Серцево-судинні захворювання

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — клас захворювань, які пов'язані з патологією серця або кровоносних судин[1], загальна назва захворювань системи кровообігу. До серцево-судинних захворювань належать ішемічна хвороба серця (до якої зараховують стенокардію та інфаркт міокарда (відомий як серцевий напад). До ССЗ також зараховують інсульт, серцеву недостатність (зокрема, пов'язану з високим кров'яним тиском), кардіоміопатію, аритмію , вроджені і набуті вади серця, аневризму аорти, хвороби периферійних артерій, тромбоз, тромбофлебіт.

Серцево-судинні захворювання є найбільш частою причиною смерті у світі. Ішемічна хвороба серця — основна причина летальності від серцево-судинних захворювань.[1][2].

ССЗ — це перша причина смерті в світі: щорічно більше людей помирає від ССЗ, ніж від будь-якої іншої причини. За оцінками ВООЗ 17,9 мільйона людей загинули від ССЗ у 2016 році, що становить 31% від усіх смертей у світі. З них 85% смертей — через серцевий напад та інсульт.

Понад три чверті випадків смерті від ССЗ мають місце у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Із 17 мільйонів передчасних випадків смерті (у віці до 70 років) від неінфекційних захворювань 2015 року, 82% відбуваються у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, а 37% — через ССЗ.

Більшості серцево-судинних захворювань можна запобігти, враховуючи поведінкові фактори ризику, такі як: вживання тютюну, нездорове харчування та ожиріння, фізичну бездіяльність та надмірне вживання алкоголю, за допомогою загальнонаселенних стратегій.

Люди з серцево-судинними захворюваннями або які мають високий серцево-судинний ризик (через наявність одного або декількох факторів ризику, таких як гіпертонія, діабет, гіперліпідемія тощо) потребують раннього виявлення та лікування, використовуючи консультації та ліки, якщо це необхідно.[3]

Причини виникнення ССЗ залежать від типу хвороби. Ішемічна хвороба серця, інсульт і хвороби периферійних артерій пов'язані з атеросклерозом. Він може бути викликаний високим тиском, курінням, діабетом, нестачею фізичних навантажень, надлишковою вагою, підвищеним рівнем холестеролу в крові, поганим харчуванням і надмірним вживанням алкоголю. Високий тиск спричиняє 13 % смертей, викликаних ССЗ, куріння тютюну – 9 %, діабет – 6 %, нестача фізичних навантажень – 6 %, підвищена вага – 5%.

За оцінками спеціалістів, у 90 % випадків серцево-судинним захворюванням можна запобігти.[4] Профілактика атеросклерозу передбачає пом'якшення чинників ризику шляхом здорового харчування, занять спортом та інших фізичних навантажень, уникненням тютюну та зниженням вживання алкоголю. Ефективність використання аспірину у людей, що не мають виражених проблем зі здоров'ям, недоведена.[5][6] Вода насичена електронами, тобто, вода з високим від'ємним окиснювально-відновлювальним потенціалом (ОВП, один з трьох параметрів в електрохімії) прямо діє на кров і судини відновлюючи їх до стану притаманному молодій здоровій людині. Особливо при великих від'ємних ОВП від -350 до -700 міліВольт.[джерело не вказане 973 дні]

Роки життя з поправкою на інвалідність при запальних захворюваннях серця на 100000 мешканців, 2004 р. Жовте - менше 70, червоне - більше 770

Класифікація захворюваньРедагувати

Захворювання судинРедагувати

Захворювання серцяРедагувати

Фактори ризикуРедагувати

Генетичні факториРедагувати

Генетичні фактори впливають на виникнення ССЗ у чоловіків віком менше за 55 років та жінок віком менше за 65 років.[7] Якщо батьки людини хворіли на ССЗ, ризик виникнення ССЗ у цієї людини підвищується втричі.[8] З ризиком ССЗ пов'язана наявність декількох однонуклеотидних поліморфізмів,[9][10] але індивідуальний вплив кожного з них є незначним, а внесок генетичних чинників до розвитку серцево-судинних захворювань поки що мало вивчений.[10]

ВікРедагувати

Вік є найважливішим чинником ризику у розвитку судинних і серцевих хвороб: з кожним десятиліттям життя ризик підвищується втричі.[11] Атеросклеротичні бляшки можуть почати утворюватися вже у підлітковому віці.[12] За оцінками, 82 % людей, які помирають від ішемічної хвороби серця, старші за 65 років.[13] Водночас ризик інсульту подвоюється з кожним десятиліттям після досягнення 55-річного віку.[14]

СтатьРедагувати

Ризик ССЗ вищий для чоловіків, ніж для жінок, у яких ще не настав клімакс.[11][15] Стверджують, що у жінок в менопаузі, ризик ССЗ порівняний з ризиком для чоловіків[15], хоча новіші дані Світової організації охорони здоров'я та ООН не підтверджують це.[11] Якщо жінка хвора на діабет, вона має вищий ризик ССЗ, ніж чоловік з діабетом.[16]

ХарчуванняРедагувати

Вважається, що надмірне споживання насичених жирів, транс-жирів і солі, а також недостатнє вживання фруктів, овочів і риби, пов'язано з вищим ризиком виникнення ССЗ, але хоча все це, як стверджується впливає на збільшення виникнення ССЗ, деякі з цих суджень, є спірними (суперечка щодо насичених жирів). Світова організація охорони здоров'я відносить на рахунок низького споживання фруктів і овочів приблизно 1,7 млн. смертей щорічно.[1] Кількість споживаної солі також є важливим детермінантом рівня кров'яного тиску і загального ризику виникнення серцево-судинних захворювань.[1] Часте споживання висококалорійної їжі, як-от продуктів, що пройшли технологічну обробку і багаті на жири та цукор, сприяє збільшенню ваги тіла і може підвищити ризик ССЗ.[1] Згідно з одним кокранівським оглядом, заміна насичених жирів поліненасиченими жирами (рослинними жирами) знижує ризик ССЗ.[17]

ДіагностикаРедагувати

Для діагностики серцево-судинних захворювань використовують електрокардіографію, ехокардіографію, знімки міокарду з використанням ядерної медицини, велоергометрію і ультразвук сонної артерії.


Симптоми інфарктів та інсультів

Часто відсутні симптоми основного захворювання кровоносних судин. Серцевий напад або інсульт можуть бути першим попередженням про основне захворювання. Симптомами інфаркту є:

  • біль або дискомфорт в центрі грудної клітки;
  • біль або дискомфорт в руках, лівому плечі, ліктях, щелепі або спині.

Крім того, у людини можуть виникнути утруднення дихання або задишка; відчуття нудоти або блювоти; відчуття неясного або непритомного стану; холодний піт; бліде обличчя. У жінок частіше спостерігається задишка, нудота, блювота, болі в спині або щелепі.

Найпоширеніший симптом інсульту - раптова слабкість обличчя, руки чи ноги, найчастіше на одному боці тіла. Інші симптоми охоплюють раптовий початок:

  • оніміння обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку тіла;
  • плутанина, складнощі з вимовою чи розумінням мови;
  • важкість бачення одним або обома очима;
  • утруднення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
  • сильний головний біль без відомих причин;
  • непритомність.

Люди, які відчувають ці симптоми, повинні негайно звернутися за медичною допомогою.[18]

ЕпідеміологіяРедагувати

 
Смертність від серцево-судинних захворювань на мільйон осіб 2012 року за країнами. Жовте - 318....925 осіб, червоне - 5272....10233

В УкраїніРедагувати

За даними Державного комітету статистики України (від 23.01.2012 р.), смертність від серцево-судинних захворювань посідає перше місце в структурі смертності і становить 66,6 %; далі йдуть онкологічні захворювання (12,7 %), хвороби шлунково-кишкового тракту (3,8 %), захворювання органів дихання (2,8 %) та інше.[19]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Shanthi Mendis; Pekka Puska; Bo Norrving; World Health Organization (2011). Global Atlas on Cardiovascular Disease Prevention and Control (en). World Health Organization in collaboration with the World Heart Federation and the World Stroke Organization. с. 3–18. ISBN 978-92-4-156437-3. 
  2. GBD 2013 Mortality and Causes of Death, Collaborators (17 December 2014). Global, regional, and national age-sex specific all-cause and cause-specific mortality for 240 causes of death, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013.. Lancet (en) 385 (9963): 117–71. PMC 4340604. PMID 25530442. doi:10.1016/S0140-6736(14)61682-2. 
  3. Cardiovascular diseases (CVDs). www.who.int (en). Процитовано 2020-03-22. 
  4. Preventing heart disease in the 21st century: implications of the Pathobiological Determinants of Atherosclerosis in Youth (PDAY) study. Circulation 117 (9): 1216–27. March 2008. PMID 18316498. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.107.717033.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  5. Sutcliffe, P; Connock, M; Gurung, T; Freeman, K; Johnson, S; Ngianga-Bakwin, K; Grove, A; Gurung, B; Morrow, S; Stranges, S; Clarke, A (2013). Aspirin in primary prevention of cardiovascular disease and cancer: a systematic review of the balance of evidence from reviews of randomized trials.. PLOS ONE 8 (12): e81970. PMC 3855368. PMID 24339983. doi:10.1371/journal.pone.0081970. 
  6. Sutcliffe, P; Connock, M; Gurung, T; Freeman, K; Johnson, S; Kandala, NB; Grove, A; Gurung, B; Morrow, S; Clarke, A (September 2013). Aspirin for prophylactic use in the primary prevention of cardiovascular disease and cancer: a systematic review and overview of reviews.. Health Technology Assessment 17 (43): 1–253. PMC 4781046. PMID 24074752. doi:10.3310/hta17430. 
  7. McPhee, Stephen (2012). Current medical diagnosis & treatment 2012. New York: McGraw-Hill Medical. с. 430. ISBN 9780071763721. 
  8. Kathiresan, S; Srivastava, D (16 March 2012). Genetics of human cardiovascular disease.. Cell 148 (6): 1242–57. PMC 3319439. PMID 22424232. doi:10.1016/j.cell.2012.03.001. 
  9. Nikpay, Majid; Goel, Anuj; Won, Hong-Hee; Hall, Leanne M; Willenborg, Christina; Kanoni, Stavroula; Saleheen, Danish; Kyriakou, Theodosios та ін. A comprehensive 1000 Genomes–based genome-wide association meta-analysis of coronary artery disease. Nature Genetics 47 (10): 1121–1130. PMC 4589895. PMID 26343387. doi:10.1038/ng.3396. 
  10. а б MacRae, Calum A.; Vasan, Ramachandran S. (2016-06-21). The Future of Genetics and Genomics: Closing the Phenotype Gap in Precision Medicine. Circulation 133 (25): 2634–2639. ISSN 1524-4539. PMID 27324359. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.022547. 
  11. а б в Finegold, JA; Asaria, P; Francis, DP (Dec 4, 2012). Mortality from ischaemic heart disease by country, region, and age: Statistics from World Health Organisation and United Nations.. International Journal of Cardiology 168 (2): 934–945. PMC 3819990. PMID 23218570. doi:10.1016/j.ijcard.2012.10.046. 
  12. D'Adamo, E; Guardamagna, O; Chiarelli, F; Bartuli, A; Liccardo, D; Ferrari, F; Nobili, V (2015). Atherogenic dyslipidemia and cardiovascular risk factors in obese children.. International Journal of Endocrinology 2015: 912047. PMC 4309297. PMID 25663838. doi:10.1155/2015/912047. 
  13. "Understand Your Risk of Heart Attack". American Heart Association.http://www.heart.org/HEARTORG/Conditions/HeartAttack/UnderstandYourRiskofHeartAttack/Understand-Your-Risk-of-Heart-Attack_UCM_002040_Article.jsp#
  14. Mackay, Mensah, Mendis, et al. The Atlas of Heart Disease and Stroke. World Health Organization. January 2004.
  15. а б http://www.world-heart-federation.org/cardiovascular-health/cardiovascular-disease-risk-factors
  16. Diabetes raises women's risk of heart disease more than for men. NPR.org. May 22, 2014. Процитовано May 23, 2014. 
  17. Hooper, Lee; Martin, Nicole; Abdelhamid, Asmaa; Davey Smith, George (2015-06-10). Reduction in saturated fat intake for cardiovascular disease. The Cochrane Database of Systematic Reviews 6: CD011737. ISSN 1469-493X. PMID 26068959. doi:10.1002/14651858.CD011737. 
  18. Cardiovascular diseases (CVDs). www.who.int (en). Процитовано 2020-03-22. 
  19. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ключові питання сучасної медицини / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, А. О. Несен, В. А. Чернишов, М.М. Грунченко, В. Л. Шкапо // ДУ «Інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків / Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 102-107. ISSN 1605-7295

ЛітератураРедагувати

  • Тарасов Анатолий Николаевич, Гордиенко Евгений Андреевич. Неотложная доврачебная помощь при сердечно-сосудистых заболеваниях. — 2—е, переработанное и дополненное. — Ленинград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1987. — 240 с. — (Библиотека среднего медработника) — 150 000 прим. (рос.)

ПосиланняРедагувати