Жванецький Михайло Михайлович

російський письменник українського походження

Миха́йло Миха́йлович Жване́цький; 6 березня 1934, [[смт Томашпіль ]], Україна — 6 листопада 2020, Москва, РФ) — радянський та російський, українського походження письменник-сатирик, виконавець власних творів. Виступи та твори Жванецького вирізняються так званим «одеським гумором» і дещо алегоричною подачею матеріалу. З 1988 року був художнім керівником Московського театру мініатюр, з 1990 року був президентом Всесвітнього клубу одеситів.

Жванецький Михайло Михайлович
рос. Михаил Михайлович Жванецкий
рос. Михаил Маньевич Жванецкий
Ім'я при народженні рос. Михаил Маньевич Жванецкий
Народився 6 березня 1934(1934-03-06)
Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер 6 листопада 2020(2020-11-06)[1] (86 років)
Москва, Російська Федерація[2]
·рак простати
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська Федерація
Діяльність письменник, сатирик, сценарист, ведучий, актор, гуморист, телеведучий, інженер, механік
Alma mater Одеський національний морський університет (1956)
Мова творів російська
Конфесія юдаїзм
У шлюбі з Жванецька Наталя Валеріївнаd
Діти Дмитро Жванецькийd
Нагороди
Сайт: jvanetsky.ru

CMNS: Жванецький Михайло Михайлович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис Редагувати

Народився 6 березня 1934 року у Одесі в родині лікарів.

У 1956 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підіймально-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри та монологи, які часто сам і виконував.

У 1963 році під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр[ru] познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературної частини.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під проводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав понад 300 мініатюр і монологів[3].

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж»[ru], де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником залишався до смерті. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).[4]

Наприкінці 2019 року у Жванецького було діагностовано рак, у жовтні 2020-го він заявив про припинення публічних виступів. Помер 6 листопада 2020 року в Москві у віці 86 років.[5]

Творчість Редагувати

Попри популярність, у часи СРСР Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987)[6], а також у 1982 році — «Встречи на улицах», після розвалу СРСР було видано книгу «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время»[ru] вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Жванецького.

У грудні 2019 року знявся в фільмі «Одеський пароплав» разом з Михайлом Пореченковим та Федором Добронравовим, зйомки пройшли в тимчасово анексованому РФ Криму (Севастополь та Євпаторія). Фільм було створено за замовленням пропагандистського телеканалу «Росія-1»[7].

Нагороди та почесні звання Редагувати

Особисте життя Редагувати

Дружина Наталя (*1966), є син Дмитро[11].

Пам'ять Редагувати

 
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:


Примітки Редагувати

  1. https://tvrain.ru/news/umer_mihail_zhvanetskij-518910/
  2. https://crimea.ria.ru/society/20201106/1118911419/Umer-Mikhail-Zhvanetskiy.html
  3.   Миниатюры М.Жванецкого в исполнении Романа Карцева и Виктора Ильченко (1975) на YouTube
  4. а б Официальная биография. Офіційний сайт Михайла Жванецького (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 8 червня 2016. 
  5. Помер Михайло Жванецький: названа причина смерті. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 7 листопада 2020. 
  6. Божко Г. (04-11-2005). Михайло Жванецький: «Зло — це добро, яке прийшло до влади». «Дзеркало тижня». 
  7. Жванецький знявся у фільмі про Одесу: там багато фанатів "руского міра". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020. 
  8. Указ Президента України від 8 вересня 1999 року № 1146/99 «Про присвоєння М. Жванецькому почесного звання "Народний артист України"»
  9. Путін нагородив орденом Народного артиста України. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020. 
  10. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201902280005?index=9&rangeSize=1 [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] Указ Президента Российской Федерации от 27.02.2019 № 79 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  11. Михайлу Жванецькому діагностували рак: лікарі дали прогноз. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 січня 2020. 

Посилання Редагувати