Відкрити головне меню

Кубанські козаки (фільм)

«Кубанські козаки» (рос. «Кубанские казаки») — російська радянська музична комедія, що її зняв на московській ордена Леніна кіностудії «Мосфільм» в 1949 році режисер Іван Пир'єв за сценарієм Миколи Погодіна. Прем'єра відбулася 26 лютого 1950.

Кубанські козакиPicto infobox cinema.png
рос. Кубанские казаки
Жанр музична комедія
Режисер Іван Пир'єв
Сценарист Микола Погодін
У головних
ролях
Марина Ладиніна
Сергій Лук'янов
Клара Лучко
Владлен Давидов
Оператор Валентин Павлов
Композитор Ісаак Дунаєвський
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 111 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1949
IMDb ID 0029932

СюжетРедагувати

Історія кохання голів колгоспів та героїв праці Гордія Ворона і Галини Пересвєтової розгортається на тлі бурхливого і радісного колгоспного життя, в якому і праця, і свята виглядають як яскраве, повне оптимізму видовище. Це враження виникає багато в чому завдяки пісням, які після виходу фільму стали справді народними.[1]

У роляхРедагувати

В епізодахРедагувати

Знімальна групаРедагувати

Фільм відновлений на кіностудії «Мосфільм» в 1968 році. 

Режисер відновлення — Тамара Лисиціан 

Звукооператор — Валентина Ладигіна

ІсторіяРедагувати

Ідея створення картини, в основі сюжету якої лежить сільський ярмарок, прийшла до Пир'єва після роботи над фільмом Сказання про землю Сибірську. В лютому 1949 року на кіностудії Мосфільм був схвалений сценарій Миколи Погодіна з робочою назвою «Веселий ярмарок».  

На роль Пересвєтової затвердили дружину Пир'єва — Марину Ладиніну, яка постійно знімалася у фільмах чоловіка. На роль Гордія Ворона після довгих пошуків і проб обрали актора театру імені Вахтангова Сергія Лук'янова. На роль колгоспниці Даші дещо несподівано затвердили тоді маловідому актрису Клару Лучко. Після закінчення зйомок знайомство Лук'янова і Лучко мало продовження: вони одружилися і прожили в шлюбі п'ятнадцять років. 

Зйомки картини пройшли в радгоспі—мільйонері «Кубань». Пир'єву не знадобилося сильно прикрашати дійсність, хоча декорації ярмарки, яка не проводилася в радгоспі, довелося будувати з нуля. 

Сталіну приписують фразу, яку він сказав після першого перегляду: «А все-таки непогано у нас йдуть справи з сільським господарством».

Він же і дав фільму назву — «Кубанські козаки».

«Кубанські козаки» — один з перших кольорових радянських фільмів, знятих на плівці Шосткінського комбінату. Картина отримала захоплені відгуки критиків і з великим успіхом пройшла в прокаті. Особливою популярністю користувалися пісні, які здобули всенародну популярність.

У 1956 році на ХХ з'їзді КПРС Микита Хрущов звинуватив картину в прикрашуванні дійсності, і «Кубанські козаки» надовго зникли з екранів.

В епоху Брежнєва, в 1968 році, картину відреставрували, відредагували (прибрали атрибути «культу особи» Сталіна), переозвучили (М. Ладиніна переозвучила себе сама) і повернули глядачеві в «оновленому» варіанті, який і нині йде по ТБ і тиражується на відео. Оригінальна версія стрічки до сучасного глядача поки не дійшла. 

КритикаРедагувати

Ще в епоху кінематографа 1950-х років (Хрущовська відлига) особливо не приховували, що картина сильно прикрашає радянську дійсність і по суті є кінематографічним міфом. У сценарії практично відсутній конфлікт. Все, що бачить глядач у майже оперетковому сюжеті, — це зіткнення хорошого з кращим. Знамениті столи, що ломляться від достатку, з сільського ярмарку (попри те, що 1949 рік — це важкий повоєнний час) стали свого роду символом сталінського кіно. 

З іншого боку, сучасні критики визнавали, що у фільмів Пир'єва є своя глибока чарівність, яка підсвідомо привертала до них глядачів.

Міфологізація дійсності, утопія на екрані ставала тільки зовнішньою формою, за якою глядачі намагалися побачити майбутнє чудове повоєнне життя.

Як писав про картину відомий режисер Сергій Соловйов :

Стиль видатних картин «Свинарка і пастух», «Кубанські козаки» — це грандіозно правдива енергетика імперії.

Особливо слід відзначити роботу композитора Ісаака Дунаєвського, музика якого додає фільму неповторної чарівності.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати