Томас Чіппендейл

Томас Чіппендейл (англ. Thomas Chippendale 16 червня, 1718, Фарнлі - 18 листопада 1779, Лондон) — британський мебляр доби рококо.

Томас Чіппендейл
Ім'я при народженні	Thomas Chippendale
Народився	16 червня 1718(1718-06-16) Фарнлі
Помер	18 листопада 1779(1779-11-18) (61 рік) Лондон
Громадянство	Велика Британія
Національність	англієць
Місце проживання	Лондон
Діяльність	підприємець, мебляр
Відомий завдяки	відомий мебляр
Знання мов	англійська
Діти	Томас Чіппендейл молодший
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Скринька для подрібненого чаю, рококо, проект зі збірки Чіппендейл

Чіппендейл. Проект корпусу для підлогового годинника

Чіппендейл. Проект двох книжкових шаф.

Походить з родини ремісника мебляра. Був єдиним сином Джона Чіппендейла і його дружини Мері Дрейк. Початкову освіту отримав в гімназії принца Генрі.

Меблярське ремесло вивчав у батька і в місті Йорк у Річарда Вуда.

Узяв шлюб з Катериною Редшо, родина мала 5 синів і 4 дочки. У 1749 р. родина арендувала будиночок в Лондоні поблизу Ковент Гарден. Декілька разів переселявся, поки не зупинився на Санкт Мартин Лейн, де майстерня працювала 60 років.

Перша дружина померла у 1772 р.Томас Чіппендейл узяв шлюб вдруге з Елизабет Девіс і мав трьох дітей в цьому шлюбі. В Лондоні організував невелику фірму з трьох осіб, що займалась меблярством (Томас Чіппендейл, купець з Шотландії Джеймс Ранні, Генрі Фергюсон ). У 1776 р. бізнес перебрав на себе син, теж Томас Чіппендейл. Батько помер 1779 р. Фірма мала популярність і комерційний успіх до 1813 р., коли Чіппендейл молодший збанкрутів і був виселений геть з обжитого помешкання.

Батько помер у 1779 р.( ймовірно, від сухот, туберкульозу ). Поховали на цвинтарі Санкт Мартин ін зе Філдс. Скульптура у повний зріст майстра Томаса Чіппендейла ( батька ) прикрашає нині фасад Музею Вікторії й Альберта в місті Лондон.

Чіппендейл старший і меблеві збірки

Кабінет роботи Чіппендейл

Декор кабінету Чіппендейл в стилі шинуазрі

Окрім посади голови фірми Томас Чіппендейл займався друком особливих меблевих збірок ( збірок меблевих зразків), що виконували роль сучасних каталогів. Збережені малюнки Чіппендейла старшого доводять, що він як сам розробляв нові моделі, так і запозичав їх з інших джерел і гравюр. Але успіх його бізнесу був таким значним, що весь період 1750-1760-х рр. часто звуть періодом, стилем Чіппендейл. Хоча в цей час працювало досить інших меблярів і зводити всі зразки до стилю Чіппендейл некоректно і несправедливо.

Перша меблева збірка ( каталог зразків Чіппендейла ) вийшла з друку у 1754 р. За традицією збірки присвячували якомусь аристократу, збірка 1754 р. присвячена герцогу Нортумберленд, хоча підписку на отримання збірки зробило декільна меблярів-практиків.

Стилістика рококо ще не вийшла з моди. Тому зразки меблів зі збірки рекламують меблі у так званому французькому стилі, у стилі готики, що довго не виходила з моди в Британії, в стилі шинуазрі. Щинуазрі у Чіппендейлане не мало нічого спільного з дісно китайськими меблями, а мало лише декілька псевдокитайських деталей та розписи в стилі шинуазрі. Французький стиль - це безсоромні копії зразків меблів рококо майстрів Франції.

Нестача освіти і художнього досвіду майстра з простолюду примусила його робити лише малюнок - проекти для меблевої збірки переводили в офорт фахові гравери М. Дарлі та Д. Мюллер.

За життя Томаса Чіппендейла було надруковано три збірки-каталоги. Невеликий наклад і споживацька спрямованість видань не сприяла збереженості збірок. Вони стали курйозами і пам'ятками доби, які зберігають мистецькі бібліотеки великих музеїв.

Цікавий факт. Імена головних героїв відомого діснеївського мультфільма, бурундуків Чіпа та Дейла, походять від каламбуру з прізвищем Томаса Чіппенддейла. Серіал «Чіп та Дейл спішать на допомогу» (англ. «Chip 'n Dale Rescue Rangers») був знятий в 1989—1990 роках.

Посилання

• Чіппендейла меблі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Джерела

• Ralph Edwards and Margaret Jourdain, 1955. Georgian Cabinet-Makers.
• Christopher Gilbert, 1978. The Life and Work of Thomas Chippendale 2 vols. (New York: Macmillan) 1978.. The standard work.