Відкрити головне меню

Маркович Опанас Васильович

Опана́с Маркович (Маркевич); 27 січня (8 лютого) 1822(18220208)[3], Кулажинці — 20 серпня (1 вересня) 1867) — український фольклорист, етнограф, громадський діяч, член Кирило-Мефодіївського Братства; перший чоловік письменниці М. Вілінської (Марка Вовчка), батько публіциста Богдана Маркевича.

Маркович Опанас Васильович
Markevich1.jpg
Народився 27 січня (8 лютого) 1822
с. Кулажинці (тепер Гребінківського району Полтавської області)
Помер 20 серпня (1 вересня) 1867 (45 років)
м. Чернігів
·туберкульоз
Поховання Чернігів
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність фольклорист
Alma mater Київський університет св. Володимира
Сфера інтересів фольклорист, етнограф
Рід Марковичі
У шлюбі з Марко Вовчок[1][2]
Діти Маркович Богдан Опанасович

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Кулажинцях (тепер Гребінківського району Полтавської області). Був шостим сином начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича.

Вже в дитинстві помітили його потяг до музики. Мати Опанаса, Олена Леонтіївна Керстен, сама непогана музикантка і прихильниця народних пісень, заохочувала його записувати почуті на вечорницях (де Опанас спілкувався з ровесниками кріпаками) пісні. Потім Олена Леонтіївна придумувала до них музичний супровід, і вони з сином виконували ті пісні перед гостями.

 
Могила О. Марковича на Болдиних горах, Чернігів, Україна

У 1836 році батько відправив Опанаса до 2-ї Київської гімназії, при Київському університету св. Володимира, де ректорував їхній близький родич Михайло Максимович. Викладали в гімназії університетські професори. Сам Максимович читав історію і словесність. Опанас став улюбленцем професора російської літератури Івана Даниловича Краськовського, пристрасного любителя українського фольклору. Він годинами міг слухати Опанасові перекази історій, почутих хлопчиною у кріпосних друзів в Кулажинцях. За його дорученням Опанас став записувати всі народні перекази, казки, прислів'я і приказки, а також пісні, що чув від селян.

У 1846 р. Маркович закінчив навчання в університеті. За участь у діяльності Кирило-Мефодієвського Братства в 1847 р. був засланий до Орла. В 1851 р. разом з дружиною, українською письменницею Марко Вовчок, повернувся в Україну. В 1860—1861 рр. перебував у Петербурзі, брав участь у виданні журналу «Основа».

Багато зібраних Марковичем фольклорних і етнографічних матеріалів опубліковано А. Метлинським, В. Антоновичем і М. Драгомановим.

Маркович помер у Чернігові від туберкульозу. Похований на Болдиних горах.

ПраціРедагувати

  • Украинские пословицы, поговорки и тому подобное.


ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати