Зорін Леонід Генріхович

радянський і російський письменник, поет, перекладач, драматург і сценарист

Леоні́д Ге́нріхович Зо́рін (рос. Леонид Генрихович Зорин; 3 листопада 1924, Баку31 березня 2020) — радянський і російський письменник, поет, перекладач, драматург і сценарист.

Зорін Леонід Генріхович
рос. Леонид Генрихович Зорин Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Леонид Генрихович Зальцман Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 листопада 1924(1924-11-03)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 березня 2020(2020-03-31)[4][5] (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТроєкуровське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, драматург, сценарист, перекладач, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[7], поезія[7], драма[7], кіносценаристикаd[7], перекладацтво[d][7] і translations from Azerbaijanid[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛітературний інститут імені Горького і Бакинський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[8][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19492020
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAndrei Zorind Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Зорін Леонід Генріхович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився в Баку. Дуже рано почав писати вірші. У 1934 році були опубліковані його дитячі твори, які отримали прихильну оцінку М. Горького. Перша поетична збірка «Вірші» вийшов, коли йому було десять років.

Закінчив Азербайджанський університет ім. С. М. Кірова (1946), потім московський Літературний інститут ім. М. Горького (1947). До 1948-го року жив в Баку.

У 1948 році переселився в Москву. Член КПРС з 1952 року.

У 1949 році в московському Малому театрі була поставлена ​​перша п'єса Зоріна — «Молодість». Надалі його нові п'єси з'являються майже щороку, за деякими з них знімаються фільми. Багато його п'єси мали непросту театральну долю — часто заборонялися до показу вже готові спектаклі.[9] Один з найпопулярніших в СРСР і Росії фільмів за п'єсою Зоріна — «Покровські ворота».

Помер в Москві вночі 31 березня 2020 року у віці 95 років від зупинки серця.[10]

Примітки

ред.
  1. а б Зорин Леонид Генрихович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 51–54. — ISBN 5-94848-262-6
  4. https://rg.ru/2020/03/31/umer-avtor-pokrovskih-vorot-leonid-zorin.html
  5. Умер автор пьесы "Покровские ворота" Леонид Зорин
  6. ІТАР-ТАРС — 1904.
  7. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Зорин Л. Г. Авансцена: Мемуарный роман / Вступ. ст. М. Е. Швыдкого. — М.: Слово/Slovo, 1997. — 526 с. — ISBN 5-85050-050-2.
  10. https://yandex.ru/turbo?text=https%3A%2F%2Ftass.ru%2Finfo%2F8121429

Посилання

ред.
  • Леонид Зорин на сайті IMDb (англ.)
  • Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Зорін Леонід Генріхович в «Журнальній залі»
  • Зорин, Леонид Генрихович [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] в Библиотеке OCR [Архівовано 5 липня 2007 у Wayback Machine.]
  • Натюрлих — Костик! Леонид Зорин. «Культ личности» — ведущий Леонид Велехов. Радио «Свобода». Архів оригіналу за 2 серпня 2017.