Яструбець, Ястрешембець, Болещиць, Болести, Кудбржин, Канева, Лазанки (пол. Jastrzębiec, Boleszczyc, Bolesty, Kudbrzyn, Kaniowa, Lazanki) — шляхетський герб низки українських, польських, литовських, білоруських родів. Зустрічається вперше у документах, датованих 1386 роком, з 1401 року носить сучасну назву.

Яструбець
Деталі
Перша згадка 1386 рік
Роди
Міста Бихава, Сендзішув

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі Яструбець, були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Відповідно до Унії герб було закріплено за Немиром (Nemir) — старостою Полоцька.

Опис ред.

У синьому полі щита золота підкова вухами догори, всередині якої золотий кавалерський хрест. Щит увінчаний лицарським шоломом, вкритим синім наметом із золотим підбиттям, і шляхетською короною. Клейнод: яструб, що злітає, з золотими дзвінками на лапах, у правій тримає підкову з хрестом (як у щиті).

Існують варіанти герба з срібною стрілою замість хреста, із зображенням яструба на хресті, з 3-6 променевими зірками над підковою з хрестом.

З гербом Яструбець споріднені герби Заглоба, Побуг, Лада та Бялиня.

Роди ред.

Включає 1108 родів Білорусі, України, Литви і Польщі зокрема Берестовські, Боґуші, Бжазовські, Вітовські, Завістовські, Немировичі, Немировичі-Щити, Пратосовичі, Кузьминські, Свенцицькі, деякі з яких включені в Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії.

  • Виджги
  • Крашевські
  • Барвінські
  • Рудницький|Рудницькі
  • Шумський|Шумські
  • Свєнціцькі
  • Зборовські
  • Кузьминські
  • Шваби

Носії ред.

Різновиди ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

  • Герби білоруської шляхти. (укр.)
  • Гербовник білоруської шляхти. (укр.)