Відкрити головне меню

Йодо́вана харчова сіль — звичайна кухонна харчова сіль із додаванням незначної кількості йоду у вигляді йодиду чи йодату калію. Регулярне постійне споживання йодованої солі запобігає йододефіциту[1]. В усьому світі йодована сіль використовується як оптимальний засіб масової профілактики йододефіциту завдяки її ефективності, безпечності та доступності усім верствам населення.

Проблема йододефіцитуРедагувати

Доказова медицина визнає йододефіцит головною причиною зниження розумових здібностей та незворотних ушкоджень мозку, яку можна попередити[1]. Йододефіцит також негативно впливає на репродуктивне здоров’я і знижує працездатність, внаслідок чого страждають економічна продуктивність і рівень життя у регіонах з некомпенсованою природною нестачею йоду. Негативні наслідки йододефіциту відчувають понад 2 мільярди людей в усьому світі[2]. Сучасні дослідження демонструють наявність йододефіциту на всій території України[3][4].

Подолання йододефіциту за допомогою йодованої солі рекомендують Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)[1], Глобальний альянс з покращення харчування (GAIN)[5], Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)[6], Міжнародна рада з контролю над йододефіцитними захворюваннями (ICCIDD)[7], Ініціатива з мікронутрієнтів (MI)[8] та інших профільні організації та наукові центри.

Міжнародну рекомендацію підтримують фахівці Академії медичних наук України та інститутів медико-біологічного профілю Національної академії наук України[9], які неодноразово виступали з ініціативою законодавчого затвердження обов'язкового використання йодованої солі в Україні.

Вміст йоду в соліРедагувати

Сьогодні йодована сіль, як правило, збагачується йодатом калію (KIO3) — це стабільна сполука, що не має ніякого запаху і майже не випаровується з солі під дією температури під час приготування їжі. В Україні йодована сіль містить близько 40 частинок йоду на мільйон частинок солі (40±15 мкг/г). Така незначна кількість йоду є харчовою, не фармацевтичною, тому вживання збагаченої йодом солі не потребує лікарського припису. Водночас цієї кількості йоду достатньо, щоб компенсувати природний йододефіцит, — за умови присутності йодованої солі у щоденному раціоні[10].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в «Iodization of salt». The WHO e-Library of Evidence for Nutrition Actions (англ.)Переглянуто: 12 грудня 2012
  2. McNeil, Donald G. Jr. «In Raising the World’s I.Q., the Secret’s in the Salt». New York Times (англ.)Опубліковано: 16 грудня 2006
  3. «Міф: В Україні немає йододефіциту». Інформаційний ресурс Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з питань йододефіциту VIRNO.UA — Переглянуто: 12 грудня 2012
  4. «ООН: Из всех стран СНГ только Украина и Россия не защищают граждан от падения интеллекта Архівовано 10 листопад 2011 у Wayback Machine.». Зеркало недели. Украина (рос.)Опубліковано: 21 вересня 2011
  5. «GAIN-UNICEF Universal Salt Iodization Partnership Project Архівовано 17 листопад 2012 у Wayback Machine.». Офіційний сайт Global Alliance for Improved Nutrition (англ.)Переглянуто: 12 грудня 2012
  6. «Micronutrients — Iodine, Iron and Vitamin A». Офіційний сайт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (англ.)Переглянуто: 12 грудня 2012
  7. «Iodine Deficiency». Офіційний сайт The International Council for the Control of Iodine Deficiency Disorders (англ.)Переглянуто: 12 грудня 2012
  8. «Iodine Архівовано 23 квітень 2013 у Wayback Machine.». Офіційний сайт Micronutrient Initiative (англ.)Переглянуто: 12 грудня 2012
  9. «Вчені ініціюють обов’язкове йодування солі». Офіційний сайт представництва ЮНІСЕФ в Україні — Переглянуто: 12 грудня 2012
  10. «Про йододефіцит: Міфи». Інформаційний ресурс Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з питань йододефіциту VIRNO.UA — Переглянуто: 12 грудня 2012

ПосиланняРедагувати