Профілактична медицина

Профіла́ктика, профілакти́чна медици́на, превентивна медицина (від дав.-гр. πρόφύλακτικός — «запобіжний»; англ. prophylaxis, preventive medicine) — система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на попередження, зниження ризику розвитку відхилень у стані здо­­ров'я людини, запобігання виникнення або уповільнення прогресування хвороб та зменшення їхніх тяжких наслідків. У широкому значенні профілактику розглядають як створення найсприятливіших для здоров'я населення соціальних і природних умов.[1]

Превентивна медицина є частиною сімейної медицини[2]. Профілактична медицина вивчає проблеми формування, збереження та зміцнення здоров'я здорової людини.[2]

Сутність превентивної медициниРедагувати

Превентивна медицина складає:

Основою превентивної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування.

телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах. Датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини.[3]

На сучасному етапі важливе значення в профілактичній медицині мають індивідуальні та громадські санітарно-гігієнічні заходи.[2]

Поняття профілактикиРедагувати

До профілактики захворювань громад відносяться різні сторони лікарської діяльності: поширення здорового способу життя (харчування, фізична активність, звички сну та прац), покращення психічного здоров'я індивідуумів та суспільства, покращення умов життя та якості продуктів харчування, імунізації проти інфекційних захворювань (кір, дифтерія, кашлюк та ін.), використання засобів діагностики та моніторингу, покращенню суспільного здоров'я та доступності якісної інформації.

Види профілактики:Редагувати
  • Первинна профілактика (радикальна) — спрямована на усунення причини хвороби шляхом поліпшення умов праці та побуту (оздоровлення навколишнього середовища, організація здорового способу життя, гігієнічне нормування впливу факторів); передбачає або повне усунення несприятливого фактора, або його зниження до безпечного рівня (наприклад, відмова від паління знижує вірогідність розвитку раку легень);[2]
  • Вторинна профілактика — проводиться серед зовні здорових громадян для виявлення в них преморбідних станів — передхвороби (наприклад: обстеження молочних залоз, мазок на атипічні клітини тощо) і спрямована на підвищення резистентності організму (лікувально-профілактичне харчування, засоби індивідуального захисту та ін.);[2][4]
  • Третинна профілактика (реабілітація) — спрямована на попередження ускладнень, рецидивів уже розвинутих захворювань, переходу захворювання в хронічну форму (наприклад: зниження рівня холестерину, призначення бета-блокаторів у пацієнтів з інфарктом міокарду);
  • Четвертинна профілактика — спрямована на зменшення або припинення втручання у здоров'я пацієнта, запровадження етично коректного лікування.[4]

У широкому розумінні профілактика включає також і всебічний розвиток людини. Медична профілактика є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.

Профілактика деяких хвороб відома ще зі стародавніх часів. Елементи профілактики, засновані на попередньому досвіді, існували в Стародавніх Індії, Римі, Греції та інших великих цивілізаціях.

Приклади втілення профілактики у здоров'я населенняРедагувати

Первинна профілактика включає такі заходи:

  • виробництво й закупівля вакцин для дітей і дорослих, створення необхідних запасів вакцин;
  • вакцинація дітей, дорослих і людей похилого віку, постконтактна профілактика осіб, які підлягають ризику зараження інфекційною хворобою;
  • надання інформації про поведінкові або медичні ризики для здоров’я, консультативна допомога та заходи щодо зниження ризиків на індивідуальному рівні й у масштабі спільноти;
  • підтримання систем і процедур для включення первинної медико-санітарної та спеціалізованої допомоги до програм з профілактики хвороб;
  • виготовлення та закупівля харчових добавок.

Вторинна профілактика передбачає:

  • реалізацію програм скринінгу на основі фактичних даних для ранньої діагностики захворювань, програм охорони здоров’я матерів і дітей (скринінг і профілактика вроджених вад);
  • виробництво і закупівлю засобів хіміопрофілактики;
  • виробництво і закупівлю скринінгових тестів для ранньої діагностики захворювань;
  • нарощування потенціалу для задоволення поточних і перспективних потреб.

Третинна профілактика передбачає:

  • реабілітацію пацієнтів із захворюваннями для мінімізації залишкових інвалідизуючих наслідків та ускладнень, а також задля максимального продовження повноцінного життя;
  • покращення якості життя пацієнта, навіть за неможливості повного одужання.

Третинна профілактика хвороб розглядається також як діяльність, спрямована на індивідів і групи населення, які демонструють різні види ризикованої поведінки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Михайловська, Н. С. (2018). Медицина профілактична — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. «Енциклопедія Сучасної України» (засновники Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка). Процитовано 2 серпня 2022. 
  2. а б в г д е Основний напрямок роботи фахівців сімейної медицини - профілактика. Сімейна медицина, ПЛ, том 6, №4 (ukr). 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  3. Як зміниться медицина в майбутньому?. thefuture.news. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  4. а б В.І.Кривенко, О.П.Федорова, С.П.Пахомова [та ін.] (2017). ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ В ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ “ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ” (ukr). Запоріжжя: Тандем. с. 260 с. ISBN 978-966-488-161-3. 

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати