Відкрити головне меню

Монастирська Людмила Вікторівна

провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України, Заслужена артистка України

Людмила Вікторівна Монастирська (дівоче прізвище Повстенко, лат. Liudmyla Monastyrska, * 1975, Іркліїв, Черкаська область, Україна) — провідна українська оперна співачка, сопрано (spinto soprano), солістка Національної опери України, лауреат Національної премії ім. Шевченка 2014 року за вокальні партії в оперних виставах[1][2]. У 2015 році за розвиток зв'язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»[3]. Народна артистка України (2017р.). Вона співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-Гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку та інших.

Людмила Монастирська
лат. Liudmyla Monastyrska
Основна інформація
Повне ім'я Людмила Вікторівна Монастирська, дівоче прізвище Повстенко
Дата народження 1975
Місце народження Іркліїв, Черкаська область, Україна
Роки активності з 1996 року дотепер
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія оперна співачка
spinto soprano
Співацький голос сопрано
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2014 (2014) Орден Зірки Італії (2015)
Q: Цитати у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Людмила Монастирська народилася у сім'ї, де батьки не мали стосунку до театру й музики. Як сказала сама співачка[4] у інтерв'ю газеті «День»: її батько — бізнесмен, а мати — педагог-філолог, однак у будинку завжди була музика, зокрема, народні пісні, які співала її мати, і які стали дуже важливими для Монастирської.[5] У музичній школі Людмила навчалася гри на фортепіано. Любов до співу передалася Людмилі від матері, для якої «співати — як дихати!»[4], тому подальшу свою освіту Людмила пов'язала з вокалом.

У 15-річному віці почала навчатися співати в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди. У 2000 році закінчила Київську консерваторію, (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), де навчалася вокалу у Діани Гнатівни Петриненко.

У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут вона дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка». Потім співала партію Тетяни в опері Петра Чайковського «Євгеній Онєгін», а після закінчення консерваторії стала солісткою цієї студії. У 1997 році завоювала першу премію («Гран-прі») на Міжнародному музичному конкурсі ім. Миколи Лисенка.

  Зовнішні зображення
  В опері «Сільська честь»
  Її творчість шанують у всьому світі
  Чергова репетиція
  Сольний концерт оперної примадони

Дебют у Національній опері України відбувся 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», де вона виступила у ролі Аїди. У Національній опері вона співала провідні партії для драматичного сопрано: Джоконда («Джоконда»), Сантуцца («Сільська честь»), Амелія («Бал-маскарад»).

Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.[6]

У 2010 році вона виступала у заголовній партії Тоски Джакомо Пуччіні у Німецькій опері в Берліні, що привело її на фестиваль Пуччіні (Festival Puccini) в Торре дель Лаго, В'яреджо, Італія, під проводом диригента Альберто Веронезі (Alberto Veronesi).

2011 року вона виконувала партію Леді Макбет в опері Верді «Макбет» у театрі Ковент Гарден у Лондоні, диригував Антоніо Паппано (Antonio Pappano). Партію Макбета виконував відомий британський баритон Саймон Кінлісайд (Simon Keenlyside). Відеозапис вистави «Макбет» був виданий на DVD. Цього ж року співала концерти в Америці, а в 2012 уклала серйозний контракт із берлінською «Німецькою оперою».[6]

У лютому 2012 вона співала партію Аїди в одному з провідних оперних театрів світу «Ла Скала» у Мілані.

23 листопада 2012 виступила на сцені «Метрополітен-опера» у провідній партії Аїди в однойменній опері Джузеппе Верді і завоювала визнання як у слухацької аудиторії, так і у музичних критиків. Музичний критик газети «The New York Times», Коріна да Фонсека-Вольгайм[7] писала:

Пані Монастирська, з Києва, України, визнана зірка оперного театру цього міста, прийшла до Метрополітен-опера повністю зрілою артисткою. Вона обдарована соковитим округленим сопрано, який зберігає свою яскравість навіть на найніжніших нотах. Її «O patria mia» була красиво намальована і розфарбована темними інтонаціями, які додали драматичної інтенсивності.[7]

Її партнером на сцені був Роберто Аланья, який співав партію Радамеса. Для цієї версії «Аїди» була організована пряма трансляція з театру Метрополітен на телебаченні високої чіткості для всього світу, у тому числі у кінотеатрах.

У 2013 році вона співала разом з Лео Нуччі (Leo Nucci) та Пласідо Домінґо (Plácido Domingo) у лондонському Королівському оперному театрі Ковент-Гарден (Royal Opera House) у опері Верді «Набукко», де виконувала роль Абігаїли. Це вистава широко транслювалася через Royal Opera House Cinema.

У 2015 році у Валенсії, Людмила Монастирська, разом із Пласідо Домінго та диригентом Зубіном Метою, проспівала сім вистав опери Верді «Сила долі», у якій вона створила образ Леонори.[6]

Виступаючи на світових сценах, співачка не забуває про своє коріння, про українську народну пісню. Вона виступає на сцені Національної опери України, дає концерти у Національній філармонії України. Крім оперних спектатлів, співає українські пісні.[8] Серед найулюбленіших:

  • Не питай, чого в мене заплакані очі;
  • Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?;
  • О милий мій, молю тебе, зоря зійшла, пусти мене.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах свiту. Хай там де я спiваю i в якiй країнi перебуваю, завжди пам’ятаю, звiдки я i де моє корiння. Ця думка надихає мене до працi, до творчостi, до життя!..»[9]

Відгуки критикиРедагувати

Коли вперше її послухала, то була неймовірно вражена. Адже Людмила Монастирська має фантастичний тембр голосу (могутнє драматичне сопрано)...[10]
  • Головний музичний критик газети «The New York Times» Ентоні Томассіні назвав її голос «рідкістю в опері, справжнім lirico spinto, сопрано, голос який поєднує в собі ліричну м'якість з м'яким, схильним до повноти звуком»[11]. Йому під силу і дзвінкі верхи ліричного сопрано, і драматичний «густіший» звук у середньому регістрі. Цієї весни співачку було номіновано на престижну світову премію International Opera Awards[en]-2015, вона опинилася в рейтингу найкращих вокалістів світу.[6]

Особисте життяРедагувати

Виховує двох дітей: дочка Анна (1998 р.н) та син Андрій (1999 р.н.).

Людмила Монастирська співає українські пісніРедагувати

Почесні звання та нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Президент вручив Шевченківську премію 2014 року видатним діячам культури // Прес-служба Президента України, 07.11.2014
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 855/2014 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 6.11. 2014. Архів оригіналу за 11 березень 2015. Процитовано 16 квітень 2015. 
  3. У Києві засяяли дві нові «Зірки Iталії» // День 20.05.2015
  4. а б Людмила МОНАСТИРСЬКА: Вокал вокалом, а подайте-но нам образ! // День 19.08.2011
  5. Liudmyla Monastyrska — An Interview by Claire Seymour // OPERA TODAY, 22.05.2011
  6. а б в г Людмила Монастирська: «Я віддаю перевагу Верді, та ще не заспівала все, що могла б виконати з його багатої спадщини» // Forbes. Україна 14.08.2015
  7. а б A Pinch-Hitting Tenor and a Soprano's Debut on a Trip to Old Egypt. ‘Aida’ at Metropolitan Opera. By CORINNA da FONSECA-WOLLHEIM // The New York Times, 25.11.2012
  8. Співає Людмила Монастирська // youtube, 2013
  9. Українські зірки на світових оперних сценах // Тиждень.ua, 7.01.2015
  10. а б Киянка — зірка світового вокалу // Газета День: № 233, (2012)
  11. Colorblind Casting Widens Opera's Options // The New York Times, 23.12.2012
  12. Оркестр народної та популярної музики НРКУ

ПосиланняРедагувати