Старобільський повіт
Старобільський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Старобільськ. Створено 1797 року. За радянської влади 1919 року увійшов до складу новоствореної Донецької губернії. У липні-грудні 1920 повіт називався Старобільським районом. 1923 року повіт скасовано з переходом на округи.
| Старобільський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Харківська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Старобільськ | |||
| Створений | 1797 | |||
| Скасований | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 12 350 км² | |||
| Населення | 362 984 (1897) осіб | |||
Географія ред.
Старобільський повіт розташовувався на південному сході Харківської губернії. Повіт мав межі з Катеринославською губернією на півдні, Областю Війська Донського на сході та Воронізькою губернією на півночі.
Площа території повіту становила 12 350 км², що становило близько 23 % від загальної площі губернії. За площею Старобільський повіт був найбільшим у Харківській губернії.
Джерела ред.
- Д. Р.[ru]. Старобельск // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.) / под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1900. — Т. XXXI (61) : София — Статика. — С. 444.