі, у вибраній статті Євпаторія висить шмат про історію Другої світової з тими самими штампами. Поставив її на позбавлення статусу.--Brunei (обговорення) 11:50, 18 січня 2018 (UTC)

Перейменувати ЛНР та ДНР згідно нового закону

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник зазначив, що згідно закону про реінтеграцію Донбасу ДНР та ЛНР слід називати лише як окупаційна адміністрація Російської Федерації у Донецьку та Луганську. — | Лише "окупаційна адміністрація РФ": Вінник пояснив, чому тепер не варто вживати терміни "ДНР" і "ЛНР" УНІАН, 18 січня 2018р.

Пропоную переіменувати згадки про ЛНР та ДНР згідно нового закону про реінтеграцію Донбасу. —це написав хтось (анонім?), хто не підписався

Це стосується визначень та зазначення в нових подіях. У подіях що минули, коли цього терміну ще не було, його використовувати не треба, imho. Або треба, але бути більш обережним у використанні. Також все ще припустимим вважаю вживання «т. зв. Л/ДНР» — термін впізнаваний. --Yakiv Glück 14:30, 21 січня 2018 (UTC)
Ще навіть остаточного тексту закону ніхто не бачив. Хай він уже набуде чинності, тоді можна буде говорити про щось.--Анатолій (обг.) 14:40, 21 січня 2018 (UTC)

10 статей за 10 днів. По 4К кожна

Прошу приєднуватися до проекту: Вікіпедія:Проект:10wikidays4k. 10 статей за 10 днів. По 4К і більше кожна. --Alex Blokha (обговорення) 20:40, 30 січня 2018 (UTC)

Перейменування статей бо об єкти перейменовані

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/5067/news/1518096755.html Набуло чинності рішення про перейменування лінії метро та станції метро Bohdan Bondar (обговорення) 08:46, 9 лютого 2018 (UTC)

Нижньо-Устрицький район

Доброго дня панове . Маю відео записане мною у 2014 році на храмовому святі в селі Михайло-Ларине Вітовського району Миколаївщини . До цього села було переселено багато сімей з Нижньо-Устріцького району у 1951 році . На тому відео старожили виконують народну пісню про виселення Українців з їхніх споконвічних земель . Якщо можливо , я б хотів долучити це відео до тексту . Може хтось допоможе підказкою , як це краще зробити ? Наперед вдячний .

@Orest Mnykh: 1) чи публікувалося вже десь раніше це відео? 2) який розмір відеофайлу в мегабайтах? --Yakiv Glück 17:27, 3 березня 2018 (UTC)

Храмове питання

Костел, костьол, ... а може просто ЦЕРКВА ?

Розрізнення церкви й костелу у нашому регіоні Европи стало вже звичним. Воно зумовлено історично-культурними обставинами, про які можна б написати не одну монографію. Але таке розрізнення не лише є абсолютно невиправданим з теологічної точки зору, а й цілковито є незнаним в англійській, французькій, німецькій, еспанській, португальській... мовах. Тобто в будь-якій з цих мов християнський храм (байдуже православний чи католицький) позначається ОДНИМ словом! Тому пора вже нам В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ максимально позбуватися польського слова КОСТЕЛ/КОСТЬОЛ і перекладати це слово з польської на українську виключно як ЦЕРКВА! Так як це робиться в людей... Адже римо-католицькі церкви напр. в Італії ми називаємо (слушно) церквами, то чому ті самі римо-католицькі церкви у нас ми маємо називати польським словом? Тому є пропозиція на УКРАЇНСЬКИХ сторінках використовувати лише слово ЦЕРКВА замість КОСТЕЛ/КОСТЬОЛ! Слава Богу, слова КЛЯШТОР в українській мові ми вже ніби позбулися... )

Вікіпедія не місце для мовних експериментів та пропаганди ідей.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 27 лютого 2018 (UTC)

- Римський єзуїтський храм в українській Вікіпедії слушно називається ЦЕРКВОЮ, а от львівський єзуїтським храм (споруджений, до речі, за зразком римського) - КОСТЕЛОМ! Де тут логіка? Про які мовні експерименти і пропаганду Ви говорите??? Це є питання елементарного ладу у нашій мові! В чому я не правий? Burrek2 (обговорення) 14:13, 3 березня 2018 (UTC)

Це питання потрібно задавати РКЦ, який і йменує римо-католицькі церкви з неправильними назвами.--くろねこ Обг. 10:47, 27 лютого 2018 (UTC)

Kościół = Церква!

Розрізнення церкви й костелу у нашому регіоні Европи стало вже звичним. Воно зумовлено історично-культурними обставинами, про які можна б написати не одну монографію. Але таке розрізнення не лише є абсолютно невиправданим з теологічної точки зору, а й цілковито є незнаним в англійській, французькій, німецькій, еспанській, португальській... мовах. Тобто в будь-якій з цих мов християнський храм (байдуже православний чи католицький) позначається ОДНИМ словом! Тому пора вже нам В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ максимально позбуватися польського слова КОСТЕЛ/КОСТЬОЛ і перекладати це слово з польської на українську виключно як ЦЕРКВА! Так як це робиться в людей... Адже римо-католицькі церкви напр. в Італії ми називаємо (слушно) церквами, то чому ті самі римо-католицькі церкви у нас ми маємо називати польським словом? Тому є пропозиція на УКРАЇНСЬКИХ сторінках використовувати лише слово ЦЕРКВА замість КОСТЕЛ/КОСТЬОЛ! Слава Богу, слова КЛЯШТОР в українській мові ми вже ніби позбулися... ) Kościół = Церква! Burrek2 (обговорення) 14:03, 3 березня 2018 (UTC)

Див. вище. Від себе додам, що усталене вживання може бути вельми нелогічним і дивним. Якщо перейменувати «костьол» на «церква», то відповідно до цієї ж логіки можна поставити питання про доречність двох термінів «король» і «цар». Нікого наче не бентежить, що тільки в українській, білоруській і російській «королями» називають католицьких і протестантських монархів, а «царями» — православних, юдейських і язичницьких. Ніякої логіки в цьому нема, бо так склалося історично. Наприклад, англ. king, фр. roi — це монарх, володар взагалі, а не тільки католицький чи протестантський. У нас прийнято словом «король» називати католицьких володарів, тобто благословлених папою (надалі — також протестантських), інших — «царями». Вживання слова «король» щодо арабських монархів-«маліків» і тубільних вождів є явищем пізнім і пояснюється незграбним калькуванням англ. king. Але такий вжиток зафіксовано в словниках, ми маємо їх дотримуватися. Вікіпедія — не місце для ОД і не трибуна. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 14:30, 3 березня 2018 (UTC)
Некоректне порівняння з «королями» і «царями». Інша семантика слів. Мова про церкви, а не титули. Всюди по світу римо-католицькі храми — це «церкви», а як до теренів колишньої Речі Посполитої заходить, зразу з стають «костелами». Тут не логіка. Тут політика. Навмисне протиставлення. Штучний антагонізм. --N.Português (обговорення) 14:40, 3 березня 2018 (UTC)
«Церква» - загальний термін для позначення християнських храмів. Але українська мова запозичила й інші слова, на позначення тих же храмів у певних країнах чи регіонах, наприклад, «костьол», «кірха». Ці слова зафіксовані у словниках, аж до найсучасніших, без позначки «застаріле». Тобто їх вживання цілком нормативне. А те, що деякі інші мови не мають такого розрізнення - не може слугувати для нас вказівкою чи прикладом. --V Ryabish (обговорення) 18:17, 3 березня 2018 (UTC)

- Римський єзуїтський храм в українській Вікіпедії слушно називається ЦЕРКВОЮ, а от львівський єзуїтським храм (споруджений, до речі, навіть за зразком римського) - КОСТЕЛОМ! Де тут логіка??? До речі, якщо Ви вже згадали про ,,кірху", то зрозумійте, що називати цим словом лише лютеранську церкву так само нелогічно, як називати костелом лише церкву римо-католицьку. Справа в тому, що у німецькій мові на будь-яку церкву (лютеранську, православну, католицьку і т.д.) кажуть Kirche! Римо-католицький храм Пресв. Діви Марії у Львові німецькі колоністи теж називали Kirche! За Вашою логікою його тепер треба б називати ,,колишня німецька римо-католицька КІРХА", а в нас чомусь на нього кажуть лише ,,костел". ))) Але чи ж не логічнішим було б викинути нарешті з української мови на смітник історії усі ці ,,костьоли/костели" разом з ,,кірхами"? Так як воно є в людей...Burrek2 (обговорення) 18:35, 3 березня 2018 (UTC)

Дійсно, одну й ту саму «ферму» в північній Америці ми називаємо «ранчо», а в південній, в іспаномовних країнах - «Асієнда», в Бразилії - «Фазенда». Де логіка?
Моя Вам порада - візьміть словник синонімів, виберіть з кожної групи найуживаніші слова, а решту - викиньте :)--V Ryabish (обговорення) 19:12, 3 березня 2018 (UTC)

- ??? Слова храм, собор, святиня, церква, базиліка мають повне право на існування в українській мові. Моя Вам порада - грунтовно вивчіть питання, а тоді вже можете щось писати (щоб не виставляти себе на посміховисько). Burrek2 (обговорення) 09:21, 4 березня 2018 (UTC)

До речі, Ви не дуже добре знаєте італійську мову (якщо знаєте її взагалі). Окрім слова «chiesa» є також слова «duomo» або «basilica» для різних типів храмів. І щось не думають італійці залишити якесь одне з цих слів, а решту викидати на смітник історії, як це Ви пропонуєте :) --V Ryabish (обговорення) 19:54, 3 березня 2018 (UTC)

- Згадані Вами слова - далеко не синоніми (скажімо кожна католицька базиліка є церквою, але не кожна церква є базилікою)! Та й базиліки теж бувають з різним рангом. Я міг би Вам на цю тему не одну лекцію прочитати. Насправді Ви дуже мало тямите в цих питаннях... Тому й не розумієте, що Ваші ,,аргументи" не витримують жодної критики. Без образ. Просто я є фахівцем у цій царині. Burrek2 (обговорення) 20:57, 3 березня 2018 (UTC)

Я знаю, що означають ці слова. І що вони не є синонімами і чим вони відрізняються. Я просто навів як приклад того, що і в інших мовах є різні слова для позначення різних типів храмів. Навіть коли одне поняття є підмножиною іншого, ширшого. Це не є якесь унікальне українське явище.
Стосовно української мови я вже писав, що слова «костьол» та «кірха» я цілком нормативними, зафіксовані у словниках та у творах класиків української літератури. Якщо Вам якесь слово не подобається, можете його не вживати. Але не нав'язуйте своїх мовних уподобань іншим, та й ще всупереч АД.
Стосовно кожного конкретного храму є 3 прості варіанти розв'язання суперечки щодо назви
  • Подивитись на сайті відповідної єпархії, як офіційно називається той чи інший храм
  • Підійти до храму з фотоапаратом і сфотографувати табличку з його офіційною назвою
  • Стосовно храмів, які протягом свого існування змінили конфесійну чи навіть релігійну приналежність - подивитись, як називався той чи інший храм, в історичних джерелах. Бо був «костьол єзуїтів», а зараз це «церква Петра і Павла». Або «Софійський собор» став «мечеттю Ая-Софія»--V Ryabish (обговорення) 21:21, 3 березня 2018 (UTC)

- Римський єзуїтський храм в українській Вікіпедії слушно називається ЦЕРКВОЮ, а от львівський єзуїтським храм (споруджений, до речі, навіть за зразком римського) - КОСТЕЛОМ! В чому ж полягає різниця між ними? Цілком конкретне питання. Очікую на конкретну відповідь. Burrek2 (обговорення) 22:35, 3 березня 2018 (UTC)

Зустрічне питання - а чому б його так не називати, якщо
  • Слово «костьол» - цілком нормативне і зафіксоване у словниках?
  • Конкретний храм протягом декількох століть мав саме таку назву? --V Ryabish (обговорення) 10:32, 4 березня 2018 (UTC)

- Нікейсько-Константинопольський символ віри: ,,Вірую ... в єдину, святу, соборну й апостольську Церкву", польською: ,,Wierzę ... w jeden, święty, powszechny i apostolski Kościół". ,,Костел" НЕ є якимось РІЗНОВИДОМ церкви! Польське Kościół = українське Церква. А базиліки, собори, санктуарії, святині, храми і т.п. давайте не чіпати! ))) Burrek2 (обговорення) 17:16, 4 березня 2018 (UTC)

А давайте не будемо свідомо збіднювати українську мову! Ми це вже проходили. Ці слова (костьол, кірха і т.п.) вона запозичила давно, про що свідчать словники. Я Вам про це вже казав. І ні я, ні Ви, ні будь-який інший користувач Вікіпедії не зможе викинути їх з ужитку.--V Ryabish (обговорення) 18:22, 4 березня 2018 (UTC)

То може давайте ще додатково ,,збагатимо" нашу мову різними к'єзами, кірками, іглесіями і т.п.? Щоб уже ніхто в світі з нами за рівнем абурдності не зрівнявся! Як ідея? )))))))) Burrek2 (обговорення) 19:29, 4 березня 2018 (UTC)

А це не Вам, і не мені, вирішувати. Слово є в українській мові, воно вживається, і є цілком нормативним. Якщо зникне з ужитку, тоді й поговоримо.--V Ryabish (обговорення) 19:41, 4 березня 2018 (UTC)

Без СВІДОМИХ людей воно, на жаль, не зникне... ( Burrek2 (обговорення) 11:22, 5 березня 2018 (UTC)

Обговорення vs голосування

Вітаю товариство! Помітив що останнім часом у вікі виникає багато конфліктів між користувачами на основі різного погляду на правопис, на авторитетність джерел і т. д. Більшсть таких конфліктів починаються на сторінках Перейменування і Видалення статей. Зокрема тому що користувачі які підводять підсумки в таких обговореннях дивляться в першу чергу на аргументи сторін а не кількість голосів, тому можна сказати що підводячи підсумок вони є субєктивними, як це і робить чимало користувачів. Отже у мене є пропозиція замінити обговорення перейменування статей на просте голосування щоб зменшити градус напруги у вікі та зменшити кількість конфліктів. Думаю користувачі які вперто наполягають на своїх варіантах в такому випадку будуть змушені погодитись з думкою більшості а не тицяти пальцем в конкретного користувача який підводив підсумок. --August (обговорення) 21:10, 4 березня 2018 (UTC)

Просто потрібно розуміти, що в нас буде на місці тієї «більшості». Раніше вже було голосування. Пам'ятаю, як це було на ВП:ВИЛ. Піднімались ляльки всіх типів. Масово запрошувались друзі до голосування, зокрема і таємно вікі-поштою. На ВП:ВИЛ спокійно могли "наголосувати" збереження якоїсь безглуздої статті. Наїлися цього досхочу і після енного за ліком абсурду змінили правила і перейшли до обговорень. Так, ця процедура значно складніша, але і результати якісніші.--Aeou 21:26, 4 березня 2018 (UTC)
Згоден з Aeou (для буденного перейменування/вилучення голосування точно зайві). --Yakiv Glück 09:21, 5 березня 2018 (UTC)
Проблем є багато: недосконалий правопис, недосконалі правила, недосконалий УЛІФ, радянські підручники. Нам би хоча б новий УЛІФ отримати від мовознавців, і це зменшить кількість конфліктів. А взагалі у першу чергу набратися терпіння та бути ввічливими. Ми живемо у складний час.--Чорний Кіт Обг. 23:50, 4 березня 2018 (UTC)

Я теж підписуюся під словами Aeou. У царстві знань на троні повинна сидіти Мудрість, а не голос натовпу (думка більшості)! Тому й божественний Платон застерігає нас від устрою, за якого панування властивих натовпу помилкових думок призводить до переоцінки цінностей: « нахабство вони будуть називати просвіщенністю, розгнузданість - свободою, розпусту - пишністю, безсоромність - мужністю » (Платон ,,Держава"). Burrek2 (обговорення) 12:11, 5 березня 2018 (UTC)

  • На мою думку, на вилученнях статей голосування можна повернути. З голосуваннями було може й погано, але об'єктивно. Підсумок базувався на підрахунку голосів (свого часу Дейнека так робив). З обговореннями виглядає краще, але підсумок підбивають суб'єктивно і неякісно. Підсумовують не маючи ні фаху, ні хисту. Безглуздих статей можна не боятися. Вони статті не роблять погоди на ресурсі де зміст, достовірність, стилістика, орфографія й оформлення звичайних статей (в тому числі добрих і вибраних) кульгають на обидві ноги.--N.Português (обговорення) 13:41, 5 березня 2018 (UTC)

Galicia 15 - 15 Challenge

 

Wikipedia:Galicia 15 - 15 Challenge is a public writing competition which will improve improve and translate this list of 15 really important articles into as many languages as possible. Everybody can help in any language to collaborate on writing and/or translating articles related to Galicia. To participate you just need to sign up here. Thank you very much.--Breogan2008 (обговорення) 14:42, 12 березня 2018 (UTC)

Маловідома функція Вікіпедії, яку варто популяризувати

В Вікіпедії є така маловідома функція як перегляд статей про об'єкти що знаходяться поблизу від місця знаходження читача, звичайно якщо в статті містяться координати об'єкту, ось посилання на неї. Я сам про цю функцію дізнався місяць назад (і то чисто випадково), то що казати про пересічного читача. На мою думку цю функцію варто популяризувати навіть розмістивши на основній сторінці українського мовного розділу, це буде популяризувати читання і написання статей. Кожен читач зможе більше дізнатися про свій рідний край а деяким захочеться написати статті про об'єкти що знаходяться поблизу. Наприклад зробити посилання на цю функцію і написати що читай і пиши про об'єкти поблизу тебе.--Сергій1992 (обговорення) 08:51, 14 березня 2018 (UTC)

Три дні тому дізнався і то випадково  . Можна додати до розділу Поліпшення у довідці. Або Редагування статей --Чорний Кіт Обг. 20:16, 14 березня 2018 (UTC)
Тільки ось місце мого перебування воно визначило неправильно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:21, 15 березня 2018 (UTC)
Це визначає Віндовс чи Хром--Чорний Кіт Обг. 07:09, 19 березня 2018 (UTC)

Подяки за редагування

Пропоную створити відкритий рейтинг користувачів за кількістю подяк за редагування (їх і їм). Ще один рейтинг, порівняння, цікавість.--Dgho (обговорення) 13:24, 5 березня 2018 (UTC)

А їх взагалі десь видно? Можна свої подивитись? artem.komisarenko (обговорення) 13:31, 5 березня 2018 (UTC)
Спеціальна:Журнали/thanks. Статистика подяк по українській Вікіпедії є тут: m:User:Faebot/thanks/uk, щоправда, вона не оновлювалася з 2016 року — NickK (обг.) 13:52, 5 березня 2018 (UTC)
І статистику патрулювань, яка не обновлювалась з 2015, і статистика доданих\вилучених редагувань теж з 2015 чи 2012. А ще б хотілось б статистику адміндій як в рувікі.--Чорний Кіт Обг. 17:12, 5 березня 2018 (UTC)
@Dgho, Artem.komisarenko та NickK: обробив статистику за лютий 2018. Можу обробити за січень, та якщо треба, за 2017 рік. Може, щось треба по-іншому зробити? --Олег (обговорення) 19:28, 7 березня 2018 (UTC)
Mr.Rosewater, чудово, дякую. Тільки хотілося б за всі роки, і в простір Вікіпедія:, і популяризувати. І пронумерувати користувачів за рейтингом. Щоб послідовна нумерація йшла незалежно від сортування.--Dgho (обговорення) 19:59, 7 березня 2018 (UTC)
За всі роки помісячно, порічно, чи весь період в одній таблиці? Які ідеї з популяризації? --Олег (обговорення) 22:05, 7 березня 2018 (UTC)
Рейтинг незалежно від сортування зробив. Відточимо у просторі користувача, потім перенесемо до простору Вікіпедії. --Олег (обговорення) 22:39, 7 березня 2018 (UTC)
  Дякую Рейтинг потрібно поставити поряд з іншою статистикою Вікіпедії. Звичайно, хотілося б, щоб він оновлювався автоматизовано.--Dgho (обговорення) 11:36, 8 березня 2018 (UTC)
Переніс до простору Вікіпедії, див. Категорія:Вікіпедія:Подяки. 2018 там є, завтра з'являться й інші. Статистика помісячна. --Олег (обговорення) 21:07, 8 березня 2018 (UTC)
У Категорія:Вікіпедія:Подяки зібрана помісячна статистика за всі 55 місяців, починаючи з вересня 2013 року, включно з березнем 2018. Деякі невеликі розбіжності з m:User:Faebot/thanks/uk у тому періоді, коли він публікував статистику редакторів з найбільшою кількістю подяк, викликані, напевно, зміщенням часу початку і кінця місяця через різні часові пояси. Статистика буде додаватись на початку кожного місяця. --Олег (обговорення) 10:03, 1 квітня 2018 (UTC)

Пропозиція висловити пропозиції

 
Логотип проекту

З 2011 року Вікімедіа Україна організовує або підтримує вікіекспедиції. Мета проекту — створення під час подорожей фото-, аудіо-, відеоматеріалів для завантаження у Вікісховище і подальше додавання їх у статті проектів Фонду Вікімедіа, а також написання та покращення статей у Вікіпедії про відвідані об'єкти. Неповний список таких експедицій тут. Але давно вікіпедисти не подавали гарних ідей вікіекспедицій. Які теми та інформацію про які регіони можна було б сутєво доповнити завдяки такій мандрівці, — збору фотоматеріалів, відвідуванню музеїв/бібліотек? Найкраще знаєте лише ви! Висловіть свої ідеї. Навіть, якщо ви не плануте організовувати подібне або взяли б участь, якби це організували інші, напишіть і, може. саме ваша ідея буде втілена у життя, а Вікіпедія покращена! (мова про територію України) --AnnaKhrobolova (WMUA) (обговорення) 18:24, 9 квітня 2018 (UTC)

З гарною вікіпедисткою можна було б куди завгодно поїхати, а самому цікаво лише вдома сидіти.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:30, 10 квітня 2018 (UTC)
10 років (до минулого) робив ініціативні подорожі в Крим, по Запоріжчині, Дніпру-Дніпропетровську, скрізь по Україні. І ніколи нічого не оформлював, хоча маю у Вікі понад 1000 світлин - головно з тих експедицій. --Білецький В.С. (обговорення) 17:41, 10 квітня 2018 (UTC)
@Білецький В.С.: На жаль, дуже невелика кількість людей так їздять, і зокрема по Запоріжчині крім вас, мабуть, ніхто й не їздив із вікіпедистів. Тому й потрібні Вікіекспедиції як засіб мотивувати людей організувати вікіекспедицію для покриття певного регіону чи теми у Вікіпедії — NickK (обг.) 00:07, 11 квітня 2018 (UTC)
@NickK:А Ви читали ось це: вікіекспедиції, [3]. Стан справ плачевний. Реально взяти навіть на дорогу чи ще що майже неможливо - я такого не побачив у рішеннях. А у минулому році був у ініціативній Вікіекспедиції на Кінбурні. Цього року поїду туди ж, уже не сам, а загутував зайнятися Вікі по Кінбурну проф. Г.В.Онкович. Може ще кого. Але написати якусь заяву ... при такому .... стані речей... бажання мало.--Білецький В.С. (обговорення) 04:22, 11 квітня 2018 (UTC)
@Білецький В.С.: Так, читав і навіть допомагав з написанням. Стан справ кращий, ніж на сторінці результатів: проблема проекту Вікіекспедицій у тому, що останні три року щороку змінювалися відповідальні за проект, і от за останній рік результати взагалі не відображені на сторінці wmua:Вікіекспедиції/Результати: це погано і це треба буде виправити. Узяти на дорогу цілком можливо: див. wmua:Заявки на вікіекспедиції, заявка виглядає достатньо зрозумілою, хоча, можливо, деякі питання й надмірно складні — NickK (обг.) 10:19, 11 квітня 2018 (UTC)
У нас на носі ВЛЗ, а потім ВЛП — можливо, визначимо найгірше покриті регіони (наприклад, райони, де взагалі не сфотографовано нічого ні на ВЛП, ні на ВЛЗ) та найгірше описані важливі пам'ятки (наприклад, національні парки зі стабиком та без фото) і відправимо туди людей? Більш широко в нас є цілі райони, в яких майже нічого не описано у Вікіпедії, наприклад, Окнянський, можна й туди відправити цілеспрямовані експедиції — NickK (обг.) 00:07, 11 квітня 2018 (UTC)
@NickK:Нащо шифрувати. Вживайте відомі абревіатури ООН, НАТО, НАСА... Не вживайте БРД в ГПЗ (Ви ж і гадки не маєте що це таке).--Білецький В.С. (обговорення) 04:22, 11 квітня 2018 (UTC)
ВЛЗ = Вікі любить Землю, ВЛП = Вікі любить пам'ятки. Перепрошую, вважав ці абревіатури зрозумілими — NickK (обг.) 10:19, 11 квітня 2018 (UTC)
Дякую. БРД в ГПЗ теж в певних колах танкістів загальнозрозумілі речі. "Боевой развед-дозор в головной походной заставе"--Білецький В.С. (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)
А я думав блок разведки и добычи в газоперерабатывющем заводе NickK (обг.) 13:42, 11 квітня 2018 (UTC)

Подорожував у літку того року з групою автобусом по містах і містечках України що мають цікаву історію (і пам'ятки) →Полтавщина-Київщина-Житомирщина-Волинь-Галиччина-Вінничина-Одеса-Дніпро (можливо щось ще) ... В складі групи було два напів-професійних фотографа. Можливо у майбутньому ще буде здійснена схожа подорож, як-що якось можна було співпрацювати, то з фотографами можна домовлятися якусь кількість фото з кожного міста/пам'ятки завантажувати до WikiCommons. Тре знати що можна пропонувати.--ntonyahu(τaλk) 14:24, 13 квітня 2018 (EEST/KYVT)

Перейменування Ордена Свободи

пропоную перейменувати статтю Орден Свободи в Орден Свободи (Україна) у зв'язку з відповідними назвами нагород у Світі--ДмитроСавченко (обговорення) 13:40, 25 квітня 2018 (UTC)

в нашій Вікі будуть шукати просто Орден Свободи, а не Ваш варіант. --Jphwra (обговорення) 13:54, 25 квітня 2018 (UTC)
ну окь. Я просто запропонував) прост всі терміни неоднозначності раніше робили з уточненням--ДмитроСавченко (обговорення) 14:11, 25 квітня 2018 (UTC)

Нормальні шаби - в масу!

Доброго дня!) Хто може створити нормальний шаблон "Бронетехніка"? просто для танків шаб "Картка зброї" аж ніяк не підходить... або треба доповнити шаб "Картка зброї". на всіх танках стоїть шаб "Бронетехніка", який вже застарілий і його перенаправляє на "Картка зброї". "Картка зброї" - це аутістичний шаб, який підходить фактично лише для арти і холодної зброї... як прописати НОРМАЛЬНЕ бронювання - коли немає відповідних нормальних полів у тому тупому шабі?... тому вважаю створити нормальний шаб "Бронетехніка"--ДмитроСавченко (обговорення) 14:20, 25 квітня 2018 (UTC)

і тут молчаніє--ДмитроСавченко (обговорення) 14:20, 25 квітня 2018 (UTC)

Проблема термінології

Перенесено у Вікіпедія:Перейменування статей/Роми → Цигани‎‎
Розділ без дати --DixonDBot II (обговорення) 13:41, 11 травня 2018 (UTC)

Приналежність до країн річки Сож

у статті Старі Яриловичі річка Сож зазначена як Білоруська але то не вірно. На мапі Публічна кадастрова карта України http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta видно шо кордон проходе по лінії самої ріки (Чернігів область-Ріпкинський район-Старі Яриловичі) . Також http://davr.gov.ua/informaciya-pro-yakisnij-stan-poverhnevih-vod-za-danimi-monitoringu-u-sistemi-derzhvodagentstva--za-cherven-2017-roku згадує як річку Ріпкинського району. Тому пропоную у схемі (Білорусь ) замінити на (кордон Білорусь-Україна)що відобразить реальну картину Також додати дану річку до Список річок України --08:00, 13 квітня 2018 (UTC)Bohdan Bondar (обговорення)

Щось написаний текст не відповідає написаному. Та й АД на цей текст немає. Сумнівно як для мене, але я не знаю як так наприкордонні. --Чорний Кіт Обг. 03:37, 14 квітня 2018 (UTC)
Насправді там, очевидно, мали на увазі те, що на захід від села річка Сож, а за нею Білорусь. Переписав, щоб було зрозуміліше — NickK (обг.) 13:16, 6 травня 2018 (UTC)
Маринич О.М. (відповід ред.) Географічна енциклопедія України. В 3-х томах. Том 3: П-Я У статті про Ріпкинський район описано за українську частину також є картографічний матеріал
Але чомусь ні ДВК, ні Каталог річок України[1] не містять цієї річки.--Анатолій (обг.) 21:45, 1 липня 2018 (UTC)

  1. Каталог річок України / відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 192 с.

Нова інформація

Перенаправлення: формат і потрібність

Користувач Bunyk почав створювати перенаправлення з оригінальних імен осіб, організацій, фільмів і т.п. З ним виникла дискусія ред.№ 22538102, крім того він вказав на обговорення Обговорення Вікіпедії:Критерії швидкого вилучення#Визначення товщини помилки в перенаправленні. У Довідка:Перенаправлення багато моментів користувачі розуміють по різному. Тому я пропоную це обговорити і дійти до якоїсь згоди. Мої пропозиції:

  1. Назви перенаправлень подаються в називному відмінку однини чи множини, за винятком власних назв. Може це дивно, але створювалися назви в інших відмінках.
  2. Оригінальні назви і їх переклади вживати як вказано в правилі ВП:ЛАТ
  3. Створювати перенаправлення на латиниці для засобів масової інформації, що виходять латиницею.
  4. Допустимо створення перенаправлень на латиниці або кирилиці для творів виданих в період, коли латинська мова була мовою науки, або важливих творів в історії людства. Це залежить від того як була названа стаття.
  5. Всі інші перенаправлення з оригінальних назв є зайвими, крім тих які широко використовуються в літературі, ЗМІ. --Basio (обговорення) 18:35, 1 травня 2018 (UTC)

Звичайно в іншому користуватися Довідка:Перенаправлення. Я не бачу необхідності створювати перенаправлення з оригінальних написань імен осіб, назв населених пунктів, інших географічних об'єктів, назв фільмів, книг. Винятки можливі для загальновідомих назв, написання яких часто зустрічається. Хочу почути думки інших. --Basio (обговорення) 14:15, 1 травня 2018 (UTC)

Запрошую до обговорення @Olexa Riznyk, Mykola Swarnyk, Yakudza, NickK, Sneeuwschaap, PsichoPuzo та Goo3: та інших. Може будуть інші думки. --Basio (обговорення) 14:29, 1 травня 2018 (UTC)

@VoidWanderer: напевне і Вас є думки. --Basio (обговорення) 14:31, 1 травня 2018 (UTC)

А в чому саме полягає проблема, яку ми намагаємося вирішити? Наприклад, перенаправлення USA доволі корисне, існує понад 10 років. Так само й перенаправлення London, ним користуються, воно не заважає і не вводить в оману. Перенаправлення The Simpsons теж існує уже 10 років, ним теж користуються. Туди ж і перенаправлення Harry Potter. Це населений пункт, інший географічний об'єкт, фільм, книга... ну й ще для особи нехай буде Justin Bieber. В чому саме проблема: яка від них шкода, чим вони заважають? — NickK (обг.) 14:56, 1 травня 2018 (UTC)
@NickK та Bunyk: щодо London та інших місто, то абсолютна більшість посилань виникає з внесенням джерел з статей в інших вікі, де вони чомусь категоризуються або внаслідок перекладу статей з інших вікі. Тому й така кількість посилань. В оригінальній статті такого не буде. Я не проти залишення таких перенаправлень, бо вони можуть свідчити про якість статей. А в ідеалі вони зайві.--Basio (обговорення) 17:27, 1 травня 2018 (UTC)
@Basio: То можете пояснити, будь ласка, яку проблему ви намагаєтеся вирішити цим обговоренням? Складно зрозуміти, які ж саме перенаправлення становлять проблему, яка потребує обговорення спільнотою — NickK (обг.) 17:31, 1 травня 2018 (UTC)
@NickK: Я так зрозумів, що пропозиції у п.1-3 не викликають заперечень. Я вважаю зайвими перенаправлення з оригінальних назв осіб, географічних об'єктів, назв творів та аналогічне. Їх оригінальне написання має бути в статтях і за допомогою пошуку їх легко знайти. Буде проблема для новачків, але їх можна навчити шукати. Винятки можуть бути для загальновідомих назв, але мені важко повірити, що хтось напише London, а не Лондон. Виправданим є перенаправлення з старих назв творів на латині, або інших мов, якщо вони загальновідомі. Бо інакше на кожну назву статті буде перенаправлення з назв на інших мовах, особливо для осіб, населених пунктів. Вікіпедія стане українсько-іншомовним словником. --Basio (обговорення) 17:47, 1 травня 2018 (UTC)
@Basio: Щодо перенаправлень у непрямих відмінках (пункт 1), здається, вже давно консенсус, але з умовою, що їх потрібно виправити перед тим, як вилучати. Щодо пунктів 2 і 3, то я ще раз не розумію, в чому саме проблема. Якщо проблема в тому, що правило ВП:ЛАТ не виконується, то для того, щоб його виконати, не потрібне обговорення. Якщо проблема в тому, що важко знайти некириличні ЗМІ, то знову ж перенаправлення з пункту 3 однозначно відповідають ВП:П. Я підозрюю, що ви цим обговоренням хочете підвести під вилучення всі перенаправлення на кшталт London, USA, The Simpsons, Harry Potter, Justin Bieber та подібних, але доцільність їх вилучення не показує ні жоден із ваших чотирьох пунктів, ні ВП:П. Звісно, масове їх створення потребуватиме консенсусу, але аналіз наведених мною перенаправлень показує, що їх відвідують від 20 до 70 разів на місяць — це на рівні відвідуваності статті про невелике село. Навряд чи нам ця відвідуваність зайва або шкідлива — NickK (обг.) 18:01, 1 травня 2018 (UTC)
Ваші підозри правильні, а п.1-3 потрібні для того, щоб не було питань до створення подібних перенаправлень. Я ж пропоную зараз не правило, а хочу почути думку спільноти. Щодо відвідування перенаправлень, то я впевнений, що якщо їх не буде, то користувач все-одно знайде статтю. --Basio (обговорення) 18:13, 1 травня 2018 (UTC)
@Basio: "Буде проблема для новачків, але їх можна навчити шукати". Навчіть "новачка" який створив Перехід Пайєрлса шукати. І таких дублікатів сотні, що означає що люди сотні тисяч разів не знаходять те що шукали, хоча воно було. Я цілком переконаний що якщо в нас не буде внутрішніх посилань, то користувачі все одно зможуть скопіювати потрібний їм термін в поле пошуку і знайти статтю, або погортати якусь непотрібну в часи коли існують індекси баз даних категорію на зразок "X за алфавітом". А якщо й веб-сервера не буде, то ми зможемо щомісяця розсилати нові статті читачам поштою, а вони кластимуть їх собі вставлятимуть на полицю в алфавітному порядку, і все одно зможуть їх знаходити. Це займе трохи більше часу, але ж ми тут працюємо для того аби люди більше часу проводили з вікіпедією, чи ні? Взагалі, це цікаве питання, для чого ми працюємо, хтось знає? --Буник (обговорення) 23:14, 2 травня 2018 (UTC)
@Bunyk: Наведений приклад вписується в потрібність перенаправлення, про що сказано у Довідка:Перенаправлення. Мова йде про потрібність оригінальних назв які не будуть використовуватися. --Basio (обговорення) 07:40, 3 травня 2018 (UTC)
@Basio: Тоді, будь ласка, висловлюйте пропозицію прямо. Лише одне речення в самому кінці цієї пропозиції присвячено тому, що є вашою основною ідеєю — вилучити перенаправлення з назв мовою оригіналу. Те, що жоден з чотирьох пунктів не свідчить про те, що ви пропонуєте заборонити решту, заплутує і розпорошує обговорення на інші теми — NickK (обг.) 18:28, 1 травня 2018 (UTC)
Уточнив --Basio (обговорення) 18:35, 1 травня 2018 (UTC)
@NickK: Може це трохи не в тему, але чи можна десь взагалі якось подивитися повний список перенаправлень? Справа в тому, що на мою думку існує велика кількість старих перенаправлень, на які вже в інших вікіпедіях створені самостійні статті. Такі перенаправлення через різні причини заважають створенню нових статей і їх треба було б повилучати. Може ще якісь думки виникли б і на цю тему. І ще стосовно важливості перенаправлень можу навести такий приклад. Коли нещодавно в Росії була катастрофічна пожежа, то мені за назвою було її дуже важко знайти в українській Вікіпедії, відвідуваність статті була малою як для такої події і вікіпедійна стаття не гуглилася і зараз не гуглиться. Можна було створити велику кількість перенаправлень з куди більш вгадуваними назвами. Наприклад "Пожежа в Кемерово (2018)" замість тієї назви, яку я навіть не пам'ятаю, або хоча би зробити на неї перенаправленні, чи назвати як це прийнято для подібних випадків, а щоб теперішня назва залишилась як перенаправлення. Гарно б десь прописати таку рекомендацію.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:27, 1 травня 2018 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Є Спеціальна:Список перенаправлень, але він містить лише перші 5000 елементів. Інакше можна використати Спеціальна:Усі сторінки: там перенаправлення виділені курсивом — NickK (обг.) 16:15, 1 травня 2018 (UTC)
@NickK: Дякую. Досліджуватиму цей список. З нього можна принаймні визначити відсоток таких перенаправлень.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:44, 1 травня 2018 (UTC)
@Oleksandr Tahayev: Ще можете знайти включення оцього шаблону: Спеціальна:Посилання_сюди/Шаблон:Falseredirect і замінити перенаправлення статтею. --Буник (обговорення) 17:50, 1 травня 2018 (UTC)
Мене не запрошували але вставлю свої 5 копійок. Такі перенаправлення робились і на спортивну тематику, якраз Bunykом і Романом333. Спочатку теж я скаженів від цього але, як виявляється вони мають рацію. Тож теж не бачу проблеми, бо і сам свого часу зробив перенаправлення Церсаніт, а раптом хто-небудь буде шукати саме таку назву, а не оригінал: Rovese або назву до 2015 Cersanit. --Jphwra (обговорення) 15:20, 1 травня 2018 (UTC)
Оскільки є певна зацікавленість, то подав загальне оголошення. --Basio (обговорення) 15:44, 1 травня 2018 (UTC)
Взагалі потрібно дивитися за статистикою. Якщо ця назва можлива, то створювати це перенаправлення. Наприклад, усі приклади що навів NickK є в україномовних джерелах, від ЗМІ до книг. Тут потрібно дивитися чи можливе це перенаправлення з огляду на реальний стан та вживаність у носіях інформації.--Чорний Кіт Обг. 16:01, 1 травня 2018 (UTC)
@AlexKozur: А якщо наприклад про Eugenio Moggi укрджерелах ніхто не писав? Найближче поляк - Bartosz Milewski, але він чомусь англійською пише. Створювати чи не створювати? --Буник (обговорення) 17:16, 1 травня 2018 (UTC)
для чого створювати те що не ісує, і не можу бути використано жодним користувач?--Чорний Кіт Обг. 17:29, 1 травня 2018 (UTC)
Якщо про щось не згадують в українських джерелах то це не означає що цього не існує. --Буник (обговорення) 17:37, 1 травня 2018 (UTC)
у китайських джерелах також багато чого згадується, але ми не робимо в цьому випадку перенаправлення для осіб. Якщо відвідуваність цього редиректа 0, то і користі від нього 0--Чорний Кіт Обг. 18:22, 1 травня 2018 (UTC)
@AlexKozur: Ну у того перенаправлення принаймі більша відвідуваність ніж у Кубок Греції з футболу 1938—1939, а той футбол займає набагато місця ніж редирект і на нього більше посилань. Думаю треба спершу повилучати справді непотрібні статті. Досі не розумію навіщо той футбол потрібен у енциклопедії, але поки займаюсь чимось кориснішим руки не доходять повилучати. --Буник (обговорення) 08:53, 2 травня 2018 (UTC)
Далі йдуть пусті балачки не в те русло, тож мені не цікаво, відповідь не зрозуміла. Хоча згоден, потрібно повилучати непотрібні статті.--Чорний Кіт Обг. 09:04, 2 травня 2018 (UTC)

Моя позиція - 4 пункти Basio скоротити до трьох пунктів:

  1. Якщо користувач вводить пошуковий термін і потрапляє туди куди очікував - перенаправлення потрібне.
  2. Якщо користувач вводить пошуковий термін і потрапляє не туди куди очікував - перенаправлення треба виправити.
  3. Якщо в різних користувачів різні очікування - замінити на дисамбіг.

Звісно це можна уточнити, щоб коли кількість перенаправлень на статтю перевалює за 10 залишати лише ті по яких люди ходять але загалом моя думка в тому що укрвікі зараз бракує 1-2 мільйони перенаправлень, і через цей брак страждає відвідуваність. --Буник (обговорення) 17:39, 1 травня 2018 (UTC)

  1. Ввожу にっぽん, переходжу тут куди очікував. Перенаправлення потрібне? --Чорний Кіт Обг. 18:22, 1 травня 2018 (UTC)
    @AlexKozur: Для мене чомусь не працює. Я думаю треба перенаправити на "Японія". Але мене мої знання японської підводять, тому краще зробіть це за мене. Орігато. --Буник (обговорення) 08:20, 2 травня 2018 (UTC)
    Це лише текст. І там десь близько 10-15 редиректів з ієрогліфів, у тому числі [4] Для мене просто не зрозуміло для чого перенаправлення в яких відвідуваність нульова. Можна ввести ще 5000 раз назву Японія, але різними мовами та потрапити в очікуване місце.--Чорний Кіт Обг. 08:39, 2 травня 2018 (UTC)
  • Я тільки за такі перенаправлення, в англійській вікі давно практикується. Загалом, перенаправлення нікому не заважають, звичайні користувачі їх не бачать, вони нічого не засмічують, лише допомагають як у внутрішньому, так і зовнішньому пошуках. --yakudza 18:38, 1 травня 2018 (UTC)
  • В мене така думка:
  1. З називним відмінком, за виключенням власних назв в інших відмінках, згоден. Якщо хтось некомпетентний створює некоректний шаблон:не перекладено із вказанням назви статті не в називному відмінку, то це не привід робити перенаправлення, це привід зробити виправлення, і вказати на нього авторові через його сторінку обговорення.
  2. Із вживанням оригінальних назв згідно ВП:ЛАТ згоден.
  3. Для засобів масової інформації, що виходять латиницею, може бути потрібно використовувати латиничні назви згідно ВП:ЛАТ (як для міжнародних компаній та продуктів за відсутності офіційної кириличної назви), тоді може бути потрібно створювати загальновживані неофіційні україномовні перенаправлення, якщо такі існують (з питання існування та загальновживаності — пошуковики у допомогу). За існування офіційної україномовної назви перенаправлення з оригінальної латиничної назви вважаю обов'язковим.
  4. Перенаправлення з назв творів мовою оригіналу вважаю доречними.
  5. В питанні всіх інших перенаправлень немонотонну логіку не підтримую. :) Тобто, не готовий записувати до зайвих всі інші перенаправлення з оригінальних назв, крім тих які широко використовуються в літературі, ЗМІ. Я би розглядав кожен такий випадок (чи тип випадків) окремо.
З повагою, --Olexa Riznyk (обговорення) 21:22, 1 травня 2018 (UTC)
Колись давно, коли Земля була ще теплою, а комп'ютери великими шаблон:не перекладено ще не було створено й популяризовано, чимало редакторів писали червоні посилання на відсутні статті в нашому просторі, а в дужках, через кому, або в сусідньому стовпчику таблиці писали пряме міжмовне посилання на статтю в іншому мовному просторі (приклад).
Спливали роки, Pavlo Chemist створив PavloChemBot'а й навчив його робити сторінку Користувач:PavloChemBot/Сторінки з невірно використаним шаблоном "Не перекладено", а Bunyk оголосив вендетту прямим міжмовним посиланням та «неправильним» (на погляд PavloChemBot'а) застосуванням шаблону «не перекладено».
В результаті, Bunyk замінює BunykBot'ом прямі міжмовні посилання без української назви шаблоном «не перекладено», потім, якщо статтю насправді перекладено, створює вручну (за допомогою розробленої ним кнопочки) латиничне перенаправлення, і в результаті виходить синє посилання на нашу статтю, а в дужках (або в сусідньому стовпчику таблиці) — синє посилання на латиничне перенаправлення на ту саму статтю, сенсу в якому за наявності статті немає. Виходить нісенітниця — сторінка такого вигляду, який би людина на поточний момент ніколи не створила би, і купа не потрібних латиничних перенаправлень (приклад).
Пане Bunyk, Вам не здається, що Ваш механізм боротьби з прямими міжмовними посиланнями потребує вдосконалення, або призупинення, щоби не міняти один не позбавлений логіки безлад на інший, точно не логічний?
З повагою, --Olexa Riznyk (обговорення) 01:08, 2 травня 2018 (UTC)
Цілком логічний з теорії корисності. Червоне посилання краще за посилання хз куди, синє посилання на статтю яка існує краще за червоне посилання з ризиком створити дублікат, а найкраще звісно прямі посилання на статтю (за деякими винятками, як то наприклад Аналітична машина, там посилання має бути саме через перенаправлення, щоб потім не замінювати всюди на статтю). І шлях замінити всі шкідливі посилання посилання на шаблон, тоді покращити зв'язність а тоді виправити неправильні вживання шаблону мені здається оптимальним за параметром ціна/якість. Я думав зразу міняти на правильні посилання, але навіщо втрачати нагоду ще перед тим створити перенаправлення? Хоча звісно, я вже подумував був відписатись від Користувач:PavloChemBot/Сторінки з невірно використаним шаблоном "Не перекладено", щоб вона мене не гризла. --Буник (обговорення) 08:20, 2 травня 2018 (UTC)
@Bunyk: От і в мене склалося враження, що Ви занадто близько до серця приймаєте Користувач:PavloChemBot/Сторінки з невірно використаним шаблоном "Не перекладено". :) Це ж всього лише оцінка, яка містить помилки другого роду.
Що Ви мали на увазі під «посиланням хз куди»?
Стосовно нагоди створити перенаправлення — виявилося, що в нас із Вами різні оцінки їхньої потрібності. :)
З повагою, --Olexa Riznyk (обговорення) 16:41, 5 травня 2018 (UTC)
@Olexa Riznyk: Ви б теж це так сприймали якби об'єднали пару десятків сторінок, а потім зрозуміли з'являються нові, бо є червоні посилання там де мають бути сині. Витратити хвилину аби створити 10 перенаправлень - набагато краще ніж потім витрачати 30 хвилин аби об'єднати Нормальні алгоритми і Нормальні алгоритми Маркова. "Хз куди", це евфемізм до оцього. --Буник (обговорення) 17:06, 5 травня 2018 (UTC)
@Bunyk: Тарасе, а Ви зверніть увагу, скільки перенаправлень я, буває, створюю на перекладені мною статті (наприклад, з нещодавнього, на Модель авторегресії — ковзного середнього). ;) Але перенаправлення з англомовних імен не надто відомих персоналій вважаю зайвими.
Стосовно ж безладу взагалі... Я не переймаюся безладом у статтях тематик, які мене не цікавлять. Він негативно впливає на якість української Вікіпедії? Я вважаю, що він характеризує значимість саме цих тематик. :) --Olexa Riznyk (обговорення) 17:23, 5 травня 2018 (UTC)
А я вважаю зайвими статті про футбол, і якось сказав про це комусь, то цей редактор написав що більше зі мною говорити не хоче. Дивний якийсь, я ж йому як людині пробував пояснити що статті про футбол зайві, а він покинув дискусію. Я от думаю, що я не так зробив? Погано пояснював? Щодо безладу у різних тематиках. Ну так, мене теж історія не дуже цікавить. Але посилатись на статтю про Хмельницького в рувікі - це як на мене дикість. Хто це буде виправляти? SitizenX? Він більше по Абхазії і Скіфії спеціалізується. --Буник (обговорення) 17:49, 5 травня 2018 (UTC)
Якщо Ви про мене, то на мою думку тема перейшла не в обговорення, зазначене в розділі. І якщо вирішиться питання щодо перенаправлень із 50 тис. мов, то я лише за. --Чорний Кіт Обг. 18:01, 6 травня 2018 (UTC)
Bunyk, дякую за запрошення. Отже:
  1. про футбол промовчу, я номінував на адміна вболівальника, й враховуючи й його, й мою схильність до довгих світських конструктивних розмов, утримаюсь;
  2. як я розумію, посилання — ледаче редагування, яке, за логікою, без погоджень, має статус тимчасового;
  3. ми можемо виправляти дурниці в сторінках, не в головах тих, хто їх потоково продукує, тому, на жаль, це стосується й посилань;
  4. стосовно Абхазії: див. п.3., вона мене цікавила виключно як незграбна популяризація сучасного кацапського реваншизму.
Ще раз дякую--SitizenX (обговорення) 19:54, 5 травня 2018 (UTC)
@Bunyk: Я оце думаю, чи можливо було би робити таке як ред.№ 22562790 ботом... Воно ж, в принципі, виглядає шаблонно. --Olexa Riznyk (обговорення) 18:44, 5 травня 2018 (UTC)
Я пробував таке. З {{iw}} теж починав, але потім кудись відволікся і забув. Може в понеділок ще спробую. --Буник (обговорення) 19:47, 5 травня 2018 (UTC)

Перенаправлення зайими не будуть. Те ж "другої світової війни" з перенаправленням на "друга світова" дуже спрощує створення посилань при редагуваннях. --Goo3 (обговорення) 20:58, 2 травня 2018 (UTC)

Теж так і не зрозумів яку проблему вирішуємо. Щодо перенаправлень, то вони зайвими не бувають. --Alex Blokha (обговорення) 22:16, 2 травня 2018 (UTC)
  • Кілька зауваг щодо біологічних статей. Було б корисно перейтися і переконатись, що всі статті про рослини, тварин, інші біологічні об'єкти, названі по-українськи, мають перенаправлення з латинської назви (а також їх правильність). Латинка може мінятись! Зібрався конгрес, подивився на каріологію, хромосомні дані - і розідлив/об'єднав/перейменував. Треба слідкувати за цим, для рослин за відповідністю з Flora Europaea. Проблеми виникають, коли необізнаний дописувач механічно перекладає назву з російської/польської/садово-городньої. Таких зустрічається доволі багатенько. Друге. Я б настоював на непотрібності/недопустимості створення перенаправлень з суто народних (не-номенклатурних) назв. Наведу приклад: «материнка». Частіше всього материнкою називають Origanum. Правильно називають. І дехто б подумав, що добре мати перенаправлення з "материнка" на "Origanum". І воно є! Добре, але є й небезпека! Бо окрім Origanum материнкою називають і Achillea millefolium, і Acinos arvensis, і Betonica officinalis, і Fragaria vesca і багато інших рослин. Якщо хтось один зробить одне перенаправлення, а інший інше - буде велика плутанина. На жаль, люди цього не розуміють і тулять ті народні назви направо й наліво. Відкрив Грінченка - і вперед, відкрив Рувікі - також. По-російськи материнка - душица. Подивіться хоча б "душиця" (російська назва материнки) - ви знайдете 8 статей з "душицею". Гарантую вам, що це, насправді, материнка. Але в українських джерелах народна назва "душиця" зустрічається, окрім Origanum, ще й для Antoxanthum та Logfia. Що, заплутав вас? Ото ж бо. А якщо людина візьметься примочки-чайочки дитині робити? Тому дуже прошу не перебільшувати з цими речами для біологічних об'єктів. Бо вийде лише погано або дуже погано. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:40, 3 травня 2018 (UTC)
@Mykola Swarnyk: Я чомусь був переконаний що материнка - це редирект на материнська плата. Але ні, там дисамбіг про якісь дві трави і плату. Видалити траву щоб людей не збивала з пантелику і зробити перенаправлення? --Буник (обговорення) 16:29, 3 травня 2018 (UTC)
@Bunyk: Ні, ні, нізащо! Я все-таки погано висловився. Материнка якраз ОК - але лише в якості роду Origanum. Мається на увазі, якщо ви створите перенаправлення на "материнка" з Achillea millefolium або з Fragaria vesca, або з лесятка інших, для яких «материнка» використовується як локальна народна назва - тоді все це змішається на купу. Просто треба відкрити Кобіва, 2004 і перевірити, чи ця назва подана жирним шрифтом як номенклатурна, а не як народна. І ніяких Грінченків, СУМів і т.п. для ботаніки. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:46, 3 травня 2018 (UTC)
Ну створити такі перенаправлення буде важко, бо Achillea millefolium і Fragaria vesca вже є, що досить надійно захищає їх від повторного створення. --Буник (обговорення) 16:54, 3 травня 2018 (UTC)

Ці кілометри тексту читати не буду. {{нпні}} (і·о·д·р··#) створено для особистих потреб бота. і для обмеження можливостей читачів вікі. можливостей. які надавав вилучений цією кампанією шаблон {{Name}} — давав альтернативи посилання. Ця нпні — не дає нічого нікому окрім бота. А сам бот постійно заважає міжмовній співпраці укрвікі із інформаційним простором. обмежуючи доступ до інформації власними особистими рамками інфопростору. тобто обмежує саме користувачів української мови. не тільки в доступі до інформації. а головне — обмежує доступ україномовної спільноти до участів створенні інформації на світовому рівні. --— Це написав, але не підписав користувач Avatar6 (обговореннявнесок) 22:18, 4 травня 2018‎.

на якому світовому рівні? Оно перевіряю нові статті нових користувачів, що не стаття, то переклад. Ну якщо себуанська світовий рівень, то ні дякую) А синього посилання на інший мовний розділ не повинно бути.--Чорний Кіт Обг. 16:54, 5 травня 2018 (UTC)
(персональний випад приховано)-Avatar6 (обговорення) 19:53, 5 травня 2018 (UTC)
Ага, тут усі клоуни для Вас, на світовому рівні... (персональний випад приховано) - зручна "особиста" позиція , щоб відобразити "особисту позицію", в яку поставили дописувача, саме цим шаблоном. Тобто "уникнення контектсту спілкування вилученням незручних реплік". Чого ще ТУТ. чекати, окрім купи цих "особисто-вставлених-шаблонів", підкреслення Власної образи на дописувачів (на причини, висловлені у висловлених дописувачами аргументах, прихованих ображеним сприйняттям).--Avatar6 (обговорення) 20:58, 21 червня 2018 (UTC)

@Basio: і всі інші. Як щодо перекласти en:Wikipedia:Redirect#Reasons_for_deleting №8? "If the redirect is a novel or very obscure synonym for an article name, it is unlikely to be useful. In particular, redirects from a foreign language title to a page whose subject is unrelated to that language (or a culture that speaks that language) should generally not be created. Implausible typos or misnomers are candidates for speedy deletion criterion R3, if recently created." Та й взагалі запозичити настанову? --Буник (обговорення) 15:36, 21 червня 2018 (UTC)

  За хоча, я б краще усю перекласти та по частинам обговорювати =) --Чорний Кіт Обг. 21:38, 21 червня 2018 (UTC)
  • Basio, у цьому питанні я цілковито   Підтримую позицію пана Bunyk ред.№ 22539258. Я розумію ваше бажання тримати все під контролем, звідки виходить цей пуризм. Проте я керуюся не принципами чистоти, а принципами користі. Я обома руками підтримую все, що покращує зв'язність, або те, що мінімізує дурну роботу із злиття двох створених статей на одну тему. Скажу більше — я навіть не підтримую пуризму в плані відмінків.
Приклад: уявімо, людина працює із циклом статей, пише статті у візуальному редакторі, і їй потрібно часто вікіфікувати слово дефрагментації. Рушій Вікі не здатен вікіфікувати у візуальному редакторі таке слово без перенаправлення. Він здатен на таке лише якщо до слова додається закінчення, та й то довжиною в одну літеру (наприклад модемамодем, навіть без перенаправлень). Тому я підтримаю користувача, якому треба було створити перенаправлення дефрагментації, що зекономило б йому час і сили для чогось більш корисного. --VoidWanderer (обговорення) 16:22, 26 червня 2018 (UTC)

Не зрозумів п.1: нащо виняток для власних назв?--Анатолій (обг.) 21:31, 1 липня 2018 (UTC)

Формування попереднього підсумку щодо перенаправлень

Пане Basio, прокоментуйте чи прозвучали тут аргументи, які змінили чи, принаймні, відкоректували вашу точку зору на питання. --VoidWanderer (обговорення) 15:20, 4 липня 2018 (UTC)

Підсумок

З думок, що тут були висловлені, важко скласти пропозиції, щоб внести зміни. Напевне краще повернутися до цього пізніше і в іншому форматі. --Basio (обговорення) 15:37, 12 липня 2018 (UTC)

Для того, щоб підбити хоч більш-менш якісний підсумок, не достатньо сказати, що «усе неясно». Мають бути хоча б виписані чітко аргументи кожної зі сторін, а вже потім робити висновок, що із цим розберемося згодом. Інакше увесь цей час був витрачений даремно. Треба уникати даремно витрачати час. Тому якщо вам не складно, випишіть аргументи проти перенаправлень, а я зберу аргументи «за». --VoidWanderer (обговорення) 15:42, 12 липня 2018 (UTC)