1922 в Україні

1922 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1922 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1922 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1922 року.

← 1921 1920 1919 1922 в Україні → 1923 1924 1925
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1922 Список років в Україні

Події

• 1 лютого — політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
• 12 квітня — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет у Харкові «в додаток до постанови своєї від 30 листопада 1921 року», ухвалив «подарувати повну персональну амністію всім, що є закордоном особам українського громадянства», які раніше воювали на боці регулярних антирадянських армій. Амністія ставила за мету остаточно знешкодити повстанський рух в Україні, який значною мірою спирався на таких вояків і водночас вже згасав в умовах запровадження нової економічної політики та настання голоду 1921—1923 років.
• 30 грудня — ухвалення на I з'їзді Рад Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нова комуністична країна об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.

Особи

Народились

• 1 березня — Яновський Іван Маркович (літературний псевдонім Микита Коцюба), український письменник, сатирик, байкар, педагог, заслужений вчитель УРСР; (пом. 1981).
• 12 лютого — Смирнов М. П., український актор і режисер, народний артист УРСР.
• 13 лютого — Нємець О. Ф., український фізик
• 19 червня — Віктор Дущенко- український фізик; (пом. 1985).
• 21 червня — Георгій Аванесов — український диригент; (пом. 1982).
• 30 серпня — Павло Глазовий — український письменник-гуморист; (пом. 2004).
• 19 листопада — Кнорозов Юрій Валентинович, український історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; відомий своєю дешифровкою писемності майя; (пом. 1999).
• 29 грудня — Югай Володимир Миколайович, український маляр, заслужений художник УРСР (1976); (пом. 1997).

Померли

• 29 квітня — Кирило Стеценко — український композитор, хоровий диригент, музичний, громадський діяч; (нар. 1882).

Засновані, створені

• 31 березня — заснування у Києві студії-театру «Березіль» режисером і драматургом Лесем Курбасом. Він став флагманом модернізму в українському театральному мистецтві. Першу виставу «Березілю» було представлено 7 листопада того ж року. До 1926 року театр працював у Києві, а з 1926 до 1933 — у Харкові (нині Харківський український драмтеатр).

Пам'ятні дати та ювілеї

• 1100 років з часу (822 рік):
  • входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
• 950 років з часу (972 рік):
  • смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
  • початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
• 900 років з часу (1022 рік):
  • перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
• 850 років з часу (1072 рік):
  • Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю.
• 825 років з часу (1097 рік):
  • У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою».
• 700 років з часу (1222 рік):
  • з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
• 675 років з часу (1247 рік):
  • укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
  • заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем.
• 650 років з часу (1272 рік):
  • проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства.
• 600 років з часу (1322 рік):
  • захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
• 475 років з часу (1447 рік):
  • 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів
• 425 років з часу (1497 рік):
  • 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
• 375 років з часу (1547 рік):
  • перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим.
• 350 років з часу (1572 рік):
  • 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.
• 325 років з часу (1597 рік):
  • 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. Наливайка.
• 300 років з часу (1622 рік):
  • морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»
  • вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
• 250 років з часу (1672 рік):
  • 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту.
  • 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича.
  • початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України:
    • 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва)
    • битви під Уманню
    • 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець.
    • битви під Корцем
    • 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня).
    • 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського.
    • 5-6 жовтня — битви під Краснобродом
    • 6 жовтня — битва під Наролем
    • 7 жовтня — битви під Немировом
    • 9 жовтня — битви під Комарним
    • 14 жовтня — битва під Петранкою
    • битва під Калушем
    • 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
• 200 років з часу (1722 рік):
• 2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
• 14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
• 150 років з часу (1772 рік):
• 5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії.
• 75 років з часу (1772 рік):
• 8 квітня — арешту за участь у таємній організації Кирило-Мефодіївське братство поета Тараса Шевченка та історика Миколу Костомарова.

Установ та організацій

• 200 років з часу (1722 рік):
  • заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
  • ліквідації Генеральної військової канцелярії гетьмана Івана Скоропадського.
• 75 років з часу (1847 рік):
• ліквідації Кирило-Мефодіївське товариство

Видатних особистостей

Народження

• 900 років з часу (1022 рік):
  • народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
• 875 років з часу (1047 рік):
  • народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
• 825 років з часу (1097 рік):
  • народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
• 750 років з часу (1172 рік):
  • 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218).
• 525 років з часу (1397 рік):
  • народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
  • народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
• 450 років з часу (1397 рік):
  • народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey (1497 — 1548) — руський шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
• 325 років з часу (1597 рік):
  • народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); пом. 1647).
• 300 років з часу (1622 рік):
  • народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; (пом. 1703).
  • народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; (пом. 1673).
• 275 років з часу (1647 рік):
  • народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; (пом. 1717).
• 250 років з часу (1672 рік):
  • народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
• 225 років з часу (1697 рік):
  • народження 6 червня — Митрополи́та Пили́па Володковича (у світі Феліція́на Пилипа Володковича)) — українського і білоруського релігійного діяча, єпископа Української греко-католицької церкви; з 18 липня 1762 року митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — настоятеля УГКЦ; (пом. 12 лютого 1778).
  • народження Григо́рія Кири́ловича Леви́цького — українського художника, графіка 18 ст.; (пом. 1769).
  • народження Михайла Васильовича Скоропадського — генерального підскарбія Глухівського періоду в історії України, члена Правління гетьманського уряду (1741—1758 рр.) та члена Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського; (пом. 2 січня 1758).
• 200 років з часу (1722 рік):
  • народження 3 грудня — Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога; (пом. 1794).
  • народження Бахадира II Ґерая — кримського хана у 1782 р.; (пом. 1791).
  • народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом. 1754).
  • народження Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом. 1783).
  • народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом. 1800).
• 175 років з часу (1747 рік):
  • народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом. 1799).
  • народження Петра Симонтовського — українського лікаря, епідеміолога; (пом. 1815).
• 150 років з часу (1772 рік):
  • народження Нахмана із Брацлава — засновника брацлавського (бресловського) хасидизму; (пом. 1810).
• 100 років з часу (1822 рік):
  • народження 4 лютого — Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
  • народження 8 лютого — Опанас Маркович — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
  • народження 7 жовтня — Іван Харитоненко — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
• 75 років з часу (1847 рік):
  • народження 9 січня — Семена Ярошенка — політичного діяча і математика. Доктора наук. Гласного Одеської міської думи у трьох скликаннях, міського голови Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректора Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
  • народження 7 лютого — Олександра Русова — українського етнографа, фольклориста, сатирика, громадського діяча; (пом. 1915).
  • народження24 лютого — Мелітона Бучинського — українського галицького фольклориста, етнографа, громадсько-освітнього діяча. Члена НТШ (1873); (пом. 1903).
  • народження 17 березня — Федора Вовка — українського антрополога, етнографа, археолога, археографа, музеєзнавця, видавця та літературознавця. Автора першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців; (пом. 1918).
• 17 березня — Олексія Маркевича — дослідника історії України і Росії XVI—XVIII ст.; (пом. 1903).
  • народження 6 червня — Олександра Барвінського — українського громадсько-політичного діяча Галичини, історика, педагога; (пом. 1926).
  • народження 23 серпня — Іллі Шрага — українського громадського і політичного діяча, чернігівського адвоката. Депутата І Державної думи Російської імперії, члена Української Центральної Ради, а також культурного діяча, відомого підтримкою класиків української літератури. Ідеолога чернігівської «Просвіти»; (пом. 1915).
  • народження 18 листопада — Володимира Навроцького (1847—1882) — українського економіста, статистика і публіциста; (пом. 1882).
• 50 років з часу (1872 рік):
  • народження 25 січня — Миколи Скрипника — українського політичного і державного діяча, голови раднаркому більшовицької УНР (1918—1919 рр.); (пом. 1933).
  • народження 15 лютого — Ціріца Густава — начальника штабу Української галицької армії; (пом. 1920).
  • народження 23 вересня — Соломії Крушельницької — української оперної співачки; (пом. 1952).
  • народження 9 листопада — Богдана Лепкого — українського поета, прозаїка, літературознавця; (пом. 1941).
• 25 років з часу (1897 рік):
  • народження 6 січня — Володимира Сосюри — українського письменника, поета, автора понад 40 збірок поезій; (пом. 1965).
  • народження 14 січня — Панаса Любченка — українського радянського партійного та державного діяча; голови Ради Народних Комісарів УРСР (1934—1937 рр.); (пом. 1937).
  • народження 21 червня — Юрія Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) — українського вченого-винахідника, одного з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів; (пом. 1942).
  • народження 6 вересня — Івана Микитенка — українського письменника («Вуркагани») і драматурга («Соло на флейті»); (пом. 1937).

Смерті

• 1050 років з часу (872 рік):
  • убивства болгарами сина Аскольд.
• 950 років з часу (972 рік):
  • смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
• 825 років з часу (1097 рік):
  • смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
• 800 років з часу (1122 рік):
  • 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі.
• 775 років з часу (1147 рік):
  • 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
• 750 років з часу (1172 рік):
  • смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos).
• 525 років з часу (1397 рік):
  • 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
• 500 років з часу (1422 рік):
  • смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
• 425 років з часу (1497 рік):
  • смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар.
• 400 років з часу (1522 рік):
  • смерті Йосифа II Солтана — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси; (нар.. 1450).
  • смерті Тетяни Анни Гольшанської (лит. Tatjana Alšėniškė) — шляхтянки XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружини князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
• 375 років з часу (1547 рік):
  • смерті Федора Санґушка — руського князя, державного та військового діяча Великого Князівства Литовського, старости володимирського (1531—1547), згодом вінницького і брацлавського (1544—1547 рр.), маршалка Волинської землі (1535—1547), старости звенигородський.
• 350 років з часу (1572 рік):
  • смерті Андрія Русина (Андрія Івановича Русин-Берестецького) — руського (українського) зем'янина, урядника, православного релігійного діяча. Пінського і Турівського православного єпископа.
• 325 років з часу (1597 рік):
  • смерті 11 квітня — Северина Наливайка (інколи Семерій,, Семена) — українського військового діяча, козацького ватажка, одного з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
• 300 років з часу (1622 рік):
  • смерті 20 квітня — Петро́ (Кононович) Конаше́вич-Сагайда́чний — — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл; (нар. близько 1582).
• 275 років з часу (1647 рік):
  • смерті 11 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); нар. 1597).
  • смерті Га́нни Сомко (Сомківна) або Гафії Сомко — української міщанки, першої дружини Богдана Хмельницького, матері його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди. Сестра наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка; (нар. бл. 1608).
  • смерті Касіяна Калі́кста Сако́вича — руського (українського) шляхтича, церковного діяча і письменника-полеміста, ректора Київської братської школи у 1620—1624 роках. Писав книжною українською та польською мовами; (нар. бл. 1578).
• 250 років з часу (1672 рік):
  • смерті 18 квітня — Миха́йла Сули́чича (Суличенка, Сулитича) — козацького військового та державного діяча, Паволоцького полковника, Генерального судді Війська Запорозького та Наказний гетьман.
  • смерті Василя Рудомича — українського поета, мемуариста, правника і медика, ректора Замойської академії; (нар. (бл. 1620).
• 225 років з часу (1697 рік):
  • смерті 15 грудня — Сильвестра Головчича — українського церковного діяча, у 1672—1684 роках ректор Києво-Могилянської академії.
• 200 років з часу (1722 рік):
  • смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
  • смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар.. 1658 р.).
• 175 років з часу (1747 рік):
  • смерті 6 лютого — Івана Ільїна — члена Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду, члена («от великороссийских») тимчасового Правління гетьманського уряду; (нар. 1688).
  • смерті 18 жовтня — Василя Григоровича-Барського — українського православного письменника та мандрівника; (нар. 1701).
  • смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар. 1676).
• 150 років з часу (1772 рік):
  • смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
  • смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
  • смерті Францішека Салезія Потоцького — польського шляхтича, урядника Речі Посполитої, магната, мецената. Київського (з 19 липня 1756), волинського воєводи (22 травня 1755), крайчия великого коронного (1736), претендента на польську корону; (нар. 1700).
• 125 років з часу (1797 рік):
  • смерті 28 січня — Антіна Головатого — кошового отамана Чорноморського козацького війська; (нар. 1732).
• 100 років з часу (1822 рік):
  • смерті 16 квітня — Дмитра Левицького — українського живописця-портретиста, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академіка Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
• 75 років з часу (1847 рік):
  • смерті 26 серпня — Михайла Миклашевського (1756—1847) — українського і російського військового та державного діяча; (пом. 1756).
  • смерті Михайла Скибицького (1793—1847) — учасника Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біографа президента Венесуели Х. А. Паеса; (нар. 1793).
• 50 років з часу (1872 рік):
  • смерті 20 серпня — Михайла Качковського — українського громадського діяча, письменника, мецената, публіциста, юриста, народовця-австрофіла; (нар. 1802).
• 25 років з часу (1897 рік):
  • смерті 14 лютого — Пантелеймон Куліш — український письменник, історик, мовознавець; автор першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису; (нар. 1819).