Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 2

Топ-10000/Люди і у Вікіцитатах

• Прохання глянути уважно правопис імен: щодо «г» і «ґ»: Пласідо Домінґо, Бірґіт Нільссон, Едґар Деґа, Поль Ґоґен, Утаґава Хірошіґе, Брати Ґрімм, Гільдеґарда Бінгенська, Жозе Сарамаґо, Наґіб Махфуз, Ґійом Аполлінер, Вільям Ґолдінг, Урсула Ле Ґуїн, Ісаак Башевіс Зінґер, Курт Воннеґут, Кінґслі Еміс, Панчо Владіґеров, Ґійом Дюфаї, Брюс Спрінґстін, Ендрю Карнеґі, Людвіг Вітґенштайн, Герман Гайнріх Ґоссен, Оґюст Конт, Ентоні Ґіденс, Ервінг Ґофман, Антоніо Ґрамші, Леон Фестінґер, Сіддгартха Ґаутама, Доґен, Ґобінд Сінґх, Чандраґупта Маур'я, Ода Нобунаґа, Токуґава Ієясу, Ґамаль Абдель Насер, Ґру Гарлем Брундтланд, Йоганнес Роберт Рідберґ, Джозая Віллард Ґіббс, Ґеорґ Беднорц, Ґерд Бінніґ, Айзек Зінґер, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, Ґодфрі Гарольд Гарді, Ворд Кеннінґем, Вільям Ґрейс, Тайґер Вудс, Ґрендель, а також ще нестворених статей, чи правильно назвав (див. у Вікіцитатах, сірі у списку Вікіпедії, можна у Вікіданих правильно назвати) та інші цікаві назви: Васил Левски тощо.--Сергій Липко (обговорення) 18:37, 27 квітня 2016 (UTC) П. С. Питання, чи залишати «ґ» у арабських, японських, китайских прізвищах з алфавітом не латиницею.--Сергій Липко (обговорення) 18:40, 27 квітня 2016 (UTC)
• Майже всі ці статті насправді є продуктами старих перейменувань:
  • Пласідо Домінґо створена як Домінго, перейменована в 2007 Albedo
  • Бірґіт Нільссон створена як Біргіт, перейменована самим автором
  • Поль Ґоґен створена як Гоген, перенесений копіпастом (!) у 2012 Yevhen Avramov
  • Брати Ґрімм створена як Грімм, перейменована у 2012 Krystofer нібито за правописом, хоча у правописі прямо згадане прізвище Грімм
  • Гільдеґарда Бінгенська тричі перейменована, причому взагалі непослідовно, бо вона мала б бути або (Г|Х)ільдегарда Бінгенська за чинним правописом, або Гільдеґарда Бінґенська за проєктом
  • Ґійом Аполлінер кілька разів перейменована, востаннє в 2013 під гаслом уніфікації (кого з чим?)
  • Вільям Ґолдінг: востаннє перейменований у 2015, причому ще одне непослідовне перейменування: за чинним правописом Голдінг, за проєктом Ґолдінґ.

  Список можна продовжувати, але добре видно, звідки ростуть ноги в цього різноманіття — NickK (обг.) 10:16, 28 квітня 2016 (UTC)

  Проєкт залишився проєктом. Будемо усі перейменовувати? Там нема винятків для мов з нелатинським алфавітом?-Сергій Липко (обговорення) 04:22, 30 квітня 2016 (UTC)

Життєпис / Біографія

Це питання вже трохи обговорювалося, але мене результати того обговорення (яке я чомусь пропустив) не влаштовують. Тому започатковую нове обговорення. Посилання Анатолія на бібліотеку української літератури вважаю недоречним. По-перше, що це за сайт? Його автор Євген Васильєв. Хто він такий? По-друге, читаємо сам текст: «в зв'язку» (правопис, п. 11, чергування у — в), «Життя та творчість» (два слова і сполучник і аж 5 «т»), «конретної людини» (конретної?), «Короткий опис твочості» (твочості?). Чотири помилки на такий невеликий шматок тексту. То чи можна довіряти написаному?

Читаємо тлумачний словник:

• АВТОБІОГРАФІЯ, -ї, ж. Опис свого життя.
• БІОГРАФІЯ, -ї, ж. Опис чийого-небудь життя і діяльності; життєпис. // Життєвий шлях кого-небудь.
• ЖИТТЄПИС, -у, ч. Опис чийогось життя; біографія.

Хтось може зауважити, що в «біографії» — «опис чийого-небудь життя і діяльності», а в «життєписі» тільки «опис чийогось життя», але це просто технічні визначення трохи інші, а суть слів та сама і вони рівнозначні.

Якщо взагалі порівняти використання слова життє-, то побачимо дуже багато гарних українських слів: безжиттєвий, безжиттєвість, життєвий, життєдайний, життєдіяльний, життєдіяльність, життєзабезпечення, життєзабезпечувальний, життєздатний, життєлюб, життєлюбець, життєлюбний, життєлюбність, життєпис, життєписець, життєписний, життєподібний, життєрадісний, життєрозуміння, життєствердження, життєстійкий та інші. А слова з «біо-» — більш наукові терміни.

Риторичне запитання: це українська Вікіпедія чи ні? Чому, при наявності українського відповідника, затурканого московитами, писати грецьке слово? Писав Шевченко: «...Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь...» і далі за текстом.

Час від часу маю передирання з деякими користувачами, яким «біографія» ближче до смаку. Але я категорично  За український «життєпис», а не грецьку «біографію».--Микола Василечко (обговорення) 16:40, 31 березня 2016 (UTC)

У нас же енциклопедія, а не художній твір, тому варто вживати якраз більш наукові терміни, ніж художні.--Анатолій (обг.) 19:36, 31 березня 2016 (UTC)

У нас науково-популярна енциклопедія. А що вона українська, тому варто вживати більше українських слів, ніж запозичень, які нам нав’язував радянський совок, бо російська в цьому плані програє українській у милозвучності. --Микола Василечко (обговорення) 08:37, 1 квітня 2016 (UTC)

Як на мене, найпростіше рішення: не виправляти ні з біографії на життєпис, ні з життєпису на біографію. Це рівноправні синоніми, і те, який з них використовувати, має бути на розсуд автора — NickK (обг.) 13:27, 1 квітня 2016 (UTC)

Погоджуюся з НікКом. --Юрій Булка (обговорення) 15:48, 1 квітня 2016 (UTC)

Я б не сказав, що воно найпростіше. По-перше, структура статей має бути однаковою, по-друге, у Вікіпедії в статей нема авторів, і фактично кожен дописувач є автором, тож кожен буде міняти на свій розсуд… Буде як з тією «жовтою кулькою»…--Анатолій (обг.) 12:38, 2 квітня 2016 (UTC)

Я не розумію чим дуже скоріше за все калька «життєпис» краще за інше запозичення «біографія» в плані оригінальності. У плані значення, я радше не вірю, що «і діяльність» випущено там просто так. А ми описуємо і діяльності. Іноді перш за все діяльності. Крім того, слово життєпис дійсно більш художнє, не є зрозумілим кожній україномовній людині (особливо негуманітаріям). Залишати два варіанти не є добре з міркувань прагнення до уніфікованості. Тому я за безумовну заміну розділів «Життєпис» на «Біографія». Можна буде ще поставити фільтр подібний до російського, що моніторить заміну «На Украине» на «В Украине», а то одним жовта кулєчка, іншим власний розділ… --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 06:52, 2 квітня 2016 (UTC)

Виявляється, життєпис — це калька! З такими «мовознавцями» (Я досить погано знаю українську граматику, та часто одруковуюсь... — цитата зі сторінки користувача.) нічого дивного, що українська Вікіпедія засмічена суржиком і совкописом. --Микола Василечко (обговорення) 09:15, 2 квітня 2016 (UTC)

Base, те, що одне слово пропущене, це допустимо. Тлумачення не мають бути однаковими, адже їх писали різні люди у різний час. Важливіше те, що «життєпис» вказаний як синонім у «біографії» і навпаки. Тобто це рівнозначні синоніми. (Інакше було б написано «ЖИТТЄПИС — те саме, що біографія».) --Amakuha 14:42, 9 травня 2016 (UTC)

Угу, давайте ще суто українське слово радянським каценляризмом примусово замініть. В Вікіпедію мовою УРСР ще не достатньо бридко писати. artem.komisarenko (обговорення) 21:16, 3 квітня 2016 (UTC)

На мою думку це рівнозначні синоніми, а життєпис для української мови слово питоміше, тому пишу його. Хоча в уже наявних статтях можливо не треба змінювати, раз є такий спротив.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:08, 10 квітня 2016 (UTC)

Спротив чинять любителі радянського совкопису та канцеляризму на різних рівнях. Вони якраз не хочуть аби українська мова була українською. --Микола Василечко (обговорення) 10:48, 28 квітня 2016 (UTC)

А наші «сонсяди»-«паньство» пишут жиц(ч)ьорис. От таке тепер «златинщення». Пильнуют мову, так би мовити. А ми що, не можем? --Бучач-Львів (обговорення) 13:02, 28 квітня 2016 (UTC)

«Біо» + «графіо» = «життя» + «опис». І ніяка це не калька, а повноцінний україномовний відповідник. Вважаю, що потрібно використовувати саме його, а то ще не відкараскалися від російського суржика, як повсюди чутно англійський, латинський тощо. --Nina Shenturk (обговорення) 15:05, 9 травня 2016 (UTC)

розташоване чи розміщене

У контексті: місто розташоване/розміщене на відстані x від .... Як правельніше? Розташоване чи розміщене?--Andriy.v (обговорення) 09:48, 15 травня 2016 (UTC)

На мою думку, краще «розташоване» — загальновживаний вислів для географічних описів. А «розміщене» більш підходить для того, що переміщується, встановлюється за волею людини. --Nina Shenturk (обговорення) 14:07, 19 травня 2016 (UTC)

Як правильно перекласти прізвище Kechiouche

Вітаю! Підкажіть, будь-ласка, хто добре знає французьку, — як правильно перекласти прізвище цього актора: fr:Salim Kechiouche. Російською це передається як Салим Кешьюш, з м'яким знаком. Українською є варіанти і з апострофом — Салім Кеш'юш. Тож є сумніви. --Leon Nef ^обг 13:23, 19 травня 2016 (UTC)

В українській мові апостроф після букви ш не ставиться, тож як для мене має бути Салім Кешюш.--Andriy.v (обговорення) 13:55, 19 травня 2016 (UTC)

Як це не ставиться? § 92, чудово ставиться. Навіть приклад є: миш'як — NickK (обг.) 14:04, 19 травня 2016 (UTC)

Вибачаюсь — недодивився. Дякую NickK.--Andriy.v (обговорення) 14:16, 19 травня 2016 (UTC)

Є, принаймні, слово «Кеш'ю». Як на мене, транслітерація «Кеш'юш» найближче передає оригінальне звучання. --Sergento 14:06, 19 травня 2016 (UTC)

Думаю, що так. Дякую!--Leon Nef ^обг 15:11, 19 травня 2016 (UTC)

Венеціанська лагуна чи Венеційська лагуна

Є Венеціанська комісія, але Венеційська мова.--Andriy.v (обговорення) 09:16, 29 травня 2016 (UTC)

• Наче рівноправні синоніми, Пономареву більше подобається «венеційський». Мабуть, варто дивитися на те, який варіант більш уживаний — NickK (обг.) 12:52, 29 травня 2016 (UTC)

Допоможіть з хвранцузькою

• Допоможіть, будь ласка, як феншуйно передати Paul Boyer? В джерелах та ВП можна знайти Б{о|ау}{є|йе|йє}. artem.komisarenko (обговорення) 23:58, 11 червня 2016 (UTC)

  @Artem.komisarenko: Якщо він француз, то має бути Поль Буа(й)є, але якщо це американець, то він Пол Бойєр — NickK (обг.) 02:16, 12 червня 2016 (UTC)

  Француз. Я так розумію повинен існувати якийсь канон для транслітерації французької мови? artem.komisarenko (обговорення) 07:34, 12 червня 2016 (UTC)

  Так, існує: передача за вимовою. За вимовою якраз Буа(й)є: вимовляється як Буає, іноді українською вставляється ще додаткове й — NickK (обг.) 13:26, 12 червня 2016 (UTC)

  А оце додаткове й десь регламентоване? artem.komisarenko (обговорення) 13:35, 12 червня 2016 (UTC)

Гейтс-оф-зе-Арктик (англ. Gates of the Arctic National Park and Preserve)

Гейтс-оф-зе-Арктик або Гейтс-оф-те-Арктик? У списку національних парків США було Гейтс-оф-зе-Арктик, але в іншій статті - Гейтс-оф-те-Арктик. Чи є де-небудь англо-українська практична транслітерація? Заздалегідь вдячний --Batsv (обговорення) 18:11, 21 червня 2016 (UTC)

Про транслітерацію — незнаю, але є правопис, що каже передавати сполучення th через ф або т. У цьому випадку ясно що більш доречне є т, тому думаю що має бути Гейтс-оф-те-Арктик.--Andriy.v (обговорення) 19:12, 21 червня 2016 (UTC)

По-моєму тут можна і перекласти: Ворота Арктики.--Анатолій (обг.) 21:17, 21 червня 2016 (UTC)

Дякую! --Batsv (обговорення) 06:11, 22 червня 2016 (UTC)

al-Nakha'i

Чи є тут арабісти? Як правильно передати української арабське ім'я al-Nakha'i ось цього діяча en:Malik_al-Ashtar. Та місце його смерті також цікаво було б al-Qilzim у Єгипті. artem.komisarenko (обговорення) 13:05, 25 червня 2016 (UTC)

Будучи → бувши

Наскільки правильною є ця заміна ред.№ 18197281 ??? -- Green Zero обг 11:43, 26 травня 2016 (UTC)

Це такий собі надмірний пуризм. Слово будучи граматично правильне, але дехто вважає, що такого слова не існує, хоча воно є, наприклад, в Антоненка-Давидовича. Тут же виходить втрата змісту: незрозуміло, чи є зараз цей банк частиною ФРС, або ж був раніше частиною ФРС. Тож тут треба або повернути будучи, або замінити на інше (наприклад, Як частина ФРС) — NickK (обг.) 12:00, 26 травня 2016 (UTC)

@Tyverets: ФРБ Нью-Йорка і був і досі є частиною ФРС США. Після заміни будучи → бувши, у реченні якось логіка збивається: Бувши частиною ФРС — ця частина речення в минулому часі, інша ж частина в теперішньому часі. -- Green Zero обг 13:02, 26 травня 2016 (UTC)

Та навряд чи заміна будучи на бувши — надмірний пуризм. Це, швидше, здоровий глузд, бо українською мовою утворити будучи від бути — неможливо. Щоб створити дієприслівник недоконаного виду теперішнього часу, треба від дієслова в третій особі теперішнього часу забрати кінцівку -ть і додати -чи: співати — співають — співаючи; писати — пишуть — пишучи; говорити — говорять — говорячи тощо. Те ж саме зі словом будучи можете зробити? Якщо так, то погоджуся з вашою тезою, що «слово будучи граматично правильне», якщо ні, то треба визнати, що це невмотивований росіянізм, простіше кажучи, суржик.

Ваша правда, в Антоненка-Давидовича це слово є, а от у Кримського й Грінченка на всі їхні товстелезні словники жодного будучи в україномовній частині статтей немає, а от «бувши» — є, і немало. І ваша правда, «ФРБ Нью-Йорка і був і досі є частиною ФРС США» і саме тому тут треба вжити дієприслівник недоконаного виду минулого часу, тобто бувши. Бо в українській мові саме дієприслівник недоконаного виду минулого часу вказує на повторюваність чи протяжність дії у часі, на відміну від дієприслівників недоконаного виду теперішнього часу (не кажучи вже про те, що тут просто неможливо утворити дієприслівника недоконаного виду теперішнього часу, про що я писав вище). Подивіться, у яких випадках використовує дієприслівники недоконаного виду минулого часу Тарас Шевченко:

1) Та щоб не лізти на чужину, // Пиши: у нас на Україні. // А в тім селі вдова жила, // А у вдови дочка була // І син-семиліток // Добро, мавши діток // У розкоші, хвалиш Бога… («Москалева криниця»), тобто мав дітей не у цю мить, а взагалі, в минулому, тепер і майбутньому;

2) Назавтра в город одвезли // Та й заголили в москалі! // Отак по нашому звичаю //Не думавши кончають! («Марина»), тобто в таких випадках, як завжди велить звичай, ніколи не думають, щоб «кончать»;

3) Пішов би додому, // Там би мене привітали, // Зраділи б старому, // Там би я спочив хоч мало, // Молившися Богу («Ой гляну я, подивлюся…»), тобто періодично молився б Богу.

Саме тому — «Бувши частиною ФРС, банк проводить монетарну політику, контролює й регулює фінансові установи, підтримує національну платіжну систему». Навіть якщо помріяти й уявити, що слово «будучи» можна утворити в українській мові, то речення «Будучи частиною ФРС…» вказуватиме, що ФРБ Нью-Йорка — частина ФРС США в цей конкретний момент, а не взагалі. — Це написав, але не підписав користувач Tyverets (обговорення • внесок).

@Tyverets: Різниця десь така сама, як між «Входячи до складу ФРС, банк проводить...» та «Входивши до складу ФРС, банк проводить...». Тут же в реченні причинно-наслідковий зв'язок: банк проводить, бо є частиною ФРС. У вашому ж варіанті виходить інший зв'язок: банк проводить, бо був частиною ФРС (і незрозуміло, чи є зараз). І Шевченко спокійно вживає дієприслівники теперішнього часу, наприклад: Саул, не будучи дурак, Набрав гарем собі чималий (Саул). Тож для минулого часу в нас є дієприслівники минулого часу, а для теперішнього — дієприслівники теперішнього часу, і не треба збіднювати мову — NickK (обг.) 12:51, 27 травня 2016 (UTC)

• Справді нема? --yakudza 19:38, 26 травня 2016 (UTC)
• Візьмемо таке речення: «Будучи адміністратором, користувач має (матиме) доступ до перегляду вилученого внеску користувачі». Якщо замінити «будучи» на «бувши», виходить дурниця, особливо для майбутнього часу. Отже ці слова не є рівнозначними і їх не можна замінювати.--Анатолій (обг.) 20:14, 26 травня 2016 (UTC)

• "Будучи" - це калька з російської радянських часів, правильно - "бувши".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:23, 6 липня 2016 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev: [Джерело?] Я ж вище наводив посилання на видання Шевченка 1876 року, де спокійно собі є будучи, і це точно не радянізація — NickK (обг.) 15:27, 6 липня 2016 (UTC)

  Я просто для справедливості. В цьому конкретному випадку "бувши" вибивалось би з вірша. Навели ж Кримського і Грінченка у яких "будучи" відсутнє. Я читав багато про це в інтернеті. Не стали б люди так просто захищати думку про відсутність "будучи" і правильність "бувши" для всіх трьох часів. Можливо це просто свідчення, що форма на "ши" старіша і оскільки слово "бути" чи не найпоширеніше, то й змінюється воно з часом повільніше. Зараз уже мабуть сенсу міняти всі "будучи" на "бувши" немає, але так безапеляційно казати, що "бувши" порушує там якусь логіку мови не можна. У мові багато винятків. Ці винятки зникають коли люди менше спілкуються вживу цією мовою. Тоді вони її конструюють з нуля за правилами. Так буває з людьми, які тільки вчать мову. Як от, наприклад, англійські діти спочатку вживають неправильні дієслова за моделями правильних слів, а потім уже переймають від дорослих як ті кажуть.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:23, 6 липня 2016 (UTC)

Інтернет

інтернет, всесвітня мережа, мережа і т.д. — з великої чи з малої? Дякую. --Yakiv Glück 08:08, 31 липня 2016 (UTC)

Інтернет — з великої. Див. академічні словники: В.В. Жайворонок, 2004. Серія «Словники України», також Орфографічний словник української мови. --Микола Василечко (обговорення) 08:31, 31 липня 2016 (UTC)

Цитую звідси [1]:

«

Слово «інтернет» потрібно писати з великої літери в тому випадку, коли мова йде про комп’ютерну мережу «Internet», що була створена в 60-х роках в межах одного з проектів Міністерства оборони США. Це була одна з багатьох створених тоді мереж, кожна з яких мала своє власне ім’я. Мережі «Інтернет» судилося стати загальним стандартом, тому її власна назва стала загальною. А загальна назва технології має писатись з маленької літери.

»

--Piramidion 08:36, 31 липня 2016 (UTC)

по батькові / Патронім - синоніми?

А чи не є по батькові окремим випадком патроніма? Як щодо прізвищ, що утворені від імені пращура, чи є вони патронімами?--Avatar6 (обговорення) 07:21, 23 липня 2016 (UTC)

Так, по батькові - це класичний патронім. З прізвищами важче, вони пов'язані з поняттям патроніма, але це трохи інша річ, тому що вони вказують на якогось далекого предка, а не власне батька. В англійській їх називають, наприклад, patronymic surname. --TheStrayCat (обговорення) 08:05, 25 липня 2016 (UTC)

Я тому й питаю, що по батькові і патронімічне прізвище - види патроніма, і варті окремих статей, або хоча б розділів статті.--Avatar6 (обговорення) 19:55, 3 серпня 2016 (UTC)

Переклад не з оригіналу

Якщо хто читав український переклад «Володаря Перснів», прошу підказати, як перекладено Ґоллумове шипіння «My precious». Стаття Вікіпедія:Вікі-Ґолум, є перекладом з Російської Вікіпедії, з художнього погляду не дуже вдалим. Так, «моя принадність» - копіювання рос. «моя прелесть», а не літературний переклад англ. «My precious».

--В.Галушко (обговорення) 11:47, 5 серпня 2016 (UTC)

Читав, але вже не пригадую. Глянути не можу, бо зараз не вдома. В неті трапляється переклад "моє золотце".--Piramidion 14:36, 5 серпня 2016 (UTC)

Запит на джерела

Є таке прохання.
Маю надати людям наукові докази того, що найближчою (у будь-якому сенсі) мовою до української є НЕ російська. Знаю, що такі дослідження існують, тож буду дуже вдячна за посилання. Адепти фолбеку реально забембали --Ата ^(обг.) 16:59, 5 серпня 2016 (UTC)

@Ата: Воно вже на Фабрикаторі! З наукової точки зору найближчими до української є:

• усно за цим джерелом: гм, русинська (85% спільних), білоруська (75%), словацька (72%), російська (60%)
• на письмі, як не дивно, додаються болгарська (60%) і польська (50%)
• тут графи, за якими білоруська набагато ближча до української, ніж будь-який діалект російської — NickK (обг.) 17:33, 5 серпня 2016 (UTC)

Якщо треба бити Nemo лобом об лінки, то вже бити. Дякую, NickK'у. --Ата ^(обг.) 18:12, 5 серпня 2016 (UTC)

Йа

Поясніть мені логіку написання деяких слів через "йа", бо я її не бачу. Скажімо, дехто пише через "йа" слово "Гайана". Питання - для чого? Як ви його читаєте взагалі? Якщо читаєте як "й+а=я", то й записувати треба через "я". Хіба ні? Якщо воно читається як "й+йа", то записувати треба через "йя" - "Гайяна", як у слові "майя". Більше варіантів прочитання я не бачу, і тому не розумію, чому дехто так тримається саме за цей варіант. І це стосується не лише цього слова, є ще й інші, правда не пригадаю їх, щоб навести приклади.--Piramidion 11:22, 5 серпня 2016 (UTC)

Коротко. Якщо писати Гайана, то вимовляти треба {гай-ана]. Пор. Вимова слова півабрикоси — [пів-абрикоси], не [пі-вабрикоси], хоча [пі-вонія]. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 5 серпня 2016 (UTC)

Наведені Вами приклад вимовляються однаково, що пі-вабрикоси, що пів-абрикоси, цей розподіл дійсний лише на письмі, не у вимові (в англійській мові, для прикладу, цілі частини речення можуть вимовлятися настільки плинно, що звучать як одне слово, а що вже говорити про вимову окремого слова?) І якщо вже треба вимовляти як Гай-ана, то й записувати треба так само, бо "Гайана" читається як "Гаяна", тож не бачу жодного сенсу записувати й+а двома окремими літерами замість однієї.--Piramidion 14:32, 5 серпня 2016 (UTC)

Коли точніше, то Гайана [гаi̯а́на], Гаяна [гаjа́на]. --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 8 серпня 2016 (UTC)

По ділу знайшов лише, що це характерно для слів індійського походження. В російській воно теж є, але, здається, суперечить правилам транскрипції. Конкретно Гайана це назва, що закріплена в словниках і використовується в офіційній мові України (в законодавстві тощо). Ну ви ж бачили обговорення статті. --Yakiv Glück 12:30, 5 серпня 2016 (UTC)

Бачив, але вже трохи давно, треба буде ще раз глянути.--Piramidion 14:32, 5 серпня 2016 (UTC)

• Це калька з російської, а в російській мові логіка дуже часто відсутня, багато строкатих, випадкових запозичень з різних мов. --yakudza 07:50, 6 серпня 2016 (UTC)

Мабуть, не такі розумні як інші, тому й лише відзеркалюють до Вікіпедії офіційну назву держави в українському законодавстві, дипломатії, картографії, освіті, не займаючись оригінальними дослідженнями для яких власних назв залишати вставне й, для яких випускати. Як вимовляти звуки, вчать книжки, як писати назву держави — книжки й атласи. Жоден іноземець не зрозуміє як українською вимовляється Кот-д’Івуар і Д’Артаньян, потримавши в руках лише правопис. Так само невтямки йому буде як вимовляти російською лев і афера, знов таки, не маючи відношення до російського мовного середовища.--Dim Grits 20:28, 6 серпня 2016 (UTC)

Алек Сот

Каже, що "My name is Alec Soth (rhymes with ‘both’)". bəʊθ = səʊθ ? То він Соус? Джерела кажуть, що Сот. --Andrei Kurbiko (обговорення) 23:05, 10 липня 2016 (UTC)

Англійське th у нас зазвичай передається через т, тож Сот або Соут — NickK (обг.) 23:28, 10 липня 2016 (UTC)

• https://en.wiktionary.org/wiki/soth ІМХО, Соф, але за правилами Сот.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:29, 9 серпня 2016 (UTC)

Як правильно?

Українська синхронна плавчиня чи українська синхроністка? Зрозуміло, стосовно синхронного плавання. --DegoleX (обговорення) 18:30, 5 серпня 2016 (UTC)

Тільки не синхроністка. Синхроністами здавна називають синхронних перекладачів. В. Николов (обговорення) 19:10, 5 серпня 2016 (UTC)

тим не менш на сайті Федерації - синхроністка.. А в мережі і той, і той варіант вживається --DegoleX (обговорення) 19:11, 5 серпня 2016 (UTC)

@В. Николов: але це не означає, що не може бути іншого значення слова. --Микола Василечко (обговорення) 04:28, 6 серпня 2016 (UTC)

В тлумачному словникові той варіант, про який каже пан Николов, тому я б його старався уникати. --Yakiv Glück 20:59, 5 серпня 2016 (UTC)

до речі: чи є в українській мові слово плавчиня? нажаль зараз не маю доступу до словників.--DegoleX (обговорення) 21:13, 5 серпня 2016 (UTC)

Плавчиха літературно.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:25, 9 серпня 2016 (UTC)

В стандартному словникові не бачу. Взагалі не дуже розумію, з якої це мови. Хоча слово мені подобається. Краще «літературного» плавчиха. --Yakiv Glück 21:24, 5 серпня 2016 (UTC)

Я поки скористався конструкцією «українська спортсменка, що виступає в синхронному плаванні». Однак, думаю, треба якось уніфікувати, бо у нас є статті і з плавчинями, і з плавчихами. Літературне, наскільки я зрозумів, саме плавчиха, тобто формально цей варіант правильний. Як звучить - то вже інша справа..--DegoleX (обговорення) 21:30, 5 серпня 2016 (UTC)

В орфографічному словнику є обидва варіанти: і плавчиня, і плавчиха, але варіант із закінченням -иня є українським, а з -иха — це пропихання русскава суржика в українську мову. --Микола Василечко (обговорення) 04:26, 6 серпня 2016 (UTC)

@Микола Василечко: круто! А що за словник не підкажете (зокрема рік видання)? Треба десь хоч сканом розжитися. --Yakiv Glück 04:35, 6 серпня 2016 (UTC)

@Микола Василечко: Я б не був таким категоричним. Є "Кайдашиха" у "Кайдашевій сім'ї". А є і "слониха". Не "слони́ня" ж. Тому... @DegoleX: якщо обидва варіанти є правильними, то не можна "уніфікувати", тобто всіх зобов'язувати писати лише один з них--Unikalinho (обговорення) 16:14, 8 серпня 2016 (UTC)

@Unikalinho: пов’язувати одне з іншим недоречно, я ж не написав що -иха стосується всіх слів з таким закінченням! --Микола Василечко (обговорення) 16:25, 8 серпня 2016 (UTC)

Правильно, тому я й написав, що не треба вважати цей суфікс однозначно русизмом. До речі, ще питання, звідки і куди він прийшов -- чи від росіян до нас, чи, може, навпаки?--Unikalinho (обговорення) 16:28, 8 серпня 2016 (UTC)

Як написав вище, а якщо точно, то повна назва «Український орфографічний словник». У мене 9-те видання 2009 року. Думаю, що і в інших є, не шукав. --Микола Василечко (обговорення) 04:40, 6 серпня 2016 (UTC)

Дякую. Знайшов також отут в онлайн-версії, але біс його зна, що це конкретно за словник. http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=240440 --Yakiv Glück 04:47, 6 серпня 2016 (UTC)

А наскільки коректним є словосполучення синхронна плавчиня (або варіант з плавчихою)? Якось кострубато звучить..--DegoleX (обговорення) 05:12, 6 серпня 2016 (UTC)

Як на мене, слово "сінхронний" взагалі не треба прикладати до людини. "Сінхронними" можуть бути лише якісь події, явища. Сінхронний (сін + хронос) в дослівному перекладі - одночасний. Людина (а тим більше один чоловік) не можуть бути "одночасними". В. Николов (обговорення) 05:52, 6 серпня 2016 (UTC)

Пишіть синхроністка. -ині/-ихи - зайві проблеми.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 9 серпня 2016 (UTC)

Обидва варіанти мають право на існування в українській мові. Вони мають різні значення. «Плавчиня» — жінка-плавець, «плавчиха» — дружина плавця. Так само «стрільчиня» і «стрільчиха». У російській мові з поняттями зараз повна плутанина. Закінчення -ня, очевидно, праслов'янського походження, хоча не виключений польський вплив.

--В.Галушко (обговорення) 15:15, 9 серпня 2016 (UTC)

Плавчиха за тлумачним словником «жіноча форма» для слова плавець, а не дружина плавця, не треба сюди вигадки писати. --Yakiv Glück 21:48, 9 серпня 2016 (UTC)

Фенікс чи Финікс Фінікс

Дуже багато у Вікі одного та другого варіантів. Як правильно? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 16:04, 11 серпня 2016 (UTC)

Спеціальна:Пошук/Финікс дає нуль результатів. Здається, відповідь очевидна: Фенікс — NickK (обг.) 17:02, 11 серпня 2016 (UTC)

Виправив. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 20:59, 11 серпня 2016 (UTC)

У такому разі я прибрав свою репліку, бо я думав, що питання про назву істоти Фенікс. Якщо мова про місто, то воно Фінікс, і я не бачу, чому мало б бути інакше — NickK (обг.) 21:37, 11 серпня 2016 (UTC)

• Фінікс англ. Phoenix: Фінікс, Фінікс Кайотіс, Фінікс Санз, Шербрук Фінікс.
• Фенікс англ. Phoenix: Фенікс, Фенікс (сузір'я), Плита Фенікс, Фенікс (космічний апарат), Фенікс (Карлсруе), Хоакін Фенікс, Проект Фенікс (SETI), Острови Фенікс, Фенікс на мечі.
• Фенікс англ. Phenix: Фенікс-Сіті (Алабама).
• перенаправлення з Фенікс (Аризона) на Фінікс, Фенікс (син Агенора) на Фойник, Фенікс Санз на Фінікс Санз. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 05:20, 12 серпня 2016 (UTC)

Як написати прізвище українською?

Вітаю ВікіСпільноту! Звертаюся до тих, хто впевнено почуває себе в українській мові. Як написати українською прізвище, яке російською пишуть так: "Плигинский"? Дуже вже не хочеться потім виправляти назву сторінки, коли виявиться, що я помилився. В. Николов (обговорення) 05:18, 4 серпня 2016 (UTC)

Попередньо: Плігінський (ЕСУ, http://esu.com.ua/search_articles.php?id=191).

Багато залежить від походження прізвища. --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 4 серпня 2016 (UTC)

Ще глянув. Таки Плігінський. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 5 серпня 2016 (UTC)

Щиро дякую! Дещо несподівано, адже "плигати". Але у мови своя логіка. (Або її відсутність). В. Николов (обговорення) 13:00, 5 серпня 2016 (UTC)

Рос прыгать, не *плигать. --Микола Івкі (обговорення) 11:05, 8 серпня 2016 (UTC)

Плигінський. "Російська літера и передається літерою и у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов" (§ 104).--ЮеАртеміс (обговорення) 06:23, 9 серпня 2016 (UTC)

Рос. мова слів *плиг, *плигать не має. --Микола Івкі (обговорення) 10:56, 9 серпня 2016 (UTC)

Головне, що українська має.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:18, 10 серпня 2016 (UTC)

"...спільних для української, російської та інших слов’янських мов" (Ваша ж цитата)--Unikalinho (обговорення) 13:13, 15 серпня 2016 (UTC)

Set index article

Питання до спільноти - як краще перекласти словосполучення en:Wikipedia:Set index article та Set index щоб вони максимально давали зрозуміти користувачеві про що саме йдеться?

Зверніть увагу — у цьому словосполученні слово set може передавати і іменник і прикметник і дієслово, а index — прикметник чи іменник. --Avatar6 (обговорення) 09:45, 17 серпня 2016 (UTC)

Тут усі слова — іменники (= index article of a set). Тобто, каталог однорідних понять, якось так. --Fessor (обговорення) 10:00, 17 серпня 2016 (UTC)

Та невже? У Вашому варіанті - так. Ви дасте свій варіант назви категорії, чи ще подумаєте? Мабуть я тому і питаю, що витратив на пошук гідного відповідника не 15 хвилин. Втім, варіант перекладу розглянемо.--Avatar6 (обговорення) 21:08, 18 серпня 2016 (UTC)

А для чого його взагалі перекладати? У нас це або просто стаття про серію (як-от en:Dodge Charger), або звичайний дизамбіг (як-от en:P'itiqucha) — NickK (обг.) 11:15, 17 серпня 2016 (UTC)

Для того, що багатозначні терміни рано чи пізно доведеться розгрібати, і домовлятисяяк із ними надалі працювати. Англійці, носії англійської мови з усього світу, як сегрегатори світових мов, замислились над цим ще у часи створення української вікіпедії. Наша категорія Категорія:Всі статті визначеного індексу зветься не дуже зрозуміло, імхо. Якщо ми знайдемо кращі варіанти категорізації статей значень, то отримаємо оскара. Але понад 20 тис. сторінок обробляти людським розумом самостійно - анахронізм.--Avatar6 (обговорення) 21:08, 18 серпня 2016 (UTC)

Вона так зветься, бо PsichoPuzo перекладає дослівно, буквально мавпуючи англійську Вікіпедію. А от чи потрібна вона нам — питання. Якщо з прізвищами ще є певна відмінність від інших дизамбігів (там може бути енциклопедична інформація), то все решта, що англійці відносять до set index article, для нас є чистими дизамбігами — NickK (обг.) 21:21, 18 серпня 2016 (UTC)

От Ви і означили один з критеріїв випадків, коли вона потрібна - там може бути енциклопедична інформація. Така сама відмінність може бути і з іменами, і з назвами об'єктів топоніміки, адміністративними одиницями, тощо. Це все стосується ще й міжмовних посилань і уніфікації структури категорій кожного мовного розділу. Щодо прізвищ - складалася така ситуація, що сторінки Верес (прізвище) і Верес (значення) знаходилися поруч у {{tl:Багатозначні терміни}}--Avatar6 (обговорення) 08:47, 19 серпня 2016 (UTC)

Альминське чи Альмінське?

Як правильно писати, Альминське чи Альмінське? Через И чи І? Цей прикметник походить від кримської річки Альма. За цим правилом (посилання активне), виходить, треба писати через И. Але на практиці що у пошуковику, що у вікіпедії, популярніше Альмінське, через І. --Юровский Александр (обговорення) 08:24, 20 липня 2016 (UTC)

Пошуковик -- то таке. Там відображаються всі вживання певного слова, в тому числі в просторах обговорень, де люди говорять/пишуть, як їм зручно--Unikalinho (обговорення) 12:54, 21 липня 2016 (UTC)

То так. Я мав на увазі, що є правило, а є виключення з правил. Якщо є усталена практика написання не за правилом - можливо, це таке виключення?--Юровский Александр (обговорення) 08:06, 22 липня 2016 (UTC)

• Цитую з тимчасової теми "Альминське" на моїй СО.
• Український географічний журнал - 2013, № 3: http://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGJ-2013-3.pdf.
• Інститут археології НАН України • АРХЕОЛОГІЯ • КИЇВ • 4 • 2009: http://www.vgosau.kiev.ua/a/Archaeology_2009_04.pdf.
• Енциклопедія історії України. Пізні скіфи: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/pam-yatki-sk-f-v-na-teritor-ukra-ni/p-zn-sk-fi/.

(...) --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 22 липня 2016 (UTC). --Микола Івкі (обговорення) 12:40, 1 серпня 2016 (UTC)

@Unikalinho:, дякую за наведений приклад (Обговорення користувача:Микола Івкі#Альминське). Тож перейменую статтю про Усть-Альмінське городище та перепишу назву водосховища.--Юровский Александр (обговорення) 11:53, 22 липня 2016 (UTC)

Якщо це українська геоназва, то називаємо так, як вона названа офіційно, якщо російська, то Альмінське (бо суфікс -ин- передається як -ін-).--Анатолій (обг.) 22:26, 22 липня 2016 (UTC)

Офіційних об’єктів з цією назвою немає. Є альминська долина, водосховище, історичне та археологічне Усть-Альминське городище. Населених пунктів з такою назвою немає. Слово "Альма" має тюркське походження, похідний прикметник частіше використовується у російській мові. Але чи має прикметник в українській мові копіювати звучання прикметника у російській мові через те, що на практиці це слово рідко називається українською та часто російською? З одного боку, дослівна передача російського звучання - це непогано. З іншого боку, навіть російські географічні назви не завжди перекладають українською буквально.

За вищевказаним правилом буква "і" у суфіксі -інськ- зберігається, якщо у називному відмінку іменника, від якого утворюється прикметник, є -ін. У слові "Альма" немає -ін. Виходить, що за правилом треба писати "альминське".--Юровский Александр (обговорення) 07:42, 25 липня 2016 (UTC)

В українській мові суфікс -ин-. -ін- лише для прізвищ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:17, 9 серпня 2016 (UTC)

Так, тут мова йде про -інськ, -инськ. Хоча у обговоренні ми тут пишемо -ін, -ин - згоден, це невірно.--Юровский Александр (обговорення) 13:11, 9 серпня 2016 (UTC)

Наросток [суфікс] -ин не лише для прізвищ: ім'я Микола — Миколин, загальна назва сестра — сестрин. --Микола Івкі (обговорення) 12:38, 10 серпня 2016 (UTC)

Ви недоречний. Тут мова про те, що суфікс -ин- залишається на російський манір -ін- лише в ситуаціях, коли запозичується основа слова разом з ним. -ин-ський це два суфікси насправді. Запозичується тут не основа Альмін, а Альма. Вже потім на неї навішуються українські суфікси і утворюється прикметник.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:22, 10 серпня 2016 (UTC)

Укр. відтопонімічні прикметники, буває, мають -инськ-, але не мають -інськ-. Альм-а — Альм-инськ-е. --Микола Івкі (обговорення) 11:26, 11 серпня 2016 (UTC)

Це просто два суфікси, як і -івськ-.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:09, 19 серпня 2016 (UTC)

Гоночний чи перегоновий?

Який з синонімів слід визначти доречнішим для Вікіпедії? У нас пишуть здебільшого перший. Проте, СУМ в 11 томах подає його як синонім до «перегоновий». У Россійсько-українському словнику основний відповідник — «перегоновий».

--В.Галушко (обговорення) 17:21, 10 серпня 2016 (UTC)

не мовознавець, але у подібних випадках схиляюсь до живого варіанту. Розуміння він точно не погіршить. щодо стороннього погляду - отож, звісно, що мені ближче до розуміння "гоночний", але ж я і не знав рідної мови до шести років...--Avatar6 (обговорення) 18:53, 14 серпня 2016 (UTC)

Якщо йдеться про автомобіль, то зазвичай я чув «спортивний» у цьому випадку. --Юрій Булка (обговорення) 20:13, 14 серпня 2016 (UTC)

Перегоновий це коли стосується організації перегонів, а гоночний - для участі в гонках. Гоночний болід, наприклад. Я так сприймаю, хоч словник зі мною не згодний.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:10, 19 серпня 2016 (UTC)

Найкраща транслітерація бразильської назви Barra da Tijuca

Вимова — «Бара да Чіжука» ([ˈbaʀɐ dɐ tʃiˈʒukɐ]). Існує варіант кириличного запису — Бара да Тіжука (мак. Бара да Тижука).

--В.Галушко (обговорення) 13:01, 12 серпня 2016 (UTC)

Треба два дефіси, це точно. --Fessor (обговорення) 14:19, 12 серпня 2016 (UTC)

Наскільки я розумію це географічна назва, а тому має писатися як Барра-да-Чижука.--Andriy.v (обговорення) 14:45, 12 серпня 2016 (UTC)

Як написано у рувікі "В диалекте Рио-де-Жанейро произносится как /tʃ/ перед «e», «i», но при транслитерации эта особенность, как правило, не учитывается". Тобто, судячи зі всього, це місцева особливість навіть для Бразилії. Якщо так, що Барра-да-Тіжука (питання щодо і/и окреме). --yakudza 15:34, 12 серпня 2016 (UTC)

Залишив варіант Барра-да-Тіжука. Суперечливі підстави для правильного запису назв Lagoa Rodrigo de Freitas і Arena do Futuro. Вимова першої — «Рудрігу ды Фрейташ» (у прийменнику голосна звучить як російське і білоруське ы), але у Бразилії її можуть вимовляти як «Родрігу джи Фрейтас», «Родриго ді Фрейтас» і «Родриго де Фрейтас». Вимова другої — «Арена ду Футуру», але південно-бразильська вимова (як у Ріо) — «Арена до Футуро».

--В.Галушко (обговорення) 17:11, 12 серпня 2016 (UTC)

Поки що не знайшов підтверджень того що кінцеве o вимовляється як о, а не як у. Тому має бути Родригу-ді-Фрейтас та Арена ду Футуру. --Andriy.v (обговорення) 09:13, 14 серпня 2016 (UTC)

Не плутайте транслітерацію та транскрипцію, ви говорите про транслітерацію, а використовуєте як аргумент транскрипцію.--Анатолій (обг.) 21:22, 14 серпня 2016 (UTC)

Я не говорю про транслітерацію. Я говорю про те як ці назви мають бути написані в нашому мовному розділі.--Andriy.v (обговорення) 08:36, 15 серпня 2016 (UTC)

В назві розділу ж ідеться про транслітерацію. Транслітерація тут Барра-да-Тіжука, транскрипція — Бара да Чіжука [ˈbaʀɐ dɐ tʃiˈʒukɐ].--Анатолій (обг.) 15:04, 15 серпня 2016 (UTC)

Чи тверде.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:12, 19 серпня 2016 (UTC)

Транслітерація болгарського імені Васил Априлов

В процесі роботи над заливкою ЕІУ виникло питання, як правильно передати цього діяча, болгарина: Априлов Василь, в оригіналі, болгарською, — Васил Евстатиев Априлов або Василiй Евстаѳьевичъ Априловъ в тогочасному болгарському правописі.

• В друкованій ЕІУ він АПРИ́ЛОВ Васил Євстатієв
• в електронній в одному місці так само, в іншому — АПРІЛОВ Василь Євстатієв
• в нашій Вікіпедії, як бачимо, якийсь покруч цих двох.

Купа варіянтів, який правильний — не зрозуміло. artem.komisarenko (обговорення) 22:01, 13 серпня 2016 (UTC)

• За джерелами, практично всюди Априлов, в т.ч. УРЕ, щодо імені, то інколи Василь, інколи Васил (в УРЕ теж), по батькові для болгар у нас не вживається. --yakudza 11:48, 14 серпня 2016 (UTC)

  Власне і за правописом у словах з південнослов'янських мов и передається як и.--Анатолій (обг.) 21:10, 14 серпня 2016 (UTC)

  Чому не вживається? На ВП:ІС написано: Статті про осіб (персоналії) іменуються двома порядками — енциклопедичним (східним) і канонічним (західним). Енциклопедичним найменуванням статей вважатимемо порядок, що відповідає Прізвище Ім'я По батькові, канонічним навпаки — Ім'я По батькові Прізвище. Для болгар ми використовуємо канонічний порядок (Ім'я По батькові Прізвище). Щодо того чи має бути Василь чи Васил, то я категорично схиляюся до Василь, так як при транскрипції з російської (також української) на болгарську, м'який знак видаляється. Див. (bg:Транскрибиране, також bg:Николай Гогол (укр. Микола Гоголь) і bg:Максим Горки (укр. Максим Горький). Тому має бути Василь Євстатієв Априлов.--Andriy.v (обговорення) 12:28, 14 серпня 2016 (UTC)

  По батькові використовується лише для екс-СРСР, та й то не для всіх - балтійські країни не використовують по батькові. --yakudza 16:43, 17 серпня 2016 (UTC)

  Але самі болгари використовують патроніми! Нащо викидати?!--ЮеАртеміс (обговорення) 16:43, 19 серпня 2016 (UTC)

Дякую. artem.komisarenko (обговорення) 20:59, 14 серпня 2016 (UTC)

Я би до ім'я застосував правило § 104, хоч воно для слов'янських прізвищ: південнослов'янське И передаємо нашим И, бо ці мови не розрізняються И/І в більшості позицій.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:42, 19 серпня 2016 (UTC)

Щодо Ь на кінці: ну, якщо вже настільки схоже на наше і зустрічається в джерелах, то я б адаптував до кінця - Василь.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:44, 19 серпня 2016 (UTC)

Шестоперов? Шестопьоров?

Як правильно написати україською прізвище, яке російською пишеться так: "Шестопёров"? В. Николов (обговорення) 15:51, 18 серпня 2016 (UTC)

Напевне, має бути Шестоперов, бо прізвище походить від спільного в українській і російській мові слова шестопер - давньоукраїнська невелика булава, пірнач. --yakudza 16:51, 18 серпня 2016 (UTC)

§ 104.3 містить виняток лише щодо прізвищ, утворених від імен, а не від загальних назв, тому Шестопьоров — NickK (обг.) 17:11, 18 серпня 2016 (UTC)

А чому не Шестопйоров? У тому самому пункті правопису написано що ё передається через йо після б, п, в, м, ф.--Andriy.v (обговорення) 09:35, 19 серпня 2016 (UTC)

сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й + о. Шестопйоров — це Шестопьёров — NickK (обг.) 09:37, 19 серпня 2016 (UTC)

А кого конкретно мають на увазі? Можливо легше за джерелами визначити?--ЮеАртеміс (обговорення) 16:40, 19 серпня 2016 (UTC)

В принципі Ви маєте рацію, але усі відомі мені джерела про Шестопьоров Євген Львович - російськомовні.В. Николов (обговорення) 18:25, 20 серпня 2016 (UTC)

Розділові знаки в категоріях

Звертаюсь до знавців синтаксису (мовознавців). Знаю, що в реченні, у якому є дієприкметник, але немає дієслова у ролі присудка, що відноситься до іменника у ролі підмета, то оцей дієприкметник стає не означенням, а присудком. Тому за правилами української мови в таких реченнях ми коми між підметом і присудком не ставимо. Відтак я оце дивлюся на категорії на кшталт Об'єкти, названі на честь комсомолу, Міста, перейменовані в рамках декомунізації, там помилки, я цього року їх правив під час перевірки ЗНО, і це абсолютно правильно. Ну, але..., це ж Вікіпедія, то куди мені із хлопським розумом, то хотів оце поради спитать, чи, може, у Вікі буде колись культура мислення, а не свавілля та нахабство? --ДмитрОст 11:33, 21 серпня 2016 (UTC)

Не знаю конкретного правила, але виходить так:

На честь чого названі об'єкти? - Об'єкти названі на честь комсомолу.

Які об'єкти? - Об'єкти, названі на честь комсомолу.

Тобто кома там потрібна.--Piramidion 11:55, 21 серпня 2016 (UTC)

Але категорії називаються не реченнями, а іменниками з означуваними словами. Категорія «Об'єкти, названі на честь комсомолу» містить об'єкти, які названі на честь комсомолу (тобто другий варіант у прикладі Пірімідіона).--Анатолій (обг.) 12:14, 22 серпня 2016 (UTC)

@ДмитрОст: Можна висловитися ще по іншому - не впевнений, чи моя аргументація коректна з мовознавчої точки зору, але в першому випадку (без коми) дієприкметник є присудком, бо відповідає на запитання "що зроблено з об'єктом?" Тобто можна перефразувати "Об'єкти було названо на честь комсомолу", або "об'єкти назвали на честь комсомолу", тоді як у другому випадку дієприкметник разом з іншими словами є означенням, бо відповідає на запитання "які об'єкти?" Тобто можна перефразувати "Об'єкти, що були названі на честь комсомолу", або "Об'єкти, які назвали на честь комсомолу" — як бачите, в другому випадку парафрази теж містять коми. Якщо ж моя аргументація хибна, і коми не має бути в жодному з цих випадків - то як на письмі передавати настільки відмінне інтонаційне і смислове забарвлення?--Piramidion 07:02, 23 серпня 2016 (UTC)

А не краще "декомунізовані об'єкти"?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:51, 22 серпня 2016 (UTC)

Ну в принципі реакція прогнозована. Моя аргументація. Є правило щодо правопису дієприкметників, а саме розділових знаків. Так-от, у реченні Об'єкти, названі на честь комсомолу, були перейменовані у 2016 р. Є присудок були названі, тому цей дієприкметниковий зворот ми виділяємо і він є відокремленим означенням. А в реченні Об'єкти названі на честь комсомолу присудком і є дієприкметник названі. Ну, а те, що кому між підметом і присудком ми не ставимо, це знає будь-який учень. Проте пишіть, як хочете, хоч і неправильно. До Агонка, так якщо це не речення, то нащо там взагалі розділові знаки. --ДмитрОст 07:15, 23 серпня 2016 (UTC)

@Piramidion: Об'єкти були названі на честь комсомолу. Я так розумію, що в цьому реченні теж треба кома перед словом були...?) --ДмитрОст 07:20, 23 серпня 2016 (UTC)

Ви не розумієте смислової різниці між "Об'єкти були названі на честь комсомолу" і "Об'єкти, що були на звані на честь комсомолу"?--Piramidion 07:25, 23 серпня 2016 (UTC)

Ось ще приклад Людина народжена для щастя. Я ж кажу, що не ставиться кома, бо дієприкметник у ролі присудка. І ще, Поле зоране вчасно--ДмитрОст 07:20, 23 серпня 2016 (UTC)

Я повторюю: Ви не розумієте смислової різниці? "Людина народжена для щастя" = "Людина народилася для щастя", тоді як "Людина, народжена для щастя" = "Людина, яка народилася для щастя". Перше речення відповідає на запитання "Для чого народилася людина?", друге речення - "Яка це людина?".--Piramidion 07:32, 23 серпня 2016 (UTC)

)))))))))) Це нісенітниця. Так а як розрізняти, коли перший варіант, а коли другий??? Є навіть вправа. Замініть дієприкметниковий зворот підрядною конструкцією. Людина народжена для щастя = Людина, яка народилася для щастя. Тому дітей і вчимо, і кажемо, що в підрядному реченні є знак, а в простому реченні з дієприкметником ні, бо дієприкметник виступає в ролі присудка. Знайдіть правило, де написано що між підметом і присудком ставиться кома. --ДмитрОст 07:36, 23 серпня 2016 (UTC)

Ось ще У реченнях дієприкметник найчастіше виступає означенням або присудком: Цвіла приморожена осінь. Повітря насичене несказанною ніжністю.

Нісенітниця - це те, що Ви пишете. Для більшої наочності поставте перед словом "Людина" слово "Це": "Це людина народжена для щастя" — треба тут коми чи ні?--Piramidion 07:42, 23 серпня 2016 (UTC)

Ну і? Хоч це, хоч яйце. Ось ще приклади. Підручник із СУМ. Цей звичай збережений лише у гуцулів. До речі, ось вам вказівний займенник цей. Він виконувати також функції іменної частини складеного присудка. Наприклад: Чорна ніч інкрустована ніжністю. Там три принцеси зачакловані у сивих зморщених бабусь. Piramidion, кома перед дієприкметником буде тоді там, якщо буде дієслово у ролі присудка. От, і все. Об'єкти, названі на честь комсомолу, були перейменовані у 2016 р. --ДмитрОст 07:48, 23 серпня 2016 (UTC)

У прикладах, які я наводжу, дієприкметникові звороти виступають відокремленим означенням, а не іменним присудком.--Piramidion 08:02, 23 серпня 2016 (UTC)

Речення "Цей звичай збережений лише у гуцулів" містить іменний присудок, і подає інформацію, де саме збережений цей звичай. Речення "Цей звичай, збережений лише у гуцулів" містить відокремлене означення, і подає інформацію, про який саме звичай йдеться.--Piramidion 08:05, 23 серпня 2016 (UTC)

У першому випадку є лише дієприкметник, у другому - дієприкметниковий зворот, якого відокремлюємо комою. --Piramidion 08:10, 23 серпня 2016 (UTC)

І щодо "хоч це, хоч яйце" - Ви мали б знати, що слово "це" в таких реченнях передбачає пропущений присудок: "Це [є] людина, народжена для щастя".--Piramidion 08:36, 23 серпня 2016 (UTC)

@ДмитрОст: Різниця в тому, що в нас словосполучення, а не речення. Порівняйте:

• Категорія:Об'єкти, названі на честь комсомолу: Об'єкти, названі на честь комсомолу [, входять до цієї категорії]
• Категорія:Села України: Села України [входять до цієї категорії] — NickK (обг.) 08:39, 23 серпня 2016 (UTC)

Коротше, перше @NickK:. Об'єкти є названі — перше словосполучення, названі на честь чого? комсомолу — друге словосполучення. Тобто в реченні два словосполучення. Далі, друге @Piramidion:, будь-яке речення починається з граматичної основи. Я вам вкотре повторюю, що в реченні Об'єкти названі на честь комсомолу має бути граматична основа. І ви, можливо, як філолог знаєте, що за відсутності дієслова дієприкметник бере на себе функції присудка. Тому в реченні Об'єкти названі на честь комсомолу названі — це присудок, а в реченні Об'єкти, названі на честь комсомолу, були перейменовані у 2016 р. названі — це відокремлене означення. І останнє в реченні Цей звичай збережений лише у гуцулів так а коли ставити кому, а коли ні? За яким критерієм ми можемо визначити, що мав на увазі автор. І наголошу!!!! немає жодного випадку, коли ставиться кома між підметом і присудком, дві можуть бути, одна ніколи. Об'єкти Є названі на честь комсомолу. Спитайте будь-якого тямущого філолога він вам скаже: є присудок у формі дієслова, кома буде, сам лише дієприкметник не буде коми. --ДмитрОст 09:24, 23 серпня 2016 (UTC)

Або давайте навіть підем іншим шляхом: наведіть приклад речення, де дієприкметник буде присудком і не буде виділятися комою. Хочеться дуже на це подивиться. Перевірим, так би мовити, ваше знання української мови. --ДмитрОст 09:35, 23 серпня 2016 (UTC)

У нас пропущено не є, а які: «Об'єкти, які названі на честь комсомолу»--Анатолій (обг.) 10:33, 23 серпня 2016 (UTC)

Я Вам про пшеницю, а Ви мені про гречку. Очевидно, що Ви не розумієте різниці смислового навантаження прикладів, які я наводив. Сам лише дієприкметник - у Ваших прикладах, у моїх - це дієприкметниковий зворот. І в тих прикладах, де він виступає дієприкметниковим зворотом, він не виконує ролі присудка, тому виділяється комою. А якби Ви розуміли смислову різницю, то не ставили б безглуздого запитання про те, як дізнатися, коли ставити кому, а коли ні, бо в усіх випадках це випливає з контексту. --Piramidion 09:48, 23 серпня 2016 (UTC)

В усіх мною наведених прикладах у реченнях дієприкметник разом із залежними словами. Тому в усіх реченнях є дієприкметникові звороти. Бо щось мені підказує, що чим далі, тим більше ви будете мотивувати свої відповіді таким розмитим питанням, як смислова різниця. На честь чого названі об'єкти? - Об'єкти названі на честь комсомолу. Поставте питання від слова Об'єкти... І я не бачу речення від вас поки що. --ДмитрОст 10:01, 23 серпня 2016 (UTC)

А якщо ви будете казати «Об'єкти(,) названі на честь комсомолу(,) містяться в цій категорії», чи «У цій категорії містяться об'єкти(,) названі на честь комсомолу», тут будете ставити коми? А у реченні «Ці об'єкти(,) названі на честь комсомолу»?--Анатолій (обг.) 10:31, 23 серпня 2016 (UTC)

А ти, як вважаєш? У перших двох так, в останньому ні. --ДмитрОст 13:26, 23 серпня 2016 (UTC)

Правильно. Але чому тоді, за вашою логікою, в назві категорії, яка містить об'єкти, названі на честь комсомолу, кома не потрібна?--Анатолій (обг.) 13:37, 23 серпня 2016 (UTC)

Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виступає означенням. У Ваших же прикладах це - іменниковий присудок (виражається "іменником, при­кметником, дієприкметником, числівником, займенником у поєднанні з дієсловом-зв'язкою", в цьому випадку таким дієсловом є опущене "є"). У моїх прикладах це не дієприкметник, а саме дієприкметниковий зворот, який виконує роль саме означення і відокремлюється комою.--Piramidion 10:57, 23 серпня 2016 (UTC)

@Piramidion: О!!! Ну все, це фініш.... --ДмитрОст 13:26, 23 серпня 2016 (UTC)

@ДмитрОст: Будь ласка, не треба писати про речення. Назви категорій не є реченнями, ніколи не були та не мають бути реченнями. Назви категорій є словосполученнями. Якщо ви відкриєте статтю Комсомольське (Джанкойський район), ви побачите, що там всі категорії є словосполученнями.

• Категорія:Села України (до цієї категорії належать статті про села України), Категорія:Населені пункти Джанкойського району (до цієї категорії належать статті про населені пункти Джанкойського району), Категорія:Села Автономної Республіки Крим (до цієї категорії належать статті про села Автономної Республіки Крим). Наче очевидно.
• Схожий випадок: Категорія:Населені пункти України, що підлягають перейменуванню (до цієї категорії належать статті про населені пункти України, що підлягають перейменуванню). Населені пункти які? що підлягають перейменуванню.
• І ця категорія: Категорія:Об'єкти, названі на честь комсомолу (до цієї категорії належать статті про об'єкти, названі на честь комсомолу). Об'єкти які? названі на честь комсомолу. Можна замінити на Категорія:Об'єкти, що названі на честь комсомолу, сенс від цього не зміниться — NickK (обг.) 11:08, 23 серпня 2016 (UTC)

• @NickK: Ну так що, якщо вони не є реченнями, то для чого там взагалі розділові знаки?? Блін, ну це ж елементарно!! Це тема 7 класу. Що дієприкметниковий зворот заміняється підрядним реченням. Тому Об'єкти, що названі на честь комсомолу тут правильно, а Об'єкти названі на честь комсомолу без знаку, бо названі — це присудок. --ДмитрОст 13:26, 23 серпня 2016 (UTC)

  @ДмитрОст: То поясніть, будь ласка, різницю між:

  • До цієї категорії належать статті про об'єкти, названі на честь комсомолу
  • До цієї категорії належать статті про об'єкти, що названі на честь комсомолу

  Я не бачу тут принципової різниці — NickK (обг.) 13:47, 23 серпня 2016 (UTC)

  • Перше речення просте, двоскладне, повне. Друге речення складне, складнопідрядне означальне. Так ці конструкції взаємозамінні. Але те, що в підрядному реченні знак ще не означає, що його треба тулить в ту конструкцію, що в нас. Он Агонк навів два чудові приклади: У цій категорії містяться об'єкти, названі на честь комсомолу» (тому і кома). Ці об'єкти названі на честь комсомолу. --ДмитрОст 14:00, 23 серпня 2016 (UTC)

Коротше, закривайте це базікання. Quod erat demonstrandum. Ось такі дії і призводять до профанації Вікіпедії. Гаїхарє! --ДмитрОст 13:26, 23 серпня 2016 (UTC)

Michał Stępień з польської

Будь ласка, допоможіть правильно записати українською поляка Michał Stępień. --Yakiv Glück 17:31, 3 серпня 2016 (UTC)

Ім'я точно Міхал, а прізвище то до Бучач-Львів або до Yukh68. --Jphwra (обговорення) 19:13, 3 серпня 2016 (UTC)

Прізвище в оригіналі звучить як «Стемпєнь», але, як помітив, «іе» часто передають українською як «е» без пом'якшення (тобто буде «Стемпень»). В кожному разі варто зробити з одного варіанту перенаправлення на другий. --Volodymyr D-k (обговорення) 19:18, 3 серпня 2016 (UTC)

Так, дійсно, як сказав Володимир. --Yukh68 (обговорення) 19:24, 3 серпня 2016 (UTC)

Volodymyr D-k Будьте обережні, а то Вас ще звинуватять у порушенні правопису (поки не знайшов АД українською мовою з варіантом Стемпєнь - тільки Стемпень).

Нікому не кажіть Та і я спершу подав звучання, а потім — написання. --Volodymyr D-k (обговорення) 07:07, 4 серпня 2016 (UTC)

Yakiv Glück У слові Michał остання буква, яку ми читаємо як «-л», не зовсім звучить так. Як на мене, це якась суміш звуків «л» та «ȳ». --Бучач-Львів (обговорення) 06:17, 4 серпня 2016 (UTC)

«ł» таки і звучить як «ȳ», однак на письмі кирилицею передаємо як «л». Тут без варіантів. --Volodymyr D-k (обговорення) 07:07, 4 серпня 2016 (UTC)

Volodymyr D-k Трохи слухаю поляків - вони кажуть як коли. Іноді - воно чисте білоруське (може, буде й наше) ȳ. Іноді - майже як л (наприклад, «kłamstwo»). Щоправда, мені можуть закинути суб'єктивізм. --Бучач-Львів (обговорення) 07:57, 29 серпня 2016 (UTC)

• Російський звук е, польські ie, болгарський і сербський е, чеські e, ě після приголосних передаються літерою е: http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par104p1. Тоді підтверджую Стемпень. --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 4 серпня 2016 (UTC)

Стемпень.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:20, 9 серпня 2016 (UTC)

Польське ім'я

Як пишеться польське ім'я Edyta Dzieniszewska? У нас чомусь передане як Едіта, хоча вимова — [ɛˈdɨta], тобто «Едыта». На мій погляд, доречніше писати Едита.

--В.Галушко (обговорення) 16:41, 27 серпня 2016 (UTC)

Так, Едита Дзенішевська, за сучасним правописом.--Piramidion 17:02, 27 серпня 2016 (UTC)

Добре, отже, Luiza Hryniewicz — Луїза Гриневич, а Natalia Siwiec — Наталя Сівец (згідно з польсько-українською практичною транскрипцією).

--В.Галушко (обговорення) 17:25, 27 серпня 2016 (UTC)

Сівець. Див. окремі правила, п.4. --yakudza 20:55, 27 серпня 2016 (UTC)

В окремих правилах йдеться тільки про географічні назви, про передавання прізвищ там нічого не сказане.

--В.Галушко (обговорення) 16:08, 29 серпня 2016 (UTC)

В.Галушко У кого це - у нас? Статті про неї ніби немає Едита Дзенішевська. є іншими мовами, зокр. pl:Edyta Dzieniszewska --Бучач-Львів (обговорення) 13:49, 29 серпня 2016 (UTC)

@Бучач-Львів: Див. наші статті про веслування на Олімпійських іграх. Може, Ви знаєте, як передавати закінчення -iec у польських прізвищах? --В.Галушко (обговорення) 16:08, 29 серпня 2016 (UTC)

В.Галушко Вам Yakudza ніби ж підказав. А взагалі є ще Довідка:Польсько-українська практична транскрипція, § 104. --Бучач-Львів (обговорення) 06:13, 30 серпня 2016 (UTC)

Допущення чи припущення

• Фантастика. --Микола Івкі (обговорення) 12:07, 26 серпня 2016 (UTC)

Фантастичні допущення чи припущення ?.. --Микола Івкі (обговорення) 11:02, 30 серпня 2016 (UTC)

лютнист vs лютніст vs лютняр

Схоже, ми припустились помилки в ряді статей про музикантів, що грають на лютнях. УМЕ у статті "лютня" двічі вживає слово "лютняр", і обидва рази на означення музикантів, що грали на лютнях (3-й том, с. 245-246). Слово лютняр є також в УЛІФ і є в сучасному тлумачному словнику. Натомість слова лютнист / лютніст я не знайшов у жодному з україномовних словників, УМЕ також не вживає такого слова. Схоже, нам треба пройтись по всіх "лютневих" статтях і внести зміни. Прошу висловитись музикантів, які можливо краще знаються на бароковому музикуванні (@Lute88:, @Юрій Булка:, @Григорій Ганзбург:). --A1 (обговорення) 09:28, 27 серпня 2016 (UTC)

Так, в жодному словнику нема лютнист, лише лютняр. --yakudza 20:56, 27 серпня 2016 (UTC)

Вношу зміни. --A1 (обговорення) 18:22, 30 серпня 2016 (UTC)

Українській мові притаманна варіабельність словоформ (і це добре, зокрема для віршування), тому не треба заважати мові. І "скрипач" правильно, і "скрипаль" правильно. Так само правильно і лютніст, і лютняр (але не лютнист, бо інструмент не лютна, а лютня з пом'якшеним "н"). Григорій Ганзбург (обговорення) 22:53, 30 серпня 2016 (UTC)

Якщо з метою написання енциклопедичного тексту доводиться обирати між словом, яке є в словникові, і словом, котрого там немає, то вибір, на мою думку, очевидний. --Yakiv Glück 03:34, 31 серпня 2016 (UTC)

І лютня не українське слово. Грінченко такого слова в Словарі не наводить. До речі, лютніста в польській та чеській мовах теж русизми? Див. Lutnista та Loutnista.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:27, 31 серпня 2016 (UTC)

Угорське ім'я

Як грамотно записати українською Tamara Csipes? Треба писати статтю про веслувальницю. Оскільки стаття «Угорсько-українська практична транскрипція» у нас чомусь відсутня, залишається неясним, як передати угорське csi: можливі варіанти «чі» та «чи».

--В.Галушко (обговорення) 16:14, 29 серпня 2016 (UTC)

Це "проблемне" "Чингісханове" правило. Певно, краще таки через тверде Ч.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:34, 31 серпня 2016 (UTC)

Деякі назви трофеїв

Вітаю! [Тут] є список різних трофеїв Олімпіади 1908 року. Я не впевнений у правильності свого перекладу деяких назв. Ось вони:

• The Gold and Silversmiths' Cup → Робочий переклад — це «кубок Голда та Сілверсміта», але я так розумію, що мова йде про золотаря та Silversmith.
• The Greek Trophy та The Prague Trophy я переклав як «грецький» та «празький» трофеї відповідно.
• French Vase я переклав дослівно — «французька ваза».

Чи хтось має кращі варіанти?--З повагою, TnoXX ^parle! 18:46, 16 липня 2016 (UTC)

Тут, здається, краще не зовсім буквально передавати.

• Кубок Голда та Сільверсміта;
• Грецький Приз та Празький Приз;
• Французький Кубок.

"Вази" та "трофеї" - це не по-нашому.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:56, 31 серпня 2016 (UTC)

Данське ім'я

Як ліпше передати Emma Jørgensen? Поки записав як Емма Йоргенсен. Де в укрвікі можна знайти довідкову сторінку «Дансько-українська практична транскрипція»?

--В.Галушко (обговорення) 16:03, 29 серпня 2016 (UTC)

Погуглість можливі варіанти прізвища: Єргенсен, Йоргенсен, Йєргенсен тощо. Правопис регламентує лише Ö, тому дехто вважає, що тут можна і не писати Е. Але я віддаю перевагу варіанту Єргенсен.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:39, 31 серпня 2016 (UTC)

Оскільки літера ø у данській передає [ø] — той же звук, що й німецька ö, вважаю доречним поширити на неї правило передавання ö. Отже, Єргенсен.

--В.Галушко (обговорення) 19:20, 1 вересня 2016 (UTC)

Німецьке прізвище

Як записувати німецьке ім'я Ronald Rauhe? В укрвікі є стаття, створена ботом — Рональд Рауге.

--В.Галушко (обговорення) 14:58, 27 серпня 2016 (UTC)

Краще дочекатися когось, хто добре знає мову, чи знає, як конкретно це їм’я вимовляють, але загалом h там не читається: de:wikt:Reim:Deutsch:-uːə. Раз так, то маємо писати, як і росіяни: Рауе. --Yakiv Glück 01:45, 29 серпня 2016 (UTC)

Рауе. Ruhe=Руе. Rauh=Рау. Як пишуть росіяни, в даному випадку і загалом глибоко до лямпочки. Mykola Swarnyk (обговорення) 22:53, 3 вересня 2016 (UTC)

Так, мені просто здалося, що розбіжність з руВП — причина вагань. --Yakiv Glück 01:01, 4 вересня 2016 (UTC)

Сербське ім'я

У Сербії ім'я спортсмена пишуть вуковицею як Владимир Торубаров. Чи припустимо передавати його українською як Володимир?

--В.Галушко (обговорення) 16:35, 29 серпня 2016 (UTC)

Традиція адаптації імен застосовується лише для білорусів і росіян. Має бути Владимир.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:35, 31 серпня 2016 (UTC)

В укрвікі з цим розбіжності: можна натрапити на «Владимир» і «Владімір».

--В.Галушко (обговорення) 19:22, 1 вересня 2016 (UTC)

Правило лише для прізвищ, але його і до імен зазвичай застосовують: в південнослов'янських пишемо И, а не І.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:52, 5 вересня 2016 (UTC)

И (І) передається через и в прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.): Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич; але через ї після голосного: Раїч, Стоїч та через і — на початку слова: Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович.

— [2]

Передавання угорських прізвищ українською

Створив довідкову статтю Угорсько-українська практична транскрипція — на основі російської статті з урахуванням української фонетики. Проте, там багато неточностей, які потрібно виправити. Проблемні написання — сполучення губних приголосних з йотованими голосними, правопис і/и (у довідниках з правопису правило сформульовано нечітко), правопис є/йє (у проекті правопису одні приписи, у практиці укрвікі — інші). Може, існує якійсь україномовний довідник з правил передавання іншомовних прізвищ українською?

--В.Галушко (обговорення) 15:53, 4 вересня 2016 (UTC)

Як приміром записати Magyari Béla? Угорське magyarok запозичене у формі «мадяри», але це може бути адаптацією, аналогічній адаптації слів грецького походження (іа передають як «я»).

--В.Галушко (обговорення) 15:59, 4 вересня 2016 (UTC)

Мадяр Бела її передав би.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 5 вересня 2016 (UTC)

Празник

Чи є таке непотребство? Стрітення. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 15:44, 5 вересня 2016 (UTC)

Непотребство? Це радше архаїчний церковний термін. Добрий вечір тобі, пане господарю про перший, другий і третій празник, сподіваюсь, ви чули. Не знаю, чи варто залишати в статті, але таке слово в українській мові існує — NickK (обг.) 15:52, 5 вересня 2016 (UTC)

Панове, ну що вам заважає спершу в тлумачний словник подивитися? І радянський, і сучасний доступні онлайн. --Yakiv Glück 18:49, 5 вересня 2016 (UTC)

«Хроніки Амбера» чи «Хроніки Емберу»

Є стаття про твір Роджера Желязни «The Chronicles of Amber», щодо якої в мене сталася суперечка з користувачем Yasnodark. Суперечка полягає у тому, як повинна називатися стаття: «Хроніки Амбера» чи «Хроніки Емберу». Користувач Yasnodark вважає, що «Хроніки Емберу», бо так це слово звучить англійською. Водночас, українською мовою книга видавалася виключно під назвою «Хроніки Амбера». Зараз стаття носить назву «Хроніки Ембера».

Існує також стаття «Амбер (Хроніки Амбера)» присвячена місту описаному у творі та категорії: «Хроніки Амбера» і «Хроніки Емберу».

Потрібно визначитись, як правильно і привести до єдиного вигляду.
--MMH (обговорення) 15:31, 6 вересня 2016 (UTC); 15:35, 6 вересня 2016 (UTC)

Цитата зі сторінки обговорення користувача Yasnodark:

В енциклопедіях статті мають носити правильні назви відповідно до мови оригіналу - так робиться у солідних виданнях, а вже у тілі статті - наводиться назва перекладу відповідно до безграмотності видавців. Весь світ каже "Ембер" - ніхто по світу не знає, що таке "Амбер". Тож стаття має носити назву "Хроніки Емберу", закінчення на "у", бо це країна подібно до інших - Судану, Оману, Катару.

Треба орієнтуватися не назву перекладу, а на назву твору, нічого закріпляти у розумах читачів неправильну назву. Назва перекладів вказується у тілі статті. Не треба доводити до абсурду, бо я можу навести кілька перлів від наших видавців - від яких волоси стають дибки. Український читач повинен знати, як правильно зветься цикл чи автор (Бо наприклад ані Роджер, ані його батько не знали, ані їх друзі та фендом не знали, що вони Желязни, бо звалися виключно Зелазні). Тож, якщо згодні, що правильне звучання Ембер - то давайте не ввводити в оману читачів, тоді гляди ж і новий переклад вийде під автентичною назвою. До речі, вперше Хроніки вийшли українською не у "Богдані", а у Москві - усі 10 книг. Тож не треба на цих московитів орієнтуватися, як зробив тернопільський Богдан. І це ж бо "Навчальна книга"? Чому вона вчить?--Yasnodark (обговорення) 13:20, 6 вересня 2016 (UTC)

Амбер не країна, а місто. Винесу це питання у Кнайпу - нехай інші користувачі висловляться. --MMH (обговорення) 15:18, 6 вересня 2016 (UTC)

Чарівна країна-місто, як Сінгапур у реальному світі.--Yasnodark (обговорення) 15:20, 6 вересня 2016 (UTC)

— Це написав, але не підписав користувач Yasnodark (обговорення • внесок) 6 вересня 2016. MMH (обговорення) 16:16, 6 вересня 2016 (UTC) (оформлення).

Щодо підходу. Якщо в українському перекладі Хроніки Амбера, потрібні дуже вагомі причини, щоб дати іншу назву (наприклад, джерела з критикою вибору такої назви перекладачем та вжиток у джерелах про цей твір).

Щодо мовної складової, тобто Амбер/Ембер. Англійська вимова /ˈæm.bə/ рівно посередині, у нас це традиційно передається через А: Aberdeen дає Абердин, а не Ебердин, Manchester дає Манчестер, а не Менчестер, Los Angeles дає Лос-Анджелес, а не Лос-Енджелес, San Antonio дає Сан-Антоніо, а не Сен-Ентоніо тощо. Тож мовних підстав надавати перевагу Емберу перед Амбером теж нема — NickK (обг.) 16:20, 6 вересня 2016 (UTC)

На відео чітко чутно "Ембер"..--Yasnodark (обговорення) 16:30, 6 вересня 2016 (UTC)

Те, що Ви чуєте, не означає, що це правильно. Вам навели кілька прикладів, де теж у вимові начебто чітко чути наше "е", але це не дає підстав змінювати традицію перекладу таких назв на українську. Крім того, існують різні вимови англійської: окрім британської та американської англійської є ще різні діалекти, і це ще один аргумент, який підтверджує, що те, що люди можуть почути від native speaker, не означає, що саме така вимова (а отже й передача) правильна. Яскравий приклад - вимова англійського h в різних словах - дехто там чує наше "х" (якого там за місцем вимови й мовними органами, що активізуються при вимові, не може бути в принципі), інші - чують щось ближче до нашого "г". Насправді ж там зовсім інший звук, придих, який за місцем вимови відповідає нашому "г", але для нетренованого вуха звучить ближче до нашого "х". Що ж до цього конкретного випадку - то є офіційний переклад назви українською, тож будь-які альтернативні переклади без відповідних джерел є ОД. Перейменовую відповідно до україномовних видань. Якщо хочете, можете подати запит на ВП:ПС, але раджу підібрати більш вагомі аргументи, бо тих, які Ви тут наводите, явно недостатньо.--Piramidion 19:21, 6 вересня 2016 (UTC)

До речі, можете порівняти вимову слів Ember (теж назва міста в науково-фантастичному фільмі) [3] та Amber [4] — можливо, це стане наочним прикладом того, що не завжди те, що Ви чуєте, є тим, що звучить там насправді. --Piramidion 19:58, 6 вересня 2016 (UTC)

Я вам про носіїв мови оригіналу, а хто отой запис озвучував я не знаю.--Yasnodark (обговорення) 12:06, 7 вересня 2016 (UTC)

Хорватія і решта Югославії

Статті про цей регіон дуже проблемні в мовному плані. Зокрема систематично ігнорується правило передачі прикметників («Прикметникові закінчення, що входять до складу слов'янських географічних назв, передаються відповідними українськими»).--ЮеАртеміс (обговорення) 10:02, 9 вересня 2016 (UTC)

Транскрипції, транслітерації та Вікісховище

Колеги, чи є якийсь стандарт для передачі назв українських населених пунктів на Сховищі? Пишу тут, бо на тамтешньому форумі чогось чекати марно. Є, наприклад, commons:Category:Tarascha і commons:Category:Tarashcha, і, якщо вірити цьому сайту, обидві за якимись системами вірні. Stas (обговорення) 15:39, 9 вересня 2016 (UTC)

Наскільки я знаю, Сховище передає українські назви через транскрипцію (крім усталених варіантів), тому правильно має бути commons:Category:Tarashcha.--Andriy.v (обговорення) 15:47, 9 вересня 2016 (UTC)

Дякую за впорядкування! Stas (обговорення) 10:51, 10 вересня 2016 (UTC)

При транслітерації (до речі, не транскрипції) треба використовувати Постанову Кабміну «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Все решта може й добре, але це — офіційно. -- Ата ^(обг.) 14:24, 10 вересня 2016 (UTC)

Volodymyr / Vladimir

А як це так, що наш Володимир (ім’я) в англійській та на Вікісховищі — Volodymyr, а Володимир Великий вже став Vladimir the Great та Vladimir І? --Микола Василечко (обговорення) 11:11, 10 липня 2016 (UTC)

Для історичних діячів минулого часто використовуються ті імена, які є усталеними в англомовній літературі (en:WP:COMMONNAME). З відомих нам причин вони інколи бувають транслітераціями з російської, тобто тут та ж історія, що і з Kiev/Kyiv. --TheStrayCat (обговорення) 11:31, 10 липня 2016 (UTC)

І на всяк випадок зазначу, що без провідних англомовних джерел з написанням Volodymyr (енциклопедій, праць найвідоміших британських чи американських істориків) боротися за перейменування на Volodymyr сенсу не має: зразу відхилять на підставі того, що в провідних англомовних джерелах Vladimir — NickK (обг.) 12:45, 10 липня 2016 (UTC)

Микола Василечко Тому що їм московити промили мізки, і вони ще й зверхні та ліниві - ці англомовні. Їх, бач, ліньки розрізняти - Україна чи Росія. --Бучач-Львів (обговорення) 08:37, 31 липня 2016 (UTC)

Насправді він Volodimier. Тож правда ні за ким. Як англійці пишуть - так і писати.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:31, 9 серпня 2016 (UTC)

Так вони в одному місці пишуть Volodymyr, а в іншому Vladimir the Great. --Микола Василечко (обговорення) 12:53, 9 серпня 2016 (UTC)

Дивимося в авторитетні англомовні енциклопедії.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:42, 22 серпня 2016 (UTC)

Британіка: Vladimir I--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 11 вересня 2016 (UTC)

pl:Andrzej Szczypiorski

Підкажіть, будь ласка, як правильно назвати статтю: Анджей Щіперський vs Анджей Щіпйорський? Заздалегідь вдячний --Batsv (обговорення) 17:18, 14 вересня 2016 (UTC)

Я не знавець польської, але по моєму має бути Анджей Щипйорський.--Andriy.v (обговорення) 17:26, 14 вересня 2016 (UTC)

Дякую! --Batsv (обговорення) 18:42, 14 вересня 2016 (UTC)

Андрій правий. До речі, як можна братися за переклад статті, не знаючи правила § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ???--ЮеАртеміс (обговорення) 20:53, 14 вересня 2016 (UTC)

Як можна братися за дописування до Вікіпедії та роздавання порад у Кнайпі, не знаючи Заяви Джиммі Вейлза про засади Вікіпедії??? Там ще {{Правила і настанови Вікіпедії}} є, варто почитати. --Volodymyr D-k (обговорення) 03:43, 15 вересня 2016 (UTC)

Ґран-прі чи Гран-прі

Хто має орфографічного словника — подивіться, будь ласка, варіанти там. Тут в якомусь онлайн-словнику дуже смішна ситуація: є обидва слова, але ґран-прі з хвостиком це іменник чоловічого роду, а гран-прі без хвостика — вже середнього… --Yakiv Glück 17:33, 9 вересня 2016 (UTC)

ВП:МОВА вимагає наявність в словнику ulif. Та і достатньо базових знань Правопису: ґ пишеться лише в словникових словах, а саме в давнозапозичених словах. Гран-прі нове запозичення. Воно не з ряду ґрати, ґанок, ґніт. Гран-прі пишеться через Г. Слово середнього роду.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 11 вересня 2016 (UTC)

@UeArtemis: у словнику за вашим посиланням така ж ситуація, як я описав. --Yakiv Glück 09:14, 11 вересня 2016 (UTC)

Тоді користуйтеся правописом: § 87. H та G передаємо через Г. Отже, Гран-прі.--Watashi-wa (обговорення) 09:22, 11 вересня 2016 (UTC)

Просто я хотів ботом провести заміну ґ → г, але виходить, що вона буде безпідставна, оскільки обидва варіанти «нормативні». Сам я віддаю перевагу більш поширеному написанню, але тільки через це чужі редагування виправляти не годиться. --Yakiv Glück 10:18, 11 вересня 2016 (UTC)

Насправді такий бот не завадив би. Ну, який усі ґ прибирав, окрім тих, що словникових коренях.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:45, 12 вересня 2016 (UTC)

Бот не проблема, проблема скласти список випадків хибного вживання. Часто ґ використовується у власних назвах, тож я не можу не дивлячись взагалі усі слова з ґ виправляти. --Yakiv Glück 08:52, 12 вересня 2016 (UTC)

Список не хибного, а правильного. Ґ не можна використовувати в власних назвах за чинним правописом, якщо це не одночасно загальні з ґ, як ґалаґан.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:56, 14 вересня 2016 (UTC)

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете. /20/

По-перше, примітка про вимову. Пишеться усе одно через Г звичайну. По-друге, прізвища зазначені такі, що одночасно є загальними назвами з ґ. Самі слова не сучасні, а давні запозичення, які треба визначати за словником (що дотримується чинної мовної норми).--ЮеАртеміс (обговорення) 21:01, 14 вересня 2016 (UTC)

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

А ось тут, як на мене, в першу чергу мова про звуки, а не літери, бо літера G і ж/дж позначати може, а h буває німою. Певно, через цей нюанс тут вжито слово "звичайно". Розумію так, що для ЗВУКІВ G та h правильна передача тільки G → Г, h → Г/Х.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:05, 14 вересня 2016 (UTC)

Але не звертайте уваги. Це просто думки в голос. Такий бот занадто збудить громаду.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 15 вересня 2016 (UTC)

Китайська і корейська транскрипція - транслітерація

@UeArtemis: Може Ви ще й цим питанням цікавились, може хто і з інших вікіпедистів знає. Ситуація зі всіма іншими мовами вже більш-менш зрозуміла, але щоб впевнено себе почувати хочу вияснити ще це. Збираюсь просто величезну кількість імен записати українською, яких іще зовсім немає у Вікіпедії. Щодо китайської, то знайшов таку річ Шаблон:Паладій2. Вона орієнтована на російську, але цікаво наскільки це все відповідає власним розробкам українських вчених. І заодно хочу з'ясувати питання стосовно передачі корейських імен.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:15, 6 вересня 2016 (UTC)

Розробки наших вчених просто існують та не використовуються. Юзайте сміливо цю. Система Палладія: "використовується в академічних виданнях Білорусі, Російської федерації та України."--ЮеАртеміс (обговорення) 17:45, 6 вересня 2016 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Для корейців відповідником є Система Концевича. Ані щодо китайської, ані щодо корейської окремих систем немає — NickK (обг.) 16:49, 27 вересня 2016 (UTC)

Бувши чи будучи

Від дієслова бути (рос. быть) є тільки один укр. дієприслівник бувши і тільки один рос. дієприслівник будучи. Українському бувши відповідає рос. будучи, а російському будучи — укр. бувши (ще може бути слово як). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 26 серпня 2016 (UTC)

Чого б це раптом? В українській мові є два дієприслівники: будучи і бувши, йдучи і йшовши, роблячи і робивши. Не треба штучно збіднювати українську мову — NickK (обг.) 12:41, 26 серпня 2016 (UTC)

Йдучи — йдуть, роблячи — роблять — теперішній час, а будучи — будуть — майбутній. Пор. рос. бывший, сущий, будущий.

Як утворити дієприслівник від слова є чи застарілого суть (теперішній час від бути) ?? --Микола Івкі (обговорення) 10:53, 29 серпня 2016 (UTC)

• [[5]]. --Микола Івкі (обговорення) 10:54, 7 вересня 2016 (UTC)

  Ось авторитетне джерело, яке вважає будучи питомо українським дієприслівником, наприклад. Дієслово ж бути саме по собі є винятком — NickK (обг.) 12:00, 7 вересня 2016 (UTC)

• Ось маєте орфографічний словник, де сказано, що "будучи" - це теперішній час, а "бувши" - минулий, тож просто треба стежити за слововживанням (я теж тут іноді допускаюсь помилок). Якщо я правильно розумію, якщо йде мова про теперішній час, то "я, будучи редактором Вікіпедії... (і далі по тексту)", тоді як ті, хто покинув Вікіпедію, можуть про себе говорити лише "я, бувши редактором Вікіпедії... (і далі по тексту)". Або "Я, будучи студентом..." (коли студент говорить про себе), і "Я, бувши студентом..." (коли колишній студент говорить про себе)--Piramidion 14:20, 7 вересня 2016 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: зверніть увагу на цю тему, може Вам є що сказати.--Piramidion 14:22, 7 вересня 2016 (UTC)

Це тільки з радянських часів іде. В дорадянських словниках цього "будучи" немає. Ось тут почитайте. Але Ви мене правильно зрозумійте. Я не закликаю одразу всюди міняти "будучи" на "бувши". Якщо це пишуть в словниках значить так уже є. У своїх власних статтях я застосовував "бувши" (може двічі на майже 2000 статей) і до теперішнього часу, і буду відкидати, якщо хтось спробує міняти на "будучи". В чужих статтях я не буду міняти "будучи" на "бувши, але буду переписувати речення в інший спосіб. Тобто замість "Я, будучи студентом..." буду писати "..., оскільки я студент.", або "Я студент і тому...". А нині на практиці так у мене і виходить і у власних статтях. Ніколи не приходить у голову написати "будучи" або "бувши".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:34, 7 вересня 2016 (UTC)

• Цитую. "бувши.Саме в такій формі вживає українська мова цей дієприслівник там, де росіяни пишуть будучи", "запозичене з російської мови слово будучи": http://izvestiya.odessa.ua/uk/2011/05/26/uroky-ostrovskyh-ukrayinskoyu-kazhut-tak. --Микола Івкі (обговорення) 10:55, 14 вересня 2016 (UTC)

  Якби цей ресурс не є мовним. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 16:24, 14 вересня 2016 (UTC)

• Будучи у Києві -> Перебуваючи у Києві. Будучи досвідченим -> Маючи досвід. [[6]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 15 вересня 2016 (UTC)
• ВП:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 2#Будучи → бувши.
• І бувши, і будучи — дієприслівники недоконаного виду. Цитую.

"Дієприслівники недоконаного виду означають таку другорядну дію,

яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься одночасно з основною дією".

Приклади.

1. Бувши напідпитку, він поплутав під'їзди.

Тут бувши означає дію в минулому часі, як і дієслово поплутав.

2. Бувши напідпитку, він падає в калюжу.

Тут бувши означає дію в теперішньому часі, як і дієслово падає.

3. Бувши напідпитку, він не піде додому.

Тут бувши означає дію в майбутньому часі, як і дієслово піде.

Тобто дієприслівник минулого часу бувши може означати дію в минулому, теперішньому чи майбутньому часі.

• Відомі підручники з укр. мови, навіть для філологів, про дієприслівник бувши — ні слова, про утворення дієприслівників від основ дієслів майбутнього часу (будуть; прийдуть, скажуть) — також ні слова. Стаття "Дієприслівник" містить слова "дієприслівник не має майбутнього часу".

Тобто дієприслівників будучи, прийдучи, скажучи "немає". Точніше, такі дієприслівники є, але неповноправні.

Тому вживайте у статтях повноправні дієприслівники бувши, прийшовши, сказавши. --Микола Івкі (обговорення) 11:34, 19 вересня 2016 (UTC)

Ви такого тут наплутали, що навіть коментувати не хочеться. Сказати — казати, прийти — йти — це дієслова доконаного — недоконаного виду, відповідно. Звісно, що слів «прийдучи» і «скажучи» не може бути в українській мові, бо доконана дія в таких випадках відображає минулий час, тому завжди буде "сказавши", або "прийшовши", але це не означає, що слова «йдучи» або «кажучи» («грубо кажучи») відсутні в українській мові.--Piramidion 11:46, 19 вересня 2016 (UTC)

Прийдучи, зокрема: [[7]], [[8]], прийдучи з роботи: [[9]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 19 вересня 2016 (UTC)

Повчання Володимира Мономаха містить двічі слово прочитаючи ([[10]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 19 вересня 2016 (UTC)

Микола Сом, спитаючи: https://www.youtube.com/user/Wyraxx. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 19 вересня 2016 (UTC)

Це елементарні помилки. Дієприслівники доконаного виду можуть вживатися лише в минулому часі, не в теперішньому. Навіть у реченні, де йдеться про майбутній час, дієприслівники як такі, вживаються в минулому або теперішньому часі (з точки зору майбутнього, я так розумію). Можете прочитати дещо про це навіть у статті Дієприслівник. Якщо виправити ці помилки — то правильно має бути "прочитуючи" або "прочитавши" (залежно від контексту), і так само — "спитавши" або "запитуючи", ну і "сказавши" або "кажучи". Не бачу, чому дієслово "бути" не може мати відповідних форм. --Piramidion 13:31, 19 вересня 2016 (UTC)

Панас Мирний, зможучи: [[11]]. Теж "елементарна помилка" ?? Дієприслівники доконаного виду можуть бути минулого чи майбутнього (не теперішнього) часу. Але академіки визнали тільки дієприслівники доконаного виду минулого часу. Тому слова зможучи, спитаючи тощо можна розглядати як розмовні дієприслівники доконаного виду майбутнього часу.

До речі, прийдучи (прийшовши) з роботи російською придя с работы ?! Але ж придя — рос. дієприслівник доконаного виду майбутнього часу (рос. придут — придя). А рос. положа, сложа, сломя ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:05, 21 вересня 2016 (UTC)

Як я вже писав, будучи вживалося і в творах Шевченка, і в Загребельного, і у Хвильового, і навіть у правописі воно вживається. Отже теза про те, що такого слова нема в українській мові, хибна, бо воно там є. Окрім того слова «бувши» і «будучи» — різні. Бувши — це минулого часу, а будучи — теперішнього і майбутнього. Вони не взаємозамінні. Бувши адміністратором, він міг дивитися вилучений внесок користувачів. Будучи адміністратором, він (з)може дивитися вилучений внесок користувачів. У першому випадку він був адміністратором і тоді міг дивитися внесок, але вже ним не є, а в другому він є (або буде, але ще не був), він (з)може дивитися внесок — це теперішній (є і може) або майбутній час (буде і тоді зможе). Тут не можна замінити «будучи» на «бувши», бо суть речення зміниться.--Анатолій (обг.) 18:22, 19 вересня 2016 (UTC)

• І тут, і на СО Ahonc'а (тема "Питання") вживав слово одночасно. Бувши адміністратором, він міг дивитися вилучений внесок користувачів. Минулий час не тому, що бувши — дієприслівник минулого часу, а тому, що міг — дієслово минулого часу. Подібно може — дієслово теперішнього часу, а зможе — майбутнього. У даному цьому випадку краще не "бувши (будучи) адміністратором", а "як адміністратор". І не "я, бувши студентом", а "як студент я" чи "студентом я". --Микола Івкі (обговорення) 10:35, 21 вересня 2016 (UTC)

  У моєму прикладі він був адміністратором, тому міг дивитися, а зараз ним не є, тому час минулий, і коли буде адміністратором, то зможе дивитися, тому час майбутній, але замінити будучи на бувши тут не можна, бо суть міняється. «Бувши», тому й «міг», а «будучи» — тому і «зможе», «бувши» і «зможе» не можна вжити разом. P.S. Може ви ще скажете, що вислів «в даному випадку» — це не русизм і існує в українській мові?--Анатолій (обг.) 19:02, 21 вересня 2016 (UTC)

Основна дія — "міг дивитися", а "був адміністратором" — другорядна. Слова міг і бувши (і будучи) — недоконаного виду, тому невідомо, чи зараз він адміністратор, чи ні. --Микола Івкі (обговорення) 11:17, 22 вересня 2016 (UTC)

• Українська мова — слов'янська. Чеська — теж. Див.: https://cs.wikipedia.org/wiki/P%C5%99echodník.

Přechodník předčasný (minulý) — дієприслівник минулого часу ?!

Přechodník současný (přítomný) — дієприслівник теперішнього часу ?!

Přechodník budoucí — дієприслівник майбутнього часу ?!

Чеськ. přijdouc domů — прийдучи додому ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 21 вересня 2016 (UTC)

І що? Російська — теж слов'янська. І білоруська.--Анатолій (обг.) 19:02, 21 вересня 2016 (UTC)

Чехи визнали дієприслівники майбутнього часу. А коли це визнають українці ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:17, 22 вересня 2016 (UTC)

• Треба брати до уваги і наявність слова, і частоту. Заглянувши до словника мови Шевченка, виявив, що Тарас Шевченко вжив слово будучи тільки один раз. Цього мало: потрібна частота — понад 3 (ще краще — понад 9). --Микола Івкі (обговорення) 11:10, 27 вересня 2016 (UTC)

  З якої стелі взяті цифри 3 та 9? Якщо слово вживалося ще за часів Шевченка хоча б один раз, воно очевидно існувало — NickK (обг.) 17:05, 27 вересня 2016 (UTC)

Із статистичної обробки даних (статистична лінгвістика, теорія ймовірностей, математична статистика). Частота 1, 2 чи 3 — дуже непевна.

--Микола Івкі (обговорення) 10:36, 28 вересня 2016 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 29 вересня 2016 (UTC)

Якщо нам треба перевірити факт існування слова, частота 1 вже підтверджує, що таке слово існує. Ви ж стверджуєте, що такого слова в українській мові не існує взагалі, то от саме вам частота 1 і стає на заваді — NickK (обг.) 19:49, 4 жовтня 2016 (UTC)

Слово існувало. Але є поняття відносна похибка (помилка). Відшукав джерело [[12]]. Там пошукайте слово похибка... --Микола Івкі (обговорення) 11:15, 5 жовтня 2016 (UTC)

• 22 : 0 ! Вікіджерела містять статті з Біблії (Огієнка). Слово бувши містять 22 статті (понад 9 !). А слово будучи там відсутнє. До речі, Іларіон (Огієнко) — мовознавець. --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 3 жовтня 2016 (UTC)
• Забудучи — дієприслівник майбутнього часу: [[13]], [[14]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 3 жовтня 2016 (UTC)

Віра Річ

Непослідовність передавання імен — ім'я чехословацької шахістки передано як Вера Менчик, а ім'я (псевдонім) англійської письменниці Vera Rich як Віра Річ. Якщо зараз не прийнято перекладати навіть імена спільного з українськими відповідниками походження (пишуть Томас, а не Хома, Елайджа, а не Ілля, Джулія, а не Юлія), тоді чому англійське Vera (яке не має стосунку до Віра, а має латинське походження), було перекладене?

В українських джерелах завжди трапляється форма «Віра Річ», але обґрунтування цьому залишається невідомим.

--В.Галушко (обговорення) 19:08, 1 жовтня 2016 (UTC)

Мабуть, через те, що це псевдонім: її справжнє ім'я Фейт Річ (що теж перекладається як Віра), а псевдоніми Vera та Віра фіксує навіть Бібліотека Конгресу. Якщо людина називалася українською та зафіксована в джерелах як Віра Річ, так ми і маємо її називати — NickK (обг.) 19:52, 4 жовтня 2016 (UTC)

Так і про Менчик українською Віра пишуть.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 5 жовтня 2016 (UTC)

У ГУЛАГу чи у ГУЛАЗі?

Підкажіть, чи відбувається чергування приголосної у слові "ГУЛАГ", чи можна написати його у місцевому відмінку через "з": у ГУЛАЗі? Адже це абревіатура. На мій погляд, вірніше не чергувати та писати "у ГУЛАГу".--Юровский Александр (обговорення) 06:09, 6 жовтня 2016 (UTC)

Правопис оминає це питання, можна трактувати по-різному http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil1.htm#par39:

«

Скорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), пишуться малими літерами: рагс (до рагсу), неп (під час непу). Такі слова звичайно відмінюються. /70/ Так само відмінюються ініціальні скорочення типу БАМ, а їхні закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака (апострофа, коми): з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом, ТЮГу, ТЮГом.

»

У джерелах зустрічається і так, і так. Теж саме і з (у ТЮГу)/(у ТЮЗі). Варіант у Гулазі теж має досить багато джерел і в досить поважних виданнях. --yakudza 12:24, 6 жовтня 2016 (UTC)

@Yakudza: Наскільки я розумію словосполучення закінчення, що пишуться з малої літери, приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака, воно означає, що власне абревіатури не змінюються, тому в ГУЛАГу, а не в ГУЛАЗі, так само й у ТЮГу, бо в ТЮЗі є рузизмом — NickK (обг.) 13:11, 6 жовтня 2016 (UTC)

Назва ГУЛАГ не має малих літер. У ГУЛАГу ([[15]]), ВАКу ([[16]]). --Микола Івкі (обговорення) 10:58, 7 жовтня 2016 (UTC)

Дякую всім за відповідь!--Юровский Александр (обговорення) 12:22, 7 жовтня 2016 (UTC)

Подвійне зобов'язання

Існують складнощі з перекладом терміна double bind. Російською перекладено як «двойное послание», втім, існує бізліч варіантів перекладу (двойная связь, двойной сигнал, двойной приказ, двойная обязанность, двойной посыл). В українських джерелах тільки «подвійне посилання», рідше — «подвійний зв'язок».

--В.Галушко (обговорення) 13:25, 14 жовтня 2016 (UTC)

Чи варто робити сюди перенаправлення «взаємовиключні параграфи»? Досить поширений у Мережі вислів.

--В.Галушко (обговорення) 15:15, 17 жовтня 2016 (UTC)

Приналежність і приладдя

Назва категорії «Постільні приналежності». Чи можливі подібні сполучення в українській мові? Словник подає лише два значення слова «приналежність» — 1) Стан за значенням приналежний; 2) Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь. У сенсі «речі», «пристрої» має бути «приладдя». Може, хтось з мовознавців поділиться думкою?

--В.Галушко (обговорення) 15:31, 22 жовтня 2016 (UTC)

Споруда та будівля

Хтось мені може пояснити , будь ласка, різницю (якщо вона є) між поняттями споруда та будівля?--Andriy.v (обговорення) 08:23, 19 жовтня 2016 (UTC)

Якщо у побуті, то різниця майже відсутня. А якщо з технічної точки зору, то будівля - це споруда яка призначена для довгого перебування там людей. Наприклад, дамба ГЕС є спорудою, але не будівлею, а головний офіс - вже будівля.--Divega (обговорення) 09:33, 19 жовтня 2016 (UTC)

Клас "Конструкція" має підклас "Споруда"; клас "Споруда" має підклас "Будівля". "Будівля" за значенням ближче до "будинок". "Конструкція" — штучний об'єкт загалом, створений створінням(и) із певною метою і має фізичне (матеріальне) втілення. Споруди (але, напевно, не будівлі): паркани, щогли, насипи, мости, стовпи, кургани, пам'ятники, шляхи, стоунхенджі тощо. Корабель чи судно не називають "будівлею", а "спорудою" чи "конструкцією". Десь так.--Avatar6 (обговорення) 22:16, 19 жовтня 2016 (UTC)

Якщо нема заперечень, я, чи хтось, створює Категорія:Будівлі та споруди (0 К, 0 С) та приєднує до інтервікі, бо розпорошувати значення в укр. мові нема бажання, хоча БНіПи й базуються на міжнародній класифікації, вони вживають український синтаксис і поважають його. див. також Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Категорії-неоднозначності.--Avatar6 (обговорення) 21:05, 22 жовтня 2016 (UTC)

Hinterhaus

Можете хтось створити мінімальну заготовку перекладу статті Hinterhaus? Бо я не можу придумати як це перекласти. То не флігель, бо там інші інтервікі. Google translate каже що то "позаду будинку", що й логічно, але мені цікаво чи в українській мові взагалі таке слово є. В поляків і білорусів якась "офіцина". Буду дуже вдячний. --Буник (обговорення) 21:35, 25 жовтня 2016 (UTC)

Словник української мови" свідчить «Офіцини» — як діалектне. Слова зі схожими значеннями: «Задвірок» («Вона стояла до Лаврінових дверей задвірком»), «Задвір'я».

--В.Галушко (обговорення) 13:23, 26 жовтня 2016 (UTC)

"Задній будинок" у Німеччині найближче відповідає другому значенню слова "Задвірок" Задня частина хати або іншої будівлі. Дуже часто будинок у Німеччині має Г-подібну форму, де горизонтальна частина виходить до вулиці, а вертикальна - стоїть на ділянці та немає вікон на вулицю, тільки у двір. Ця внутрішня частина має свій вхід, який виходить до двору, а не на вулицю. Білоруський варіант - то застріле, сучасне означення, відповідне до німецького, є у Вікіпедії польською мовою "Budynek bez dostępu do ulicy".--Divega (обговорення) 16:39, 26 жовтня 2016 (UTC)

Диван і канапа

СУМ подає ці слова як синоніми (зазначив у статті «Диван»), проте, наявна окрема стаття «Канапа». Чи можна їх вважати синонімами?

--В.Галушко (обговорення) 13:12, 26 жовтня 2016 (UTC)

Канапа відрізняється, як стиль меблів часів Людовика XIV в вікіпедіях італійською та іспанською. При тому, що ті самі французи пишуть, що канапа=софа, тільки у Бельгії та Квебеку софа=диван. У німців софа=канапа=диван. P.S. У нас, як і у Вікіпедії російською мовою: Софа (диван) має те саме фото, що і Канапа (хоча на фото все ж канапа).--Divega (обговорення) 16:55, 26 жовтня 2016 (UTC)

Добре, а чим тоді відрізнюється софа від канапи?

--В.Галушко (обговорення) 17:06, 26 жовтня 2016 (UTC)

Канапа, судячи з мого пошуку - підвид софи (особливо стосується меблів у стилі 18 сторіччя) де спинка та ручки оздоблені деревом, в той час як у софи ширші ручки (теж може бути оздоблення деревом, але є широка м'яка ручка), а диван - це вже ближче до ліжка, але теж вважається підвидом софи, але твердого оздоблення, як правило, немає. Якщо ж за походженням слів, то софа - турецьке слово, диван - арабське, канапе - французьке і в принципі лише описують регіональні відмінності. Тобто в цілому там різниця для спеціалістів та/або у магазині меблів. --Divega (обговорення) 08:20, 27 жовтня 2016 (UTC)

Дякую за консультацію. Отже, канапа і софа — різновид дивана.

--В.Галушко (обговорення) 15:37, 28 жовтня 2016 (UTC)

Битва при/під

@Green Zero: @Basio: @Ahonc: @Divega: Пропоную поперейменовувати статті, в яких йде мова про якусь битву з "битва при..." на "битва під...". Таких статей досить багато в українській Вікіпедії, але очевидно, що це необдумане перенесення з російської внаслідок поширеності автоперекладу (це підтверджують якраз наявні статті в українській Вікіпедії) і звичності російських назв. Ніхто ж не говорить у повсякденному спілкуванні "при Києві", "при Львові". Я проконсультувався у фейсбучній спільноті українського перекладу і більшість зі мною погоджуються. Як контрприклад наводять фрази типу "при дорозі", "при долині", але очевидно, що це не той випадок. На підтвердження своєї думки знайшов такий документ: кінець 78-ї - початок 79-ї сторінки. Тобто, якщо йде мова про міста, то пропоную перейменувати на "під...", наприклад, "битва під Ватерлоо", "битва під Гастінгсом" (можете подивитися гугл, там такі варіанти є. Можна ще пригадати "битва під Берестечком", битва під Москвою"), якщо про річки, то "битва на...". Якщо не буде заперечень, то беру перейменування на себе, ще й заодно хочу доповнити деякі статті.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:55, 25 жовтня 2016 (UTC)

Боже, які люди є знавцями української мови! І що найтрагічніше, що ні другий, ні третій не є філологами, які вже давно покинули цю консультацію, бо їхню думку зневажили. Лише дужий голос дозволяє цим спеціалістам просувати власну думку та нібито фаховість у галузі мовознавства. А щодо пропозиції, то я за таке перейменування. --ДмитрОст 21:15, 25 жовтня 2016 (UTC)

А перший і четвертий — філологи?--Анатолій (обг.) 21:22, 25 жовтня 2016 (UTC)

Звернувся до цих людей, бо так вийшло. В одній статті Green Zero виправив "при" на "біля" (щоправда забув виправити відмінки), потім "Basio" поставив це під сумнів. А коли я погодився з Green Zero, то Ahonc спитав, чи не маю я авторитетного джерела. От я їх і покликав, щоб не було потім якихось суперечок. Divega також зацікавився цим питанням.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:27, 25 жовтня 2016 (UTC)

Я поставив під сумнів відмінок, бо це було проявом поверховості. Я не вважаю себе знавцем української мови, хоч набуває досвіду. Щодо при/під, то для то для місця, поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою), у СУМі тільки при. Щодо під, то в ньому воно у значенні знизу, а не біля. На мою під логічніше, але СУМ. --Basio (обговорення) 06:07, 26 жовтня 2016 (UTC)

Слухайте. Такі словники фіксують все підряд. Тим більше, цей словник написаний в часи, коли коли мову намагалися наближати до російської.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 07:36, 26 жовтня 2016 (UTC)

Я це розумію, але потрібні АД для іншого. СУМ-11 ніхто не відміняв, а в СУМ-20 ще немає. Тут також при (синонімія). --Basio (обговорення) 07:59, 26 жовтня 2016 (UTC)

Якби ви знали як ви вже всі дістали. З вами всіма і вашими словниками і намаганнями розібратися в цих всіх гуглоперекладах можна тільки здуріти. Ладно, не беріть у голову, нічого я не буду виправляти.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:01, 26 жовтня 2016 (UTC)

Підтримую пропозицію Олександра, при селі/місті однозначно не за нормами українського правопису. Тут є багато статей, які з правильними назвами — під, а з при треба перейменовувати. --Микола Василечко (обговорення) 11:34, 26 жовтня 2016 (UTC)

У СУМ на "під" у купі тексту є таке Він вів полки під Білгородом в бій (Микола Бажан, I, 1946, 161). Посилання ж на назву битви у статті "при" іде без джерела. Просто де або поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою). Битва при Жовтих Водах. Тому і мене цікавить, а як взагалі правильно. Щоб не розводити купу гілок: по-перше, як відповіли вище я просто цікавлюсь цією темою і, по-друге, ніде і ніколи не писав, що є зразком зі знання мови і завжди визнаю, якщо я не правий.--Divega (обговорення) 15:31, 26 жовтня 2016 (UTC)

@Divega: У Вашому прикладі під вказує на напрямок, а не місце. --Basio (обговорення) 15:50, 26 жовтня 2016 (UTC)

Це яким же чином напрямок? Речення має значення "Він керував військом біля міста Білгород", а не "Він вів війська у напрямку Білгорода для участі в бою"--Divega (обговорення) 16:31, 26 жовтня 2016 (UTC)

@Divega та Oleksandr Tahayev: Ви маєте рацію, не помітив, що в пункті б) описується місце. Отже згідно СУМ-11 можна вживати і під і при. Тому потрібно для уніфікації вибрати одне. --Basio (обговорення) 16:45, 26 жовтня 2016 (UTC)

@Basio та Oleksandr Tahayev: Переглянув по Вікіпедіям стосовно битв що не «за» певне місто/місце. Російськомовна та англомовна замінюють маже все на «при» та «of» відповідно, німецькомовна по різному — «bei», «von», «an der» (перекладається як «при», «біля» (або просто без нічого), «на»). У вікіпедії польською мовою — «pod» або, інколи, «nad». Французькою, іспанською, португальською — варіанти «de»/«del»/«da».--Divega (обговорення) 11:10, 29 жовтня 2016 (UTC)

@Divega: а до чого тут іншомовні Вікіпедії? Ми говоримо про стиль і правопис української мови. А в нашій мові під. І, шановні, радянський СУМ-11 у цьому випадку при не є авторитетним, бо його приперли до мови з російського язика. --Микола Василечко (обговорення) 13:37, 29 жовтня 2016 (UTC)

@Микола Василечко: Я до того, що в принципі назви уніфіковані для битв в тих Вікі, що я перевірив (цікаво, що російська традиція назв - точна копія німецької, навіть чехи при довшій спільній історії так не роблять. Але це так, офтоп). Так, бувають винятки, але вони обґрунтовані. Тому має бути уніфікація.--Divega (обговорення) 15:36, 29 жовтня 2016 (UTC)

Родичівство

Звернув увагу на те, що термін «Родичівство» СУМ подає як розмовне: офіційним відповідником є «родинні зв'язки». Може, варто перейменувати відповідну статтю?

--В.Галушко (обговорення) 13:08, 9 листопада 2016 (UTC)

Діана Гольде

Спостерігаю розбіжності в написанні — «Діана Гольде» і «Діанна Гольде». Як правильно?

--В.Галушко (обговорення) 18:33, 6 листопада 2016 (UTC)

Микола Івкі навів джерела, що приписують писати з двома «н».

--В.Галушко (обговорення) 13:09, 9 листопада 2016 (UTC)

Річкове прибережжя

Залишається нерозв'язаним питання з «Річкове прибережжя». Переклад 水滸 дійсно «Річкове прибережжя», але його не свідчить жодне з джерел. Іноді трапляється «Річкові заводі», але частіше — «Річкові заплави», що є забавним наслідком неполадок в автоперекладачі. «Заплава» — російською буде «пойма», а не «заводь».

--В.Галушко (обговорення) 16:57, 12 листопада 2016 (UTC): Дійсно, «заплави» не тотожні «заводям» з причин, наведених вами вище. Але якщо ви шукаєте синонім для «Річкового прибережжя», то для нього якраз правильним перекладом буде «Річкові заплави», оскільки мова йде про ділянку суходолу на березі, а не про частину водойми. --Nina Shenturk (обговорення) 15:38, 13 листопада 2016 (UTC)

Китайське 水滸, як і англ. Water Margin буквально означає — «край, кінець води», «крайка води», «місце біля берега». Мова йшла однозначно не про ділянку на березі. У СУМ-11 слова Узбережжя і Побережжя тлумачаться там зовсім не так, як Прибережжя («від прибережжя запахло солонкувато-кислим намулом і лускою…»). Втім, можна перекласти й як «Річкові заводі», але на мій погляд доречніше «Прибережжя». Потрібно джерело — український переклад.

--В.Галушко (обговорення) 15:52, 13 листопада 2016 (UTC)

Актовській каньйон англійською

Як правильно перекласти актовський каньйон англійською? Зараз стаття в англовікі очевидно неправильно називається w:en:Aktov canyon. Як буде правильно? Просто actove canyon? Зауважте, що Актове — це назва н. п., а не річки. artem.komisarenko (обговорення) 04:11, 14 листопада 2016 (UTC)

Якщо брати офіційну транслітерацію (вона більше для імен), то я зробив би Aktove canyon.--Divega (обговорення) 20:10, 14 листопада 2016 (UTC)

Каринтія і Карінтія

Розумію, що такі теми вже остогидли, але маємо Категорія:Міста Каринтії і Категорія:Міста Карінтії. Правила за першу, але принаймні один словник — за другу. Stas (обговорення) 02:47, 19 листопада 2016 (UTC)

@Stas000D: Такі питання не вирішуються тут, а на ВП:ПС. На підтримку Вашому аргументу можу додати що УРЕ також вказує Карінтія. Щодо категорій то там можна зробити перенаправлення, або поставити Категорія:Міста Карінтії на вилучення — бо вона є дублікатом першої і була створена пізніше. --Andriy.v (обговорення) 06:59, 19 листопада 2016 (UTC)

Аргументів у мене нема й не планується, бо питання и/і мені глибоко паралельне. Я лише хочу зробити з двох категорій одну. Stas (обговорення) 15:05, 19 листопада 2016 (UTC)

УРЕ не може бути джерелом у таких питаннях, бо це радянська совкова енциклопедія. Переніс дві статті до першої категорії, другу поставив на вилучення. --Микола Василечко (обговорення) 07:31, 19 листопада 2016 (UTC)

Дякую! Саме те, що я хотів. Stas (обговорення) 15:05, 19 листопада 2016 (UTC)

УРЕ тут не потрібна. Є чинний Правопис, що каже писати РИ в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:52, 22 листопада 2016 (UTC)

Мовні шаблони для староукраїнської та церковнослов'янської

Вітаю! В Вікіпедії часто виникає потреба проілюструвати те чи інше поняття цитатою з джерел церковнослов'янською чи староукраїнською (до гражданки, кирилицею). Наявні шаблони, а їх кілька, окрім того що не покривають всі необхідні випадки, так ще й часто некоректні та використовуються непослідовно.

Запрошую до обговорення у Кнайпі (політики) де я виклав дійсний стан і пропозицію до реформування. artem.komisarenko (обговорення) 23:12, 9 листопада 2016 (UTC)

Ой, не люблю це привласнення тієї мови. В одній країні вона старобілоруська, в іншій староукраїнська - балаган.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 22 листопада 2016 (UTC)

Часопис і журнал

У статті «Журнал» вживаються різні слова: то «часопис», то «журнал». При цьому, для терміна «часопис» чомусь виділено окрему сторінку.

--В.Галушко (обговорення) 21:09, 14 листопада 2016 (UTC)

Недогляд це. Має бути одна стаття. Це синоніми. До речі, часопис це і газета.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:50, 22 листопада 2016 (UTC)

Номінувати на об'єднання?

--В.Галушко (обговорення) 11:56, 22 листопада 2016 (UTC)

Ісянбаєв Мазгар Насипович

Звернув увагу на «Ісянбаєв Мазгар Насипович». Як правильно записати ім'я?

--В.Галушко (обговорення) 19:08, 13 листопада 2016 (UTC)

Російською пишеться «Насипович». Правило дев'ятки в особових іменах не застосовується.

--В.Галушко (обговорення) 09:35, 15 листопада 2016 (UTC)

Але російські імена та по батькові адаптуються. Насип вважати таким?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:54, 22 листопада 2016 (UTC)

Ім'я не російське, а татарське (вимовляється [Насі́п]). Має бути «Насіпович».

--В.Галушко (обговорення) 11:58, 22 листопада 2016 (UTC)

Простирало і простирадло

Яке зі слів цієї синонімічної пари є вживанішим у сучасній Україні? Див. «Простирадло».

--В.Галушко (обговорення) 15:45, 22 жовтня 2016 (UTC)

У законодавстві використовується постільні речі, їх частина постільна білизна і простирадло. Ось тут. --Basio (обговорення) 15:55, 22 жовтня 2016 (UTC)

Отже, замість «постільні принадлежності» має бути «постільні речі». Простирадло дуже часто трапляється у пошуковику, але СУМ подає його як синонім до «простирало». До речі, «простирало» — питомо українське слово, на відміну від «простирадло» — давнього полонізма.

--В.Галушко (обговорення) 16:12, 22 жовтня 2016 (UTC)

Варіант «постільне приладдя» теж досить поширений й офіційний: 6. Роботи, пов'язані з оборотом постільної білизни.

--В.Галушко (обговорення) 16:15, 22 жовтня 2016 (UTC)

Це не може бути АД, бо це студентська робота з використанням російськомовної літератури --Basio (обговорення) 16:41, 22 жовтня 2016 (UTC) P.S. В українських речі - с.140 --Basio (обговорення) 16:45, 22 жовтня 2016 (UTC)

Очевидно, що -дло для більшості єдиний відомий варіант.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 22 листопада 2016 (UTC)

Парасолька

У статті «парасоля» наведено варіант «дощар» без посилання на джерело. У пошуковику це слово трапляється лише не в академічному словнику Павла Штепи.

--В.Галушко (обговорення) 20:40, 24 жовтня 2016 (UTC)

То викидайте зі статті його.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 22 листопада 2016 (UTC)

Кріс

Чи існує українське джерело для підтвердження подібного написання? Якщо англ. kris, тоді українською згідно з правилом дев'ятки має бути «крис». Натомість — «Кріс». Сторінка має вигляд перекладеної з російської.

--В.Галушко (обговорення) 14:54, 9 листопада 2016 (UTC)

Кріс (множ. креси) взагалі мушкет.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 22 листопада 2016 (UTC)

Дякую, виправлено (Крис).

--В.Галушко (обговорення) 12:17, 22 листопада 2016 (UTC)

Подивилися б одразу в правопис: правило 9-ки - у "загальних" запозиченнях И після Р. Вибачте, не подивився першу репліку - Ви згадали 9-ку --ЮеАртеміс (обговорення) 22:21, 22 листопада 2016 (UTC)

Стакан і склянка

Понад 5 років триває обговорення щодо об'єднання «стакан» і «склянка». Досі не виконано.

--В.Галушко (обговорення) 14:56, 9 листопада 2016 (UTC)

Ви про що? Склянка це скляний стакан. Стакан ширше поняття.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:56, 22 листопада 2016 (UTC)

@UeArtemis:, слово «стакан» не згадується у словнику Грінченка, а в СУМ-11 всі значення його тотожні значенням слова «склянка». Це слід додатково обговорити в ширшому колі.

--В.Галушко (обговорення) 12:21, 22 листопада 2016 (UTC)

У 19 ст. були актуальні нескляні стакани? --ЮеАртеміс (обговорення) 14:25, 22 листопада 2016 (UTC)

Пластиковий стакан у Вас буде пластиклянка, а паперовий - паперянка?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:27, 22 листопада 2016 (UTC).

Отже, виходячи з узуального значення обох термінів, «склянка» — не синонім, а гіпонім до «стакан». Не знаю, варто вважати росіянізм «стакан» кращим за питомо українське (версію про полонізм я всерйоз не розглядаю) «склянка».

У 19 ст. були актуальні нескляні стакани? А Ви зважили на «втрату етимологічних зв'язків»? Можна натрапити й на сполучення «вафельна склянка», «пластикова склянка». Російське «стакан» теж не завжди означало гільзу снаряда, або технічну деталь.

--В.Галушко (обговорення) 19:00, 22 листопада 2016 (UTC)

Пластикової склянки, слава богу, не зустрічав. Як на мене, це у людей щось з головою.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:13, 22 листопада 2016 (UTC)

У згаданому СУМ-11 наведені цитати поважних українських літераторів, зокрема Нечуй-Левицького, Гончара. Нічого пуризм розводити. Стакан повноцінна норма української мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:17, 22 листопада 2016 (UTC)

Стакан не має прозорої етимології, а склянка має. Тому втрата зв'язку для неї ускладнена. Паперова склянка це радше просто плід пуризму.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 23 листопада 2016 (UTC)

У 20-х роках чи у XX-х роках?

Пояніть будь ласка мені правопис У 20-х роках чи у XX-х роках?--Shmanʹkivtsi - Chortkiv (обг.) (обговорення) 11:18, 4 грудня 2016 (UTC)

У 20-х роках XX століття. --Максим Підліснюк (обговорення) 11:38, 4 грудня 2016 (UTC)

Дякую!--Shmanʹkivtsi - Chortkiv (обг.) (обговорення) 11:39, 4 грудня 2016 (UTC)

Jeury

Як правильніше передати французьке прізвище Jeury — «Жері» чи «Жьорі». Німецьке прізвище Goethe зі схожим звуком правильно буде «Ґете», але іноді трапляється варіант «Ґьоте» — транслітерація рос. Гёте.

--В.Галушко (обговорення) 17:01, 13 жовтня 2016 (UTC)

Правопис каже: § 91. Ое, ö, eu передаються літерою е: Ге́те, Кельн, Вільне́в. Тому має бути Жері і Гете.--Andriy.v (обговорення) 17:28, 13 жовтня 2016 (UTC)

Дякую. Чи нема посилання на пункт правопису? Бажано додати до тексту статті.

--В.Галушко (обговорення) 17:48, 13 жовтня 2016 (UTC)

§ 91. Зазначу також, що передача eu через ьо не пов'язана ні з фонетикою, ні з усталеністю: можна згадати такі імена як Пастер (Pasteur) або Пежо (Peugeot) — NickK (обг.) 18:05, 13 жовтня 2016 (UTC)

Дякую, зробив посилання. Може, колись узвичаємо свої норми, не скопійовані з російських.

--В.Галушко (обговорення) 18:39, 13 жовтня 2016 (UTC)

Хочу роз'яснити стосовно Гете. В німецькій мові є умляути, букви ä, ö, ü. На друкарських машинах для них не було місця свого часу, тому їх записували як ae, oe та ue відповідно. Хтось лишав собі згодом напис прізвища або імені з двох букв і, відповідно, змінював прочитання, хтось повертався до умялуту. А ще є різновиди у вимові у німецьких діалектах. --Divega (обговорення) 09:38, 19 жовтня 2016 (UTC)

P.S. Ö читається приблизно як "йо".--Divega (обговорення) 09:39, 19 жовтня 2016 (UTC)

Для росіян. Вважається, що для українського вуха ближче до Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:07, 22 листопада 2016 (UTC)

ЮеАртеміс Воно віддалене від обох звуків, але все ж ближче до нашого ЬО, ніж до Е, хоча можна розрізнити російськомовного, що говорить німецькою (ö - чітке ё, ü - чітке ю, українці так не говорять). До нашого Е ближче ä або e (причому у німців ще й фактично різні звуки в залежності від слова, den читається як ден, а от denn вже як де[є]н). --Divega (обговорення) 14:55, 4 грудня 2016 (UTC)

Подивіться повну таблицю голосних. О далеченько.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:28, 5 грудня 2016 (UTC)

Я про звук, що, наприклад, у слові льон.--Divega (обговорення) 20:20, 6 грудня 2016 (UTC)

Стиль

Тут мені дорікнули через "занадто" складне речення. Люде, а вам як більше подобається? Оцініть, будь ласка.

1. У 2014 році повертається до державної служби та з квітня по листопад займає посаду директора Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону ХОДА. З кінця 2014 року — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації (зберегла посаду при зміні очільника області з Ігоря Балути на Ігоря Райніна). З 25 квітня 2016 року — перший заступник («віце-губернатор»). 29 серпня 2016 року була призначена за поданням Кабінету Міністрів України виконувачем обов'язків голови ХОДА.
2. У 2014 році повертається до державної служби та з квітня по листопад займає посаду директора Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону ХОДА. З кінця 2014 по 2016 рік — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації (зберегла посаду при зміні очільника області з Ігоря Балути на Ігоря Райніна). З 25 квітня 2016 року і до призначення виконувачем обов'язків голови ХОДА 29 серпня того ж року — перший заступник («віце-губернатор»). Її призначення виконувачем обов'язків відбулося за поданням Кабінету Міністрів України.

Був 2-ий варіант.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:23, 8 грудня 2016 (UTC)

Мені подобається перше, зробив кілька маленьких виправлень (виділив жирним):

У 2014 році повертається до державної служби та з квітня по листопад обіймає посаду директора Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону ХОДА. З кінця 2014 року — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації (зберегла посаду при зміні очільника області з Ігоря Балути на Ігоря Райніна), з 25 квітня 2016 року — перший заступник («віце-губернатор»). 29 серпня 2016 року за поданням Кабінету Міністрів України була призначена виконувачем обов'язків голови ХОДА.

NickK (обг.) 14:40, 8 грудня 2016 (UTC)

Дякую. Обіймає дійсно літературніше. То Вам теж не до вподоби варіант "до призначення" одним реченням?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:49, 8 грудня 2016 (UTC)

Дещо складне речення виходить, не дуже просто зорієнтуватися, яка посада йшла за якою — NickK (обг.) 15:49, 8 грудня 2016 (UTC)

Назви статей про тенісні турніри

--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:04, 8 грудня 2016 (UTC)

Юстейн Гордер чи Юстейн Ґордер

Lexusuns сам перейменував у Вікіпедії і просить дозвіл на редагування у Вікіцитатах, де стаття захищена через конфлікт з Friend'ом щодо г/ґ. Прошу підтвердження саме «Юстейн Гордер». У джерелах і г, і ґ. За правилом транслітерації наче г.--Сергій Липко (обговорення) 09:41, 10 грудня 2016 (UTC)

До цього Lexusuns замінив частину старих джерел на нові, де більшість пишуть Гордер. До того ж, ВП:МОВА і правопис зараз діють. --Lexusuns (обговорення) 09:44, 10 грудня 2016 (UTC)

Технічна термінологія

Шукаю відповідник російському «Фасонка». У словниках тільки окремі випадки — скісник, косинець.

--В.Галушко (обговорення) 18:20, 8 грудня 2016 (UTC)

Словники 1930-х (Практичний словник виробничої термінології, Словник будівельної термінології) подають «обриска», «обрисівка». Але не впевнений, що воно вживано — NickK (обг.) 18:31, 8 грудня 2016 (UTC)

"воно вживане", а може краще "воно у вжитку".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:34, 8 грудня 2016 (UTC)

Написав «вживане», чомусь виправило на «вживано». Ваш варіант був би правильно «воно в ужитку». Дякую за уважність — NickK (обг.) 18:44, 8 грудня 2016 (UTC)

У Мережі термінів «обриска», «обрисівка» не трапляється. Але засвідчено офіційне вживання «фасонка» (Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України. Термін «обриска», «обрисівка» можна подати як другий.

--В.Галушко (обговорення) 18:38, 8 грудня 2016 (UTC)

І в цьому разі краще засвідчене. Це якби ми хотіли підкреслити, що його засвідчено незадовго до укладення словника, або якщо Ви комусь доповідаєте, що самі засвідчили. А стан, про який тут ідеться як був таким, так і залишатиметься.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:10, 8 грудня 2016 (UTC)

Назад до теми фасонок. Знайшов таку новину на сайті ЧАЕС, там є англійське "gusset plates". В українській версії новини використано слово "фасонка". Схоже, що у галузеве зараз - фасонка.--Divega (обговорення) 19:55, 8 грудня 2016 (UTC)

Косинець в сенсі №3 підходить? Якщо так, то літературно. --ЮеАртеміс (обговорення) 10:08, 9 грудня 2016 (UTC)

Косинець це все ж варіант фасонки. Ось ще стаття з фасонкою у бібліотеці Вернадського: Нові конструктивні рішення легких конструкцій одноповерхових промислових будівель Божко В.А., к.т.н. ТОВ «Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського», Україна або ВИКОРИСТАННЯ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ВИРОБНИЧИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ, Романюк В. В., к.т.н., доц., Василенко В. Б., аспірант. Останні не будівельники, але не думаю, що тема для них зовсім не знайома --Divega (обговорення) 19:28, 9 грудня 2016 (UTC)

Дякую всім вам, панове, за живу зацікавленість у предметі. Плід нашого труда див. «Фасонка».

--В.Галушко (обговорення) 13:14, 10 грудня 2016 (UTC)

Фрілансер

Правопис «і» і «и»?

--В.Галушко (обговорення) 13:17, 10 грудня 2016 (UTC)

• Ніколи не чув «фрилансер».--Сергій Липко (обговорення) 13:32, 10 грудня 2016 (UTC)

Оскільки «фріласер», не будучи особовою назвою, порушує чинний український правопис, записуймо його в оригінальному написанні — латиницею.

--В.Галушко (обговорення) 14:44, 10 грудня 2016 (UTC)

Відкриваємо Правопис і читаємо: в загальних назвах РИ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:42, 15 грудня 2016 (UTC)

Будь-ласка, перейменуйте і зазначте поширену неправильну транслітерацію.

--В.Галушко (обговорення) 11:12, 16 грудня 2016 (UTC)

Йде обговорення: Вікіпедія:Перейменування статей/Фрілансер → Фрилансер--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 16 грудня 2016 (UTC)

Еміль Гегле Свеннсен→Еміль Гегле Свендсен

норв. Emil Hegle Svendsen, всюди друкують з «д».--Сергій Липко (обговорення) 16:15, 17 грудня 2016 (UTC)

Погоджуюсь, там назва скоріше була саме така, але невідомо з яких причин Користувач:Mychajlo Naumenko перейменував її. Повертаю назад.--Andriy.v (обговорення) 17:10, 17 грудня 2016 (UTC)

почитайте. причини--DegoleX (обговорення) 17:41, 17 грудня 2016 (UTC)

Все ясно. Дякую що показали.--Andriy.v (обговорення) 18:24, 17 грудня 2016 (UTC)

Andriy.v, не вилучайте перенаправлень, які мають більш-менш довгу історію. Одна із причин, можуть бути зовнішні посилання на статтю, які ми не можемо відслідкувати, інколи можуть виникнути проблеми із пошуку в гуглі. --yakudza 18:53, 17 грудня 2016 (UTC)

Я справді не розумію сенс тримання цього перенаправлення. Назва Свеннсен не присутня в жодному джерелі і взята вона із сайту який вказує як перейменовувати географічні назви і який Вікіпедія не визнає. Тобто вона хибна. Сама стаття була перейменована пів року тому і я не думаю що за цей час накопичелось багато зовнішніх посилань.--Andriy.v (обговорення) 20:13, 17 грудня 2016 (UTC)

Причини викладені у ВП:П#Потрібність перенаправлень, якщо перенаправлення зі статті, яка більше ніж півроку так називалась, то невідомо де і скільки зовнішніх посилань на цю статтю було розставлено. --yakudza 20:21, 17 грудня 2016 (UTC)

Ну, гаразд, переконали, постараюся враховувати ваші зауваження при наступному перейменуванні.--Andriy.v (обговорення) 20:36, 17 грудня 2016 (UTC)