Фізична активність — будь-який довільний рух тіла, що виробляється скелетними м’язами та вимагає енергетичних витрат.[1] Фізична активність охоплює всі заходи будь-якої інтенсивності, що виконуються в будь-який час доби.[2]

Фізична активність включає фізичні вправи та інші види активності під час доби — всі форми руху, такі як ходьба, біг, їзда на велосипеді, плавання, танці, туризм та заняття спортом.
Танці — вид фізичної активності
Танці — вид фізичної активності

Фізична активність включає фізичні вправи та випадкову активність, інтегровані в повсякденну діяльність. Це включає в себе всі форми руху, такі як ходьба, біг, їзда на велосипеді, плавання, танці та заняття спортом. Фізичну активність можна класифікувати за різними типами, включаючи аеробні вправи, силові вправи, вправи на гнучкість і вправи на баланс. Ця інтегрована діяльність може не бути запланованою, структурованою, повторюваною або цілеспрямованою для поліпшення фізичної форми, а також може включати такі дії, як ходьба до місцевого магазину, прибирання, робота, пересування місцевістю, туризм тощо.

Регулярна фізична активність необхідна для підтримки доброго здоров’я та запобігання хронічним захворюванням, таким як ожиріння, діабет, хвороби серця та деякі види раку. Це також допомагає покращити психічне здоров’я, зменшуючи стрес і тривогу, покращуючи настрій і сприяючи кращому сну. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує, щоб дорослі виконували щонайменше 150-300 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень або 75-150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності на тиждень.[3]

Брак фізичної активності пов'язаний з низкою негативних наслідків для здоров'я, тоді як підвищена фізична активність може покращити фізичне, а також психічне здоров'я.[4] Фізична активність збільшує витрати енергії та є ключовим регулятором контролю ваги тіла.[5]

Користь для здоров'я ред.

 
Регулярні помірні фізичні вправи мають значний плив на покращення здоров'я[6][7][8][9].

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вирізняє такі головні позитивні впливи фізичної активності на здоров'я[10]:

  • Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
  • Фізична активність сприяє запобіганню та лікуванню неінфекційних захворювань.
  • Фізична активність зменшує наслідки депресії та тривоги.
  • Фізична активність покращує навички мислення, навчання[11] та прийняття рішень.
  • Фізична активність забезпечує здорове зростання і розвиток молоді.
  • Фізична активність покращує загальне самопочуття.

Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші[12], щасливіші[13], живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюваності, зокрема, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Такі люди частіше мають здорову вагу тіла (індекс маси-тіло), більше м'язової тканини та менше жирової. Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з ніякою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19 %, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень — на 24 %.[14]

 
Високоінтенсивне інтервальне тренування є найефективнішим типом тренувань для зменшення жирової маси тіла.[15]

До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі чи городі, не має такого здорового впливу на організм[16] або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості[17], що може бути пов'язано з меншим внеском аеробного навантаження під час фізичної роботи[18]. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, залучених до важкої фізичної праці.

Регулярні фізичні вправи є потужним регулятором чутливості до інсуліну та загального системного метаболізму як через швидкі реакції, викликані кожним тренуванням, так і через хронічну адаптацію. Завдяки цьому, регулярні фізичні вправи значно знижують ризики хронічних метаболічних захворювань, зокрема діабет 2 типу та неалкогольну жирову хворобу печінки[19].

Добровільні фізичні вправи можуть покращити навчання та розумову працездатність, покращити нейропластичність і пам'ять (покращити кровотік в мозку, підвищити рівень нейротрофічного фактора мозку (BDNF) та інших факторів росту), стимулювати нейрогенез та підвищити стійкість мозку до негативних чинників[20]. З’являється все більше доказів того, що регулярні фізичні вправи можуть сприяти мітохондріальному біогенезу в нейронах мозку, що може сприяти покращенню когнітивних функцій (пам'ять, увага, мислення) і настрою. Це призвело до зацікавленості у використанні фізичних вправ як немедикаментозного втручання для нейродегенеративних розладів та інших неврологічних станів.[21][22] Дослідження протягом 44 років 1462 жінок віком від 38 до 60 років показало, що висока фізична підготовленість сповільнила вік початку деменції на 9,5 років порівняно з середньою фізичною підготовленістю.[23] Дослідження 2022 року показало, що кількість фізичної активності позитивно корелює з масою сірої речовини мозку.[24]

Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей[25]. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.

Див.також: Здоровий спосіб життя, Фізичні вправи, Фізичне виховання, Фізична культура, Силові тренування, Спорт, Туризм.

Рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я ред.

Інструкції та рекомендації ВООЗ надають деталі для різних вікових груп і окремих груп населення про те, скільки фізичної активності необхідно для міцного здоров’я.[3]

Для дітей віком до 5 років ред.

Протягом 24-годинного дня немовлятам (до 1 року) ред.

  • Бути фізично активними кілька разів на день різними способами, зокрема через інтерактивні ігри на підлозі; більше - краще. Для тих, хто ще не рухається, це включає принаймні 30 хвилин у положенні лежачи (час на животі), розподілених протягом дня під час неспання;
  • Не бути обмеженими в рухливості довше 1 години за один раз (наприклад, колясками, високими стільчиками або прив’язаними на спині вихователя);
  • Не рекомендується проводити час перед екраном;
  • Рекомендується читання дитинні та розповідання історій;
  • Обов'язково 14-17 годин (від 0 до 3 місяців) або 12-16 годин (від 4 до 11 місяців) якісного сну, включаючи дрімоту.

Протягом 24-годинного дітям 1-2 роки ред.

  •  
    Дитина 2-х років бігає
    Приділяти щонайменше 180 хвилин різноманітним видам фізичної активності будь-якої інтенсивності, включаючи фізичну активність середньої та високої інтенсивності, розподілену протягом дня; більше - краще;
  • Не бути обмеженими в рухливості довше 1 години (наприклад, колясками, високими стільчиками або прив’язаними на спині вихователя) або сидіти протягом тривалого часу;
  • Для однорічних дітей не рекомендується сидячий час перед будь-яким екраном;
  • Для дітей віком від 2 років сидячий час перед екраном має становити не більше 1 години; менше - краще;
  • Рекомендується читання дитинні та розповідання історій;
  • Обов'язково 11-14 годин якісного сну, включаючи дрімоту, з регулярним часом сну та пробудження.

Протягом 24-годинного дітям 3-4 роки ред.

  • Приділяти щонайменше 180 хвилин різноманітним видам фізичної активності будь-якої інтенсивності, з яких щонайменше 60 хвилин — це фізична активність від середньої до високої інтенсивності, розподілена протягом дня; більше - краще;
  • Не бути обмеженими в рухливості довше 1 години (наприклад, у колясках) і не сидіти протягом тривалого часу.
  • Сидячий час перед екраном не повинен перевищувати 1 години; менше - краще.
  • Якщо є сидячий образ життя, рекомендуєть його проводити за читанням та розповіданням історій
  • Обов'язково 10-13 годин якісного сну, який може включати дрімоту, з регулярним часом сну та пробудження.

Діти та підлітки 5-17 років ред.

 
Діти грають в футбол
  • Хоча б 60 хвилин на день фізичної активності середньої та високої інтенсивності, переважно аеробної, протягом тижня; більше - краще.
  • Має включати аеробні навантаження вискої інтенсивності, а також ті, що зміцнюють м’язи та кістки, принаймні 3 дні на тиждень.
  • Слід обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні, особливо кількість часу, проведеного перед екраном для відпочинку.

Дорослі віком 18–64 роки ред.

  • Займатися аеробною фізичною активністю помірної інтенсивності не менше 150–300 хвилин; або щонайменше 75–150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та високої інтенсивності протягом тижня;
  • Також слід виконувати вправи для зміцнення м’язів середньої або високої інтенсивності, які залучають усі основні групи м’язів 2 або більше днів на тиждень, оскільки це забезпечує додаткові переваги для здоров’я.
  • Можливо збільшення аеробної фізичної активность середньої інтенсивності до понад 300 хвилин; або виконувати більше 150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та інтенсивної інтенсивності протягом тижня для додаткової користі для здоров’я.
  • Обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні. Заміна сидячого часу фізичною активністю будь-якої інтенсивності (включаючи легку інтенсивність) приносить користь для здоров’я, і щоб допомогти зменшити шкідливий вплив сидячого способу життя на здоров’я, усіv дорослим та людям похилого віку рекомендовано виконувати фізичну активність від середньої до високої інтенсивності, що перевищує рекомендовані рівні.
 
Cилові тренування для літніх людей

Дорослі віком від 65 років ред.

  • Так само, як і для дорослих 18-64 років;
  • І як частину своєї щотижневої фізичної активності дорослим віком від 65 років рекомендовано виконувати різноманітну багатокомпонентну фізичну активність, яка наголошує на функціональному балансі та силових тренуваннях середньої або більшої інтенсивності, 3 або більше днів на тиждень, щоб підвищити функціональну здатність і запобігти падінням.

Вагітні та породіллі ред.

Всі вагітні та породіллі без протипоказань повинні:

  • Виконувати принаймні 150 хвилин аеробної фізичної активності середньої інтенсивності протягом тижня;
  • Також різноманітні аеробні вправи та вправи для зміцнення м’язів;
  • І слід обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні. Заміна сидячого часу фізичною активністю будь-якої інтенсивності (включаючи легку інтенсивність) приносить користь здоров’ю.

Люди, які живуть з хронічними захворюваннями ред.

 
Літня жінка виконує вдома просту силову вправу з консервними банками.

Такими, як артеріальна гіпертензія, діабет 2 типу, онкопатології та інші.

Займатися аеробною фізичною активністю помірної інтенсивності не менше 150–300 хвилин; або щонайменше 75–150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та високої інтенсивності протягом тижня;

Також слід виконувати вправи для зміцнення м’язів середньої або більшої інтенсивності, які залучають усі основні групи м’язів 2 або більше днів на тиждень, оскільки це забезпечує додаткові переваги для здоров’я;

Як частину своєї щотижневої фізичної активності літні люди з хронічними захворюваннями повинні виконувати різноманітну багатокомпонентну фізичну активність, яка наголошує на функціональному балансі та силових тренуваннях середньої або більшої інтенсивності, 3 або більше днів на тиждень, щоб підвищити функціональну здатність і запобігти падінням;

Можливо збільшувати аеробну фізичну активність середньої інтенсивності до понад 300 хвилин; або виконувати більше 150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та інтенсивної інтенсивності протягом тижня для додаткової користі для здоров’я;

Слід обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні. Заміна сидячого часу фізичною активністю будь-якої інтенсивності (включаючи легку інтенсивність) приносить користь для здоров’я;

Щоб зменшити шкідливий вплив сидячого способу життя на здоров’я, усім дорослим та людям похилого віку рекомендовано виконувати фізичну активність середньої та високої інтенсивності, що перевищує рекомендовані.

Діти та підлітки з інвалідністю ред.

  • Виконувати принаймні в 60 хвилин на день допустимої фізичної активності середньої та високої інтенсивності, переважно аеробної, протягом тижня;
  • які включають аеробні навантаження високої інтенсивності, а також ті, що зміцнюють м’язи та кістки, принаймні 3 дні на тиждень;
  • Слід, за можливості, обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні, особливо кількість часу, проведеного перед екраном для відпочинку.

Дорослі особи з інвалідністю ред.

  • Займатися допустимою аеробною фізичною активністю помірної інтенсивності не менше 150–300 хвилин; або щонайменше 75–150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та високої інтенсивності протягом тижня;
  • Також слід виконувати допустимі вправи для зміцнення м’язів середньої або більшої інтенсивності, які залучають усі основні групи м’язів 2 або більше днів на тиждень, оскільки це забезпечує додаткові переваги для здоров’я;
  • Як частину своєї щотижневої фізичної активності рекомендовано виконувати різноманітну багатокомпонентну фізичну активність, яка наголошує на функціональному балансі та силових тренуваннях середньої або більшої інтенсивності 3 або більше днів на тиждень, щоб підвищити функціональну здатність і запобігти падінням;
  • Можливо збільшити аеробну фізичну активність середньої інтенсивності до понад 300 хвилин; або виконувати більше 150 хвилин аеробної фізичної активності високої інтенсивності; або еквівалентну комбінацію активності середньої та інтенсивної інтенсивності протягом тижня для додаткової користі для здоров’я;
  • Слід, за можливості, обмежити кількість часу, проведеного в сидячому положенні. Заміна сидячого часу фізичною активністю будь-якої інтенсивності (включаючи легку інтенсивність) приносить користь для здоров’я;
  • Щоб зменшити шкідливий вплив сидячого способу життя на здоров’я, усім дорослим та людям похилого віку з інвалідністю рекомендовано виконувати допустиму фізичну активність середньої та високої інтенсивності, що перевищує рекомендовані.
  • Можливо уникати сидячого способу життя і бути фізично активним сидячи або лежачи. Наприклад вправи на верхню частиною тіла, інклюзивні та/або спеціальні види спорту та занять для інвалідів.
 
Інтенсивність фізичних навантажень на континуумі від сидячої поведінки до енергійних фізичних навантажень.

Інтенсивність ред.

Фізична активність може бути будь-якої інтенсивності, від простого посмикування м’яза до повного спринту. З практичної точки зору фізичну активність можна розглядати як континуум від сидячої поведінки до енергійної активності. Інтенсивності в основному класифікуються відповідно до витрат енергії, використовуючи стандартний показник інтенсивності, метаболічні еквіваленти (MET). Широкі категорії — сидяча поведінка, легка активність, помірна активність та енергійна активність.

Приклади діяльності на кожній інтенсивності ред.

Приклади діяльності, представлені нижче, є саме такими, прикладами. Залежно від особистості та задіяної діяльності, діяльність може перекривати категорії інтенсивності або повністю змінювати категорії.

Інтенсивність Приклад діяльності
Сидяча поведінка Сидячи, лежачи
Стоячи Стоячи на місці
Легка фізична активність (LPA) повільна ходьба, перетасовка по дому
Помірна фізична активність (MPA) Швидка ходьба, біг підтюпцем, легке плавання, сходження по сходах
Енергійна фізична активність (VPA) Швидкий біг, швидкий їзда на велосипеді, спринт

Показано, що фізична активність зменшує тривожність як стан (індивідуальні фізичні вправи, без перерви), тривожність як властивість особистості (безперервне виконання, «вправа» певних фізичних навантажень), психофізіологічні ознаки тривожності — артеріальний тиск і частота серцевих скорочень (помірні фізичні навантаження можуть призвести до зниження інтенсивності короткочасної фізіологічної реактивності та стимулювати відновлення від короткочасних фізіологічних стресорів (Biddle & et al., 2000)). Для людей з важким депресивним епізодом та тривожним розладом найефективнішими виявилися тривалі та короткі прогулянки, а для людей з розладами зловживання наркотичними речовинами, біполярним розладом та частою психотичною декомпенсацією «напружена» гімнастика та катання виявилися найбільш ефективними.

Інші види фізичної активності ред.

Прогнози рівня фізичної активності ред.

Кількість фізичних навантажень, що проводяться населенням, і, відповідно, частка цього населення, що досягає рекомендацій або інших визначених меж, продиктована низкою факторів, включаючи демографічні показники (наприклад, вік, стать, етнічна приналежність), стан здоров'я населення, культурні аспекти, і стан навколишнього середовища (наприклад, інфраструктура, що забезпечує фізичну активність).

Дослідження показали, що із збільшенням доступності природного середовища (наприклад, парків, лісових масивів, внутрішніх вод, узбережжя) повідомляється про більше фізичних навантажень у вільний час, таких як піші прогулянки та їзда на велосипеді.[26] Встановлено, що метеорологічні умови по-різному прогнозують фізичну активність у різних типах середовища. Наприклад, у великому популяційному дослідженні в Англії вищі температури повітря та менша швидкість вітру були пов’язані із збільшенням фізичної активності.[27]

У глобальному масштабі в 2016 році, згідно зведеного аналізу 298 опитувань населення, близько 81% студентів у віці 11–17 років були недостатньо фізично активними.[28] Регіон з найбільшим поширенням недостатньої активності в 2016 році був Азіатсько-Тихоокеанським регіоном з високим рівнем доходу.

Помилка термінології ред.

"Вправа" та "фізична активність" часто використовуються як взаємозамінні і, як правило, стосуються фізичних навантажень, що виконуються у вільний час з основною метою поліпшення або підтримання фізичної підготовленості, фізичної працездатності або здоров'я. Фізична активність не є точно таким же поняттям, як фізичні вправи. Вправи визначаються як підкатегорія фізичної активності, яка є запланованою, структурованою, повторюваною та цілеспрямованою в тому сенсі, що метою є вдосконалення або підтримка одного або декількох компонентів фізичної підготовленості.[1] І навпаки, фізична активність включає фізичні вправи, але також може бути незапланованою, неструктурованою, випадковою та нецілеспрямованою з багатьох причин.

Див. також ред.

Список літератури ред.

  1. а б Global Recommendations on Physical Activity for Health, 2009. World Health Organization. Geneva, Switzerland. Accessed 13/07/2018. Available at: http://www.who.int/ncds/prevention/physical-activity/en/
  2. Pedišić, Ž. (2014). MEASUREMENT ISSUES AND POOR ADJUSTMENTS FOR PHYSICAL ACTIVITY AND SLEEP UNDERMINE SEDENTARY BEHAVIOUR RESEARCH—THE FOCUS SHOULD SHIFTEP, SEDENTARY BEHAVIOUR, STANDING AND ACTIVITY. Kinesiology, 46 (1), 135-146. Retrieved from https://hrcak.srce.hr/123743
  3. а б Physical activity. www.who.int (англ.). Процитовано 13 березня 2023. 
  4. Ione Avila-Palencia (2018). The effects of transport mode use on self-perceived health, mental health, and social contact measures: A cross-sectional and longitudinal study. Environment International. 120: 199–206. PMID 30098553. doi:10.1016/j.envint.2018.08.002. 
  5. S, Summermatter; C, Handschin (November 2012). PGC-1α and Exercise in the Control of Body Weight. International Journal of Obesity (2005) (англ.). 36 (11): 1428–35. PMID 22290535. doi:10.1038/ijo.2012.12. 
  6. Physical activity (eng). World Health Organization (WHO). 26 листопада 2020.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  7. Health benefits of physical activity: the evidence (eng). Canadian Medical Association Journal. 14.03.2006.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  8. John P. Thyfault and Audrey Bergouignan (2020 Серпень 68(8)). Exercise and metabolic health: beyond skeletal muscle (eng). Diabetologia. 
  9. Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English). Т. 25, № 6. с. 295–301. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. Процитовано 6 березня 2023. 
  10. Physical activity (eng). World Health Organization (WHO). 26 листопада 2020.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  11. Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English). Т. 25, № 6. с. 295–301. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. Процитовано 6 березня 2023. 
  12. Ruegsegger, Gregory N.; Booth, Frank W. (1 липня 2018). Health Benefits of Exercise. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine (англ.). Т. 8, № 7. с. a029694. ISSN 2157-1422. PMID 28507196. doi:10.1101/cshperspect.a029694. Процитовано 3 серпня 2022. 
  13. The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA. 2017 2(2).  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  14. Woodcock, J.; Franco, O. H.; Orsini, N.; Roberts, I. (1 лютого 2011). Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies. International Journal of Epidemiology (англ.). Т. 40, № 1. с. 121–138. ISSN 0300-5771. doi:10.1093/ije/dyq104. Процитовано 23 червня 2022. 
  15. Rivera, Alyssa M.; Huberman, Andrew D. (6 квітня 2020). Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain. Current biology: CB. Т. 30, № 7. с. R316–R318. ISSN 1879-0445. PMC 8407369. PMID 32259506. doi:10.1016/j.cub.2020.02.090. Процитовано 4 серпня 2022. 
  16. Bahls, Martin; Groß, Stefan; Baumeister, Sebastian E.; Völzke, Henry; Gläser, Sven; Ewert, Ralf; Markus, Marcello R. P.; Medenwald, Daniel; Kluttig, Alexander (2018-12). Association of domain-specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all-cause and cause-specific mortality in two population-based cohort studies. Scientific Reports (англ.). Т. 8, № 1. с. 16066. ISSN 2045-2322. doi:10.1038/s41598-018-34468-7. Процитовано 23 червня 2022. 
  17. Coenen, Pieter; Huysmans, Maaike A; Holtermann, Andreas; Krause, Niklas; van Mechelen, Willem; Straker, Leon M; van der Beek, Allard J (2018-10). Do highly physically active workers die early? A systematic review with meta-analysis of data from 193 696 participants. British Journal of Sports Medicine (англ.). Т. 52, № 20. с. 1320–1326. ISSN 0306-3674. doi:10.1136/bjsports-2017-098540. Процитовано 23 червня 2022. 
  18. Gram, Bibi; Holtermann, Andreas; Søgaard, Karen; Sjøgaard, Gisela (2012-09). Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers – a randomized controlled intervention study. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health (англ.). Т. 38, № 5. с. 467–475. ISSN 0355-3140. doi:10.5271/sjweh.3260. Процитовано 23 червня 2022. 
  19. John P. Thyfault and Audrey Bergouignan (2020 Серпень 68(8)). Exercise and metabolic health: beyond skeletal muscle (eng). Diabetologia. 
  20. Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English). Т. 25, № 6. с. 295–301. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. Процитовано 6 березня 2023. 
  21. Steiner, Jennifer L.; Murphy, E. Angela; McClellan, Jamie L.; Carmichael, Martin D.; Davis, J. Mark (2011-10). Exercise training increases mitochondrial biogenesis in the brain. Journal of Applied Physiology (англ.). Т. 111, № 4. с. 1066–1071. ISSN 8750-7587. doi:10.1152/japplphysiol.00343.2011. Процитовано 9 березня 2023. 
  22. Sun, Lina; Liu, Tianbiao; Liu, Jingqi; Gao, Chong; Zhang, Xiaohui (7 вересня 2022). Physical exercise and mitochondrial function: New therapeutic interventions for psychiatric and neurodegenerative disorders. Frontiers in Neurology. Т. 13. с. 929781. ISSN 1664-2295. PMC PMC9491238. PMID 36158946. doi:10.3389/fneur.2022.929781. Процитовано 9 березня 2023. 
  23. Hörder, Helena; Johansson, Lena; Guo, XinXin; Grimby, Gunnar; Kern, Silke; Östling, Svante; Skoog, Ingmar (10 квітня 2018). Midlife cardiovascular fitness and dementia: A 44-year longitudinal population study in women. Neurology. Т. 90, № 15. с. e1298–e1305. ISSN 1526-632X. PMC 5894933. PMID 29540588. doi:10.1212/WNL.0000000000005290. Процитовано 7 квітня 2023. 
  24. Fox, Fabienne A. U.; Diers, Kersten; Lee, Hweeling; Mayr, Andreas; Reuter, Martin; Breteler, Monique M. B.; Aziz, N. Ahmad (13 вересня 2022). Association Between Accelerometer-Derived Physical Activity Measurements and Brain Structure: A Population-Based Cohort Study. Neurology. Т. 99, № 11. с. e1202–e1215. ISSN 1526-632X. PMC 9536740. PMID 35918154. doi:10.1212/WNL.0000000000200884. Процитовано 7 квітня 2023. 
  25. Bravata, Dena M.; Smith-Spangler, Crystal; Sundaram, Vandana; Gienger, Allison L.; Lin, Nancy; Lewis, Robyn; Stave, Christopher D.; Olkin, Ingram; Sirard, John R. (21 листопада 2007). Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review. JAMA (англ.). Т. 298, № 19. с. 2296. ISSN 0098-7484. doi:10.1001/jama.298.19.2296. Процитовано 23 червня 2022. 
  26. Elliott, Lewis; White, Mathew; Taylor, Adrian; Herbert, Stephen (2015). Energy expenditure on recreational visits to different natural environments. Social Science and Medicine. 139: 53–60. PMID 26151390. doi:10.1016/j.socscimed.2015.06.038. 
  27. Elliott, Lewis; White, Mathew; Sarran, Christopher; Grellier, James; Garrett, Jo; Scoccimarro, Enrico; Smalley, Alexander; Fleming, Lora (2019). The effects of meteorological conditions and daylight on nature-based recreational physical activity in England. Urban Forestry & Urban Greening. 42: 39–50. doi:10.1016/j.ufug.2019.05.005. 
  28. Guthold, Regina; Stevens, Gretchen A.; Riley, Leanne M.; Bull, Fiona C. (21 листопада 2019). Global trends in insufficient physical activity among adolescents: a pooled analysis of 298 population-based surveys with 1·6 million participants. The Lancet Child & Adolescent Health (English). 0 (1): 23–35. ISSN 2352-4642. PMC 6919336. PMID 31761562. doi:10.1016/S2352-4642(19)30323-2.