Вікіпедія

Релігія в Україні

культурно-історичний аспект
До якої релігії себе відносять українці[1][2]
відповідь відсоток
Православ'я
  
 69.3%
Просто християнин
  
 9.6%
Греко-католики
  
 9%
Католики
  
 1.2%
Протестантизм
  
 1.2%
Іслам
  
 1%
Юдаїзм
  
 0.4%
Атеїсти
  
 4.3%
Свідки Єгови
  
 2%
Важко сказати
  
 2.3%
відмова відповідати
  
 0.4%

Релігія в Україні — сукупність усіх наявних релігійних і конфесійних груп в Україні та подій, що відбуваються в релігійному житті України.

Наявна статусність

ред.

Більшість вірян України в опитуваннях називають себе православними (68,8 %), в різний час від третини до половини визнававали себе вірянами УПЦ КП, яка посідає тим самим перше місце серед українських церков за чисельністю вірян і є найбільшою релігійною організацією в Україні. На 2018 рік число вірян УПЦ КП становило 45,2 % проти 16,9 % для УПЦ МП.За статистикою 67,9 % громадян України — вважають себе вірянами. При цьому більшість громадян України православні — 62,3 %. Їхня кількість постійно знижується, ще 2014 року було 70,2 % православних.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій надає таку інформацію про чисельність цих двох найбільших конфесій (станом на 01.01.2020):

  • 12410 релігійних організацій належать до структури УПЦ (МП), які мають у користуванні 11157 культових та пристосованих під молитовні будівель, зокрема 7804 культових будівель та 3353 приміщень, пристосованих під молитовні;
  • 7097 релігійних організацій належать до структури Православної церкви України (КП); 5299 будівель: 3673 культових та 1626 приміщень, пристосованих під молитовні.[3]

У 2018 році Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи[4]. 31 % населення в Україні є дуже релігійним. З них: 22 % населення України (13-е місце) кажуть, що релігія є дуже важливою в їхньому житті; 35 % (9-е) — кажуть, що відвідують релігійні служби щонайменше раз на місяць; 29 % (9-е) кажуть, що моляться щодня; 32 % (13-е) кажуть, що вірять у Бога з абсолютною впевненістю[5].

Конфесійна приналежність українців за опитування Центру Разумкова (2022):[6]
100 % у стовпчику Україна Захід Центр Південь Схід
Православ'я 62,7 39,9 74,7 68,9 64,5
Греко-католицизм 10,2 36,3 0,7 0,0 0,7
Римо-католицизм 1,9 4,1 1,4 0,5 1,0
Протестантизм 3,7 5,4 2,7 1,9 4,4
Юдаїзм 0,1 0,4 0,0 0,0 0,0
Іслам 0,2 0,4 0,0 1,0 0,0
Буддизм 0,2 0,4 0,2 0,0 0,0
Індуїзм 0,1 0,2 0,0 0,0 0,2
Язичництво 0,1 0,2 0,0 0,5 0,2
Просто християни 8,7 5,2 9,3 10,0 11,2
Невіруючі 11,7 7,2 10,7 17,2 16,6
Вважаю себе віруючими 74,1 84,3 75,9 61,2 63,2

Конфесійна приналежність українців, які регулярно відвідують богослужіння:[6]

100 % у стовпчику Україна
Православ'я 57,53
Греко-католицизм 21,95
Римо-католицизм 5,31
Протестантизм 10,34
Просто християни 4,86

Християнство

ред.
Докладніше: Християнство в Україні

Католицизм

ред.
Докладніше: Католицька церква в Україні

УГКЦ має яскраво виражену географічну особливість — 97 % її парафій (понад 3000) зосереджено на Галичині, хоча осередок УГКЦ згідно з правилами Ватикану було перенесено до Києва як столиці України (Патріарший собор Воскресіння Христового). Головне завдання цієї церкви — проголошення власного патріархату (усі передумови вже виконані), та розбудова громад у центрі та на сході держави через українців галицького походження та православних вірян, котрі бажають перейти в підпорядкування католицькій церкві.

Частка релігійних громад на 01.01.2010
 
Римо- і греко-католиків
 
УГКЦ
 
Римо-католицька церква

Православ'я

ред.
Докладніше: Православна церква в Україні, Російсько-українська церковна війна та Анексія Київської митрополії Московським патріархатом

У 2018 році 45,2 % православних вважали себе вірянами УПЦ КП, 16,9 % — УПЦ МП, 2,1 % — Української автокефальної православної церкви, а 33,9 % — вважали себе просто православними та не пов'язували себе з конкретною конфесією[7].

Ці конфесії були добре представлені у центрі та на заході України, але мали дуже слабкий вплив на переважно російськомовні схід і південь. Обидві церкви, хоча і вважали себе українськими автокефальними церквами, мали певні труднощі у своєму визнанні Всесвітнім Константинопольським чи Московським патріархатами.

Після проведення Об'єднавчого собору українських православних церков на якому було утворено Православну церкву України з УПЦ КП, УАПЦ та колишніх ієрархів УПЦ МП, отримання нею Томосу про надання автокефального церковного устрою від Константинопольського патріархату та початку процесу визнання іншими помісними автокефальними церквами, через що Московський патріархат пішов на Мінську схизму (розкол), канонічний статус юрисдикцій дзеркально змінився, оскільки після визнання недійсним синодального листа від 1686 року Московська патріархія втратила будь-які канонічні права на територію української церкви (а також Литви, Латвії, Молдови та Білорусі).

Станом на травень 2019 79 % відсотків українців вважали себе православними, при цьому найбільше (49 % опитаних) вважають себе вірянами Православної церкви України. До УПЦ (МП) зараховують себе 16 % українців, а 14 % православних українців не визначились із конкретною юрисдикцією.[8]

  • УПЦ (МП) посідає перше місце серед українських церков за чисельністю громад (понад 11.000), що приблизно дорівнює кількості громад ПЦУ та УГКЦ разом взятих. Представлена громадами у майже всіх регіонах України, за винятком Галичини. Водночас на межі 2014—2015 років Донбас був єдиним регіоном України, де явна більшість опитаних громадян (55 %) визнала свою приналежність до УПЦ МП[9]. Хоча формально це й окрема церква, вона не автокефальна у повному сенсі від Російської православної церкви (тобто не автокефальна у повному сенсі), тому не вважається частиною суспільства за національну.
 
Частка православних громад за регіонами України

У зв'язку з військовою агресією Росії проти України посилилась тенденція переходу парафіян УПЦ МП під юрисдикцію УПЦ КП як індивідуально, так навіть і цілими парафіями та в різних регіонах України — на Волині, Львівщині, Рівненщині, Тернопіллі, Київщині, Херсонщині, Буковині[10], Вінниччині.[11][12] У період з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Ukraininan Sociology Service на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень провели соціологічне опитування громадян на території України (за винятком Луганської області та Криму) стосовно змін в релігійних уподобаннях українців. За результатами опитування 20 % громадян України вважають Українську православну церкву Московського патріархату релігійним інститутом країни-агресора, який веде в Україні підривну діяльність[9].

100 % у стовпчику[1] Україна в цілому Захід Центр Південь Схід Донбас
Православна Церква України (КП) 61,5 71,2 70,5 48,3 48,6 43,8
УПЦ — Московський Патріархат 17,9 15,1 12,8 17,7 26,4 31,2
Не пов'язують себе із жодним патріархатом, просто православні 16,6 10,3 13,5 27,0 20,5 22,8
Важко сказати 3,5 3,3 2,7 6,1 3,8 2,2
Відмова відповідати 0,4 0,0 0,5 0,9 0,6 0,0


Ставлення до окремих Церков і церковних діячів[1]
100 % у рядку Позитивно Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно Негативно Важко сказати / Відмова Не знаю такого
1. Православної церкви України 65,3 26,8 5,6 2,2 —
2. УПЦ Московського патріархату 24,5 41,1 28,7 5,7 —
3. Української греко-католицької церкви 37,0 50,4 4,8 7,8 —
4. Епіфанія — предстоятеля Православної церкви України 42,3 39,1 5,0 5,9 7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української православної церкви Київського патріархату (до її приєднання до Православної церкви України) 44,1 35,1 8,2 5,9 6,7
6. Макарія — очільника Української автокефальної православної церкви (до її приєднання до Православної церкви України) 23,8 38,5 3,6 9,7 24,5
7. Онуфрія — предстоятеля УПЦ Московського патріархату 18,6 40,2 20,9 7,8 12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української греко-католицької церкви 28,7 40,7 2,9 7,9
Ставлення українців до церков[1]
100 % у рядку Дуже позитивно Скоріше, позитивно Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно Скоріше, негативно Дуже негативно Важко сказати Відмова відповідати Не знаю такого
1. Православної церкви України 29,2 36,1 26,8 3,5 2,1 2,1 0,1 —
2. УПЦ Московського патріархату 8,4 16,1 41,1 14,3 14,4 5,5 0,2 —
3. Української греко-католицької церкви 14,3 22,7 50,4 2,9 1,9 7,7 0,1 —
4. Епіфанія — предстоятеля Православної церкви України 17,2 25,1 39,1 3,0 2,0 5,9 0,0 7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української православної церкви Київського патріархату (до її приєднання до Православної церкви України) 17,6 26,5 35,1 5,2 3,0 5,9 0,0 6,7
6. Макарія — очільника Української автокефальної православної церкви (до її приєднання до Православної церкви України) 6,4 17,4 38,5 2,6 1,0 9,5 0,2 24,5
7. Онуфрія — предстоятеля УПЦ Московського патріархату 6,6 12,0 40,2 11,2 9,7 7,6 0,2 12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української греко-католицької церкви 12,4 16,3 40,7 1,7 1,2 7,8 0,1 19,6

Протестантизм

ред.

Особливе питання для України — це релігійні громади протестантів, до яких належать як відверто харизматичні церкви, так і велика маса євангельських, баптистських церков. Щодо кількості громад, то вона сягає понад 8.000 і у більшості областей держави становить до 50 % всіх церковних організацій. До протестантів належать 2,4 % населення України, що становить 1,125 млн осіб. Щотижня відвідують протестантські богослужіння близько 820 тисяч осіб. Це на 30 тисяч більше, аніж в УПЦ МП. Таким чином, більшість вірян протестантських конфесій є активними, що відрізняє їх від решти конфесій.

Частка протестантських громад за регіонами України на 01.01.2010 р.
 
Всі протестантські деномінації
 
Баптисти
 
П'ятдесятники
 
Харизмати
 
Адвентисти
 
Кальвіністи та лютерани

Свідки Єгови

ред.

В Україні налічується понад 129 тисяч громадян, які визнали себе Свідками Єгови. Впродовж 2012 року мережа Свідків Єгови зменшилась на 5 одиниць і складала на початок 2013 року 1091 згромадження, що становило 10,3 % протестантських громад або 2,9 % релігійних громад України. З 2009 року, коли їхня присутність на території України становила 1106 організацій або 3,2 % від всіх релігійних організацій держави, за останні 4 роки припинили свою діяльність як юридичні особи 15 релігійних організацій, що становить 1,4 % від'ємного показника приросту. На початок 2013 року в структурі церкви діяв 1 центр та 1090 первинних осередків (1899 священнослужителів, в тому числі 18 іноземців), функціонували 174 недільні школи[13].

 
Частка громад Свідків Єгови по регіонах на 01.01.2010)

Церква Ісуса Христа святих останніх днів

ред.

Детальніше: Церква Ісуса Христа святих останніх днів в Україні

Станом на 2019 рік в Україні зареєстровано 11 242 членів Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів.

Іслам

ред.
 
Частка мусульманських громад по регіонах на 01.01.2010)

Детальніше: Іслам в Україні

Муфтій, обраний Курултаєм мусульман Криму, є главою мусульман автономії. Він же – голова Духовного управління мусульман Криму. Муфтій Криму повинен мати богословську освіту, достатній досвід духовного управління. Муфтій у своїй діяльності керується рішеннями Курултаю мусульман Криму, Ради ДУМК, а також Меджлісу кримськотатарського народу. Муфтій обирається терміном на п'ять років, здійснює зв'язок з іншими духовними управліннями мусульман, представляє ДУМК перед державою та міжнародними організаціями, контролює роботу всіх духовних закладів мусульман Криму.

У 1993 р. було створено Духовне управління мусульман України (м. Київ), яке очолює шейх Ахмед Тамім. У 1994 р. тут було засновано Ісламський університет, завданням якого є навчання майбутніх імамів (керівників релігійних громад) та викладачів ісламу. Університет підтримує тісні зв'язки з каїрським університетом «Аль-Азхар» (Єгипет). Видається газета «Мінарет» російською та арабською мовами; при загальноосвітній школі «Іршад» («Повчання»), де запроваджено вивчення арабської мови, функціонує видавництво «Аль-Іршад»; існує ісламська бібліотека.

Віруючі мусульмани об'єднані в релігійні громади, котрі належать до одного напряму – сунізму. Але все ж мусульманські громади, що проживають в Києві, Львові, Одесі, Херсоні, Донецьку та інших містах, підпорядковуються різним духовним центрам та управлінням. 11 вересня 2008 року державний Комітет України у справах національностей та релігій зареєстрував нове мусульманське об'єднання – Духовне управління мусульман України «Умма».

Найвищим керівним органом Управління є Загальні збори, на яких обирається муфтій і правління (рада імамів) на термін 2-х років. Муфтієм ДУМУ «Умма» є Мурат Сулейманов.

За словами шейха Ахмеда Таміма в Україні проживає близько 2 мільйонів мусульман.[14] Це рахуючи з тимчасово окупованими територіями.

Юдаїзм

ред.

Юдаїзм представлений на території України 309 релігійними організаціями, що складає 17,1 % мережі релігійних організацій національних меншин або 0,8 % релігійної мережі держави. На початок 2009 року кількість юдейських релігійних організацій становила 292 одиниці або 0,8 %. релігійної мережі держави. Приріст кількості юдейських релігійних організацій у 2008—2012 роках 4 роки становив 17 одиниць, а у 2012 році — 3 одиниці або 0,9 %, що є нижчим від загальнодержавного (1,4 %) показника приросту за 2012 рік. Загалом, в юдейському сегменті функціонують згромадження об'єднані чотирма центрами. Зокрема, Об'єднання юдейських релігійних організацій України представлене 89 структурами, в тому числі 1 центром, 84 громадами (49 священнослужителів, в тому числі 14 іноземців), 2 духовними навчальними закладами (19 слухачів), 17 недільними школами, 4 періодичними друкованими виданнями. Всеукраїнський конгрес юдейських релігійних організацій має 14 релігійних організацій, з яких 1 центр, 1 управління, 11 громад (7 священнослужителів, в тому числі 6 іноземців), 1 духовний навчальний заклад (19 слухачів), 8 недільних шкіл, 2 періодичних видання. Об'єднання хасидів Хабад Любавич юдейських релігійних організацій України має 124 релігійні організації, в тому числі 1 центр, 9 обласних управлінь, 107 громад (90 священнослужителів, в тому числі 56 іноземців), 4 духовні навчальні заклади (175 слухачів), 44 недільних шкіл, 18 періодичних видання. Релігійні організації прогресивного юдаїзму нараховують у своєму складі 52 організації, з яких 1 центр, 1 управління, 50 громад (26 священнослужителів, в тому числі 2 іноземці), 9 недільних шкіл, 2 періодичні видання. Інші юдейські релігійні організації об'єднують 30 громад (18 священнослужителів, в тому числі 3 іноземці), діє 7 недільних шкіл та 2 періодичних релігійних видання[15].

Географічне поширення релігії

ред.

Географічне поширення релігії в Україні неоднорідне. 34,5 відсотка (або 11642 громад) релігійних громад розташовано у західному регіоні України, 23 відсотки (або 7762 громад) розташовані у центральному регіоні, 17,3 відсотка (або 5853 громад) розташовано у південному регіоні та лише 9,3 відсотка (або 3138 громад) розташовано у східному регіоні[16].

Кількість релігійних громад за областями:

№ п/п Регіон Населення
(на 01.04.2010)[17]		 Кількість населення
на одну громаду		 Кількість громад
(1 січня 2010)[18]		 Докладніше Кількість громад
(1 січня 2019)[19]		 Кількість громад
(1 січня 2021)
Автономна республіка
  Крим 1964544 975 2014 докладніше 1360[20] 1360
Області
1   Вінницька область 1647905 835 1974 докладніше 2158 2244
2   Волинська область 1036685 704 1472 докладніше 1619 1683
3   Дніпропетровська область 3350351 2866 1169 докладніше 1477 1540
4   Донецька область 4457727 2830 1575 докладніше 1784 1876
5   Житомирська область 1283860 979 1311 докладніше 1541 1622
6   Закарпатська область 1245173 710 1753 докладніше 1875 2011
7   Запорізька область 1808581 1941 932 докладніше 1107 1142
8   Івано-Франківська область 1380344 1082 1276 докладніше 1354 1442
9   Київська область 1720387 1079 1594 докладніше 1846 1914
10   Кіровоградська область 1016083 1595 637 докладніше 782 745
11   Луганська область 2305982 3091 746 докладніше 832 869
12   Львівська область 2547500 903 2821 докладніше 3114 3286
13   Миколаївська область 1187867 1692 702 докладніше 773 807
14   Одеська область 2388947 1989 1201 докладніше 1295 1388
15   Полтавська область 1496592 1498 999 докладніше 1153 1194
16   Рівненська область 1151748 795 1449 докладніше 1566 1636
17   Сумська область 1169269 1584 738 докладніше 591 545
18   Тернопільська область 1087563 654 1663 докладніше 1757 1843
19   Харківська область 2764007 3383 817 докладніше 992 1043
20   Херсонська область 1091877 1230 888 докладніше 950 990
21   Хмельницька область 1332283 767 1737 докладніше 1908 2070
22   Черкаська область 1292827 1038 1246 докладніше 1405 1448
23   Чернівецька область 903971 748 1208 докладніше 1301 1381
24   Чернігівська область 1106834 1231 899 докладніше 977 1016
Міста що мають спеціальний статус
1   Київ 2785976 3333 836 докладніше 1005 1314
2   Севастополь 380458 3280 116 докладніше 127[20] 127
Разом 45905341 1445 31759 35162(+1487) 37049(+1487)

Державна регуляторність

ред.

1 жовтня 2020 року в структурі Секретаріату Кабінету міністрів України створено відділ у справах релігій, на який покладено відповідальність за розгляд на урядовому рівні усіх питань, пов'язаним з діяльністю наявних релігійних організацій держави.[21]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Конфесійна структура населення України і створення Православної Церкви України: травень 2019. http://oou.org.ua/ (укр.). Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості. 24 травня 2019. Процитовано 1 червня 2019.
  2. ↑ “Остання надія Москви”: що українцям робити з “УПЦ МП” в умовах воєнного часу
  3. ↑ МКІП: число релігійних громад ПЦУ становить понад 7 тисяч, УПЦ (МП) – майже 12 з половиною. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
  4. ↑ свідчить дослідження, оприлюднене американським дослідницьким центром Pew
  5. ↑ Соціологи: Україна посідає 11-е місце за релігійністю серед країн Європи. Архів оригіналу за 11 грудня 2018.
  6. ↑ а б Центр Разумкова (2022). Війна і Церква. Церковно-Релігійна ситуація в Україні 2022р (PDF) (соціологічне дослідження) (українською) . Київ: Центр Разумкова. Процитовано 28.02.2023.
  7. ↑ 45% опитаних українців відносять себе до УПЦ КП, 17% — до УПЦ (МП) » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  8. ↑ Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019 (PDF). kiis.com.ua. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2019.
  9. ↑ а б Как война изменила религиозные взгляды украинцев. Инфографика. Агрессия России на Донбассе пошатнула позиции УПЦ Московского патриархата. [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Апостроф», Артем Дехтяренко, 2015-04-9
  10. ↑ На Буковине еще два прихода УПЦ (МП) перешли в УПЦ КП [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 10.09.2014
  11. ↑ «Парад переходів»: УПЦ КП і УПЦ (МП) по-різному трактують зміну юрисдикції парафій [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 10.10.2014
  12. ↑ В Украине — парад переходов общин УПЦ (МП) в УПЦ КП [Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.], портал «Релігія в Україні», 3.09.2014
  13. ↑ «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  14. ↑ Іслам в Україні. islam.ua (укр.). Процитовано 1 травня 2024.
  15. ↑ «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  16. ↑ Інформаційний звіт Держкомнацрелігій «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2009 рік». Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 15 червня 2010.
  17. ↑ Чисельність населення на 1 квітня 2010 року та середня за січень-березень 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 17 червня 2010.
  18. ↑ Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2010 р. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 15 червня 2010.
  19. ↑ Офіційні дані Державного комітету (департаменту) України у справах релігій. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 червня 2019.
  20. ↑ а б ЗВІТ про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2013 року (Форма № 1) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2020. Процитовано 25 червня 2019.
  21. ↑ У структурі Секретаріату Кабміну утворили відділ, який займатиметься питаннями релігії /РІСУ, 1.10.2020/. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.

Література

ред.
  • Історія релігії в Україні. У 10 т. Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (п'ятидесятники, адвентисти, Свідки Єгови) / за ред. П. Яроцького. − К. ; Дрогобич: Вид. Сурма С., 2008. − 630 с. : табл. − Бібліогр. : с. 627−630 (114 назв). − ISBN 978-966-96945-36-7.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Релігія в Україні
  1. ↑ Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Релігія_в_Україні&oldid=43691191