Відкрити головне меню

Роман Григорович Віктюк
Roman Viktuk 2-1 by Alexey Nikishin.jpg
Роман Григорович Віктюк, арт-фото 2008 року
Народився 28 жовтня 1936(1936-10-28) (82 роки)
Львів, нині Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність українець
Місце проживання Москва, Росія
Діяльність театральний актор і режисер
Відомий завдяки засновник Театру Романа Віктюка в Москві
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Заклад Вищі курси сценаристів і режисерів[d]
Роки активності 1956 — тепер. час
Титул
Нагороди
Народний артист Росії Заслужений діяч мистецтв Росії Народний артист України
IMDb nm1182713

Рома́н Григо́рович Віктю́к (нар. 28 жовтня 1936, Львів) — радянський, український, російський театральний актор і режисер, народний артист України, народний артист Росії.

Роман Віктюк, постановник і виконавець ролей у величезній кількості вистав, переважно в театрах Москви, зокрема, і в театрі свого імені, є популярним і шанованим у Росії та в Україні. Відомий незмінною і непідробною епатажністю й оригінальністю, незаангажованістю в судженнях, в тому числі і з питань історії та сучасності, персоналій тощо.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 жовтня 1936 року у Львові, який тоді перебував у складі Польської Республіки.

Навчався у Державному інституті театрального мистецтва (ГИТИС, Москва). Після його закінчення повернувся до Львова, де працював актором у місцевому Театрі юного глядача, а згодом — режисером, створив театральну студію при Львівському палаці піонерів.

Далі творчий шлях Романа Віктюка проліг через різні театри колишнього Радянського Союзу: він працював у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 19701974), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

1991 — Роман Віктюк створив театр свого імені в Москві, в якому він виступає головним режисером і художнім керівником.

Є постановником близько 200 вистав. З найвідоміших — «Служниці», «Федра», «Мадам Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій».

Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо.

З рідною Україною Віктюк пов'язаний не лише походженням (на своїй українськості режисер не втомлюється наголошувати), а й активною участю в культурному і громадському житті країни. Причому постійними публікаціями, безпосередньою участю в різних проектах не свого авторства, привезенням прем'єрних вистав і гастролей до України свого театру така участь не обмежується. Так, Віктюк є засновником (разом з Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем) Фонду Мазоха (1991, Львів), він постійно бере участь в українських театральних, телевізійних проектах тощо. Зокрема, декілька разів виступив як член журі популярної програми телеканалу «1+1» «Танцюю для тебе» (у Росії так само є частим гостем теле- і радіоетеру).

Є народним артистом України та Росії, членом Інституту драматичного театру в Італії, лауреатом театральної премії Maratea Центру європейської драматургії (1991), премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії (1997).

НагородиРедагувати

ТворчістьРедагувати

ВиставиРедагувати

АкторРедагувати

РежисерРедагувати

ФільмографіяРедагувати

СтаттіРедагувати

  • Віктюк Р. Перевірка на покликання. Ірина Мірошниченко // Мій улюблений актор: Письменники, режисери, публіцисти про акторів кіно сб./Сост. Касьянова Людмила Іванівна. М.: Мистецтво, 1988. З.75 — 90.

КнигаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати