Вікіпедія

Франческо Паоло Тості

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Франческо Паоло Тості (італ. Francesco Paolo Tosti; 9 квітня 1846(18460409), Ортона, Абруццо — 2 грудня 1916, Рим) — італійський композитор, співак, педагог, придворний музикант англійських королів.[5]

Франческо Паоло Тості
Основна інформація
Дата народження9 квітня 1846(1846-04-09)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняОртона, Провінція К'єті, Абруццо, Італія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті2 грудня 1916(1916-12-02)[1][2][…] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіРим, Королівство Італія[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Королівство Італія
 Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, музикознавець, музичний педагог, співак, оперний співак Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіSaverio Mercadanted Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніTeresa del Riegod Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанриКанцона і романс Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоролівська музична академія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар-командор Королівського Вікторіанського ордена
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Франческо Паоло Тості народився в Італії в невеликому прибережному містечку Ортона 9 квітня 1846 року в сім'ї торговця, в якій став п'ятою дитиною.

Початкову освіту отримав в місті Неаполь, в Королівському коледжі при церкві Сан-П'єтро в Маєллі. Музичну освіту по класу скрипки і композиції здобув у консерваторії. Однак, внаслідок важкої хвороби залишив навчання і повернувся в рідну домівку, де кілька місяців практично не вставав з ліжка. Після того, як недуга відступила, Франческо Паоло Тості відчайдушно маючи потребу в грошах, провів деякий час в Анконі, а потім оселився в італійській столиці. У Римі Тості посміхнулася вдача — він познайомився з відомим піаністом, диригентом і композитором того часу Джованні Сгамбаті, в особі якого знайшов гарного друга і вчителя. За сприяння Сгамбаті, Тості взяв участь в концерті, серед глядачів якого була і принцеса Маргарита Савойська, що пізніше стала королевою Італії.

Майбутня королева була підкорена виступом Франческо і призначила Тості професором співу, а трохи пізніше — куратором Державного музичного архіву Італії. Франческо Тості тривалий час давав концерти на яких виконував написані ним же музичні твори в Лондоні, Римі та інших містах Європи.

Тості значний час присвятив педагогічній діяльності: спочатку був придворним учителем співу в столиці Італії.

У 1875 році Франческо Паоло Тості приїхав в Англію, де був представлений у вищому світі. Тості став частим гостем модних салонів. Працював придворним музикантом — учителем співу. З 1880 року, викладав музичні дисципліни при англійському дворі. Популярність Тості росла і до 1885 року він став автором одних з найбільш наймодніших хітів в Англії. У Лондоні отримує звання Професора Лондонської академії музичного та драматичного мистецтва, де також проводить заняття зі студентами.

У 1912 році Франческо повернувся до Італії, вирішивши провести залишок життя на Батьківщині[6].

Франческо Паоло Тості помер 2 грудня 1916 року в Римі.

Тості був одним з найяскравіших представників італійської камерної вокальної школи кінця 19 початку 20 сторіччя. Світову славу композитору принесли численні канцони, романси, вокальні дуети та неаполітанські пісні[7]. Тості — автор понад 150 пісень і романсів (в основному на слова італійських авторів)[8]. Деякі з них стали справжніми перлинами жанру: ці прекрасні мелодії пережили свій час і ось вже більше ста років складають найбільш ефектну частину репертуару багатьох оперних співаків усього світу (особливо тенорів) — від великого сучасника Тості Карузо і до вокалістів наших днів.

До найбільш популярних творів Тості, з точки зору репертуару видатних тенорів XX сторіччя, можна віднести такі мистецькі пісні, як:

Диски з програмою тільки з творів Тості випускали Карло Бергонці[18], Хосе Каррерас[19] і Луїджі Альва[20].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119246635 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Тости (Tosti) Франческо Паоло
  6. ↑ Тости Ф. П. — Музыкальная энциклопедия — музыка, скрипка, фортепиано — Словари
  7. ↑ Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1981. — С. 585.
  8. ↑ Перечень песен Паоло Тости на сайте The Lied, Art Song, and Choral Texts Page (recmusic.org). Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 27 жовтня 2010. [Архівовано 2010-11-21 у Wayback Machine.]
  9. ↑ A vucchella в исполнении Енріко Карузо
  10. ↑ Ideale в исполнении Юсси Бьёрлинга
  11. ↑ L’alba sepàra dalla luce l’ombra в исполнении Луиджи Альвы
  12. ↑ La Serenata в исполнении Беньямино Джильи
  13. ↑ L’ultima canzone в исполнении Франко Корелли
  14. ↑ Luna d’estate в исполнении Карло Бергонци
  15. ↑ Marechiare в исполнении Тито Скипа
  16. ↑ Non t’amo più в исполнении Лучано Паваротти
  17. ↑ Vorrei morire в исполнении Альфредо Крауса
  18. ↑ Tosti — Songs / Carlo Bergonzi, Mueller, Rome Co. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 4 липня 2020. [Архівовано 2014-09-12 у Wayback Machine.]
  19. ↑ La Mia Canzone — José Carreras Sings Tosti. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 4 липня 2020. [Архівовано 2014-09-12 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Orchestra Sinfonica Ricordi — Direttore Benedetto Ghiglia. Ed. G. Ricordi & C./SIAE — 1962. Dischi Ricordi S.p.A.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франческо_Паоло_Тості