Пилип (Володкович)

український і білоруський релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви


Митрополи́т Пили́п Володко́вич (у світі Феліція́н Володкович, біл. Фэліцыян Піліп Валадковіч, пол. Felicjan Filip Wołodkowicz; 6 червня 1698, Новосілки — 12 лютого 1778, Цумань[1]) — український і білоруський релігійний діяч, єпископ Руської унійної церкви; з 18 липня 1762 року — митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, настоятель УГКЦ. Представник шляхетського роду Володковичів гербу Радван.

Пилип Володкович
Filip Wołodkowicz
Пилип Володкович
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
18 липня 1762 — 12 лютого 1778
Обрання: 14 січня 1756 як коад'ютор
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Флоріян Гребницький
Наступник: Лев Шептицький
Єпископ Володимирський і Берестейський
21 листопада 1758 — 1778
Попередник: сам як адміністратор
Наступник: Антонін Млодовський
Адміністратор Володимирської єпархії
1756 — 21 листопада 1758
Попередник: Теодозій Годебський
Наступник: сам як єпарх
Єпископ Холмський і Белзький
1730 чи 1731 — 21 листопада 1758
Попередник: Йосиф Левицький
Наступник: Максиміліян Рило
 
Освіта: Браунсберзька колегія, 1722-1724
Народження: 6 червня 1697(1697-06-06)
Новосілки
Смерть: 12 лютого 1778(1778-02-12) (80 років)
Цумань
Батько: Домінік Алоїзій Володкович
Мати: Тереза Янішевська
Єпископська хіротонія: 1730

Життєпис ред.

Батько — білоруський шляхтич Домінік Алоїзій Володкович, стольник мінський — посол на сейми Речі Посполитої, Трибунали Великого князівства Литовського; мати — Тереза Янішевська, донька мінського гродського писаря. Мав 5 братів, був третім сином у сім'ї.

Духовну освіту здобував у Браунсберзькій єзуїтській колегії[2]. Став монахом-василіянином, потім проповідував у різних храмах. Був призначений архімандритом у Жидичині, Дубному, Дермані (1730)[3]. У 1730 (зустрічається також 1731) році призначений єпископом Холмським і Белзьким. Після вступу на посаду сприяв коронації Холмської ікони Богородиці. З 1753 року був єпископом-коад'ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького, ставши таким чином його наступником в 1762 році (в довіднику catholic-hierarchy.com подається дата 12 січня 1756 р.). У 1756–1758 роках був також адміністратором Володимирської єпархії. 21 листопада 1758 року переведений на Володимирську єпархію з титулом єпископ Володимирський і Берестейський. 18 липня 1762 року обраний митрополитом Київським, Галицьким та всієї Руси (13-им з часу прийняття унії). Король і великий князь Станіслав II Август Понятовський спробував звинуватити Пилипа Володковича у зловживаннях, однак Ватикан ухвалив рішення про його невинність (1770 р.). Не дивлячись на це, цькування митрополита з боку польської влади продовжувалося до кінця його життя.

Художник Лука Долинський написав портрет владики П. Володковича[4].

Доводився стриєчним дідом Тадеушу Рейтану, правознавцю, юристу, автору мемуарів та численних маніфестів, військовому і політичному діячу Великого князівства Литовського, учаснику Барської конфедерації, депутату «подільного» Сейму Речі Посполитої від Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського.

Примітки ред.

  1. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
  2. Bolesław Kumor, Pochodzenie i wykształcenie metropolitów kijowskich grecko-katolickich 1600-1975w: Resovia Sacra. Studia Teologiczno-Filozoficzne Diecezji Rzeszowskiej, Tom 3 (1996), s. 138.
  3. Scriptores rerum polonicarum . Tomus IV . Archiwum komisyi historycznej . Tom I, Kraków 1878 , s. 357.
  4. Лука Долинський: начерки до портрету. risu.org.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 березня 2017. 

Джерела ред.

Посилання ред.