Вікіпедія

Русов Олександр Олександрович

український земський статистик, етнограф, фольклорист, громадський діяч
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Русов.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ру́сов (7 (19) лютого 1847(18470219), Київ — 8 (21) жовтня 1915, Саратов) — український земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч. Чоловік Софії Русової.

Русов Олександр Олександрович
Народився7 (19) лютого 1847
Київ, Російська імперія
Помер21 жовтня 1915(1915-10-21) (68 років)
Саратов, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьекономіст, статистик, етнолог, українознавець, демограф, видавець
Галузьстатистика[1], економіка[1], етнологія[1], українознавство[1], демографія[1] і видавнича справа[1]
Alma materІсторико-філософський факультет Київського університетуd (1868)[2] і Друга київська гімназія
Знання мовросійська[1]
ЗакладКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посадапрофесор
У шлюбі зРусова Софія Федорівна
ДітиРусов Юрій Олександрович і Русов Михайло Олександрович

Життєпис

ред.

Народився 7 лютого 1847 року в Києві. Закінчив Другу київську гімназію. Під час навчання в Київському університеті був членом Старої Громади, до якої його ввів Михайло Драгоманов.

 
Перші виконавці опери «Різдвяна ніч». Київ, 1873. Стоять: Солоха (Л. Липська), Дяк (А. Матвіїв), Чуб (В. Новицький), Пацюк (Габель), Оксана (Лисенко), Вакула (Олександр Русов). Сидять: Голова (Богданів), Одарка (Н. Булах)

По закінченні історико-філологічного факультету у 1868 р. кілька років був учителем гімназії в Києві; після відкриття Південно-західного відділу Географічного Товариства став його активним членом.

 
Київська «стара» громада разом зі студентською, 1874 р. Зліва направо: перший ряд: невідомо, Комарецький, невідомий представник студентської громади, Олександр Русів (скарбник), Іродіон Житецький, Волянський, Трохим Біленький, Михайло Левченко; другий ряд: Микола Лисенко, Павло Чубинський, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Орест Левицький (делегат студентів при старій громаді), Діаконенко; третій ряд: Фаворський, Михайло Драгоманів, Петро Косач (?), Білоусів, Микола Ковалевський, Пащенко, Хведір Вовк, Володимир Антонович, Микола Вербицький, Вільям Беренштам, невідомо, невідомо, Павло Житецький, невідомо.

1874 р. брав участь у підготовці перепису населення Києва. Кілька разів виїздив на навчання за кордон.

Під час перебування в Празі у 1875–1876 роках видрукував перше повніше видання Шевченкового «Кобзаря» (2 томи), з якого російська цензура пропустила тільки перший том.

 
Фотознімок Олександра Русова з колекції фотографій з фондів жандармських управлінь та охоронних відділень. 1893 р.

Разом з Петром Червінським, Василем Варзаром і Олександром Шликевичем організував земську статистику на Чернігівщині, яка дала початок так званій Чернігівській земській статистиці і залишила глибокий слід в історії статистичної думки.

У 1878–1880 роках працював у Ніжинському повітовому земстві.

У 1879—1883 роках перебував в Одесі, де взяв участь у діяльності української громади.

У 1882–1892 роках очолював оціночно-статистичну роботу в Херсонській і Харківській губерніях.

У 1893–1898 роках розробив економічний баланс Чернігівської губернії;

У 1899–1902 роках  — завідував Статистичним бюро Полтавської губернії. Провадив описи повітів і міст, організував подвірний перепис Полтавської губернії.

Після примусового виселення з Полтави 1902 р. переїхав до Петербурга, де працював у страховому товаристві «Надежда».

1909 року повернувся в Україну і викладав статистику в Київському комерційному інституті, був професором.

Помер у Саратові 8 жовтня 1915 року, куди був евакуйований під час Першої світової війни комерційний інститут.

Наукова діяльність

ред.

Русов — автор близько 40 наукових праць і численних статей, серед них 8 «Київській старині.» і «Украинской Жизни». З економічно-статистичних праць Русова найважливіші:

Праці про Херсонський повіт, про народну освіту в Херсонській губернії, про Воздвиженський ярмарок у Чернігові та інші. З української фолкльористики Русов написав розвідку про Вересая («Остап Вересай и исполняемые им думы и песни» 1874 р.), торбаністів 1892, колядки 1907 й інші. Русов написав також працю про діяльність М. Лисенка («КСт.», 1903). Своєю географічно-експедиційною методою статистичних дослідів Русов створив школу дослідників.

Вшанування пам'яті

ред.

У Херсоні існує вулиця Олександра Русова.

19 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 170 років з дня народження Олександра Русова (1847—1915), земського статистика, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча.[3]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Русов, Александр Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVII. — С. 298.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.

Джерела та література

ред.

Література

ред.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Грушевський М. С. Зайві сумніви // Твори у 50-ти т. — Т. 3. — Львів, 2005. — С. 428—430.
  • Науменко В. Светлой памяти старого товарища и друга А. А. Русова // Киевская мысль. — 1915. — 15 окт. (рос.)
  • Науменко В. Александр Александрович Русов и его общественная и литературно-научная работа на Украине и для Украины // Украинская жизнь. — 1916. — № 1. — С. 33 — 48; № 3. — С. 14 — 31 (рос.)
  • Шраг І. Спомини про О. О. Русова [Текст] / Опубл.: О. Я. Рахно // Сіверянський літопис. — 2004. — № 5-6. — С. 57-64.
  • Рахно О. Я. Олександр Русов у науковому і громадсько-політичному житті України (друга половина XIX — початок XX ст.) [Текст]: автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2003. — 19 с.
  • Олександр Олександрович Русов (1847—1915) [Текст]: (Біобібліографічний покажчик) / Склад. і вступ. стаття О. Я. Рахна; Наук. ред. О. Б. Коваленко. — Чернігів: Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2004 .- 116 с. — («Історики та краєзнавці Чернігівщини»; Вип. 2).
  • Катренко А. Олександр Олександрович Русов: (До 120-річчя з дня народження) // Український історичний журнал. — 1967. — № 2. — С.128-132.
  • Катренко А., Мойсієнко В. О. О. Русов: віхи життя та громадсько-політичної діяльності: (До 150-річчя від дня народження) // Історія в школах України. — 1997. — № 2. — С. 51-53.
  • Катренко А., Петрук Б. О. О. Русов — видатний український вчений і громадський діяч (1847—1915).- К.: Нора-прінт, 1998. — 64 с.
  • Побірченко Н. С. Олександр Олександрович Русов — український громадський діяч, вчений, педагог ]: короткий життєпис / Н. С. Побірченко. — К. : Педагогічна думка, 1998. — 72 с.
  • Студьонова Л. «Саша Ангел», або життя земського статистика Олександра Русова // Гарт. — Чернігів. — 1992. — 15 лютого. — С.4.
  • Рахно О. Діяльність Олександра Русова на Півдні України // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: (Зб. ст.). — К., 1999. — Вип. 8. — С. 348—352.
  • Рахно О. Творча спадщина О. О. Русова як джерело для вивчення історії України другої половини XIX — початку XX ст. //Україна, українці, українознавство у XX ст. у джерелах і документах: Зб. наук. праць: У 2-х ч. — К., 1999. — Ч. 1. — С. 93-97.
  • Рахно О. Олександр Русов у науковому і громадському житті Чернігівщини // Сіверянський літопис. — 2000. — № 6. — С. 49-61.
  • Рахно О. Наукова і громадсько-політична діяльність О. Русова в Харкові // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — Харків, 2001. — Вип. 4. — С. 129—135.
  • Рахно О. Чернігівські земці (історико-біографічні нариси). — Чернігів: Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. — 352 с.
  • Скрипник Г. Наукова спадщина О. О. Русова в контексті актуальних проблем української етнології ] // Народна творчість та етнографія. — 2007. — № 2. — С. 9-13.
  • Мекшун Л. Роль О. О. Русова у формуванні чернігівського типу земської статистики // Статистика України. — 2008. — № 3. — С. 103—107.
  • Карєєва І. Олександр Олександрович Русов і видання шевченкового «Кобзаря» 1876 року [Електронний ресурс] / І. Г. Карєєва. — Режим доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/2009_5/statti/40.html.
  • Іваницька С. Олександр Олександрович Русов у індивідуальних згадках та колективній пам'яті представників української ліберально-народницької еліти початку XX ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2012. — Вип. XXXIII. — С. 273—282.
  • Іваницька С.«Українське дев'ятнадцяте довге століття» в мемуарах та щоденниках Олександра Русова [Рец.:]: О. О. Русов. Щоденники та спогади / Упоряд. О. Я. Рахна. — Чернігів: Десна Поліграф, 2011. — 317 с. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2013. — Вип. XXXVI. — С. 325—331.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Русов_Олександр_Олександрович&oldid=43880487