Леош Яначек

Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.

Леош Яначек
чеськ. Leoš Janáček
Ім'я при народженні	чеськ. Leo Eugen Janáček
Народився	3 липня 1854(1854-07-03)[…] Гуквалди
Помер	12 серпня 1928(1928-08-12)[…] (74 роки) Острава ·пневмонія
Поховання	Центральне кладовище (Брно)d :
Країна	Австрійська імперія  Чехословаччина
Діяльність	композитор, музикознавець, педагог, диригент, музикант, лібретист, педагог
Alma mater	Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі	Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd
Відомі учні	Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild
Знання мов	чеська
Жанр	класична музика і опера
Magnum opus	Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad
Конфесія	атеїзм
Батько	Jiří Janáčekd
Мати	Amálie Janáčkovád
У шлюбі з	Zdeňka Janáčkovád
Діти	Olga Janáčkovád
Автограф
Нагороди	honorary doctorate of the Masaryk Universityd (1925)
IMDb	ID 0418443
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Леош Яначек зі своєю дружиною

Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з А. Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.

На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку і інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.

Ім'я Яначека носить музична академія в Брно а також міжнародний аеропорт в Остраві.

Твори

Опери

• Šárka (Шарка, 1887—1888)
• Počátek románu (Початок роману, 1891)
• Jenůfa (1894—1903)
• Osud (Доля, 1903—1904)
• Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
• Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою А.Островського «Гроза»)
• Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
• Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по К.Чапеку)
• З мертвого дому, 1927—1928

Симфонічна музика

• Сюїта для струнного оркестру (1877)
• Ідилія для струнного оркестру (1878)
• Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
• Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
• Сюїта, op.3 (1891)
• Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
• Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
• Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
• Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
• Симфонієта (1926)
• Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
• Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)

Камерна музика

• Романс для скрипки і фортепіано (1879)
• Думка для скрипки і фортепіано (1880)
• Соната для скрипки (1913—1921)
• Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
• Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
• Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
• Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
• Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
• Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
• Капричіо для фортепіано (ліва рука) і камерного ансамблю (1926)

Фортепіанні твори

• Zdenčiny variace. Тема з варіаціями (1880)
• Národní tance na Moravě (1891—1893)
• Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
• Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
• V mlhách (1912)
• Vzpomínka (1928)

Вокальні твори

• Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
• Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
• Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
• Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хору і фортепіано (1901)
• Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору і фортепіано (1903)
• Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
• Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
• Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
• Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
• Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)

Пісні

• Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
• Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів і фортепіано (1917—1919)

Література

• Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
• Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
• Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
• Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)

Посилання

• Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26 [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]elib.nplu.org
• Фонд і Центр Леоша Яначека [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
• Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (чес.)
• Запис голосу Л. Яначека [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (чес.)
• Біографія на сайті belcanto.ru [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)