Здоровий спосіб життя

Стиль життя

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу, а також дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин погіршення стану здоров'я можна уникнути. Заснований на загальних порадах стосовно харчування, потрібних фізичних навантажень, гігієни, загартування холодом, позбавленні від шкідливих звичок та залежностей, запобігання захворюванням які передаються статевим шляхом.

Причини погіршення здоров'яРедагувати

Багато причин пошкодження стану здоров'я не пов'язані зі старінням.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них — харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, простих білків, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не лише у фізичному, а й психічному аспекті, наявність заохочень і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров'я.

РекомендаціїРедагувати

 
Дівчина гуляє босоніж

ХарчуванняРедагувати

Осн. статті: Середземноморська дієта, Здорове харчування, Вегетаріанство

В Сполучених Штатах Америки протягом 19 років офіційною рекомендацією зі здорового харчування була харчова піраміда. Її широко розповсюджували і копіювали. Вона була замінена у 2011 році харчовою тарілкою, яка означає внесення до раціону приблизно 30 % зернових, 40 % овочів, 10 % фруктів та 20 % тваринної їжі.

Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення.[1]

Здорове харчуванняРедагувати

Здорове харчування є найважливішим засобом профілактики розвитку цілої низки неінфекційних захворювань та сприяє збільшенню квітучої тривалості життя.[2][3]

Під час харчування важливо дотримуватись корисного співвідношення жирних кислот які містяться в їжі.[4]

Натомість, Інститут Вейцмана в Ізраїлі досліджував 800 осіб протягом кількох років, і довів — ніби «здорового харчування» не існує, а організм та харчування кожної людини є унікальними.[5]

Фізичні навантаженняРедагувати

Осн. статті: Фізичне виховання, Туризм, Гіподинамія

Люди, які виконують фізичні вправи, рідше страждають на низку захворювань, у тому числі, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Крім того, вони частіше мають здорову вагу тіла та склад тканин.

Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з нульовою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19%, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень - на 24%.[6]

До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі, не має такого здорового впливу на організм[7] або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості[8], що може бути пов'язано з меншим вкладом аеробного навантаження під час фізичної роботи[9]. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, зайнятих фізичною працею.

Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність не покриває шкоду від сидіння[10].

Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей[11]. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.

 
Модель Браяна Терезі, тренування на м'ячі, Голлівуд.

Шкідливі звичкиРедагувати

Осн. статті: Наркоманія, Алкоголізм, Тютюнопаління

Назагал висловлені у прислів'ї: «Як не куриш та не п'єш — так здоровим і помреш». До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема булімія та різноманітні порушення через передозування стероїдами.

Психічні навантаженняРедагувати

Осн. стаття: Психічне здоров'я, Соціальна психологія, Духовність

Розуміння сфер або складових здоров'яРедагувати

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування покажчиків опитування, з урахуванням змісту кожної сфери.

 
У сфері розвитку фізичного здоров'я.

До царини фізичного здоров'я залучають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

На стан психічного здоров'я впливають індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя особистості складається з потреб, інтересів, бажань, заохочень, установок, мети, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров'я людини пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві події, ймовірність нервових зривів, надмірного збудження.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її вдача, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями соціуму — сім'єю, організаціями, з якими утворюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

 
Джогінг у фізичному вихованні дитини.

Зрозуміло, що у справжньому житті всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна — діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Зусилля щодо поширення здорового способу життя в різних країнахРедагувати

 
Здорова літня людина 80-ти років.

Відомі теоретики і пропагандисти здорового способу життяРедагувати

  • Пол Брегг — американський дієтолог, ініціатор руху за здорове харчування. Розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти.
  • Герберт Шелтон[en] — дієтолог і автор книг по здоровому харчуванню.
  • Дональд Вотсон — британський громадський діяч, засновник «веганського суспільства» і автор терміна веган.
  • Амосов Микола Михайлович — радянський хірург — кардіолог, російський письменник, автор новаторських методик в кардіології, робіт з геронтології та раціонального планування суспільного життя («соціальної інженерії»).
  • Семенов Сергій Петрович — російський лікар, вчений, поет, філософ, винахідник, засновник оригінального психотерапевтичного напрямку, духовний і громадський діяч. Лідер спільноти, учасники якої зацікавлені світоглядними питаннями, природою людини, його духовними можливостями.
  • Жданов Володимир Георгійович — лектор і пропагандист, відомий своїми лекціями про здоровий спосіб життя, шкідливість тютюнопаління та алкоголю.
  • Шаталова Галина Сергіївна — лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук; вчитель здорового способу життя, автор Системи Природного Оздоровлення (СПО). Лауреат премії імені Бурденко.
  • Углов Федір Григорович — російський хірург. Лауреат Ленінської премії, Першої національної премії найкращим лікарям Росії, премії Андрія Первозваного, премії ім. А. Н. Буклєва. Академік РАМН.
  • Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей.
  • Малахов Геннадій Петрович — російський популяризатор здорового способу життя. Розробив авторську систему оздоровлення.
  • Денис Мінін — пропагандист здорового способу життя. Популяризує «Street WorkOut».
  • Євгеній Слободян — український проповідник та популяризатор здорового способу життя. Веде свій власний інтернет-ресурс, спеціально присвячений цій темі, висвітлює теми правильного та збалансованого харчування, описує методи оздоровлення та поширює заняття чималим комплексом фізичних вправ.
  Фітнес тренування людини

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Велика країна: 39% людей в світі мають зайву вагу, в Україні - 58%. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. 
  2. Kuanrong Li, Anika Hüsing, Rudolf Kaaks. Lifestyle risk factors and residual life expectancy at age 40: a German cohort study // BMC Medicine. — 2014-04-07. — Т. 12, вип. 1. — ISSN 1741-7015. — DOI:10.1186/1741-7015-12-59.
  3. Correction to: Impact of Healthy Lifestyle Factors on Life Expectancies in the US Population. 14 січня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 20 травня 2028. 
  4. Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition 12 (1). с. 107–107. ISSN 0148-6071. doi:10.1177/014860718801200122. Процитовано 23 червня 2022. 
  5. Израильские ученые доказали, что здорового питания не существует. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  6. Woodcock, J.; Franco, O. H.; Orsini, N.; Roberts, I. (1 лютого 2011). Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies. International Journal of Epidemiology (англ.) 40 (1). с. 121–138. ISSN 0300-5771. doi:10.1093/ije/dyq104. Процитовано 23 червня 2022. 
  7. Bahls, Martin; Groß, Stefan; Baumeister, Sebastian E.; Völzke, Henry; Gläser, Sven; Ewert, Ralf; Markus, Marcello R. P.; Medenwald, Daniel та ін. (2018-12). Association of domain-specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all-cause and cause-specific mortality in two population-based cohort studies. Scientific Reports (англ.) 8 (1). с. 16066. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/s41598-018-34468-7. Процитовано 23 червня 2022. 
  8. Coenen, Pieter; Huysmans, Maaike A; Holtermann, Andreas; Krause, Niklas; van Mechelen, Willem; Straker, Leon M; van der Beek, Allard J (2018-10). Do highly physically active workers die early? A systematic review with meta-analysis of data from 193 696 participants. British Journal of Sports Medicine (англ.) 52 (20). с. 1320–1326. ISSN 0306-3674. doi:10.1136/bjsports-2017-098540. Процитовано 23 червня 2022. 
  9. Gram, Bibi; Holtermann, Andreas; Søgaard, Karen; Sjøgaard, Gisela (2012-09). Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers – a randomized controlled intervention study. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health (англ.) 38 (5). с. 467–475. ISSN 0355-3140. doi:10.5271/sjweh.3260. Процитовано 23 червня 2022. 
  10. Ku, Po-Wen; Steptoe, Andrew; Liao, Yung; Hsueh, Ming-Chun; Chen, Li-Jung (2018-12). A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants. BMC Medicine (англ.) 16 (1). с. 74. ISSN 1741-7015. doi:10.1186/s12916-018-1062-2. Процитовано 23 червня 2022. 
  11. Bravata, Dena M.; Smith-Spangler, Crystal; Sundaram, Vandana; Gienger, Allison L.; Lin, Nancy; Lewis, Robyn; Stave, Christopher D.; Olkin, Ingram та ін. (21 листопада 2007). Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review. JAMA (англ.) 298 (19). с. 2296. ISSN 0098-7484. doi:10.1001/jama.298.19.2296. Процитовано 23 червня 2022. 

ДжерелаРедагувати

  • Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лисицын Ю. П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102—113; Дильман В. М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с; Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56; Смирнов И. Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопр. философии. — 1985. — № 7. — С. 83-93; Патогенез болезней цивилизации / И. Шош, Т. Готи, Л. Чалаи и др. — Будапешт: Изд-во АН Венгрии, 1976. — С. 154.
  • Мамардашвили М. Сознание и цивилизация // Мамардашвили М. Как я понимаю философию.- М.: Прогресс, 1990. — С. 107—121.
  • Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Вернадский В. И. Начало и вечность жизни.- М.: Сов. Россия, 1989. — С. 166—188.
  • Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. — 123 с.
  • Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. — 192 с.
  • О политике Всемирной организации здравоохранения. «Здоровье для всех до 2000 года» // Медицинские вести. — 1997. — № 1. — С. 22-23.
  • Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
  • Здоровий спосіб життя — практичні поради [Архівовано 12 березня 2011 у Wayback Machine.]. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
  • Здоровье и здоровый образ жизни [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]. И. И. Никберг (рос.)
  • Головаха Є. І., Паніна Н. В. Соціальне самопочуття населення України / Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / Під ред. М. О. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. — С. 398—409.
  • Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
  • Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
  • Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
  • HSE Health Promotion Website from the Health Service Executive [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.], Republic of Ireland (англ.)
  • Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4 [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  • Здоровий спосіб життя — фізична культура, харчування, здоров'я. Євгеній Слободян. Україна.
  • Скумин В. А., Бобина Л. А. Пропедевтика культуры здоровья [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]. Новочебоксарск: Терос, 1994. — 192 с. ISBN 5-88167-002-7 (рос.)
  • Скумин В. А. Культура здоровья. Избранные лекции [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — Чебоксары, 2002. — 264 с. ISBN 5-88167-019-1 (рос.)
  • Нестеренко В. В. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільників навичок здорового способу життя: Автореферат дисертації… кандидата педагогічних наук. — Одеса: ПДПУ, 2003. — 20 с.