Радзинський Едвард Станіславович

Е́двард Станіславович Радзінський (23 вересня 1936(1936-09-23), Москва) — радянський і російський письменник, драматург, телеведучий, сценарист. Відомий своїми біографічними дослідженнями. Автор низки популярних книг з історії Росії, виданих великими західними видавництвами, які стали світовими бестселерами.

Едвард Радзінський
Эдвард Радзинский
Зображення
Едвард Радзінський у 2013 році
Едвард Радзінський у 2013 році
Дата народження 23 вересня 1936(1936-09-23) (87 років)
Місце народження Москва, СРСР СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Московський історико-архівний інститутd (1959)
Професія актор, сценарист, драматург, прозаїк, письменник, біограф, провадник, телепровадник, історик
Кар'єра з 1955 до сьогодення
Напрям фольк-гісторі
Нагороди
IMDb ID 0705951
Офіційний сайт
CMNS: Радзинський Едвард Станіславович у Вікісховищі

Біографія ред.

Едвард Радзінський народився в сім'ї драматурга Станіслава Радзинського. Закінчив Московський історико-архівний інститут.

У 1958 році на сцені Московського театру юного глядача була поставлена ​​перша п'єса письменника — «Мрія моя … Індія», присвячена Герасиму Лебедєву, першому російському вченому-індолог і просвітителю. Дипломна робота Едварда Радзинського також була присвячена Герасиму Лебедєву. Згодом її опублікували в журналі «ЮНЕСКО-інформейшн» багатьма мовами[1][2].

Широка популярність прийшла до Радзінського після того, як Анатолій Ефрос поставив у Театрі імені Ленінського Комсомолу його п'єсу «104 сторінки про любов». Ця драма лягла в основу фільму «Ще раз про любов» (1968) з Тетяною Дороніною і Олександром Лазарєвим у головних ролях.

З цього моменту практично всі п'єси Едварда Радзинського здобували популярність. Їх часто ставили в театрах СРСР і за кордоном. Також письменник працював для кіно, у вісімдесяті роки почав працювати на телебаченні в жанрі телерозповідей.

У дев'яності роки Радзінський почав писати прозові твори про великих особистостей. Вважається одним із видних представників жанру фолк-хісторі[3]. Його книги «Сталін» і роман про Миколу II та Олександра II стали бестселерами в усьому світі. Останній його роман «Сталін: життя і смерть» не поступається за популярністю попереднім. Вистави за його історичною трилогією «Лунін», «Бесіди з Сократом» і «Театр часів Нерона і Сенеки» були поставлені в театрах різних країн.

В останні роки зміцнив свою популярність як автор популярних історико-публіцистичних книг про трагічні періоди російської та світової історії, про великих історичних особистостей. Ці книги надруковані в найбільших світових видавництвах: Double Day, Simon and Schuster, Bertelsman, Mondadory, Norsted, WSOY, NHK, Hodder and Stoughton, перекладені англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, португальською, грецькою, данською, польською, фінською, шведською, івритом та іншими мовами. Першим читачем американського видання біографії Олександра II став президент Буш.

Родина ред.

Син Олег (нар. 1958) — колишній учасник дисидентського руху, політичний ув'язнений, письменник[4], голова ради директорів компанії «Рамблер МедіаГрупп»[5].

Примітки ред.

  1. О.Кучкина. Эдвард Радзинский: Я и в истории драматург [Архівовано 4 липня 2010 у Wayback Machine.]/Домашняя страничка Эдварда Радзинского
  2. 23 сентября 1936 года родился Э. С. Радзинский [Архівовано 19 серпня 2009 у Wayback Machine.]/Центр развития русского языка.
  3. Заболотный Е. Б., Камынин В.Д. К вопросу о функциях и месте историографических исследований в развитии исторической науки // Вестник Тюменского государственного университета. 2004. № 1. С. 84.
  4. Олег Радзинский. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
  5. Семь испытаний Олега Радзинского. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.

Бібліографія ред.

  • «Ипатьевская ночь» © AST , 2007 г.
  • «На Руси от ума одно горе» © AST , 2006 г.
  • «Начало театрального романа»: Сборник пьес © Издательство «ВАГРИУС», 2004 г.
  • Собрание сочинений (в восьми томах) © Издательство «ВАГРИУС», 1998—2003 г.
  • «Загадки жизни и смерти». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС»,2003 г.
  • «Княжна Тараканова» © Издательство «ВАГРИУС», 2003 г.
  • «Загадки истории». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
  • «Наполеон: жизнь после смерти» © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
  • «Игры писателей» © Издательство «ВАГРИУС», 2001 г.
  • «Загадки любви» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
  • «Загадки истории» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
  • «Кровь и призраки русской смуты» © Издательство «ВАГРИУС», 1998, 2000 гг.
  • «Гибель галантного века» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
  • «…и сделалась кровь» © Издательство «ВАГРИУС», 1998 г.
  • «Властители дум» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
  • «Театр» © Издательство «Искусство», 1986 г.
  • «Беседы с Сократом» © Издательство «Советский писатель», 1982 г.