Відкрити головне меню

Часо́пис — термін, що може вживатися в значеннях «періодичне видання», «журнал», «газета»[1]. У будь-якому значенні «часопис» є різновидом серіального видання[2], може мати політичний, науковий або літературно-мистецький характер.

Слово «часопис», ймовірно, являє собою кальку з нім. Zeitschrift («часопис», «журнал»), утвореного від Zeit («час») + Schrift («письмо»). Німецьке слово теж є калькою від лат. chronographicon («журнал», «щоденник», «хроніка») — адаптації грец. χρονογραφικόν — від χρόνος («час») + γράφω («пишу»)[3]. В інших джерелах стверджується про походження українського слова від чеськ. časopis («журнал»), також скалькованого з Zeitschrift[4].

«Часопис» чи «журнал»?Редагувати

Згідно з ідеологією пуризму слово «часопис» прийнятніше для вживання в українській мові, оскільки воно не іншомовного походження. Слово «журнал» походить від французького le journal — «газета» (дослівно — «щоденний», le jour — день). Отже, в процесі запозичення слово journal змінило своє первинне значення на майже протилежне, адже «журнал» французькою (художній, науковий, політичний) — la revue (ревю), а ілюстрований — le magazine (маґазін). І лише шкільний журнал, або ж журнал для запису спостережень, звучить французькою як «журнал» (le journal). Але в той же час багатозначність слова викликає невизначеність, обмежені є і його словотворні можливості[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Часопис // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Типологічні моделі серіальних видань
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. а б ЧАСОПИС — ГАЗЕТА — ЖУРНАЛ

ДжерелаРедагувати