1797 в Україні

Десятиліття:	; ; ; ; ;
Див. також:	Інші події 1797; Список років в Україні

Події ред.

Особи ред.

Призначено, звільнено ред.

Народились ред.

19 березня — Юзеф Коженьовський — польський письменник, драматург, педагог; (пом. 1863).
Іван Криницький — український зоолог, професор Харківського університету. Був першим в Україні дипломованим зоологом місцевого походження, а також першим малакологом у Східній Європі; (пом. 1838).
Микола Якович Чернобаєв — лікар, під його керівництвом у воєнних умовах вперше було застосовано гіпсову пов'язку, запропоновану М. І. Пироговим ; (пом. 1868).

Померли ред.

1 лютого — Фердинанд Кіцький — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1780 р.; (нар. 1721).
28 січня — Антін Головатий — кошовий отаман Чорноморського козацького війська; (нар. 1732).

Засновані, створені ред.

Зникли, скасовані ред.

Кролевецька протопопія

Видання, твори ред.

Пам'ятні дати та ювілеї ред.

975 років з часу (822 рік):
- входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
825 років з часу (972 рік):
- смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
- початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
775 років з часу (1022 рік):
- перемоги тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
725 років з часу (1072 рік):
- Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю^[1].
700 років з часу (1097 рік):
- У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»^[2].
575 років з часу (1222 рік):
- з'їзд князів у Києві, що відбувся з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
550 років з часу (1247 рік):
- укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
- заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем.
525 років з часу (1272 рік):
- проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства^[3].
475 років з часу (1322 рік):
- захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
350 років з часу (1447 рік):
- 2 травня — видання у Вільні Привілея 1447 року (привілея Казимира IV Ягеллончика) — законодавчого акту (загальноземський привілей) у Великому князівстві Литовському, який значно розширив права і привілеї шляхти, а також поклав початок юридичного оформлення залежності селян від феодалів^[4]
300 років з часу (1497 рік):
- 26 жовтня — розгрому військом молдавського господаря Штефана III армії польського короля Яна I біля Козмінського лісу на Буковині (нинішнє село Валя Кузьмина на території Чернівецької області).
250 років з часу (1547 рік):
- перемоги козаків під проводом барського старости Берната Претвиця татар під Очаковим.
225 років з часу (1572 рік):
- 2 червня — заснування реєстрового козацтва, коли універсалом короля Сигізмунда II Авґуста коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому було доручено найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Загалом, 500 реєстровцям гарантувалась особиста свобода, оплата з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч^[5].
200 років з часу (1597 рік):
- 11 квітня — чвертування Северина Наливайка поляками у Варшаві за наказом Станіслава Жолкевського після невдалого для козаків Солоницького бою 1596 року та змови угодовської частини козацької старшини, яка підступно захопила С. Наливайка^[6].
175 років з часу (1622 рік):
- морського походу запорозьких козаків на допомогу донським. Французький посол де Сезі про ці походи писав до Парижа так: «Поява 4 козацьких човнів викликала більшу розгубленість, ніж якби з'явилася чума — так вони бояться козаків…»^[7]
- вдалого походу на Перекоп під орудою реєстрового козацького гетьмана (1622—1628 з перервами) Михайла Дорошенка.
125 років з часу (1672 рік):
- 13 березня — усунення лівобережного гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) від гетьманської влади внаслідок заколоту.
- 17 червня — обрання на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) лівобережним гетьманом Івана Самойловича.
- початку польсько-турецької війни, що тривала до 1676 року, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами. Бойові дії відбувалися на території України:
  - 18 липня — битви під Ладижином (Батозька битва)
  - битви під Уманню
  - 18-27 серпня — османського-козацьке військо взяло в облогу й захопило Кам'янець.
  - битви під Корцем
  - 20 вересня — початку облоги османсько-козацьким військом Львова (до 6 жовтня).
  - 5-14 жовтня — успішного походу проти татарських чамбулів польського гетьмана Яна III Собєського.
  - 5-6 жовтня — битви під Краснобродом
  - 6 жовтня — битва під Наролем
  - 7 жовтня — битви під Немировом
  - 9 жовтня — битви під Комарним
  - 14 жовтня — битва під Петранкою
  - битва під Калушем
  - 28 жовтня — укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою і Османською імперією, що завершив перший етап війни^[8]^[9] (28) жовтня 1672 року в місті Бучачі^[10]. За договором до Османської імперії відійшли Подільське воєводство (від Бучача — по Брацлав), на Брацлавщині і Південній Київщині, з якої виводились польські залоги, визнавалася влада Петра Дорошенка і Річ Посполита зобов'язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих дукатів данини. Бучацький мирний договір був відхилений сеймом і Польсько-турецька війна продовжилась до укладення Журавненського договору 1676 року.
75 років з часу (1722 рік):
2 квітня — видання у Петербурзі царського указу про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим.
14 липня — обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів на заміну покійному Івану Скоропадському.
25 років з часу (1772 рік):
5 серпня — проведення першого поділу Польщі та входження Королівства Галичини та Володимирії до складу Габсбурзької імперії.

Установ та організацій ред.

75 років з часу (1722 рік):
- заснування Малоросійської колегії, яка замінила Малоросійський приказ.
- ліквідації Генеральної військової канцелярії гетьмана Івана Скоропадського.

Видатних особистостей ред.

Народження ред.

775 років з часу (1022 рік):
- народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
750 років з часу (1047 рік):
- народження Вишеслава — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
700 років з часу (1097 рік):
- народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
625 років з часу (1172 рік):
- 5 квітня — народження Ростислава Рюриковича (у хрещенні Михайла) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218)^[11].
400 років з часу (1397 рік):
- народження Хаджи I (Хаджи Ґерая) — засновника незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; першого хана Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
- народження Кімбурги Мазовецької (Цимбарки Мазовецької) — польсько-литовсько-української княжни з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
325 років з часу (1397 рік):
- народження Єжи Крупського (Юрія, Георгія^[12]^[13]; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey^[14] (1497 — 1548^[15]) — руський^[16] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, урядника, християнського релігійного діяча, каштеляна м. Белз 1509 р., каштеляна м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р.
200 років з часу (1597 рік):
- народження 10 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); пом. 1647).
175 років з часу (1622 рік):
- народження Романа Ракушки-Романовського — державного і церковного діяча часів Гетьманщини, підскарбія за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668 рр.), священика у Брацлаві (1668—1676 рр.) і Стародубі (1676—1703 рр.), імовірного автора «Літопису Самовидця»; (пом. 1703).
- народження Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика; (пом. 1673).
150 років з часу (1647 рік):
- народження Девлет III Ґерая (Кара-Девлет Ґерая) — кримського хана у 1716—1717 р.р. з династії Ґераїв, наступника Каплана I Ґерая, попередника Саадета IV Ґерая; (пом. 1717).
125 років з часу (1672 рік):
- народження 11 жовтня — Пилипа Степановича Орлика — українського державного діяча, українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742 рр.); (пом. 26 травня 1742).
100 років з часу (1697 рік):
- народження 6 червня — Митрополи́та Пили́па Володковича (у світі Феліція́на Пилипа Володковича)^[17]) — українського і білоруського релігійного діяча, єпископа Української греко-католицької церкви; з 18 липня 1762 року митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — настоятеля УГКЦ; (пом. 12 лютого 1778).
- народження Григо́рія Кири́ловича Леви́цького — українського художника, графіка 18 ст.; (пом. 1769).
- народження Михайла Васильовича Скоропадського — генерального підскарбія Глухівського періоду в історії України, члена Правління гетьманського уряду (1741—1758 рр.) та члена Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського^[18]; (пом. 2 січня 1758).
75 років з часу (1722 рік):
- народження 3 грудня — Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа-містика, богослова, поета, педагога; (пом. 1794).
- народження Бахадира II Ґерая — кримського хана у 1782 р.; (пом. 1791).
- народження Василя Баюрака — ватажка загону опришків, спільника і наступника Олекси Довбуша; (пом. 1754).
- народження Івана Андрійовича Полетики — доктора медицини, професор, директора Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівника Васильківського карантину; (пом. 1783).
- народження Петра Рогуля — українськиого іконописця і портретиста 18 століття; (пом. 1800).
50 років з часу (1747 рік):
- народження 25 березня — Олександра Андрійовича Безбородька — полковника Ніжинського та Київського козацьких полків Війська Запорозького. Члена Російської Академії, почесного члена Академії Мистецтв, імперського сенатора, світлішого князя Російської імперії, канцлера уряду періоду російської імператриці Катерини II; (пом. 1799).
- народження Петра Симонтовського — українського лікаря, епідеміолога; (пом. 1815).
25 років з часу (1772 рік):
- народження Нахмана із Брацлава — засновника брацлавського (бресловського) хасидизму; (пом. 1810).

Смерті ред.

925 років з часу (872 рік):
- убивства болгарами сина Аскольд^[19].
825 років з часу (972 рік):
- смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
700 років з часу (1097 рік):
- смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
675 років з часу (1122 рік):
- 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі^[20].
650 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — смерті колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
625 років з часу (1172 рік):
- смерті Євпраксії Мстиславівни (Зої, Добродії) — доньки київського великого князя Мстислава Володимировича, онуки Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружини візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos)^[21].
400 років з часу (1397 рік):
- 11 січня — смерті Скиргайла Ольгердовича — князя Троцького (1382—1395), Полоцького (1387—1397), Великого князя Київського (1395—1397). Великого князя Литовського (1386—1392); (нар. бл. 1354).
375 років з часу (1422 рік):
- смерті Миколая Тромби — релігійного, державно-політичного діяча, галицького архієпископа РКЦ. Першого примаса Польщі; (нар. бл. 1358).
300 років з часу (1497 рік):
- смерті Макарій I — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, загинув мученицькою смертю від татар^[22].
275 років з часу (1522 рік):
- смерті Йосифа II Солтана — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси; (нар.. 1450).
- смерті Тетяни Анни Гольшанської (лит. Tatjana Alšėniškė)^[23] — шляхтянки XV—XVI сторіччя з роду Гольшанських гербу Гіпокентавр, дружини князя Костянтина Острозького; (нар.. 1480).
250 років з часу (1547 рік):
- смерті Федора Санґушка — руського князя, державного та військового діяча Великого Князівства Литовського, старости володимирського (1531—1547), згодом вінницького і брацлавського (1544—1547 рр.), маршалка Волинської землі (1535—1547), старости звенигородський.
225 років з часу (1572 рік):
- смерті Андрія Русина (Андрія Івановича Русин-Берестецького) — руського (українського) зем'янина, урядника, православного релігійного діяча. Пінського і Турівського православного єпископа.
200 років з часу (1597 рік):
- смерті 11 квітня — Северина Наливайка (інколи^[24] Семерій,^[25], Семена) — українського військового діяча, козацького ватажка, одного з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.
175 років з часу (1622 рік):
- смерті 20 квітня — Петро́ (Кононович) Конаше́вич-Сагайда́чний^[26]^[27] — — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі^[28]^[29]. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл; (нар. близько 1582).
150 років з часу (1647 рік):
- смерті 11 січня — Петра Могили — українського політичного, церковного та освітнього діяча, Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627); нар. 1597).
Га́нни Сомко (Сомківна) або Гафії Сомко — української міщанки, першої дружини Богдана Хмельницького, матері його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди. Сестра наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка; (нар. бл. 1608).
Касіяна Калі́кста Сако́вича — руського (українського) шляхтича, церковного діяча і письменника-полеміста, ректора Київської братської школи у 1620—1624 роках. Писав книжною українською та польською мовами^[30]; (нар. бл. 1578).
125 років з часу (1672 рік):
- смерті 18 квітня — Миха́йла Сули́чича (Суличенка, Сулитича) — козацького військового та державного діяча, Паволоцького полковника, Генерального судді Війська Запорозького та Наказний гетьман.
- смерті Василя Рудомича — українського поета, мемуариста, правника і медика, ректора Замойської академії; (нар. (бл. 1620).
100 років з часу (1697 рік):
- смерті 15 грудня — Сильвестра Головчича — українського церковного діяча, у 1672—1684 роках ректор Києво-Могилянської академії.
75 років з часу (1722 рік):
- смерті 14 липня — Івана Скоропадського — українського військовика, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708—1722). Генерального бунчужного (1698—1699), генерального осавула (1701—1706), стародубського полковника (1706—1708). Гетьмана Глухівського періоду в історії України; (нар. 1646).
- смерті 8 грудня — Стефана Яворського (Симеона Івановича Яворського) — українського та російськиого богослова, філософа, письменника, президента Синоду Православної російської церкви (1721—1722 рр.); (нар.. 1658 р.).
50 років з часу (1747 рік):
- смерті 6 лютого — Івана Ільїна — члена Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду, члена («от великороссийских») тимчасового Правління гетьманського уряду; (нар. 1688).
- смерті 18 жовтня — Василя Григоровича-Барського — українського православного письменника та мандрівника; (нар. 1701).
- смерті 22 жовтня — Рафаїла (Заборовського) — українського церковного, громадського та освітнього діяча. Архієпископа Київського і Галицького (з 1731), Митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії (з 1743), члена Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723); (нар. 1676).
25 років з часу (1772 рік):
- смерті Гедеона (Сломінського) — українського релігійного діяча доби Гетьманщини, архімандрита Межигірського монастиря, ректора Московської духовної академії; (нар. 1715).
- смерті Павла Петрашіва — українського маляра-іконописця, портретиста і пейзажиста; (нар. 1738).
- смерті Францішека Салезія Потоцького — польського шляхтича, урядника Речі Посполитої, магната, мецената. Київського (з 19 липня 1756), волинського воєводи (22 травня 1755), крайчия великого коронного (1736), претендента на польську корону; (нар. 1700).

Примітки ред.

↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
↑ М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
↑ https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків
↑ Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
↑ Щербак В. О. Реєстрові козаки [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
↑ Грушевський М. Історія України-Руси. [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Том VII. Розділ IV. — С. 8.
↑ Володимир Сергійчук. Морські походи запорожців. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2021.
↑ Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.
↑ є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine
↑ Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.
↑ Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 4 січня 2021.
↑ «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
↑ Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
↑ (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
↑ зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
↑ Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.
↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
↑ Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
↑ Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
↑ 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
↑ Профіль на Geni.com [1] [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я
↑ Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.
↑ Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
↑ Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.
↑ Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017.
↑ Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»
↑ Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.

Посилання ред.

1797 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1797 в Україні у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935

[2] М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

[3] ttps://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків

[4] Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.

[5] Щербак В. О. Реєстрові козаки [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

[6] Грушевський М. Історія України-Руси. [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Том VII. Розділ IV. — С. 8.

[7] Володимир Сергійчук. Морські походи запорожців. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2021.

[8] Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.

[9] є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine

[10] Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.

[11] Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 4 січня 2021.

[Ducis-12] «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)

[VL-13] Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).

[14] (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.

[15] зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.

[Antroponimia_ukrainska-16] (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9

[17] Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)

[18] Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.

[19] Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173

[20] Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

[21] Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.

[22] 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

[23] Профіль на Geni.com [1] [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

[24] Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я

[Л54-25] Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.

[Енциклопедія-26] Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.

[27] Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.

[ВРУ-28] Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017.

[29] Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»

[30] Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]