Відкрити головне меню

Старобільський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Старобільськ. Створено 1797 року. За радянської влади 1919 року увійшов до складу новоствореної Донецької губернії. У липні-грудні 1920 повіт називався Старобільським районом. 1923 року повіт скасовано з переходом на округи.

Старобільський повіт
Starobelsk.png
Герб повітового центру
Kharkov Governorate Starobelsky uezd.svg
Губернія Харківська
Центр Старобільськ
Створений 1797
Площа 12 350 км²
Населення 362 984 (1897) осіб 

ГеографіяРедагувати

Старобільський повіт розташовувався на на південному сході Харківської губернії. Повіт мав межі з Катеринославською губернією на півдні, Областю Війська Донського на сході та Воронізькою губернією на півночі.

Площа території повіту становила 12 350 км², що становило близько 23% від загальної площі губернії. За площею Старобільський повіт був найбільшим у Харківській губернії.

ДжерелаРедагувати