Альошин Самуїл Йосипович
Самуїл Йосипович Альо́шин (справжнє прізвище — Котляр; нар. 21 липня 1913, Замбрів — пом. 27 лютого 2008, Москва) — російський драматург, сценарист; член Спілки письменників СРСР з 1954 року[3].
| Альошин Самуїл Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
8 (21) липня 1913 або 21 липня 1913[1] Замбрів, Замбрівський повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща | |||
| Помер |
27 лютого 2008 (94 роки) Москва, Росія | |||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник, драматург, сатирик | |||
| Сфера роботи | література[2] | |||
| Alma mater | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського | |||
| Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 8 [21] липня 1913 року в місті Замброві (нині Підляське воєводство, Польща) у сім'ї лікаря і вчительки[4]. 1935 року закінчив промисловий факультет Військової академії моторизації і механізації Червоної армії у Москві.
Брав участь у німецько-радянській війні, служив інженером в танкових військах СРСР, воював на Сталінградському фронті. Після демобілізації до 1952 року працював керівником лабораторії у Всесоюзному автотракторному науково-дослідному інституті, де у 1946 році захистив кандидатську дисертацію[4].
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями[3].
Помер в Москві 27 лютого 2008 року[3]. Похований в Москві на Востряковському кладовищі[5].
Творчість ред.
Літературну діяльність розпочав у 1939 році. Автор п'єс:
- «Мефістофель» (1942, опублікована у 1963 році);
- «Тоді в Севільї» («Дон Жуан», 1947);
- «Директор» (1950);
- «Гоголь» (1952);
- «Сувора дівчина» (1953);
- «Людина з Стратфорда» («Шекспір ??», 1954, постановка 1964);
- «Одна» (1956);
- «Кожному своє» (1956, постановка 1965);
- «Усе залишається людям» (1959, постановка МХАТу);
- «Точка опори» (1960);
- «Дон Жуан» («Помста командора», 1960);
- «Палата» (1962);
- «Головна роль» (1964);
- «Дипломат» (1967);
- «Інша» (1968);
- «Сходи» (1976);
- «Якщо» (1977);
- «Тема з варіаціями» (1979);
- «Вісімнадцятий верблюд» (1983);
- «Весь я не помру» (1989);
- «Вогнище» (1991).
- постановки в Україні
- «Директор» (1950 — Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки; режисер Костянтин Хохлов, в ролі Потапова — Михайло Романов);
- «Усе залишається людям» (1960 — Львівський академічний театр імені Марії Заньковецької, режисер і виконавець головної ролі Борис Романицький);
- «Точка опори» (1960 — Херсонський український музично-драматичний театр);
- «Точка опори» (1962 — Миколаївський обласний український музично-драматичний театр);
- «Палата» (1963 — Донецький український музично-драматичний театр);
- «Палата» (1963 — Вінницький український музично-драматичний театр);
- «Дон Жуан» (1967 — Львівський театр юного глядача);
- «Дон Жуан» (1967 — Луганський український музично-драматичний театр);
- «Інша» (1971 — Миколаївський художній російський драматичний театр);
- «Кущ горобини» (1978 — Севастопольский російський драматичний театр);
- «Тема з варіаціями» (1980 — Харківський театр російської драми).
У 1941—1947 роках писав гумористичні розповіді.
Автор сценнаріїв до фільмів:
Примітки ред.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 56–58. — ISBN 5-94848-245-6
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в Самуил Алёшин / kino-teatr.ru. [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Алёшин, Самуил Иосифович / Энциклопедия «Кругосвет». [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Могила Самуїла Альошина на сайті «Московські могили».(рос.)
Література ред.
- Алёшин Самуил Иосифович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- С. А. Шевчишин. Альошин Самуїл Йосипович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 48. — ISBN 5-88500-27-1.