«Річкове прибережжя»[1] (кит. трад.: 水滸傳, спрощ.: 水浒传, піньїнь: shuǐ hǔ zhuàn, палл.: Шуй ху чжуань) — китайський роман XV століття, заснований на народних оповідях про подвиги й пригоди 108 «шляхетних розбійників» із табору Ляншаньбо у час правління династії Сун. Автор — Ши Найань (кит. трад. 施耐庵; можливо, псевдонім Ло Гуаньчжуна). «Річкове прибережжя» — перший в історії роман в жанрі уся.

Порцелянове блюдце із зображенням на тему «Річкового прибережжя» (правління Кансі, XVIII століття).

Переклади роману японською мовою (Suikoden) відомі з 1757 року. Вийшли також численні адаптації та парафрази роману. Ілюстрації до нього, у жанрі гравюр укійо-е виконали такі відомі автори як Кацусіка Хокусай та Цукіока Йосітосі.

Екранізації ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Від кит.  — «вода» (Китайско-русский словарь: 水 [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]), кит.  — «берег» (Китайско-русский словарь: 滸 [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]), і кит.  — «історія», «повість». Також поширена неправильна назва «Річкові заплави», яка є помилковим автоперекладом неточного російськомовного варіанту «Речные заводи»