Один з найвідоміших курців у поп-культурі Шерлок Холмс.

Тютюнопалíння (або куріння) — набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців[1], та оточуючих їх людей, що не палять[2] i тварин[3].

Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів[4].

Історія розвитку курінняРедагувати

Звичка куріння виникла ще з 2000 року до нової ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum.[5]

12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, припливла до невідомого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли члени екіпажу висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі — аборигени, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невід'ємною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі доти, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».

Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нового Світу, було і листя тютюну. Родріго де Херес — Перший європейський курець, матрос з команди Христофора Колумба, був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що виходив із рота Родріго — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в'язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв'язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.

Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики.

У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн.

Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почалися заборони на куріння.

У 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.

В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії — виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п'ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну як урок для нащадків.

У царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того, як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва.

Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» доти, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.

Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

Звичка куріння стала поширюватися Європейським та Азійським континентами, періодично збільшуючись під час війн та стресових ситуацій.[5] (слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться».)

«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак

Через 100 років після Бальзака в XX столітті Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн»[джерело?].

Сучасна ситуаціяРедагувати

 
Країни світу за споживанням сигарет на душу населення (тільки дорослі, дані по населенню за 2007 рік)

Факти про курінняРедагувати

  • На нашій планеті палять приблизно 1,3 мільярди людей.
  • Кожні 6 секунд у світі через тютюну вмирає приблизно одна людина, тобто відбувається кожен десятий випадок смерті серед дорослих.
  • За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 сигарет.
  • Тютюн вбиває майже половину людей, які його споживають [6].
  • Щорічно від паління вмирає 6 мільйонів людей, із яких понад 5 мільйонів випадків відбувається серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 600 000 - серед некурців, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму.[6]
  • Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.

«Тютюнова» статистика ЄвропиРедагувати

Згідно з дослідженнями соціологічного центру Єврокомісії «Євробарометра», опублікованого напередодні Всесвітнього дня без тютюну 2010 року, найзавзятіші курці в Європі — греки та кіпріоти. Так, в середньому кіпріоти викурюють по 21,7 сигарети на день. Греки посідають перше місце в Європі за процентним відношенням курців до загальної кількості громадян країни — 42 %, при тому, що для Євросоюзу цей показник в середньому становить 29 %. Встановлено, що середньостатистичний курець в ЄС викурює 14 сигарет на день. При цьому тютюн стає причиною смерті половини курців. За словами єврокомісара з охорони здоров'я і захисту прав споживачів Джона Даллі, тютюн вбиває 650 тисяч європейців щороку[7].

«Тютюнова» статистика УкраїниРедагувати

  • В Україні щоденно курить 42 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок[8][9]; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат[10];
  • 68 % курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26 % вже є колишніми курцями;
  • Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;
  • Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70 %;
  • 31 % вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;
  • Всього в країні нараховується близько 6,2 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;
  • Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;
  • Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;
  • Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;
  • Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат;
  • Україна займає ІІ місце за кількістю викурених сигарет на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;
  • Розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну[джерело?] складають близько 2 мільярдів доларів щорічно;
  • За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2015 вже 42 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %.

За даними ВООЗ та МОЗ України

Дослідження показує: якщо молодь віком 12-17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить.

Якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки сигарет, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.

ШкідливістьРедагувати

Біохімія тютюнового диму і дія його на організмРедагувати

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, що складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.

За основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут — 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається близько 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Чому курці кашляють?Редагувати

Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Чи здорове серце в курця?Редагувати

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що в курців на відміну від некурців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше,ніж у не курців, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що понад 50 % всіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань[11].

Чому виразка віддає перевагу курцям?Редагувати

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями[джерело?]. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Обличчя курцяРедагувати

Термін «обличчя курця» вперше з'являється в науковому журналі 1985 року. Справа в тому, що у 48 % курців і 8 % тих, хто палив в минулому шкіра має блідо-сірий колір та більш виражені зморшки, але таких змін не помічено у некурящих людей — у курців еластин (білок, що відповідає за еластичність та відновлення тканин) стає щільнішим та фрагментованим. [12]

Куріння, стать та поколінняРедагувати

Хоча боротьба з курінням на державному рівні у багатьох країнах призвела до зменшення курців [джерело?], але кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись[джерело?]. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоду всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства[13].

Боротьба з паліннямРедагувати

Основна стаття: Боротьба з тютюнопалінням

ІсторіяРедагувати

У допетровській Росії тютюн вважався «диявольським зіллям», а куріння каралося вириванням ніздрів. У новий час перше систематичне дослідження впливу тютюну на здоров'я було проведене в Третьому Рейху. Там же була вперше розгорнена державна програма боротьби з курінням.

 
Закрите приміщення для курців на залізничній станції в Японії. Має окрему систему вентиляції

Деякі дослідженняРедагувати

Існує ряд міфів про користь паління, які широко були поширені в першій половині 20 століття і які пропагували власне тютюнові компанії до появи ґрунтовних медичних досліджень. Ряд таких міфів побутує досі, попри наявність кричущих медичних фактів про шкідливі наслідки тютюнопаління.

Доктор Харві Чековей з Вашингтонського університету зі здивуванням[джерело не вказане 2998 днів] з'ясував, що в курців ризик виникнення хвороби Паркінсона на 70 % менше, ніж у не курців[джерело не вказане 2998 днів]. Подібні дані отримані й відносно хвороби Альцгеймера, темпи розвитку якої сповільнює побічний продукт розпаду нікотину — норнікотин. А от учені з Університету Нью-Йорка з'ясували, що нікотин компенсує дефекти мозкової діяльності при шизофренії[джерело не вказане 2998 днів]. Не випадково 88 % американців, що страждають цим захворюванням, курять, причому дуже багато: у буквальному значенні цього слова одну сигарету за іншою.

Нікотин досить корисний і при всіляких алергійних захворюваннях[джерело не вказане 2998 днів]. Діючи як м'який антидепресант, він охороняє курців від алергічного альвеоліту («легеня фермера» й «легеня голуб'ятника»), сінної лихоманки й кропивниці, полегшує плин виразкового стоматиту й виразкового коліту. Та й запальні захворювання шкіри обходять курців стороною.

У їхньому середовищі набагато рідше зустрічається герпес[джерело не вказане 2998 днів]. Діючи аналогічно медіатору нервової системи ацетилхоліну, нікотин придушує продукцію специфічного білка й перешкоджає виникненню сепсису, запевняють американські вчені[джерело не вказане 2998 днів]. Все це, втім, не означає, що можна спокійно курити далі. «Згадані сприятливі чинники не можуть виправдати тютюнокуріння, оскільки потенційна шкода значно перевищує користь», — пише доктор Барон.

Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця[14]. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і погіршується кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв'язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина - нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті переносимість фізичного навантаження знижується - приступи стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні. При чому для таких хворих шкідливим є навіть пасивне куріння [14].

В УкраїніРедагувати

13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів[15]. Закон вступив в силу 17 вересня 2012 року.

З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.

Опісля 2015-го збут тютюнових виробів, протягом тривалого часу, був предметом податкових здирств держави щодо населення шляхом постійного підвищення акцизів, що призводило до збільшення контрабанди[16][17].

Методи споживанняРедагувати

  • Сигари
  • Сигарети
  • Цигарки
  • Біді
  • Кальян
  • Кретек
  • Пасивне куріння
  • Люлька

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Coombs та Holladay, 2006, с. 98
  2. Szollosi-Janze, 2001, с. 15
  3. Pets and secondhand smoke
  4. Жінки і тютюн: наслідки для здоров'я
  5. а б Посудін Ю.І. Куріння: історичні, наукові, медичні та соціальні аспекти Архівовано 21 жовтень 2013 у Wayback Machine. // Довкілля та здоров'я Науковий журнал Архівовано 21 жовтень 2013 у Wayback Machine.. — № 4 (55), 2010 Архівовано 21 жовтень 2013 у Wayback Machine.
  6. а б Сайт ВООЗ(рос.)
  7. Греция — самая курящая страна ЕС. Архів оригіналу за 27 вересень 2011. Процитовано 31 травень 2010. 
  8. Українці масово відмовляються від сигарет — опитування. Архів оригіналу за 29 вересень 2010. Процитовано 27 вересень 2010. 
  9. За даними опиту 2000, в Україні палять 57 % чоловіків і 10 % жінок. Ще 21 % і 7 %, відповідно, палили у минулому (Epidemiology of smoking in Ukraine, 2000)
  10. Виступ Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна на парламентських слуханнях
  11. [1]
  12. «АиФ» — "Здоровье" Брось сигарету, девочка! // События недели. — 29 апреля 2011. — С. 8.
  13. http://aids.edu.vn.ua/smoking/smokediesmokedie5.html[недоступне посилання з липень 2019]
  14. а б Стентон Гланц Медико-биологическая статистика - М., Практика, 1998. - С. 360-364
  15. В Україні було введено заборону на будь яку рекламу сигарет
  16. Рада підвищила акциз на сигарети
  17. Скільки коштують сигарети, або Акцизний «ефект кобри»

ЛітератураРедагувати

  • Coombs, W. Timothy; Holladay, Sherry J. (2006). It's Not Just PR: Public Relations in Society. Blackwell Publishing. ISBN 1-4051-4405-X. 
  • Szollosi-Janze, Margit (2001). Science in the Third Reich. Berg Publishers. ISBN 1-85973-421-9. 
  • Генкова Л. Л., Славков Н. Б. Почему это опасно.- М.: Просвещение, 1989.
  • Пархотик И. И. Как сохранить здоровье.- К.: Наукова думка, 1981.

ПосиланняРедагувати

  1. Бі-Бі-Сі: ВООЗ закликала заборонити рекламу тютюну. 31 травня 2008. 

Див. такожРедагувати