Леош Яначек
Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
Леош Яначек | |
---|---|
чеськ. Leoš Janáček | |
![]() | |
Ім'я при народженні | чеськ. Leo Eugen Janáček |
Народився |
3 липня 1854[1][2][…] Гуквалди[4][5] |
Помер |
12 серпня 1928[6][1][…] (74 роки) Острава[6][5] ·пневмонія |
Поховання | |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | композитор, музикознавець, педагог, диригент, музикант, лібретист, педагог |
Alma mater | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
Вчителі | Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd |
Відомі учні | Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild |
Знання мов | чеська[1] |
Жанр | класична музика і опера |
Magnum opus | Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad |
Конфесія | атеїзм |
Батько | Jiří Janáčekd |
Мати | Amálie Janáčkovád |
У шлюбі з | Zdeňka Janáčkovád |
Діти | Olga Janáčkovád |
Автограф |
![]() |
Нагороди | |
IMDb | ID 0418443 |
БіографіяРедагувати
Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з А. Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.
На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку і інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.
Ім'я Яначека носить музична академія в Брно а також міжнародний аеропорт в Остраві.
ТвориРедагувати
ОпериРедагувати
- Šárka (Шарка, 1887—1888)
- Počátek románu (Початок роману, 1891)
- Jenůfa (1894—1903)
- Osud (Доля, 1903—1904)
- Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
- Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою А.Островського «Гроза»)
- Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
- Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по К.Чапеку)
- З мертвого дому, 1927—1928
Симфонічна музикаРедагувати
- Сюїта для струнного оркестру (1877)
- Ідилія для струнного оркестру (1878)
- Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
- Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
- Сюїта, op.3 (1891)
- Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
- Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
- Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
- Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
- Симфонієта (1926)
- Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
- Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)
Камерна музикаРедагувати
- Романс для скрипки і фортепіано (1879)
- Думка для скрипки і фортепіано (1880)
- Соната для скрипки (1913—1921)
- Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
- Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
- Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
- Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
- Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
- Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
- Капричіо для фортепіано (ліва рука) і камерного ансамблю (1926)
Фортепіанні твориРедагувати
- Zdenčiny variace. Тема з варіаціями (1880)
- Národní tance na Moravě (1891—1893)
- Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
- Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
- V mlhách (1912)
- Vzpomínka (1928)
Вокальні твориРедагувати
- Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
- Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
- Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
- Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хору і фортепіано (1901)
- Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору і фортепіано (1903)
- Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
- Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
- Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
- Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
- Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)
ПісніРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Česká divadelní encyklopedie
- ↑ а б Яначек Леош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ BillionGraves — 2011.
ЛітератураРедагувати
- Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
- Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
- Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
- Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)
ПосиланняРедагувати
- Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26 [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]elib.nplu.org
- Фонд і Центр Леоша Яначека [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
- Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (чес.)
- Запис голосу Л. Яначека [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (чес.)
- Біографія на сайті belcanto.ru [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)