Горіх (плід)
Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem |
Хто хоче з'їсти ядро горіха, той розбиває горіх |
Горі́х (лат. nux, род. відм. nucis f) — в ботаніці це сухий нерозкривний плід з твердою оболонкою у рослин, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бук тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною зі зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина). Прикладами горіхів є лісовий, жолудь, каштан. Однак в повсякденному житті слово «горіхи» спрямоване на всі тверді, з досить міцною шкаралупою, їстівні (фруктові) ядра плодів дерев родини Горіхові, та інші (волоський горіх, фісташки, кедровий горіх, мигдаль), які з точки зору ботаніки такими не є.[1] Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин.
Горішок
ред.Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини Губоцвітих і Шорстколистих).[2]
Види горіхів
ред.Плоди рослин з порядку Букоцвітих (Fagales)
ред.Не всі горіхи, які належат до цього порядку, їстівні. До їстівних належать:
- родина Горіхових (Juglandaceae)
- горіх волоський (Juglans regia)
- горіх чорний (Juglans nigra)
- горіх маньчжурський (Juglans mandshurica),
- пекан (горіх-пекан, карія, гікорі) (Carya illinoinensis)
- горіх гіркий (Hicoria minima)
- родина Березових (Betulaceae) — плоди є справжніми горіхами у значенні типу плоду
- лісовий горіх (дерево — ліщина (Corylus avellana))
- турецький, або ведмежий горіх (дерево — Ліщина деревовидна (Corylus colurna))
- фундук, або ломбардський горіх (дерево — Ліщина велика (Corylus maxima))
- родина Букових (Fagaceae) — в українській кулінарній практиці плоди цієї родини, як правило, не вважаються горіхами:
Горіхи з інших порядків
ред.Плоди, які традиційно називають горіхами, але в питомо науковому значенні ними не є.
- родина Розових (Rosaceae)
- мигдалевий горіх (Amygdalus communis)
- родина Осокових (Cyperaceae)
- мигдаль земляний, чуфа (Cyperus esculentus)
- родина Сумахових (Anacardiaceae)
- кеш'ю (кажу, акажу, анакардіум західний; Anacardium occidentale)
- фісташка (Pistacia)
- родина Дербенникових (Lythraceae)
- чилім, горіх водяний (Trapa natans)
- родина Бобових (Leguminosae)
- арахіс, або земляний горіх (Arachis)
- шамбала (Trigonella foenum-graecum)
- родина Лецитисових (Lecythidaceae)
- родина Протейних (Proteaceae)
- макадамія (Macadamia)
- гевуїна, чилійський лісовий горіх; (Gevuina) — (дерево — чилійська ліщина)
- родина Бурзерових (Burseraceae)
- родина Комбретових (Combretaceae)
- родина Мальвових (Malvaceae)
- родина Молочайних (Euphorbiaceae)
- родина Пальмових (Arecaceae, або Palmae)
- кокосовий горіх — пальма кокосова (Cocos nucifera)
- горіх сейшельський, мальдівський, королівський — сейшельська пальма (Lodoicea maldivica)
- родина Соснових (Pinaceae)
- Кедровий горіх — сибірський кедр, сосна кедрова сибірська (Pinus sibirica)
Поширення в Україні
ред.У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх волоський, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[3]
У 2018 році президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно повідомляв, що у цьому році Україна зможе зайняти 3 місце у світі по валовому збору волоського горіха, і що було заплановано зібрати рекордний урожай — більш як 120 тис. тонн цього горіха.[4] Близько 70% волоського горіха експортується.[4]
В кулінарії
ред.Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70 % і більше жирної висококалорійної олії, до 20 % білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і ціла низка вітамінів А, В, С, Р тощо. Наявність вітамінів надає особливої цінності горіхам, забезпечуючи їхні лікувальні властивості в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин тощо.
Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[5]
Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більш як 8 500 калорій і за калорійністю ядра волоських горіхів удвічі[6] перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.
Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[5] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіхи на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[5]
Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи, менш схильні до коронарної серцевої недостатності[7]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993 році[8]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та волоський горіх, можуть знизити рівень холестеролу.
Ґатунки горіхів у шкаралупі
ред.За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.
Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.
У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами та кольором[9].
Ґатунки очищених горіхів
ред.Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок[9].
Зберігання горіхів
ред.Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[9]
Горіх у традиційній культурі
ред.В Україні широкої популярності набула пісня-романс з поезії українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя» та композитора Анатолія Кос-Анатольського «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».
В поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якій у символічній формі розказано про волхвів, що принесли дарунки новонародженому Христу, говориться про Марію, яка тримає на долонях свого сина-«золотого горіха»[10].
Цікаві факти
ред.- Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими та дуже корисними ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів[11].
- Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
- На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
- Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
- В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів[12].
- В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання та обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми[13].
- На Вознесіння гілками лісового горіха прикрашали дім, розкладали по підлозі в хаті й у церкві, ставали на них на коліна і молилися, притуливши вухо до гілки горіха, наче прислуховувалися до них. Вважалося, що таким чином можна почути мертвих і навіть говорити з ними. Потім ці галузки відносили на кладовище, обмітали ними могили, а також роздавали перехожим[14].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Словник української мови: Том другий (Г-Ж) / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: П.П. Доценко, Л.А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1971 (стор.: 132)
- ↑ а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
- ↑ Іщук Г. П., Шлапак В. П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісових культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць — Львів: НЛТУ України. — 2007. — Вип. 17.7. — 300 с. [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.] ISSN 1994-7836
- ↑ а б Україна може посісти третє місце в світі по валовому збору волоського горіха [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]. 04.09.2018
- ↑ а б в Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
- ↑ Поперечний А. М., Корнійчук В. Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць[недоступне посилання з вересня 2019]. — 2009, Вип. 20.
- ↑ Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
- ↑ Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603—607.
- ↑ а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
- ↑ Аналіз поезії “Різдво” Богдана-Ігоря Антонича
- ↑ Найдорожчі напої та страви у світі. Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 8 лютого 2012.
- ↑ Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
- ↑ Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13 [Архівовано 24 серпня 2012 у Wayback Machine.]. ISSN 1728-3817 (загальний)
- ↑ Горіх у світогляді українців. // Автор: Гузенко Ольга. 04.02.2017
Література
ред.- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело