Саломея (п'єса)

трагедія ірландського письменника Оскара Вайлда

«Саломея» (фр. Salomé) — трагедія ірландського письменника Оскара Вайлда. П'єсу написано французькою мовою 1891 року. Вперше опублікована 1893 року в Парижі, англійська версія п'єси побачила світ 1894-го.

Саломея
фр. Salomé
Обкладинка українського видання (2018)
Назва на честь Саломія
Жанр трагедія
Форма one-act playd
Тема Саломія
Автор Оскар Вайлд
Мова французька
Написано 1891
Опубліковано 1894
Країна  Франція
Переклад Іван Кревецький, Катерина Міхаліцина

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Джерелом для написання твору послужила розповідь з Нового Заповіту, ув'язнення та обезголовлення Івана Хрестителя після танцю малолітньої Саломії на Cвяті у Ірода[en].

Історія твору

ред.

Оскар Вайлд написав «Саломею» французькою мовою взимку 1891 року (саме в цей період він проживав у Парижі). 1892 року почалася підготовка постановки п'єси в Лондоні, де головну роль мала виконати Сара Бернар, відома французька актриса. Проте, через британську цензуру (на сцені заборонялося грати біблійних персонажів), постановку п'єси довелося скасувати. Вперше п'єсу поставили на сцені 1896 року в паризькому театрі «Творчість» (фр. Théâtre de l'Œuvre), коли Оскар Вайлд саме відбував своє покарання в Редінзькій в'язниці за «особливо непристойну поведінку». Британська цензура щодо п'єси тривала аж до 1931 року.

Вперше п'єсу опубліковано 1893 року в Парижі, англійська ж версія вийшла друком на рік пізніше (1894). Оскар Вайлд доручив переклад твору англійською Альфреду Дуґласу, але через невдалу спробу останнього, він все-таки мусив втрутитися та підкорегувати англійський текст.[1] Ілюстрації до видання здійснив Обрі Бердслі, британський художник .[2].

Дійові особи

ред.
  • Ірод Антипас, тетрарх Юдеї.
  • Йоканаан, пророк.
  • Молодий сирієць, капітан сторожі.
  • Таґеллін, молодий римлянин.
  • Каппадокієць
  • Нубієць
  • Перший жовнір
  • Другий жовнір
  • Паж Іродіади
  • Євреї, назаретці та ін.
  • Невільник
  • Нааман, кат
  • Іродіада, жінка тетрарха
  • Саломея, донька Іродіади
  • Невільниці Саломеї

Сюжет

ред.

Гнітюча атмосфера вечора. Декілька другорядних персонажів обговорюють появу княжни Саломеї на Іродовому бенкеті. З цистерни-в'язниці їхню бесіду перериває голос Йоканаана, який повідомляє про майбутній прихід провісника. На сцені з'являється княжна Саломея. Вона наказує звільнити Йоканаана. Між ними зав'язується діалог і Саломея декілька разів хоче поцілувати в'язня в уста, але той відмовляє їй та відповідає прокльонами. Таким чином простежується конфлікт між язичницьким світом Римської Імперії та християнськими цінностями, які передвіщає Йоканаан.

У пошуках Саломеї, на сцену виходить Ірод. Він просить княжну станцювати для нього. Саломея погоджується, але за умови, що останній потім здійснить будь-яке її бажання. Виконавши прохання Ірода, Саломея каже: «Бажаю, щоб принесли мені на срібному полумиску голову Йоканаана». Саломея так мститься в'язню за те, що він не відповів їй взаємністю на її бажання. На княжну падає промінь місячного світла і вона тріумфально бере відрубану голову та промовляє: «Я поцілувала твої уста, Йоканаане». П'єса закінчується наказом Ірода: «Вбийте сю жінку».

Ілюстрації до п'єси (Обрі Бердслі)

ред.

Ілюстрації Бердслі до п'єси «Саломея» — одні з найвідоміших робіт митця. Загалом, митець створив двадцять оригінальних ілюстрацій, які супроводжували п'єсу та відображали його самостійне бачення тексту[3]. Проте, існують щонайменше дві суттєві розбіжності між текстом та малюнками:

  • стилістика — біблійна тематика поєднана з японською графікою та сучасними предметами туалету («Туалет Саломеї», «Похорон Саломеї» тощо);
  • невідповідність художніх світів — наприклад, на ілюстрації «Жінка в місяці» не зрозуміло, яке відношення до п'єси мають зображення чоловіка та жінки.[4]

Адаптації

ред.

1905 року на основі німецького перекладу «Саломеї» Ріхард Штраус написав однойменну оперу[5]. Харківському композитору Борису Яновському належить можливе авторство опери «Саломея», написаної на основі однойменної п'єси Оскара Вайлда. Незважаючи на те, що Б. Яновський в «Автобіогрфії» не включив музичну драму до списку своїх творів, у програмі концерту Одеського відділення ІРМТ 1910 року згадується виконаний фрагмент з опери «Саломея» під назвою «Бенкет Ірода»[6].

Переклади українською

ред.

Примітки

ред.
  1. Саламея: П'еса, вершы прозай ст.4. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  2. Wordsworth classic, 2002, с. XII.
  3. Канова Г. О., с. 272.
  4. Тимашков О., 2008, с. 542.
  5. Саломея Оскар ВАЙЛД [Oscar Wilde]. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  6. Майя Ржевська, с. 624.
  7. Боговін, О. В., 2016, с. 250.
  8. Татьяна ГОРДИЕНКО (2018). Найкраще та найцікавіше: 10 чудових книжок Форуму видавців (укр.). «Womo.ua». Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 2021-1-09.

Джерела

ред.
  • Oscar Wilde. The plays of Oscar Wilde. — Wordsworth Editions, 2002. — 480 p. — ISBN 184022418Х#978-1-84022-418-4.
  • Тимашков, О. Інтермедіальна поетика творчості Обрі Бердслея // Пудожня культура. Актуальні проблеми 5. — 2008. — С. 539-547.
  • Канова О. Г. Інтермедіальний простів «Саломеї» Оскара Вайлда. — С. 271-277.
  • Боговін, О. В. Меч Трістана: код куртуазного кохання у текстах драматичних творів (Леся Українка, Оскар Уайльд) // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер.: Філологічні науки 11. — 2016. — С. 248-255.
  • Майя Ржевська. Жанрові обрії оперної творчості Бориса Яновського. — С. 615-626.

Посилання

ред.