Васильківський повіт (з 1919 Білоцерківський) — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Васильків, з 1919 Біла Церква.

Васильківський повіт
Герб повітового центру
Губернія Київська губернія
Центр Васильків (1797-1919), Біла Церква (1919-1923)
Створений 1797
Площа близько 4500 км²
Населення 315 823 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Опис ред.

Повіт розташовувався у центральній частині губернії. На півночі і сході межував з Київським повітом, на південному сході з Канівським, на півдні з Таращанським і Сквирським повітом на заході. Площа повіту становила 3661 кв. версту (близько 4500 км²).

У повіті на 1900 рік було 237 населених пунктів, розподілених між 20 волосними правліннями.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті мешкало 315 823 осіб, з них: 83,62% — українці, 12,11% — євреї, 2,25% — росіяни, 1,79% — поляки.

У липні 1919 року центр Васильківського повіту було переведено до Білої Церкви. Останній при цьому було надано статус міста, а повіт перейменовано на Білоцерківський. Весь внутрішній поділ залишився без змін. Завдяки цьому у Київській губернії виникло перше з 1846 року позаштатне місто — Васильків.

7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Білоцерківського, Великополовецького, Гребінківського, Кожанського, Рокитнянського, Узинського, Фастівського районів Білоцерківської округи та Васильківського району Київської округи.

Адміністративний поділ повіту ред.

на 1861 рік ред.

Волості: Білоцерківська, Блащинецька, Василівська, Велико Половецька, Вільшанська, Вінцентівська, Ганницько Ставського, Гребінківська, Дроздівська, Дулицківська, Єзерківська, Ковалівська, Кожанівська, Ксаверівська, Лосятинська, Маніївська, Мала Половецька, Мотовилівська, Насмашківська, Островська, Пищинівська, Рокитянська, Ромашківська, Саварківська, Синявська, Спендівська, Солтанівська, Телешівська, Триліська, Трушківська, Храпачівська, Черкаська, Шарківська, Шасіраївська, Яблунівська, Янківська, Яцківська.[1]

на 1900 рік ред.

На 1900 рік повіт складався з 20 волостей:

Білоцерківський повіт ред.

За даними 1919 року в повіті налічувалось 237 населених пунктів, в тому числі 2 міста — повітове Біла Церква та заштатне Васильків та 3 містечка — Гребінки, Рокитне, Фастів.

Повіт поділявся на 24 волості.

Маршалки шляхти ред.

Виборними маршалками шляхти Васильківського повіту були:

  • Ян Хоєцький[pl] (1748–1817), маршалек махновецький (1804–1816), потім васильківський wasylkowski (1816–1817)
  • Ян Борковський
  • Юзеф Казимир Руликовський (1780–1860)[2]
  • Юзеф Просура
  • Едмунд Руликовський (1809–1888)[3]
  • Фаустин Руликовський (1810–?)[4]
  • Яким Гудим Левкович[5]
  • Микола Гудим Левкович[5]

Джерела ред.


Примітки ред.

  1. Кіевскія губернскія вѣдомости № 40, відділ II, частина офіційна від 7 жовтня 1861, с. 491 (рос. дореф.). Архів оригіналу за 20 квітня 2018. 
  2. Edward Rulikowski (1825-1900), syn marszałka Józefa Kazimierza (1780-1860) & Zofia Boreyko. Юзеф Казимир Руликовський, Józef Kazimierz Antoni Rulikowski – зять Яна Хоєцького
  3. Edmund Rulikowski, син Юзефа Казимира Руликовського & Helena Chojecka (?1770–1814), по батьку брат Едварда Руликовського
  4. Faustyn Rulikowski, син Юзефа Казимира Руликовського & Helena Chojecka (?1770–1814)
  5. а б Obieralnymi marszałkami szlachty pow. wasylkowskiego [new page ...] byli Jan Chojecki, Jan Borkowski, Józef Kazim. Rulikowski przez trzy z rzędu trzylecia, Józef Proskura, Edmund Rulikowski, Faustyn Rulikowski, Jakim Gudim Lewkowicz. SGKP XIII

Джерела ред.