1497 в Україні
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 6 березня 2024.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1497 Список років в Україні | ||||
Події ред.
- 1 травня — мученицькою смертю від татар загинув митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Макарій. Нетлінні мощі святого знаходяться у Володимирському соборі.
- 26 жовтня — військо молдавського господаря Штефана III розгромило армію польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
Народились ред.
Померли ред.
Засновані, створені ред.
Зникли, скасовані ред.
- Яголдаєва тьма або Яголдай, Яголдаївщина (вар. Яголтай, Ягалтай, Еголдай, Егалтай, Jahołdaj, Jagoldai, Jagalta, татарською Cağalday) — один з трьох татарських феодів, підвасальний Великому князівству Литовському на чолі із Яголдаєм Сарайовичем на території етнокультурних регіонів Сіверська земля та частини Слобідської України (була створена між 1428 та 1438 роками на Лівобережній Україні[2].
Видання, твори ред.
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 675 років з часу (822 рік):
- входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
- 525 років з часу (972 рік):
- смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
- початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
- 475 років з часу (1022 рік):
- перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
- 425 років з часу (1072 рік):
- Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю[3].
- 400 років з часу (1097 рік):
- У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»[4].
- 350 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — кияни у церкві Святої Софії схопили постриженого у ченці колишнього великого київського князя Ігора Ольговича (князював у серпні 1146 року) із династії Рюриковичів, роду Ольговичів та вбили його. Потім оголене тіло кинули на торговій площі міста[5].
- 275 років з часу (1222 рік):
- 250 років з часу (1247 рік):
- укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
- заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства, надалі також було столицею Королівства Русь, Королівства Галичини і Лодомерії, Західно-Української Народної Республіки, Української держави.
- 225 років з часу (1272 рік):
- проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства[6].
- 175 років з часу (1322 рік):
- захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
- 50 років з часу (1447 рік):
- 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів[7]
Установ та організацій ред.
Видатних особистостей ред.
Народження ред.
- 475 років з часу (1022 рік):
- народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
- 450 років з часу (1047 рік):
- народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
- 400 років з часу (1097 рік):
- народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
- 325 років з часу (1172 рік):
- 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218)[8].
- 100 років з часу (1397 рік):
- народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
- народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
- 25 років з часу (1397 рік):
- народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія[9][10]; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey[11] (1497 — 1548[12]) — руський[13] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
Смерті ред.
- 625 років з часу (872 рік):
- 525 років з часу (972 рік):
- смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
- 400 років з часу (1097 рік):
- смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
- 375 років з часу (1122 рік):
- 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі[15].
- 350 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
- 325 років з часу (1172 рік):
- смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos)[16].
- 100 років з часу (1397 рік):
- 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
- 75 років з часу (1422 рік):
- смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
- 25 років з часу (1397 рік):
Примітки ред.
- ↑ 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ 1506 — 1507. Ярлыкъ Крымскаго хана Менгли-Гирея Литовскому великому князю Сигизмунду. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
- ↑ М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків
- ↑ Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
- ↑ Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
- ↑ Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
- ↑ (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
- ↑ зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
- ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
- ↑ Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 10. — S. 344.
