Відкрити головне меню

Жванецький Михайло Михайлович

російський письменник

Миха́йло Миха́йлович Жване́цький (рос. Михаил Михайлович Жванецкий; нар. 6 березня 1934, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський, російський та український письменник-сатирик популярний виконавець своїх творів. Виступи та твори Жванецкого вирізняють особливий, так званий «одеський гумор» і деяка алегорична подача матеріалу. З 1988 є художнім керівником Московського театру мініатюр, президент Всесвітнього клубу одеситів.

Жванецький Михайло Михайлович
Жванецкий Михаил Михайлович (cropped).jpg
Народився 6 березня 1934(1934-03-06) (85 років)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Національність єврей
Діяльність письменник, сатирик, сценарист, ведучий, актор, гуморист, телеведучий
Alma mater Одеський національний морський університет
Володіє мовами російська
Нагороди
IMDb nm3852876
Сторінка в Інтернеті jvanetsky.ru

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 6 березня 1934 в місті Одеса Української РСР СРСР в родині лікарів.

У 1956 закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підйомно-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри та монологи, які часто сам і виконував.

У 1963 під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр[ru] Михайло Жванецький познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під проводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав більш ніж 300 мініатюр і монологів.

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж»[ru], де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником якого є й досі. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).[1]

ТворчістьРедагувати

Незважаючи на велику популярність, у радянські часи Михайло Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987)[2], а також у 1982 році — «Встречи на улицах».

  • «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время»[ru] вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Михайла Жванецького.

Нагороди та почесні званняРедагувати

 
Михайло Жванецький під час нагородження дипломом Президента РФ
Цей орден Михайлу Михайловичу вручив особисто Володимир Путін[4].
« І ще раз: мені дали орден за мої розповіді про Одесу, і я його прийняв. Як мій тато-лікар прийняв в Одесі орден Трудового Червоного Прапора. Одеса – моя маленька країна.[5]

М. Жванецький

»

Особисте життяРедагувати

Одружений, є син Дмитро.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Официальная биография. Офіційний сайт Михайла Жванецького (ru). Процитовано 2016-06-08. 
  2. Божко Г. (04-11-2005). Михайло Жванецький: «Зло — це добро, яке прийшло до влади». «Дзеркало тижня». 
  3. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201902280005?index=9&rangeSize=1 Указ Президента Российской Федерации от 27.02.2019 № 79 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  4. https://www.radiosvoboda.org/a/news-zhvanetskiy-ukaz-putin/29796199.html Путін дав Жванецькому орден «за заслуги»
  5. https://gordonua.com/publications/zhvaneckiy-mne-dali-orden-za-moi-rasskazy-ob-odesse-i-ya-ego-prinyal-776125.html Жванецкий: Мне дали орден за мои рассказы об Одессе, и я его принял

ПосиланняРедагувати