Вікіпедія

Економіка мови

область дослідження економічних питань пов'язаних з мовою

Економіка мови — галузь дослідження економічних питань, пов'язаних з мовою.

Серед тем, які досліджує економіка мова, є вплив мовних навичок на доходи й торгівлю, аналіз витрат і зисків від різних варіантів мовного планування та збереження мов меншин тощо.[1][2] Дослідження економіки мови може допомогти у визначенні мовної політики.

Мова і економіка ред.

У своїй книзі «Мова і економіка» німецький соціолінгвіст Флоріан Кульма обговорює «багато способів, у які мова та економіка взаємодіють, як економічні зміни впливають на виникнення, розвиток або занепад мов; як лінгвістичні умови сприяють або перешкоджають економічному процесові; як багатомовність і соціальний достаток взаємопов'язані; як і чому мова і гроші виконують аналогічні функції в сучасному суспільстві; чому наявність стандартизованої мови є економічною перевагою; як нерівний розподіл мов у багатомовному суспільстві[en] забезпечує економічну нерівність; як можна оцінити економічну цінність мов; чому мови мають внутрішню економію та про способи їх адаптації до вимог зовнішньої економії. Флоріан Кульма показує, що мова — це середовище бізнесу, актив сам по собі та іноді торговельний бар'єр[en]».[3]

Держави беруть на себе витрати на мову, оскільки вони зберігають себе за її допомогою, як і бізнес, якому потрібна компетентність у комунікаціях. У книзі «Мова і економіка» Флоріан Кульма розглядає мовні витрати держави і бізнесу.[4] У цій же книзі він розповідає про роль мови як товару, оскільки мови можуть себе вести як економічні системи. Ось чому певні соціально-економічні середовища є (не)сприятливими для окремих мов.[5] Поширення мови суттєво залежить від економічних умов.[6] Мова може бути вираженням символічної влади.[7] Однак зміни на мовній мапі світу показують, що поширення мов також сильно пов'язане з економічними подіями у світі. Надання економічної цінності певній мові на лінгвістичному ринку означає наділення її привілеями та владою, пов'язаними з цією мовою.[8] Більшість мовних спільнот у світі практикують цю політику не піклуючись про взаємність витрат на вивчення мов, забуваючи про прагнення лінгвістичної справедливості як рівної поваги, тож мовні режими бувають іноді дуже несправедливими.[9]

Світова мова і світова економіка ред.

Мови — це капітальні інвестиції в буквальному сенсі: мовна технологія є найбільш важливою. Вона потребує значних інвестицій, які, за відсутності рентабельності, можуть дозволити собі тільки багаті країни та бізнеси. У зв'язку з цим сьогодні англійську мову розглядають як наслідок та інструмент американської імперської сили, помітний актив для американських англофонів у  глобальному конкурсі XXI століття за конкурентну перевагу, процвітання і владу.[10] Хоча найкращою бізнес-мовою залишається мова клієнта, що передбачає наявність багатомовних бізнес-практик, але „ідеальна“ глобальна економіка передбачає єдину мову для всього світу. Однак „ідеальна“ глобальна мова в свою чергу припускає загальноприйнятний і справедливий мовний тягар для всіх ділових партнерів, яким вона не рідна. Див. у зв'язку з цим мовний податок як спосіб протидії лінгвістичній нерівності, оскільки вивчення мови для цілей торгівлі несе витрати для більшості країн і приватних підприємств, тоді як уряди країн, мови яких займають провідні позиції на міжнародному мовному ринку, відмовляються субсидувати поширення інших мов, які, на їх думку, їм не потрібні. У своїй доповіді L'enseignement des langues étrangères comme politique publique, Франсуа Грін[en] твердить, що хоча деякі мови можуть бути вигіднішими з погляду аналізу витрат і зисків, наприклад, есперанто (бізнес-групи есперанто, такі як IKEF, були активними впродовж багатьох років), проблема полягає в тому, що зрушення в оцінці мов не завжди викликані факторами, які можна обчислити раціонально. На додаток до свого економічного потенціалу, мова є також носієм політичних, культурних та соціально-психологічних властивостей. Попри неекономічні цінності властиві мовам, часто в питаннях мови переважає економічний зиск[11] і це може призвести до переваги домінантної мови як засобу виробництва, з високою вартістю мовного капіталу. У зв'язку з цим очевидно, що бажання (або необхідність) вивчати англійську мову в останні десятиліття зросло настільки, а спектр її застосування настільки широкий, що економічну необхідність та інші стимули вивчати інші мови зазвичай сприймають як несуттєві. З тих же причин колишня прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер намагалася зірвати програму ЛІНГВА Європейського Союзу, оскільки, на її думку, від Великої Британії вимагали платити за програму, яка приносила їй користі найменше. Програма ЛІНГВА покликана згладити величезний дисбаланс за між основними європейськими мовами на користь англійської, розширити і диверсифікувати вивчення інших мов у державах-членах. Для окремих мовців нерівне співвідношення мов означає, що їхня перша мова є економічно вигідною кваліфікацію і вони можуть продавати свої навички рідної мови, тоді як інші не можуть цього зробити.[12][13][14]

Вибрані праці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Michele Gazzola (2014). "The Evaluation of Language Regimes: Theory and Application to Multilingual Patent Organisations, « [1] [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Grin, François (2003). Language Planning and Economics. Current Issues in Language Planning. 4: 1—66. doi:10.1080/14664200308668048.
  3. ↑ Coulmas, Florian (1992). Language and economy. Oxford: Blackwell Publishers. ISBN 978-0631185246.
  4. ↑ 'The constliness of the polyglot world' in: Coulmas, Florian, Language and economy, 1992, p. 55, Oxford, Blackwell Publishers
  5. ↑ Salikoko S. Mufwene, Globalization and the Myth of Killer Languages: What's Really Going on?,17 March 2015.
  6. ↑ Language careers: economic determinants of language evolution, in: Coulmas, Florian, Language and economy, 1992, p. 55, Oxford, Blackwell Publishers
  7. ↑ Bourdieu, Pierre (1991). Language and symbolic power. Harvard University Press.
  8. ↑ Mair, Christian. Nkonko M. Kanwangamalu, English and the policy of language planning in a multilingual society. South Africa, in : The Politics of English as a World Language: New Horizons in Postcolonial Cultural Studies, p. 242 (language policy and planning). Процитовано 3 серпня 2016.
  9. ↑ Van Parijs, Philippe (2011). Linguistic Justice for Europe & for the World. New York: Oxford University Press. с. 207–208. ISBN 978-0-19-920887-6.
  10. ↑ Paul Cohen, The Rise and Fall of American Linguistic Empire, I want you to speak English [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.], Dissent Magazine [Архівовано 29 січня 2018 у Wayback Machine.], 2012
  11. ↑ 'The costliness of the polyglot world: language-related expenditures of government and busininess' in: in: Coulmas, Florian, Language and economy, 1992, p. 152, Oxford, Blackwell Publishers
  12. ↑ Value for Whom ? in: Coulmas, Florian, Language and economy, 1992, p.86, Oxford, Blackwell Publishers
  13. ↑ „It is in the general interest of the United States to encourage the development of a world in which the fault lines separating nations are bridged by shared interests. And it is in the economic and political interests of the United States to ensure that if the world is moving toward a common language, it be English; that if the world is moving toward common telecommunications, safety, and quality standards, they be American; that if the world is becoming linked by television, radio, and music, the programming be American; and that if common values are being developed, they be values with which Americans are comfortable.“ (David Rothkopf) in: „In Praise of Cultural Imperialism?“, Foreign Policy, Nr 107, Summer 1997, p. 38-53
  14. ↑ Rothkop, David (22 червня 1997). In praise of cultural imperialism ? Effects of Globalization on Culture. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  15. ↑ (eo) Gazzola kaj Wickström pri ekonomio de lingvarpolitiko (Gazzola and Wickström about economics and politics of languages) (PDF). Informilo por Interlingvistoj. CED: 12—13. April 2016. ISSN 1385-2191. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.

Посилання ред.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Економіка_мови&oldid=40702151