Лопушанський Костянтин Сергійович
Лопуша́нський Костянти́н Сергі́йович (нар. 12 червня 1947, Дніпро) — російський кінорежисер, сценарист. Народний артист та Заслужений діяч мистецтв Росії.
| Костянтин Лопушанський | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Костянтин Сергійович Лопушанський |
| Дата народження | 12 червня 1947 (76 років) |
| Місце народження | Дніпропетровськ, УРСР (нині Дніпро, УРСР) |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Alma mater | Вищі курси сценаристів і режисерівd і Казанська консерваторія |
| Професія | Кінорежисер, сценарист |
| Кар'єра | 1978 — до сьогодні |
| Напрям | антиутопія, артхаус |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Нагороди |
   |
| IMDb | ID 0520283 |
| www.lopushansky.ru | |
 Лопушанський Костянтин Сергійович у Вікісховищі | |
Біографія та творчість ред.
Костянтин Сергійович Лопушанський народився 12 червня 1947 року в місті Дніпропетровськ[1]. Батько, Сергій Тимофійович, був сином репресованого священика, під час Другої світової війни отримав тяжке поранення на фронті, рано помер. Мати — професор, викладач старослов'янської мови[2].
У дитинстві Лопушанський жив спочатку в Ленінграді, потім у Казані. Навчався у музичному училищі[2], 1970 року успішно закінчив Казанську консерваторію за класом скрипки[3], був рекомендований до аспірантури. Не маючи великого бажання пов'язувати своє життя з музикою[2], все ж закінчив аспірантуру Ленінградської консерваторії у 1973 році і продовжив у ній навчання вже на факультеті музичної режисури (1973—1976). Паралельно викладав мистецтвознавство у Казанській та Ленінградській консерваторіях, працював редактором у Ленінградському академічному Малому оперному театрі[3].
Потім переїхав до Москви, де у 1979 році закінчив режисерське відділення Вищих курсів сценаристів і режисерів при Держкіно СРСР (майстерня Еміля Лотяну)[3]. За словами самого Костянтина Лопушанського, значний вплив на його творчість справив Андрій Тарковський — відомий режисер читав лекції на курсах, взяв Лопушанського на практику на свій фільм «Сталкер», став для нього ще одним педагогом[2].
З 1980 року Костянтин Лопушанський почав працювати режисером на кіностудії «Ленфільм». Світове визнання йому принесла картина «Листи мертвої людини» (1986)[3], з Роланом Биковим у головній ролі. Над сценарієм своєї першої повнометражної стрічки Лопушанський працював разом з В'ячеславом Рибаковим, учнем братів Стругацьких, і, зокрема, сам Борис Стругацький також написав одну сцену для цього фільму[2].
Костянтин Лопушанський — представник авторського кіно, сам себе режисер називає «впевненим і непереконаним прихильником тотального авторства»[4].
Фільмографія ред.
Режисер та автор сценарію:
- «Сльози у вітряну погоду» (1978, короткометражний)
- «Соло» (1980, короткометражний)
- «Листи мертвої людини» (1986)
- «Голий» (1987, короткометражний)
- «Відвідувач музею» (1989)
- «Російська симфонія» (1994)
- «Кінець століття» (2001)
- «Бридкі лебеді» (2006)
- «Роль» (2013)
Нагороди та відзнаки ред.
Костянтин Лопушанський є академіком Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка»[5] та Національної Академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[3], а також членом Європейської кіноакадемії[6]. Має низку нагород і номінацій міжнародних кінофестивалів, почесні звання та відзнаки Росії[3][7].
- Ґран-прі Міжнародного кінофестивалю документальних і короткометражних фільмів у Більбао (1980) — за фільм «Соло» (1980)
- Ґран-прі Міжнародного кінофестивалю Мангайм — Гайдельберґ (1986) — за фільм «Листи мертвої людини» (1986)
- Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1987)
- Нагорода екуменічного журі та Спеціальний приз журі Московського міжнародного кінофестивалю (1989) — за фільм «Відвідувач музею» (1989)
- Приз екуменічного журі Берлінського кінофестивалю (1995) — за фільм «Російська симфонія» (1994)
- Звання Заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації (1997)
- Срібна нагорода за найкращий європейський фантастичний фільм Невшетельського кінофестивалю (2007) — за фільм «Бридкі лебеді» (2006)
- Звання Народного артиста Росії (2008)
- Премія «Ніка» за Найкращу роботу сценариста (2013) — за фільм «Роль» (2013)[8]
Громадська позиція ред.
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]
Примітки ред.
- ↑ Лопушанский Константин Сергеевич. dic.academic.ru (рос.) . Большая биографическая энциклопедия. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ а б в г д Ксения Ларина (22 вересня 2013). Дифирамб. Константин Лопушанский. echo.msk.ru (рос.) . Ехо Москви. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ а б в г д е Константин Лопушанский. Биография. lopushansky.ru (рос.) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Константин Лопушанский. Творчество. lopushansky.ru (рос.) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Академики. kino-nika.com (рос.) . Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Members. europeanfilmacademy.org (англ.) . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Konstantin Lopushanskiy. Awards. imdb.com (англ.) . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2013.
- ↑ Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 2013 год. kino-nika.com (рос) . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
Посилання ред.
- Офіційний сайт Костянтина Лопушанського (рос.)
- Лопушанський Костянтин Сергійович [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru(рос.)
- Лопушанський Костянтин Сергійович на сайті IMDb (англ.)