Відкрити головне меню

Пир'єв Іван Олександрович (17 листопада 1901 — 7 лютого 1968, Москва) — радянський кінорежисер. Народний артист СРСР (1948). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1948, 1951).

Пир'єв Іван Олександрович
Iwan Pyriew - Film nr 31-32 - 1947-12-24.JPG
Народився 4 (17) листопада 1901[1]
Kamen-na-Obi[d], Алтайський край, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка[2]
Помер 7 лютого 1968(1968-02-07)[2][3][4] (66 років)
Москва, СРСР[2]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність кінорежисер, сценарист, актор, політик
Володіє мовами російська
Заклад Вищі курси сценаристів і режисерів[d]
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Роки активності з 1921
Жанр комедія і драма
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
У шлюбі з Ada Vojtsik[d], Ладиніна Марина Олексіївна і Lionella Pyreva[d]
Діти Andrey Ladynin[d]
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» Grand Officer of the Order of the White Lion
народний артист СРСР

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

Сталінська премія
Георгіївський хрест
IMDb nm0701576

Народився 17 листопада 1901 р. у місті Камінь Алтайського краю (Росія). Закінчив Державні експериментальні театральні майстерні (1923). Працював у кіно з 1925 р.

Поставив на Київській кінофабриці фільми: «Багата наречена» (1938) і «Трактористи» (1939), а на «Мосфільмі» — «Свинарка і чабан» (1941), «Секретар райкому» (1942), «В шість годин вечора після війни» (1944), «Сказання про землю Сибірську» (1948), «Кубанські козаки» (1950) та ін.

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами Георгіївського хреста III і IV ст., орденом Білого Лева II ст., медалями.

Дружиною Івана Олександровича була знаменита радянська актриса Ладиніна Марина Олексіївна. Їх спільний син Ладинін Андрій Іванович став також кінорежисером.

ФільмографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.223—225;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.292—293;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.340—341;
  • Митці України. К., 1992. — С.458;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.474;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.622.