Квітка з полонини — пісня-романс Романа Савицького, основний виконавець Дмитро Гнатюк.

Пісню написав Роман Савицький учитель з села Семигинів Стрийського району Львівської області, автор пісень «Лелеки», «Червоні маки», «Вівчарики», «Ваблять зорі в Чорногорі», «Задума», «Марічка» («Через гори вітровії…»), «Розлука», «Слава кобзареві», «Мавка», за однією з версій - автор славнозвісної пісні «Гуцулка Ксеня».

Текст пісніРедагувати

Із давніх вже давен, на полонині, ген,

Є квіточка ромен, що зір манить.

Цю квітку запашну, чаклунку чарівну

Дала ти, щоб одну тебе любить.

І я люблю з тих пір тебе, дівчино з гір,

Спокою вже, повір, мені нема

Бо довгі ночі, дні, і на яву, і в сні,

Мов шепче хтось мені, любить дарма.


Кохання два слівця - де сонячні серця,

А безнадійність ця - глибокий жаль.

Від надаремних мрій тьмяніє розум мій,

Дівчина чорних вій - моя печаль.

Та стільки раз в житті стрічаю гори ті

Надхмарні і круті - красу свою.

Завжди у квітці тій маленькій дорогій

Я бачу образ твій - любов мою.


Люблю тебе, дівча із полонини,

Замріяною квіткою назвав

Тобі наймення чарівливе дав,

Бо думаю про тебе щохвилини.

Тебе люблю я, квітко з полонини,

Ти перше посміхнулася мені,

Як теплі сонця промені ясні,

Як пісня із карпатської вершини.


Минають літечка, засохла квіточка,

Що біля серденька її поклав.

Вже більш не бачену, в цвіт закосичену,

Тебе утрачену, я знов згадав.

Бо ти, як перший цвіт зробила ранній світ

У серці юних літ що не згасав.

Та я не знав і сам, що в полонині там

Ромен ще звуть ім'ям "люби мене".


Та я не знав і сам, що в полонині там

Ромен ще звуть ім'ям "люби мене"...

ПосиланняРедагувати