Паркан
.JPG)
 |
Ця стаття потребує доопрацювання. Прохання поліпшити її (див. Довідка:Досконала стаття). |
 |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (березень 2017) |
Парка́н (огорожа, палісад) — стіна, огорожа, звичайно дерев'яна,[1] автономна структура, споруда, яка служить для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином[2] (у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»)[3].
Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.
Зміст
ЕтимологіяРедагувати
Українське слово паркан через посередництво пол. parkan або чеськ. parkán походить від сер.-в.-нім. parkân, яку, у свою чергу виводять від старофр. parc < лат. parcus («огорожа»), що має іберійську етимологію. Первісне значення — «стіна, огорожа, звичайно дерев'яна»[1] (звідси також «парк», «паркет»).
Слово огорожа пов'язане з прасл. *gordъ («огорожа», «огороджений простір», пор. «городъ»)[4].
Слово тин вважається давнім (до ІІ ст. н. е.) запозиченням з германських мов, порівнюється з дав.-ісл. tún («садиба, двір, сад»), дав.-англ. і ст.-н.-нім. tún («огорожа»), дав.-в.-нім. zûn (так само). Існує припущення[5] про питомо слов'янське походження: від *tyti («густо рости») і первісно означало «густі зарості»; германські слова в цьому разі розглядаються як запозичення з праслов'янської мови[3][6].
ІсторіяРедагувати
Людина здавна намагалася відгородити місце свого проживання. Причин для цього вистачало завжди. Першими захисними спорудженнями стали рови, заповнені водою, і паркани. Спочатку це були примітивні паркани з підручних природних матеріалів, в основному з дерева й каменю. Надалі, з винаходом знарядь праці й освоєнням гончарного ремесла, сталі з'являтися металеві й цегельні паркани.
Метал і цегла й у наші дні залишаються одними із найкращих будівельних матеріалів — як самостійні матеріали, так і в комбінації один з одним. З'явилися ковані паркани, паркани чавунні й алюмінієві, а також різноманітні цегельні паркани із цегли різної фактури. Не вийшли із ужитку дерево й камінь — їх теж застосовують до сьогодні як матеріали для парканів.
Типи парканів за матеріаломРедагувати
- з дощок;
- з горизонтальних жердин (вориння);
- з штахетин;
- з пруття (пліт);
- кам'яний;
- з використанням зварних панелей;
- з металевої сітки;
- із залізобетонних плит;
- зі штучних насаджень (живий паркан)
ПалісадРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Тин // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. — С. 568—569
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с. — С. 571)
- ↑ Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145—153
- ↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Тын // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
ЛітератураРедагувати
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паркан |
- Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
- Паркан // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.