Ромео і Джульєтта (Прокоф'єв)

«Ромео і Джульєтта» (op. 64) — балет на 3 дії Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра, написаний у співпраці з режисером Сергієм Радловим і драматургом Адріаном Піотровським у 1936 році.

Ромео і Джульєтта
RR5115-0025R 225-летие Большого театра.gif
Композитор Прокоф'єв Сергій Сергійович
Джерело сюжету Ромео і Джульєтта
Рік створення вересень 1935
Перша постановка 30 грудня 1938
Інформація у Вікіданих

CMNS: Ромео і Джульєтта у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Початкова редакція балету, створена Прокоф'євим у 1935 році, відрізнялася від літературної основи щасливим кінцем. Проте після виходу 1936 року статей «Сумбур замість музики» і «Балетна фальш», в яких було засуджено театральні твори Шостаковича, автори змінили кінцівку відповідно до трагедії Шекспіра. Ці статті також відтермінували прем'єрні постановки балету в Ленінграді та Москві.

Прем'єра балету відбулася 1938 року в Брно (Чехія). У СРСР балет уперше був поставлений в Театрі ім. Кірова в Ленінграді 11 січня 1940 році балетмейстером Леонідом Лавровським, який також вніс деякі корективи у структуру балету. Головну роль виконала Галина Уланова, за що була нагороджена Сталінською премією. У повоєнний час, 1946 року балет був поставлений у Большому театрі.

2008 року в Нью-Йорку була вперше представлена первісна версія балету, що відродила раніше невідому структуру і щасливий фінал твору Прокоф'єва.

СтруктураРедагувати

За редакцією Лавровського балет має наступну структуру:

Дія перша

  • 1. Вступ

Картина перша

  • 2. Ромео
  • 3. Вулиця прокидається
  • 4. Ранковий танець
  • 5. Сварка
  • 6. Бій
  • 7. Наказ герцога
  • 8. Інтерлюдія

Картина друга

  • 9. Приготування до балу (Джульєтта і Годувальниця)
  • 10. Джульєтта-дівчинка
  • 11. З'їзд гостей (менует)
  • 12. Маски
  • 13. Танок лицарів
  • 14. Варіація Джульєтти
  • 15. Меркуціо
  • 16. Мадригал
  • 17. Тибальд впізнає Ромео
  • 18. Гавот (Роз'їзд гостей)
  • 19. Сцена у балкона
  • 20. Варіація Ромео
  • 21. Любовний танок

Дія друга

Картина третя

  • 22. Народний танець
  • 23. Ромео і Меркуціо
  • 24. Танець п'яти пар
  • 25. Танець із мандолінами
  • 26. Годувальниця
  • 27. Годувальниця передає Ромео записку Джульєтти

Картина четверта

  • 28. Ромео у патера Лоренцо
  • 29. Джульєтта у патера Лоренцо

Картина п'ята

  • 30. Народні свята тривають
  • 31. Знову народне свято
  • 32. Зустріч Тибальда з Меркуціо
  • 33. Тибальд б'ється з Меркуціо
  • 34. Меркуціо вмирає
  • 35. Ромео вирішує мстити за смерть Меркуціо
  • 36. Фінал другої дії

Дія третя

Картина шоста

  • 37. Вступ
  • 38. Ромео і Джульєтта (спальня Джульєтти)
  • 39. Прощання перед розлукою
  • 40. Годувальниця
  • 41. Джульєтта відмовляється вийти за Париса
  • 42. Джульєтта одна
  • 43. Інтерлюдія
  • 44. У Лоренцо
  • 45. Інтерлюдія

Картина сьома

  • 46. Знов у Джульєтти
  • 47. Джульєтта одна
  • 48. Ранкова серенада
  • 49. Танець дівчат з ліліями
  • 50. У ліжка Джульєтти

Епілог

Картина дев'ята

  • 51. Смерть Джульєтти
  • 52. Похорони Джульєтти

Сюїти з балетуРедагувати

Композитором було створено ряд сюїт з музики до балету — три оркестрові сюїти (op.64-bis, Op. 64ter та op. 101), а також 10 п'єс для фортепіано (op.75).

Сюїта № 1, Op. 64-bis

  1. Народний танець
  2. Вулиця прокидається
  3. Мадригал
  4. Менует
  5. Маски
  6. Ромео і Джульєтта
  7. Смерть Тибальда

Сюїта № 2, Op. 64ter

  1. Монтеккі і Капулетті
  2. Джульєтта-дівчинка
  3. Патер Лоренцо
  4. Танець
  5. Ромео і Джульєтта перед розлукою
  6. Танець дівчат з ліліями
  7. Ромео біля гробу Джульєтти

Сюїта № 3, Op. 101

  1. Ромео у Фонтану
  2. Ранковий танець
  3. Джульєтта
  4. Годувальниця
  5. Серенада
  6. Смерть Джульєтти

10 п'єс із балету для фортепіано, op. 75

  1. Народний танець
  2. Вулиця прокидається
  3. Менует
  4. Джульєтта-дівчинка
  5. Маски
  6. Монтеккі і Капулетті
  7. Патер Лоренцо
  8. Меркуціо
  9. Танець дівчат з ліліями
  10. Ромео і Джульєтта перед розлукою

Балет «Ромео і Джульєтта» на українській сценіРедагувати

Національна опера України[1]Редагувати

  • Сценарій Сергія Радлова, Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра.
  • Хореографія та постановка Анатолія Шекери.

Прем'єра на київській сцені відбулася 3 листопада 1971 року.

У 1991 році київську постановку балету «Ромео і Джульєтта» рішенням ЮНЕСКО в ювілейний рік Сергія Прокоф'єва визнано кращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю.[2]

Львівська національна опера[3]Редагувати

Перша постановка відбулася у 1968 році. Виставу поновлено у 1988 році. Капітальне поновлення вистави у 2004 році в інтерпретації попередніх постановників: балетмейстера — народного артиста України Германа Ісупова, сценографа — народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Лисика, диригента — народного артиста України Ігоря Лацанича.[4]

  • Диригент капітального поновлення — народний артист України Михайло Дутчак.
  • Балетмейстер капітального поновлення — заслужений артист України Сергій Наєнко.
  • Костюми капітального поновлення — заслужений художник України Оксана Зінченко.

Дніпропетровський академічний театр опери та балету[5]Редагувати

  • Лібрето заслуженого діяча мистецтв України Олександра Соколова  за мотивами одноіменної трагедії У. Шекспіра.
  • Балетмейстер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Олександр Соколов.
  • Диригенти — заслужений діяч мистецтв України Ю.Пороховник, О. Кулішов.
  • Сценографія, костюми  - народний художник СРСР, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Ареф'єв. (Сценічна редакція 2003 року здійснена на основі оформлення, створеного художником у 1985—1986 рр.)[6]

ПосиланняРедагувати

  1. Національна опера України. Балет "Ромео і Джульєтта". 
  2. Ромео і Джульєтта. Балет. 
  3. Львівська національна опера. Ромео і Джульєтта. Балет. 
  4. "Ромео і Джульєтта". Про виставу. 
  5. Дніпропетровський академічний театр опери та балету. Балет. Ромео і Джульєтта. 
  6. Ромео та Джульєтта.