1822
в
Україні
Десятиліття:
Див. також:

Інші події 1822
Список років в Україні

ПодіїРедагувати

ОсобиРедагувати

Призначено, звільненоРедагувати

НародилисьРедагувати

  • 4 лютого — Євсевій Черкавський — український і польський освітній та політичний діяч, ректор Львівського університету (1875—1876, 1876—1877, 1887—1888), посол-віриліст до Галицького крайового сейму і австрійського парламенту, шкільний радник; (пом. 1896).
  • 8 лютого — Маркович Опанас Васильович — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; (пом. 1867).
  • 13 березня — Полянський Тома — священик УГКЦ, педагог, освітній та громадсько-політичний діяч; (пом. 1886).
  • 7 жовтня — Харитоненко Іван Герасимович — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат; (пом. 1891).
  • 1 листопада — Зигмунт Фелінський — архієпископ Варшавський у 1862—1883 роках, святий Римо-Католицької церкви; (пом. 1895).
  • 6 грудня — Ванновський Петро Семенович (1822—1904) — російський державний і військовий діяч, генерал від інфантерії; (пом. 1904).
  • Барщевський Василь Гаврилович — книговидавець, письменник; (пом. 1915).
  • Гогоцький Микола Сильвестрович — краєзнавець, історик релігії Поділля; (пом. 1900).
  • Феодосій Макаревський — український історик, музейний експерт та православний церковний педагог; (пом. 1885); (пом. 1885).
  • Александер Рачинський — польський художник-портретист; (пом. 1889).
  • Цалковський Василь — посол до Галицького сейму 3-го скликання, громадсько-політичний діяч; (пом. 1898).

ПомерлиРедагувати

  • 16 квітня — Левицький Дмитро Григорович — український живописець-портретист, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академік Петербурзької академії мистецтв; (нар. 1735).
  • 1 вересня, Голдаєвич Теофан — український чернець-василіянин, педагог; (нар. 1752).

Засновані, створеніРедагувати

Зникли, скасованіРедагувати

Видання, твориРедагувати

Пам'ятні дати та ювілеїРедагувати

Установ та організаційРедагувати

Видатних особистостейРедагувати

НародженняРедагувати

СмертіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
  2. М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  3. https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav Культурно-історичний портал Спадщина предків
  4. Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
  5. Щербак В. О. Реєстрові козаки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ IV. — С. 8.
  7. Володимир Сергійчук. Морські походи запорожців
  8. Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.
  9. є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach at the Encyclopedia of Ukraine
  10. Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.
  11. Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка
  12. «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
  13. Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
  14. (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — P. 70.
  15. зустрічається також дата 1534(пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
  16. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0., ISBN 978-83-8061-746-9
  17. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
  18. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.
  19. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
  20. Ричка, В. М. Даниїл Паломник // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  21. Іоанна II Комніна
  22. 'Ю. А. Мицик. Макарій І // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  23. Профіль на Geni.com [1] (англ.)
  24. Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я
  25. Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.
  26. Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
  27. Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.
  28. Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 2017-03-30. 
  29. Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»
  30. Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.

ПосиланняРедагувати