Романс (ісп. romance/romanza, англ. romance, італ. romanza, нім. Romanze, фр. romance, порт. romance, рум. romanţă) — невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.

Романс
Зображення
Частково збігається з пісенька
CMNS: Романс у Вікісховищі

Загальний опис

ред.

Так називалися пісні народною мовою в Іспанії, на противагу пісням латиною, які пов'язувалися спочатку з боротьбою проти маврів. Пізніше вони поширились і в інших країнах, набувши відмінного змісту, ставши піснями про кохання (Англія, Франція та інші).

В Україні вже в XIX столітті романс існував як авторська пісня, тут до його поширення долучалися й українські поети (Є. Гребінка: «Очи черные…»). На межі XIX–XX століття романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші), маючи спорадичні прояви і в попередні роки.

Перший цикл романсів вів Людвіг Ван Бетховен, Франц Шуберт, Роберт Шуман (Німеччина), Дмитро Бортнянський.

Так, у поетичній спадщині Спиридона Черкасенка знаходимо чимало романсів («К. К-вій», «Ви не забули», «Не проклинай», «З квіток рожевих», «Хвилини щастя» та інші). В українській музиці також вживається термін «солоспів».

На початку і в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (народна), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (Романа Савицького).

Відомі виконавці

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.

Джерела

ред.
  • Пісні та романси українських поетів. т.1 (XXVI — XXVIII ст.) / Упоряд. Г. А. Нудьга [Серія: «Бібліотека поета»] — Київ: Радянський письменник, 1956. — с. 353
  • Пісні та романси українських поетів. т.2 (ХІХ — поч. ХХ ст.) / Упоряд. Г. А. Нудьга [Серія: «Бібліотека поета»] — Київ: Радянський письменник, 1956. — с. 392
  • Українські народні романси / Упоряд. Л. Ященко — Київ: Академія наук Української РСР, 1961 — с. 412
  • Українські класичні романси / Упоряд. Т. П. Булат — Київ: Музична Україна, 1983. — с. 337

Примітки

ред.

Посилання

ред.