Штонда Тарас Борисович
Тара́с Бори́сович Што́нда (нар. 1 грудня 1966, Київ) — український оперний співак (бас-баритон), соліст Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів.
Тарас Борисович Штонда | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1 грудня 1966 (57 років) |
Місце народження | Київ |
Громадянство | Україна |
Професії | оперний співак |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Співацький голос | бас-баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди |
Життєпис ред.
Народився в Києві. Дитинство провів на Русанівці, займався в музичній школі. У 1988 р. закінчив Київське державне музичне училище імені Р. М. Глієра (нині - Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра), а в 1993-му - Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, де його педагогом була професор Галина Сухорукова. З 1992 року — соліст Національної опери України ім. Т. Шевченка. Отримав звання лауреата на 10 міжнародних конкурсах. Багато виступає в кантатно-ораторіальному й камерному жанрах; виконує українську класичну й сучасну музику. Гастролює у Франції, Італії, Іспанії, Великобританії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Австрії, Угорщині, Словенії, Фінляндії, Данії, Норвегії, Швеції, Греції, Сербії, Польщі, Чехії, Словаччині, Молдові, Білорусі, Росії, Литві, Латвії, Естонії, Казахстані, Азербайджані, Китаї, Японії, Південній Кореї, Бразилії, Ізраїлі, Лівані. Має в репертуарі понад 70 оперних партій. Його записи видано на численних CD в Україні та за кордоном. Крім того, співак здійснив багато записів камерних творів та українських народних пісень для фонду Українського радіо.
Невдовзі після перших перемог на міжнародних конкурсах розпочав міжнародну карʼєру.
В часи російсько-української війни продовжував гастрольну діяльність в РФ, зокрема співав у Большому театрі в опері «Катерина Ізмайлова» (2016)[1][2], виступив у концертному залі ім. П. І. Чайковського 26 лютого 2019[3] Але з початком повномасштабної агресії відмовився від усіх контрактів, повʼязаних з РФ.
Оперні партії ред.
• Командор («Дон Жуан» Вольфґанґа Амадея Моцарта)
• Зарастро («Чарівна флейта» Вольфґанґа Амадея Моцарта)
• Оровезо («Норма» Вінченцо Белліні)
• Дулькамара («Любовний напій» Ґаетано Доніцетті)
• Раймонд («Лючія ді Ламмермур» Ґаетано Доніцетті)
• Дон Манʼїфіко («Попелюшка» Джоаккіно Россіні)
• Дон Базіліо («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні)
• Амонасро, Рамфіс, Фараон («Аїда» Джузеппе Верді)
• Король Філіп II, Великий Інквізитор («Дон Карлос» Джузеппе Верді)
• Граф Вальтер («Луїза Міллер» Джузеппе Верді)
• Захарія («Набукко» Джузеппе Верді)
• Монтероне («Ріголетто» Джузеппе Верді)
• Бонза («Чіо Чіо Сан» Джакомо Пуччіні)
• Капулетті («Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно)
• Мефістофель («Фауст» Шарля Гуно)
• Ліндорф, Коппеліус, Міракль, Дапертутто, Креспель («Казки Гофмана» Жака Оффенбаха)
• Нілаканта («Лакме» Лео Деліба)
• Вотан, Хундінґ («Валькірія» Ріхарда Вагнера)
• Хаґен («Загибель богів» Ріхарда Вагнера)
• Фафнер («Зіґфрід» Ріхарда Вагнера)
• Фафнер («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера)
• Даланд («Летючий голландець» Ріхарда Вагнера)
• Королівський герольд («Лоенґрін» Ріхарда Вагнера)
• Ґурнеманц («Парсіфаль» Ріхарда Вагнера)
• Король Марк («Трістан і Ізольда» Ріхарда Вагнера)
• Султан, Імам («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського)
• Тарас Бульба, Кирдяга («Тарас Бульба» Миколи Лисенка)
• Максим («Купало» Анатоля Вахнянина)
• Ярослав Мудрий («Анна Ярославна, королева Франції» Антона Рудницького)
• Ярослав Мудрий («Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди)
• Генерал Чарнота («Біг» Валентина Бібіка), світова премʼєра
• Руслан («Руслан і Людмила» Михайла Глінки)
• Борис Годунов, Пімен, Варлаам, Рангоні («Борис Годунов» Модеста Мусоргського)
• Досіфей («Хованщина» Модеста Мусоргського)
• Гремін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського)
• Король Рене, Ебн-Хакіа («Іоланта» Петра Чайковського)
• Кочубей («Мазепа» Петра Чайковського)
• Мамиров («Чародійка» Петра Чайковського)
• Цар Салтан («Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова)
• Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова)
• Варязький гість («Садко» Миколи Римського-Корсакова)
• Собакін («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова)
• Князь Ігор, Володимир Галицький («Князь Ігор» Олександра Бородіна)
• Алєко («Алєко» Сергія Рахманінова)
• Маг Челій («Любов до трьох апельсинів» Сергія Прокофʼєва)
• Йоганн Фауст («Вогненний янгол» Сергія Прокофʼєва)
• Борис Тимофійович («Катерина Ізмайлова» Дмитра Шостаковича)
• Священик («Леді Макбет Мценського повіту» Дмитра Шостаковича)
Кантатно-ораторіальний репертуар ред.
• «Маґніфікат»
• «Меса сі-мінор»
• «Страсті за Матвієм»
• «Месія»
• «Реквієм»
• «Симфонія N 9»
• «Урочиста меса»
• «Кантата на смерть імператора Йозефа II»
• «Реквієм»
• «Стабат матер»
• «Реквієм»
• «Реквієм»
• «Реквіем»
• «Те Деум»
• «Глаголична меса»
• Кантата «Бʼють пороги»
• Поема «Чернець»
• Кадиш-Реквієм «Бабин Яр»
• «Панахида за померлими з голоду»
• «Страсті за Тарасом»
Ганна Кузіна
• «In memoriam»
• Симфонія N 13
• Симфонія N 14
• «Страта Степана Разіна»
Камерний репертуар ред.
Відзнаки та нагороди ред.
- Лауреат міжнародних конкурсів імені Михайла Глінки (1991, м. Алма-Ата, III премія), Хуліана Гаярре (1996, м. Памплона, III премія), Франсіско Виньяса (1997, м. Барселона, II премія), Марії Каллас (1997, м. Афіни, I премія), Івана Паторжинского (1999, м. Луганськ, I премія), Івана Алчевского (1999, м. Харків, I премія), Бюльбюля (2000, м. Баку, II премія), Георгія Свиридова (2001, м. Курськ, I премія), Конкурсу конкурсів Собіновського музичного фестивалю (2001, м. Саратов, I премія), Соломії Крушельницької (2003, м. Львів, II премія), дипломант Міжнародного конкурсу співаків у м. Більбао (1996).
- Заслужений артист України (1999)[4].
- Народний артист України (2008)[5].
- Орден «За заслуги» III ст. — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю (2016). [6]
Дискографія ред.
- Дж. Верді «Реквієм», солісти Сімона Бертіні, Алла Горобченко, Серджо Панайя, Тарас Штонда, хорова капела «Думка», диригент Дуайт Беннетт, Verdi Records, 2001.
- «Руслан і Людмила» М. Глінки, опера, 3 CD, Pentatone, 2005.
- «Шедеври російської музики», CD, Pentatone, 2005.
- Фрагменти з опери О. Бородіна «Князь Ігор», Тарас Штонда, Анжеліна Швачка, Дмитро Попов, Микола Коваль, камерний хор «Київ», оркестр Національної радіокомпанії України, диригент Теодор Кучар, CD, Naxos, 2005.
- Симфонія № 13 Д. Шостаковича, диригент Роман Кофман, 2005 р. * Dmitri Shostakovich - Beethoven Orchester Bonn, Roman Kofman – Complete Symphonies. MDG Gold – MDG9371200 Cofre, Compilation, Limited Editionhhh 11 x SACD, Hybrid, Multichannel. Vol. 5. (У 2006 р. цей запис також вийшов окремим диском).
- Симфонія № 14 Д. Шостаковича, диригент Роман Кофман, 2006 р. * Dmitri Shostakovich - Beethoven Orchester Bonn, Roman Kofman – Complete Symphonies. MDG Gold – MDG9371200 Cofre, Compilation, Limited Editionhhh 11 x SACD, Hybrid, Multichannel. Vol. 11. (У 2008 р. цей запис також вийшов окремим диском).
- Фільм-опера «Запорожець за Дунаєм» (за оперою С. Гулака-Артемовского, режисери Микола Засєєв-Руденко, Оксана Ковальова, 2007 р.). DVD. Роль Імама.
- CD Тарас Штонда, Анастасія Тітович «Перлини романсу», CD, Національна радіокомпанія України, 2009.
- CD Академічний хор ім. П. Майбороди Національної радіокомпанії України, Тарас Штонда. Господи, Господи, силою Твоєю! Духовна музика, CD, Національна радіокомпанія України, 2012.
- DVD Verdi: Luisa Miller [Olesya Golovneva, Vladislav Sulimsky, Taras Shtonda] [Arthaus: 101688] [DVD] [2013] [NTSC].
- ГОТУЄТЬСЯ ДО ВИПУСКУ: Українські народні пісні в супроводі оркестру народних інструментів Національної радіокомпанії України під керівництвом …, CD, Національна радіокомпанія України, 2023.
Примітки ред.
- ↑ «Катерина Измайлова» Д. Шостаковича в Большом театре (премьера — февраль-2016). classicalforum.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Большой театр представляет премьеру новой постановки оперы "Катерина Измайлова". classicalmusicnews.ru. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Уникальный концерт: оркестр Когана исполнит произведения Сибелиуса, Штрауса и Шостаковича — Рамблер/новости. news.rambler.ru. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 19.07.1999 року № 874/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, м. Київ»
- ↑ Указ Президента України від 17.01.2008 року № 32/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2016 року № 533/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
Посилання ред.
- Сторінка на сайті Національної опери України
- Сторінка на сайті оперної агенції Opera Connection
- Персональна сторінка на сайті operabase.com
- Сторінка на сайті Большого театру
- Сторінка з ранніми фотографіями та аудіофайлами
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |