Гал (біологія)
Гал (від лат. galla — чорнильний горішок), гали (синонімічні назви: дубове яблучко) або цецидії — паразитичні новоутворення на органах рослин (листках дуба, берези, липи, клена, вільхи, граба та ін.), що виникають: внаслідок механічного подразнення рослинних клітин; після наколювання комахами, які відкладають у гали яйця[1]; внаслідок виділення токсинів різними видами збудників[2][3].
Збудники
ред.Основними збудниками гал є комахи (горіхотворки, галиці, пильщики, листоблішки), жуки-довгоносики[4], круглі черви-нематоди (зокрема галові), кліщі. Нарости типу гал можуть спричинювати деякі віруси[5], бактерії, гриби.
- Виноградна галиця (Janetiella oenophila Haihm.) — пошкоджує виноград.
- Daktulosphaira vitifoliae — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду. (див. статтю: Виноградна філоксера)
- Бактерія Erwinia amylovora — уражує близько 170 видів рослин. (див. статтю: Бактеріальний опік плодових)
- Пшенична нематода (Anguina tntici) — шкідник пшениці; при ураженні в колосі рослини замість нормальних зерен розвиваються гали.
- Галові кліщі з роду Eriophyes — утворюють гали на листках берези, липи, клена, вільхи та інших порід.
- Грабова галиця Oligotrophus carpini — на листках граба.
- Попелиця Chaphalodes strobilinus — на шпильках смереки.
- Звичайна дубова горіхотвірка Diplolepis quercus-folii — на листках дуба[6];
- Галові нематоди Meloidogyne sp., та інші уражують корені сіянців у розсадниках.
- Torymidae — родина ос
Відомо близько 15 тис. видів галотвірних організмів, серед яких на особливу увагу заслуговують горіхотворки (Cynipoidea) — надродина комах ряду перетинчастокрилі (Hymenoptera).
Масове спричинювання утворення гал (при масовому розмноженні горіхотворки та інших комах) може призводити до передчасного опадання листя, істотного зменшення загальної площі фотосинтезуючого апарату, а загалом і до істотного зменшення приросту рослин. Збудники багатьох гал ослаблюють рослини і можуть спричинити їхню загибель, чим шкодять лісовому і сільському господарству.
Використання гал
ред.Гали є джерелом дубильних речовин. В давнину з гал виготовляли чорнило.
Галерея
ред.-
Гал на кленовому листку
-
Гал на шипшині
-
Гал на дубі черешчатому
-
Розвиток гала на інфікованому жолуді дуба черешчатого
-
Жолудевий гал (Andricus quercuscalicis) зблизька
-
Neuroterus albipes forma laeviusculus
-
Гали листків евкаліпту
-
Гал на ялині європейській
-
Гали золотушника
-
Дуб з дубовими яблучками
-
Дубові яблучка на дубі
-
Гал на листі персикового дерева, знайдене в Пекіні
Примітки
ред.- ↑ Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ Делеган І. Лісова зоологія. Безхребетні. — Львів: Поллі, 2003. — С. 362–366
- ↑ (нім.) Brandenburger W. Parasitische Pilce an Gefäßpflancen in Europa. — Gustav Fischer Verlag, 1985. — 248 s.
- ↑ Воловник С. В. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи // Зоологический журнал, 2010, том 89, № 7, с. 828—833
- ↑ Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
- ↑ Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 26)
Посилання
ред.- Еколого-пізнавальна стежка «Долиною річки Кам'янка». Сколівські бескиди. [Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]//Науковий вісник, 2007, вип. 17.1 Галові та некрозні захворювання листя бука лісового в географічних культурах на Розточчі. Аспір. І. І. Делеган — НЛТУ України, м. Львів
- ГАЛИ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Галяс [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 226. — 1000 екз.