Тютюнопаління

набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну

Тютюнопалíння (або куріння) — набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців[1], та оточуючих їх людей, що не палять[2] i тварин[3].

Один з найвідоміших курців у поп-культурі Шерлок Холмс.

Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів[4].

Історія розвитку куріння

ред.

Звичка куріння виникла ще з 2000 року до нашої ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum.[5]

12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, припливла до невідомого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли члени екіпажу висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі — аборигени, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невіддільною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі доти, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».

Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нового Світу, було і листя тютюну. Родріго де Херес — Перший європейський курець, матрос з команди Христофора Колумба, був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що виходив із рота Родріго — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в'язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв'язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.

Європа в різний час по-різному ставилася до тютюну і куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві, як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики.

У 1571 році іспанський лікар Ніколас Мондарес написав книгу про цілющі властивості тютюну, в якій описав 36 хвороб, від яких лікує тютюн.

Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почалися заборони на куріння.

У 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.

В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії — виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від Церкви. А одного разу був випадок, коли п'ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну як урок для нащадків.

У царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того, як у 1634 році, внаслідок паління, згоріла дерев'яна Москва.

Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» доти, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру.

Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

Звичка куріння стала поширюватися Європейським та Азійським континентами, періодично збільшуючись під час війн та стресових ситуацій.[5] (слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться».)

«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ» Оноре де Бальзак

Через 100 років після Бальзака в XX столітті Адольф Гітлер, пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, слов'ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн»[джерело?].

Сучасна ситуація

ред.
 
Країни світу за споживанням сигарет на душу населення (тільки дорослі, дані по населенню за 2016 рік)

Факти про куріння

ред.
  • На нашій планеті палять приблизно 1,1 мільярд людей[6].
  • Кожні 6 секунд у світі через тютюн вмирає приблизно одна людина, тобто відбувається кожен десятий випадок смерті серед дорослих.
  • За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 сигарет.
  • Тютюн вбиває майже половину людей, які його споживають[7].
  • Щорічно від паління вмирає 7,7 мільйонів людей[6], із яких понад 5 мільйонів випадків відбувається серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 600 000 — серед некурців, що зазнають впливу вторинного тютюнового диму.[7]
  • Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.

«Тютюнова» статистика Європи

ред.

Згідно з дослідженнями соціологічного центру Єврокомісії «Євробарометра», опублікованого напередодні Всесвітнього дня без тютюну 2010 року, найзавзятіші курці в Європі — греки та кіпріоти. Так, в середньому кіпріоти викурюють по 21,7 сигарети на день. Греки посідають перше місце в Європі за процентним відношенням курців до загальної кількості громадян країни — 42 %, при тому, що для Євросоюзу цей показник в середньому становить 29 %. Встановлено, що середньостатистичний курець в ЄС викурює 14 сигарет на день. При цьому тютюн стає причиною смерті половини курців. За словами єврокомісара з охорони здоров'я і захисту прав споживачів Джона Даллі, тютюн вбиває 650 тисяч європейців щороку[8].

«Тютюнова» статистика України

ред.
  • В Україні щоденно курить 42 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок[9][10]; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат[11];
  • 68 % курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26 % вже є колишніми курцями;
  • Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;
  • Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70 %;
  • 31 % вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;
  • Всього в країні нараховується близько 6,2 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;
  • Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;
  • Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;
  • Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;
  • Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат;
  • Україна займає ІІ місце за кількістю викурених сигарет на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно;
  • Щорічні економічні збитки України від тютюнопаління складають близько 3 мільярдів доларів[12];
  • За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2015 вже 42 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %. А ще український курець витрачає на цигарки 8 тисяч гривень в рік. До прикладу, за ці кошти одна людина може поїхати на море в Єгипет.[13]

За даними ВООЗ та МОЗ України

Дослідження показує: якщо молодь віком 12-17 років віку палить, то ймовірність вживання ними героїну у 12 разів, а кокаїну у 51 раз вища, ніж у тих, хто не палить.

Якщо молодь 12-17-літнього віку випалює більше пачки сигарет, то ймовірність вживання ними героїну вища у 51 раз, а кокаїну у 106 разів.

Шкідливість

ред.

Біохімія тютюнового диму і дія його на організм

ред.
  Зовнішні відеофайли
  1. Як тютюнопаління впливає на ваше тіло // Канал «Цікава наука» на YouTube, 23 лютого 2020.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків незалежно від того, використовують їх в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, що складається в середньому з 60 % різних газів і 40 % мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59 %), кисню (13,4 %), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6 %), оксид вуглецю (II) (4 %), водяна пара (1,2 %), ціаністий водень (0,1 %), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4 %), гліцерин та спирти (0,1 %), альдегіди і кетони (0,1 %), вуглеводні (0,1 %), феноли (0,003 %), нікотин (0,002 %) та ін.

За основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут — 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25 %. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20 % від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається близько 5 %, а інші 50 % потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Чому курці кашляють?

ред.

Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Чи здорове серце в курця?

ред.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що в курців на відміну від некурців в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у не курців, причому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що понад 50 % всіх захворювань, що є причиною смерті курців, припадає на долю серцево-судинних захворювань[14].

Чому виразка віддає перевагу курцям?

ред.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями[джерело?]. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Обличчя курця

ред.

Термін «обличчя курця» вперше з'являється в науковому журналі 1985 року. Справа в тому, що у 48 % курців і 8 % тих, хто палив в минулому шкіра має блідо-сірий колір та вираженіші зморшки, але таких змін не помічено у некурящих людей — у курців еластин (білок, що відповідає за еластичність та відновлення тканин) стає щільнішим та фрагментованим.[15]

Куріння, стать та покоління

ред.

Глобальна боротьба з курінням на державному рівні у багатьох країнах призвела до зменшення курців на 27,5 % серед чоловіків та на 37,7% - серед жінок на 2019 рік порівняно з 1990 роком[16], але кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись (в 2019 році становила 1,1 млрд.)[16]. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння завдає великої шкоди всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства[17].

Боротьба з палінням

ред.
Основна стаття: Боротьба з тютюнопалінням

Історія

ред.

У допетровській Росії тютюн вважався «диявольським зіллям», а куріння каралося вириванням ніздрів. У новий час перше систематичне дослідження впливу тютюну на здоров'я було проведене в Третьому Рейху. Там же була вперше розгорнена державна програма боротьби з курінням.

 
Закрите приміщення для курців на залізничній станції в Японії. Має окрему систему вентиляції

Деякі дослідження

ред.

Існує ряд міфів про користь паління, які широко були поширені в першій половині 20 століття і які пропагували власне тютюнові компанії до появи ґрунтовних медичних досліджень. Ряд таких міфів побутує досі, попри наявність кричущих медичних фактів про шкідливі наслідки тютюнопаління.

Доктор Харві Чековей з Вашингтонського університету з'ясував, що в курців ризик виникнення хвороби Паркінсона вдвічі нижче, ніж у некурців[18]. Подібні дані отримані й відносно хвороби Альцгеймера, темпи розвитку якої сповільнює побічний продукт розпаду нікотину — норнікотин. Також є певні докази, що нікотин компенсує дефекти мозкової діяльності при шизофренії[19], проте існують сумніви щодо цього[20]. Водночас 88 % американців, що страждають цим захворюванням, курять[21], причому дуже багато: у буквальному значенні цього слова одну сигарету за іншою.

Нікотин можливо корисний для лікування алергійних захворюваннях[22]. Діючи як м'який антидепресант, він охороняє курців від алергічного альвеоліту («легеня фермера» й «легеня голуб'ятника»), сінної лихоманки й кропивниці, полегшує плин виразкового стоматиту й виразкового коліту [23]. Та й запальні захворювання шкіри обходять курців стороною.

У їхньому середовищі набагато рідше зустрічається герпес[24]. Діючи аналогічно медіатору нервової системи ацетилхоліну, нікотин придушує продукцію специфічного білка й перешкоджає виникненню сепсису, запевняють американські вчені[джерело не вказане 4756 днів]. Все це, втім, не означає, що можна спокійно курити далі. «Згадані сприятливі чинники не можуть виправдати тютюнокуріння, оскільки потенційна шкода значно перевищує користь», — пише доктор Барон.

Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця[25]. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і гіршає кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв'язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина — нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті переносимість фізичного навантаження знижується — приступи стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні. При чому для таких хворих шкідливим є навіть пасивне куріння[25].

В Україні

ред.

13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь-яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів[26]. Закон набрав чинності 17 вересня 2012 року.

З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.

Опісля 2015-го збут тютюнових виробів, протягом тривалого часу, був предметом податкових здирств держави щодо населення[ненейтрально] шляхом постійного підвищення акцизів, що призводило до збільшення контрабанди[27][28].

Від 11 липня 2022 року в Україні тютюнопаління в громадських місцях, разом з іншими видами паління, заборонено[29].

Методи споживання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Coombs та Holladay, 2006, с. 98
  2. Szollosi-Janze, 2001, с. 15
  3. Pets and secondhand smoke. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 7 грудня 2008.
  4. Жінки і тютюн: наслідки для здоров'я (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2013. Процитовано 15 квітня 2012. [Архівовано 2013-12-17 у Wayback Machine.]
  5. а б Посудін Ю. І. Куріння: історичні, наукові, медичні та соціальні аспекти [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Довкілля та здоров'я Науковий журнал [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — № 4 (55), 2010 [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  6. а б Ткачук, Борис. Кількість курців у світі досягла рекордного рівня у 1,1 млрд людей, найбільше вразлива молодь — дослідження | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  7. а б Сайт ВООЗ [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Греция — самая курящая страна ЕС. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 31 травня 2010. [Архівовано 2011-09-27 у Wayback Machine.]
  9. Українці масово відмовляються від сигарет — опитування. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 27 вересня 2010.
  10. За даними опиту 2000, в Україні палять 57 % чоловіків і 10 % жінок. Ще 21 % і 7 %, відповідно, палили у минулому (Epidemiology of smoking in Ukraine, 2000 [Архівовано 26 травня 2012 у Wayback Machine.])
  11. Виступ Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна на парламентських слуханнях. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 1 червня 2013.
  12. Щорічні збитки України від куріння складають $3 млрд. tobaccocontrol.org.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  13. Хмельничан будуть штрафувати за куріння в заборонених місцях - khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 8 жовтня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. «АиФ» — «Здоровье» Брось сигарету, девочка! // События недели. — 29 апреля 2011. — С. 8.
  16. а б Reitsma, Marissa B.; Kendrick, Parkes J.; Ababneh, Emad; Abbafati, Cristiana; Abbasi-Kangevari, Mohsen; Abdoli, Amir; Abedi, Aidin; Abhilash, E. S.; Abila, Derrick Bary (19 червня 2021). Spatial, temporal, and demographic patterns in prevalence of smoking tobacco use and attributable disease burden in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet (English) . Т. 397, № 10292. с. 2337—2360. doi:10.1016/S0140-6736(21)01169-7. ISSN 0140-6736. PMC 8223261. PMID 34051883. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. http://aids.edu.vn.ua/smoking/smokediesmokedie5.html[недоступне посилання з липня 2019]
  18. Checkoway, H.; Powers, K.; Smith-Weller, T.; Franklin, G. M.; Longstreth, W. T.; Swanson, P. D. (15 квітня 2002). Parkinson's Disease Risks Associated with Cigarette Smoking, Alcohol Consumption, and Caffeine Intake. American Journal of Epidemiology (англ.). Т. 155, № 8. с. 732—738. doi:10.1093/aje/155.8.732. ISSN 0002-9262. Процитовано 2 лютого 2023.
  19. Dondé, Clément; Brunelin, Jérôme; Mondino, Marine; Cellard, Caroline; Rolland, Benjamin; Haesebaert, Frédéric (1 листопада 2020). The effects of acute nicotine administration on cognitive and early sensory processes in schizophrenia: a systematic review. Neuroscience & Biobehavioral Reviews (англ.). Т. 118. с. 121—133. doi:10.1016/j.neubiorev.2020.07.035. ISSN 0149-7634. Процитовано 2 лютого 2023.
  20. Wang, Yuan-Yuan; Wang, Shuo; Zheng, Wei; Zhong, Bao-Liang; Ng, Chee H.; Ungvari, Gabor S.; Wang, Chun-Xue; Xiang, Yu-Tao; Li, Xiao-Hong (2019-02). Cognitive functions in smoking and non-smoking patients with schizophrenia: A systematic review and meta-analysis of comparative studies. Psychiatry Research (англ.). Т. 272. с. 155—163. doi:10.1016/j.psychres.2018.12.064. ISSN 0165-1781. Процитовано 2 лютого 2023.
  21. de Leon, Jose; Diaz, Francisco J. (15 липня 2005). A meta-analysis of worldwide studies demonstrates an association between schizophrenia and tobacco smoking behaviors. Schizophrenia Research (англ.). Т. 76, № 2. с. 135—157. doi:10.1016/j.schres.2005.02.010. ISSN 0920-9964. Процитовано 2 лютого 2023.
  22. Mazloomi, Ebrahim; Ilkhanizadeh, Behrooz; Zare, Ahad; Mohammadzadeh, Adel; Delirezh, Nowruz; Shahabi, Shahram (2018-10). Evaluation of the efficacy of nicotine in treatment of allergic asthma in BALB/c mice. International Immunopharmacology (англ.). Т. 63. с. 239—245. doi:10.1016/j.intimp.2018.08.006. Процитовано 2 лютого 2023.
  23. Zhang, Wenji; Lin, Hui; Zou, Mingmin; Yuan, Qinghua; Huang, Zhenrui; Pan, Xiaoying; Zhang, Wenjuan (18 лютого 2022). Nicotine in Inflammatory Diseases: Anti-Inflammatory and Pro-Inflammatory Effects. Frontiers in Immunology. Т. 13. с. 826889. doi:10.3389/fimmu.2022.826889. ISSN 1664-3224. PMC 8895249. PMID 35251010. Процитовано 2 лютого 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. Just-Sarobé, M. (2008-04). [Smoking and the skin]. Actas Dermo-Sifiliograficas. Т. 99, № 3. с. 173—184. ISSN 0001-7310. PMID 18358192. Процитовано 2 лютого 2023.
  25. а б Стентон Гланц Медико-биологическая статистика — М., Практика, 1998. — С. 360—364
  26. В Україні було введено заборону на будь-яку рекламу сигарет. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 13 березня 2012.
  27. Рада підвищила акциз на сигарети. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  28. Скільки коштують сигарети, або Акцизний «ефект кобри» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-07 у Wayback Machine.]
  29. Під забороною цигарки, усі "електронки" та кальяни: в Україні тепер не можна курити в громадських місцях. ТСН.ua (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.

Література

ред.
  • Coombs, W. Timothy; Holladay, Sherry J. (2006), It's Not Just PR: Public Relations in Society, Blackwell Publishing, ISBN 1-4051-4405-X
  • Szollosi-Janze, Margit (2001), Science in the Third Reich, Berg Publishers, ISBN 1-85973-421-9
  • Генкова Л. Л., Славков Н. Б. Почему это опасно.- М.: Просвещение, 1989.
  • Пархотик И. И. Как сохранить здоровье.- К.: Наукова думка, 1981.

Посилання

ред.
  1. Бі-Бі-Сі: ВООЗ закликала заборонити рекламу тютюну. 31 травня 2008.

Див. також

ред.