Полянський Тома
| Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Отець Тома Полянський (або Фома Полянський; 13 березня 1822, містечко Фельштин, нині село Скелівка Старосамбірського району Львівської області — 3 червня 1886, Перемишль) — священник УГКЦ, педагог, освітній та громадсько-політичний діяч. Почесний громадянин Перемишля і Самбора.
| Тома Полянський | |
|---|---|
| Народився |
13 березня 1822[1][2] Скелівка, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
3 червня 1886 (64 роки) Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | Головний цвинтар у Перемишліd |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | русин (українець) |
| Діяльність | педагог, освітній та громадсько-політичний діяч |
| Відомий завдяки | посол Державної ради, Галицького сейму |
| Alma mater | Греко-католицька духовна семінарія у Відні |
| Науковий ступінь | доктор теології[3] |
| Суспільний стан | священник УГКЦ |
| Посада | директор Перемиської гімназії |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | о. Іван Полянський |
| Мати | Ева з Мишковських |
 герб Ястребець | |
Життєпис ред.
Народився 13 березня 1822 року в сім'ї пароха Фельштина о. Івана Полянського (1793—1854, Фельштин) та його дружини Еви з Мишковських гербу Ястребець (бл.1795-після 1831).[4].
Школу та нижчі класи гімназії закінчив у Самборі.[5] Закінчив Віденську духовну семінарію, висвячений 1845 року. З 1846 року катехит, згодом професор Перемиської гімназії. Під час революції 1848 року — секретар Руської ради у Перемишлі. У 1856 році виконував обов'язки директора гімназії в Самборі, з 1857 року — її директор. З 1859 року — інспектор шкіл Східної Галичини, з 1862 року — директор гімназії в Ряшеві, з 1866 (1867—1868[6]) року до смерти — директор Перемиської гімназії. 1869 року претендував на посаду митрополита. 1872 року не прийняв номінації на посаду інспектора середніх шкіл. Почесний громадянин міст Самбора (1865),[6] Перемишля (1882).[6]
Після смерті митрополита УГКЦ — кардинала Михайла Левицького[джерело?] — був серед кандидатів на посаду. Одразу мав підтримку намісника Аґенора Ґолуховського, але не був обраний через вплив Курії РКЦ, не мав достатньої підтримки кліру та вірних УГКЦ.
Перед виборами до Галицького сейму 1861 р., незважаючи на тиск адміністрації у Самборі (як директор гімназії, він — той, цитата: кому повірено було глядіти, аби гей які непокірні учителі не хотіли віддати своїх голосів на якого іншого кандидата), проголосував за опозиційного кандидата.[7]
Посол Галицького сейму 2-го скликання (1867—1869). Був обраний у міському окрузі Перемишль (III курія; урядники мали «висше повелініє» голосувати за нього[7]). Посол до Райхсрату Австро-Угорщини (1867—1870).[8] Під час виборів 1867 року був кандидатом Руського виборчого комітету, проте, діяв у порозумінні з польськими політиками. Ймовірно, не входив до складу «Руського клубу».[9]
Помер 22 травня (3 червня) 1886 року в Перемишлі, де й похований на місцевому цвинтарі (квартал 15, ряд 1, № 5).[6]
Примітки ред.
- ↑ Tomasz Polański
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Kurzbiografie Polanskyj (Poljanskyj), Toma (Thomas) Dr. theol.
- ↑ Myszkowscy h. Jastrzębiec (пол.)
- ↑ Śliwa T. Polański Tomasz (1822—1886)… — S. 283.
- ↑ а б в г Śliwa T. Polański Tomasz (1822—1886)… — S. 284.
- ↑ а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 22.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 105.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 174.
Джерела ред.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 173—174. — (Львівська сотня).
- Śliwa T. Polański Tomasz (1822—1886) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 283—284. (пол.)