Людовик XVI

Людовик XVI (23 серпня 1754, Версаль — 21 січня 1793, Париж) — король Франції з 1774 року, онук Людовика XV Улюбленого, син Людовика Дофіна. Під час його правління сталася Французька революція.

Людовик XVI фр. Louis XVI
Dei Gratia Franciae et Navarrae Rex
Король Франції
Правління	1774-1792
Коронація	11 червня 1775
Попередник	Людовик XV Улюблений
Наступник	Людовик XVII
Інші титули	Король Наварри
Біографічні дані
Релігія	Римо-католицька церква і католицтво
Народження	23 серпня 1754(1754-08-23) Версаль
Смерть	21 січня 1793(1793-01-21) (38 років) Париж обезголовлювання і гільйотина
Поховання	Абатство Сен-Дені, Париж, Франція
Дружина	Марія Антуанетта
Діти	Марія-Тереза, Людовик Жозеф, Людовик
Династія	Бурбони
Батько	Людовик Фердинанд, дофін Франції
Мати	Марія Жозефа Саксконська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

Життєпис

Ранні роки життя

Народився під ім'ям Людовик Огюст, по народженні також отримав титул герцога Беррійського.

З 8 дітей дофіна Франції Людовика-Фердинанда був 3-ю дитиною та онуком короля Людовика XV та його другої дружині Марії Жозефи Саксонської.

Людовик-Огюст був 3-м претендентом на французький престол після свого батька, дофіна Франції Людовика-Фердинанда, та старшого брата Людовика, який помер у 10-річному віці (1761).

20 грудня 1765 року — його батько помер від туберкульозу, і 11-річний Людовик-Огюст став дофіном Франції і новим наступником престолу.

На відміну від батька, матері та деяких інших членів родини, які померли від туберкульозу, дофін був здоровим хлопцем. Він цікавився мисливством, технічними науками, володів англійською мовою і латиною.

16 травня 1770 року — за клопотанням Людовика XV, був укладений шлюб дофіна Людовика з австрійською принцесою Марією Антонією Габсбург-Лотрінген, згодом відомою у Франції під ім'ям Марія Антуанетта. 14-річна дівчина була наймолодшою дочкою Франца І та австрійської імператриці Марії-Терезії. На один рік старший від неї Людовик-Огюст був дуже сором'язливим та неготовим до сімейного життя: протягом декількох років майбутній король так і не зміг вступити у шлюбні зносини зі своєю дружиною, що викликало занепокоєння у монарших дворах Франції і Австрії, бо відстутність статевих стосунків у подружжі ставило під сумнів легітимність шлюбу між представниками австрійської і французької монархій. Лише 1778 року у королівського подружжя Франції народилася перша дитина з чотирьох.

Король Франції

10 травня 1774 року — Людовик Огюст став королем Франції під ім'ям Людовик XVI. На той час юнакові було лише 19 років і він був неготовий до нових обов'язків, був нерішучим і непослідовним, перебував під впливом своєї дружини, Марії-Антуанетти.

На той час Франція переживала гостру фінансову кризу. Уряд мав величезні борги, зростало невдоволення монархією серед французького суспільства, зокрема, з боку буржуазії, яка вимагала реформи застарілої податкової системи. Зразу після сходження на престол молодий король відправив у відставку деяких міністрів попереднього уряду, але залишив на керівних посадах кількох досвідчених міністрів, зокрема канцлера Жана-Фредеріка Морепа, який почав впроваджувати реформи, скорочував придворні витрати, скасовував феодальні права. Також у серпні 1774 р. міністром фінансів був призначений Анн-Робер Тюрго, який почав реформи у фінансовій сфері, що перебувала в найгіршому стані — були скасоване внутрішнє мито, монополія ремісничих цехів, запроваджена свобода хлібної торгівлі, деякі податки були поширені також і на представників вищих станів королівства. 12 листопада 1774 року були відновлені представницькі установи держави — парламенти.

Впроваджені реформи викликали незадоволення серед різних верств населення, духовенство та дворянство чинили тиск на молодого і непослідовного монарха. Хвилі невдоволення викликані лібералізацією цін на хліб призвели до відставки міністра Тюрго та скасування деяких реформ. На посаду міністра фінансів був призначений один із критиків Тюрго — Жак Неккер. На відміну від попередника, він не впроваджував реформ, а намагався лавірувати між інтересами різних верств і станів, зокрема брав великі позики, які між іншим йшли на підтримку Американської революції. Погіршення фінансового стану держави призвело до консолідації у парламентах передставників «першого» та «другого станів» (духовенство і шляхта), які посилили тиск на короля і змусили його звільнити міністра. Новий міністр Шарль Калонн запропонував досить амбітну фінансову реформу, але розчаровані та налаштовані вороже представники вищих станів відхилили всі її спроби.

Революція і загибель

Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати Генеральні штати, які замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком до революції. Коли король втратив контроль над парламентом, представники «третього стану» в червні 1789 року створили Національну Асамблею. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування 9 липня 1789 Національних установчих зборів, які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став штурм Бастилії 14 липня 1789 року.

Людовик повністю втратив авторитет у червні 1791 року, коли намагався втекти з країни (при допомозі Мат'є Дюма), але був перехоплений і повернутий до Парижа.

У серпні 1792 року парижани взяли штурмом палац Тюїльрі й взяли під варту королівську родину.

Був скинутий з престолу в грудні 1792 року, засуджений у січні 1793 року та гільйотинований. Був спочатку похований на цвинтарі Мадлен 21 січня 1793 року, 20 січня 1815 року перепохований у базиліці Абатства Сен-Дені.

Джерела

Попередник: Людовик XV Улюблений

Король Франції 1774-1792

Наступник: Людовик XVII

Попередник: Людовик IV Улюблений

Король Наварри 1774-1791

Наступник: Людовик VI

Попередник: Людовик де Бурбон

Король Єрусалиму 1774-1792 титулярний

Наступник: Людовик де Бурбон