Яковлєв Юрій Васильович

Я́ковлєв Ю́рій Васи́льович (рос. Яковлев Юрий Васильевич; 25 квітня 1928, Москва — 30 листопада 2013, там же[2]) — російський актор. Народний артист СРСР (1976), Лауреат Державної премії СРСР (1979). Лауреат Державної премії Росії (1994). Один з найвидатніших акторів в історії радянського кінематографа.

Яковлєв Юрій Васильович
рос. Юрий Васильевич Яковлев
Yury Yakovlev (cropped).jpg
Ім'я при народженні Юрий Васильевич Яковлев
Народився 25 квітня 1928(1928-04-25)
Москва, СРСР[1]
Помер 30 листопада 2013(2013-11-30) (85 років)
Москва, Росія
  • серцева недостатність
  • Поховання
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Russia.svg Росія
    Діяльність кіноактор
    Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1952)
    Заклад Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
    Роки діяльності 19522013
    У шлюбі з Катерина Аркадіївна Райкінаd і Kira Machulskayad
    Діти Яковлєва Олена Юріївна і Антон Юрійович Яковлєвd
    IMDb nm0945085
    Нагороди та премії

    CMNS: Яковлєв Юрій Васильович у Вікісховищі

    БіографіяРедагувати

    Народився 25 квітня 1928 року, в Москві в сім'ї ю юриста Василя Васильовича і медсестри Ольги Михайлівни Яковлєвих.

    З початком Великої Вітчизняної війни сім'ю евакуювали в Уфу, де Юрій працював разом з матір'ю в госпіталі. Після повернення до Москви в 1943 році навчався у вечірній школі, працював помічником механіка в гаражі, захоплювався дипломатією та іноземними мовами, збираючись вступати до МДІМВ.

    Однак у 1948 році вирішив подати документи до ВДІКу. Приймальна комісія визнала зовнішність абітурієнта "некіногенічною", і тоді Яковлєв вступив до Щукінського училища на курс Цецилії Мансурової, яке закінчив 1952 року, одразу ж вступивши на службу в театр Вахтангова.

    У 1953 році дебютував у кіно в першому албанському художньому фільмі "Великий воїн Албанії Скандербег" Сергія Юткевича, удостоєному спеціальної премії на 7-му Каннському кінофестивалі.

    Першою великою кінороллю, що прославила молодого актора, стала роль князя Мишкіна у фільмі "Ідіот" (1958) Івана Пир'єва, яку він з успіхом грав і на театральній сцені.[3] За спиною Яковлєва понад 70 фільмів і головні ролі в картинах провідних радянських режисерів (Леонід Гайдай, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Тетяна Ліознова, Володимир Басов та інші).

    З кінця 1950-х років займався також закадровим озвучуванням фільмів, а потім і мультфільмів.

    Вболівав за московський футбольний клуб "Спартак".[4]

    В останні роки життя не знімався в кіно, а заключною роллю став постарілий Іполит у продовженні "Іронії долі" (2007), знятому через 32 роки після виходу першого фільму.

    Ввостаннє Юрій Васильович в театрі зіграв роль Петра Соріна у виставі «Чайка» за однойменною п'єсою Антона Чехова.

    Востаннє з'явився на публіці 5 листопада 2013 року на благодійному концерті-премії Фонду "Артист"[5].

    Помер у віці 85 років 30 листопада 2013 року в Москві в одній із московських лікарень після тривалої хвороби. Причиною смерті став серцевий напад або набряк легенів.[6] Прощання з актором відбулося 3 грудня 2013 року в Театрі імені Вахтангова. Похований на Новодівичому кладовищі.[7]

    ФільмографіяРедагувати

    Знімався у кіно з 1956 р. Зіграв понад 70 ролей, в тому числі у фільмах:

    В українських стрічках:

    ЛітератураРедагувати

    • Гольденберг М. Ю. Яковлев. М., 1967;
    • Труд актера. Вьп. 21-й. М., 1974;
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.5І9;
    • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.913;
    • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.444—445.

    ПриміткиРедагувати

    1. Яковлев Юрий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    2. Помер актор Юрій Яковлєв. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013. 
    3. Юрий Яковлев: Я-то знаю, что попал не в свое время. Российская газета. 30 листопада 2013. Процитовано 4 жовтня 2022. 
    4. Третяк, Алексей. Словом, мы все больны… футболом. www.championat.com (рос.). Процитовано 4 жовтня 2022. 
    5. Глаза князя Мышкина Умер Юрий Яковлев. Lenta.RU (рос.). Процитовано 4 жовтня 2022. 
    6. https://utro.ru/author/Сергей%20БОБЧИНСКИЙ, Сергей БОБЧИНСКИЙ:. СМИ: Юрий Яковлев угас за сутки. utro.ru. Процитовано 4 жовтня 2022. 
    7. Юрий Яковлев похоронен на Новодевичьем кладбище. vesti.ru (рос.). Процитовано 4 жовтня 2022. 

    ПосиланняРедагувати