Канапа
Кана́па (від фр. canapé через пол. kanapa)— різновид дивана, на якому підлокотники розташовані значно нижче, ніж спинка. Оскільки це один з найпоширеніших стилів дивана, слово «канапа» часто вживають як синонім до «диван»[1], за винятком випадків, коли йдеться про антикваріат або репродукції зразків XVIII століття.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/A_brown_sofa_%282005-03-03%29.jpg/250px-A_brown_sofa_%282005-03-03%29.jpg)
Історично канапа— різновид меблів, схожий на кушетку чи диван. Канапа мала дерев'яну основу, чотири дерев'яні ніжки, оббите м'яке сидіння, походить із Франції, виник у XVIII столітті. Стиль канапи був створений за часів правління королів Людовика XV та Людовика XVI. Схожий та одночасно відмінним був дизайн, розробленим Томасом Чіппендейлом, що пізніше став популярним у США у XIX-му столітті[2]. У виготовлені часто використовували дорогоцінні листяні породи дерева, такі як горіх , вишня та червоне дерево.
Цікаві факти
ред.У Конотопському краєзнавчому музеї імені Олександра Лазаревського зберігається канапа сім'ї Лазаревських, на котрій у 1859 році сидів Тарас Шевченко,під час його трьох денного перебування в родинній садибі Лазаревських у селі Гирявка(нині село Шевченкове Конотопського району)[3]
Примітки
ред.- ↑ Канапа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 87.
- ↑ Cynthia Van Allen Schaffner. Désiré Guilmard Le Garde-meuble, ancien et moderne, 1839—1935. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
- ↑ https://debaty.sumy.ua/news/kanapa-na-yakij-sidiv-shevchenko-istoriya-odnogo-eksponata-konotopskogo-muzeyu