Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Скорочення
ВП:МК

Цей розділ у кнайпі Української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації.

Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок.

Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку  OOUI JS signature icon LTR.svg  над віконцем редагування).

Авторське право +
Адміністрування +
Допомога +
Мовна консультація +
Патрулювання +
Політики +
Пропозиції +
Різне +
Технічні питання +

Архіви
Архів 1 Архів 2 Архів 3
Архів 4 Архів 5 Архів 6
Архів 7 Архів 8 Архів 9
Архів 10 Архів 11 Архів 12
Архів 13 Архів 14

Призвіще з «Мак»Редагувати

Доброго вечора, колеги! Є питання щодо персоналій з прізвищами, що починаються на «Мак» («Mac» та «Mc»), наприклад «MacGregor», «MacAvoy» чи «McEnany». На підставі якого правила української мови чи Вікіпедії у нашому розділі вони перекладаються з дефісом, тобто «Мак-Грегор», «Мак-Евой» та «Мак-Енані» ? --Kisnaak Обг.Внесок 18:16, 13 березня 2021 (UTC)

Думаю, @NachtReisender: нам це пояснить.--Кучер Олексій (обговорення) 18:32, 13 березня 2021 (UTC)
146 параграф правопису: «...частки Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і водночас становлять їхню невід’ємну частину, пишемо з дефісом: Мак-Магóн, Мак-Клю́р...», але «подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Макка́ртні, Макке́нзі, Макке́нна, Маккінлі» (128 параграф) ―NachtReisender (обговорення) 19:14, 13 березня 2021 (UTC)
@NachtReisender: Зрозумів... дякую! --Kisnaak Обг.Внесок 17:01, 15 березня 2021 (UTC)
Схоже, що ці два параграфи правопису готували різні редактори, бо вони не дуже узгоджуються між собою. За одним параграфом McClure пишемо, як Мак-Клюр, за іншим - Макклюр. Гадаю, що тут треба дивитись на традицію вжитку у джерелах. Стара радянська традиція вимагала писати через апостроф дефіс, більш сучасна - без. Тому деякі прізвища пишуться так, а деякі інакше. --yakudza 18:25, 15 березня 2021 (UTC)
Ніякої проблеми. У загальному випадку через дефіс, але в окремих випадках за традицією одним словом. Особисто я вважаю, що треба озиратися на наявність другої великої літери.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 9 квітня 2021 (UTC)

ПресняковРедагувати

Спостеріг, що передача прізвища Пресняков зроблена некоректно. Прізвище утворене від Прѣснякъ (укр. Прісняк, див. словник), отже, має передаватися як Прєсняков. В УРЕ згадується Прєсняков Олександр Євгенович. --В.Галушко (обговорення) 14:10, 28 березня 2021 (UTC)

У Юридичній енциклопедії чомусь Пресняков Олександр Євгенович. --В.Галушко (обговорення) 14:42, 28 березня 2021 (UTC)
Гугл-тест:
Сумнівний аргумент (до речі, в мене 1 530 000 результатів). Пошуковик рахує всі сторінки, хоч чимось схожі на україномовні, у тому числі створені машинним перекладом (так-так, перекладають вони саме так). --В.Галушко (обговорення) 15:57, 28 березня 2021 (UTC)
Це й не аргумент. Просто навів дані для наглядності. Та й навіть якщо відняти половину чи й більшу частину (ймовірні помилки тощо) перевага за варіантом написання через "е". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:02, 28 березня 2021 (UTC)
  • З чого висновок, що має бути саме «прєсняков»? За правописом наче має бути е. Якщо відштовхуватися від спільнокореневого слова — то і, але в жодному разі не «є»--Piramidion 16:30, 28 березня 2021 (UTC)
@Piramidion: цитую: «Російське е — українське є… …коли російському е в корені слова відповідає в українських аналогах і». У старому правописі було так, у новому, може, щось інше вигадали. --В.Галушко (обговорення) 18:09, 28 березня 2021 (UTC)
Згоден. Помилився, значить. За правописом справді має бути Прєсняков.--Piramidion 18:19, 28 березня 2021 (UTC)
Дивно, що ми уникаємо м'якого «р» при передачі власних назв з більш віддалених мов, скажімо у перекладі з румунської, незважаючи на те, що в оригіналі чітко звучить м'яке «р», а от з «братньою» російською робимо виняток!--Словолюб (обговорення) 21:42, 28 березня 2021 (UTC)
§144 вказує на неприпустимість -рє-, але робить виняток щодо спільнокореневих форм в "братній" мові.--Юрко (обговорення) 22:47, 28 березня 2021 (UTC)
Тим-то й ба, що для більшості осіб нема джерел, які можна було б вважати авторитетними. Машинні переклади з російської, головним чином. Цікаво, що в словнику Грінченка згадується слово Рєзка, отже, «рє» не є чимось неприродним для української. Російське м'яке рь теж передають твердо: наприкінці слів і перед приголосними. --В.Галушко (обговорення) 18:13, 29 березня 2021 (UTC)
Гуцульська особливість вимови ніяк не може бути ілюстрацією літературної норми сучасної української мови, адже всім відомо що гуцульське «рє» відповідає українському «ря». Це все одно, що навести форму «телєта» на доказ того, що в українській мові поширений склад «лє».--Словолюб (обговорення) 21:09, 29 березня 2021 (UTC)
Пресняков Володимир Володимирович - ну є ось таке https://gordonua.com/Пресняков-старший розповів, хто вмовив його сина одружитися з Подольською.html (згадується лише через "е");
Пресняков Володимир Миколайович - АД в статті (згадується лише через "е");
Пресняков Максим Сергійович - АД в статті (згадується лише через "е");
Пресняков Микита Володимирович - це ж, а також інші (згадується лише через "е");
Пресняков Олександр Васильович - https://ua.krymr.com/Останній кримський торпедоносець.html;
Пресняков Олександр Євгенович - в АД згадується і так і так.
Тобто підстав перейменовувати Преснякових немає   --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:14, 29 березня 2021 (UTC)
Ну, gordonua.com, припустімо, не АД (машиненюберзецунг, що взяти з російськомовного). Якщо громадяни України, то можна залишити «Пре-» (згідно з паспортними даними). Але спиратися на сумнівні джерела при передачі прізвищ російських громадян, ігноруючи вимоги правопису, це вже порушення принципів Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 19:31, 29 березня 2021 (UTC)
Але писати "Прєсняков", якщо ніде так не згадується це буде ОД. Тому в даному випадку краще все залишити як є. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 20:13, 29 березня 2021 (UTC)
Погоджуюсь. Тут етимологія не є очевидною і перейменування було б оригінальним дослідженням. Тим більше у сучасних друкованих енциклопедіях Пресняков http://www.history.org.ua/?termin=Presniakov та https://leksika.com.ua/00000000/legal/presnyakov --yakudza 20:39, 29 березня 2021 (UTC)

Українців — за паспортом, росіян — за правописом. Як завжди.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:32, 9 квітня 2021 (UTC)

Ірландські імена та назвиРедагувати

Шановне вікітовариство! Пишу статтю Грейс О'Меллі, переклад з англійської Вікі. У ній велика кількість ірландських імен і назв місцевостей. Чи не може хтось допомогти з їх правильним написанням українською? Бо то щось страшне... Гугл перекладає ім'я Dónal na Píopa як Данило Сопілка.--Nadiya Li (обговорення) 20:42, 30 березня 2021 (UTC)

Можу лише підказати en:Irish_orthography. Про українську практичну транскрипцію для ірландської ніколи не чув. Зазвичай передають з англійської, але це зовсім не передає справжнє звучання, адже у ірландській несподівані орфографічні рішення, як-от позначення м'якості ПЕРЕД приголосною.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:07, 14 квітня 2021 (UTC)

Угорські короліРедагувати

Є три угорські королі з однаковим іменем але в українській вікі двоє з них названі Андрій I і Андрій III а один Андраш II. Можливо варто їх усіх назвати однаково? Але який варіант кращий я не знаю. --August (обговорення) 12:09, 31 березня 2021 (UTC)

А який варіант краще підкажуть АД   --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:20, 31 березня 2021 (UTC)
У Довіднику з історії України основний варіант Андрій
АНДРІЙ I (Андраш I, Ендре I: р.н. невід. - п. 1060) - угорський король (1046-1060) з дин. Арпадів.
АНДРІЙ II (Андраш II, Ендре II: р.н. невід. - п. 1235) - угорський король (1205-1235) з. дин. Арпадів.
Але тут Андраш ІІ. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:26, 31 березня 2021 (UTC)
@Augustus-ua: Пригадую, що я угорців уніфіковував, і цих також мав уніфікувати. Точно: був Андрій II, але Бучач-Львів перейменував. Підтримав би уніфікацію до Андрій II, на око в джерелах такий варіант домінує — NickK (обг.) 19:45, 31 березня 2021 (UTC)
І я підтримую.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 9 квітня 2021 (UTC)
теж думаю, що перевага більше на Андрій (в гугл букв багато результатів на ЕУ, праці Толочко, Ідзьо, Головко, Полонської-Василенко, та статті у виданні Записки Наукового товариства імени Шевченка). П.С. в ЕІУ лише Андраш переважає. Зауважу, подібна ситуація і з Йозеф I Габсбург і Йосиф II. --Gouseru Обг. 13:23, 9 квітня 2021 (UTC)
Також підтримую перейменування. Угорськими вони були "постільки-поскільки". Монархія взагалі виключає "Угорськість". В їхньому випадку тим більше, оскільки вони правили одночасно кількома державами. Андрій І взагалі був одружений з Анастасією Ярославівною, а Андрій ІІ взагалі був ніякий не угорський, а наполовину наш. До речі інші їхні королі теж ніякі не Ласло, а Владислави, і ніякі не Іштвани, а Стефани.--NOSFERATU (обговорення) 08:53, 27 квітня 2021 (UTC)

Лапки й назви латинкоюРедагувати

Початок на Вікіпедія:Перейменування статей/Список короткометражних фільмів Піксару → Список короткометражних фільмів від Pixar

Виникло питання щодо лапок навколо назв латинкою. Наразі в нас статті зазвичай не ставлять лапки навколо назв латинкою, наприклад, Список автомобілів Fiat або Дискографія The Beatles.

Старий правопис не мав прикладів з лапками навколо назв латиниці: у § 38.17 були фірма «Філко корпорейшн», компанія «Дженерал моторс», нафтохімічна компанія «Оксиденталь петролеум корпорейшн», банк «Гаранті траст компані».

У новому правописі такі приклади з'явилися: § 54.4 має компа́нія «Microsóft», конце́рн «Volkswа́gen», транснаціона́льна корпора́ція «Jysk».

Відповідно, у назвах на кшталт концерн «Volkswagen» тепер лапки необхідні, відповідно, статті на кшталт Афера концерну Volkswagen з маніпуляцією вихлопом потрібно перейменоувати.

А чи потрібно ставити лапки навколо просто назви латинкою без родового найменування, наприклад, у Список автомобілів Fiat? Правопис не має однозначного прикладу.

Оскільки це стосується потенційно великої кількості статей, виношу сюди для обговорення — NickK (обг.) 09:35, 13 квітня 2021 (UTC)

На мою думку, НЕ ТРЕБА, ДЛЯ СКОРОЧЕННЯ ТЕКСТУ Й ПОЛЕГШЕННЯ ПОШУКУ ЗА НАЗВАМИ. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:17, 13 квітня 2021 (UTC)
На мою думку правопис має однозначну думку щодо компаній, авто тощо (хоча щодо муз. гуртів я не упевнений, бо записують різними способами). Тобто я вважаю потрібно писати лапки для статі Афера концерну «Volkswagen» з маніпуляцією вихлопом. Для усього іншого є перенаправлення. Знов ж таки виникає питання: якщо ми відмовимось від лапок в цьому випадку, то як бути з лапками в художніх творах? якщо ми не пишемо лапки до латиниці, то послідовно до кирилиці теж лапки не потрібні?
якщо ми не пишемо лапки до латиниці, то послідовно до кирилиці теж лапки не потрібні? — ні не послідовно, в кирилиці лапки ніхто не пропонує прибирати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 06:38, 21 квітня 2021 (UTC)
@NickK Назви телеканалів: у лапках і без них та Українське слово у вимірах сьогодення ( ст.9). за цим думаю вже можна робити висновки. Тобто Афера концерну Volkswagen з маніпуляцією вихлопом необхідно перейменувати бо є родовий іменник "концерт". Якби було лише Афера Volkswagen з маніпуляцією вихлопом, то перейменовувати не потрібно. Як лапки регламентуються в ДСТУ не знаю. --Gouseru Обг. 21:04, 5 травня 2021 (UTC)
Ані за першим, ані за другим посиланням немає жодної згадки про лапки навколо некириличних фірмових назв. Підхід «тут не лапкуємо, бо латинка, тут лапкуємо, бо є родове слово», волюнтаристськи просуваний у деяких навколомовних ресурсах, є спробою натягнути мертвий припис на живу практику, заздалегідь приреченою на невдачу. Як однозначно відрізнити родовий іменник від неродового? «Аферисти Volkswagen» — родовий іменник при називному відмінку чи неродовий при родовому? Як лапкувати латинописні брендові назви у переліках з родовим іменником і без? «Афери BMW, Mercedes та концерну „Volkswagen“»? Раптові лапки серед ряду безлапкових назв — традиційний маркер іронії. Лапкований «Volkswagen» у заголовку — не просто аферисти, а приблудні самозванці, несправжній концерн? Чи тепер треба додатково рашпілювати стиль, аби уникнути подібних конфузів — просто тому, що МОН, усупереч фаховим рекомендаціям, в останній момент приторочив до українського правопису недоладний приклад із трьома некириличними брендами? Ще раз, востаннє: мертвонароджених мовних настанов ніхто не дотримуватиметься — і правильно робитиме. Якщо МОНівські консультанти не бачили Microsoft у лапках, ми й поготів не маємо. Деталі нижче. Втім, ви в курсі. — ɪ 00:30, 6 травня 2021 (UTC)
@ɪ О. Пономарев [1]: «Щодо великої й малої літери. Якщо пишемо, наприклад: Знайшов інформацію в фейсбуку, — з малої і без лапок, а коли пишемо: Знайшов у мережі "Фейсбук", коли є родове слово, — з великої і в лапках.» Професор пізніше уточнив щодо родового слова. Ви теж в курсі, що цитували. Навіть той закон який був заначений у звіті [2] «Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання...» У цьому законі немає жодного слова про лапки в латиниці, і мова йшла щодо варіативності правопису для запису як Майкрософт так і Microsoft (пункт 1 цього ж закону) --Gouseru Обг. 07:48, 6 травня 2021 (UTC)
Професор уточнив щодо родового слова при українському написанні: Знайшов у мережі «Фейсбук». Позиція професора щодо безлапкового англійського написання — Знайшов у мережі Facebook — залишилася незмінною. Законодавчий акт Міністерства юстиції України № 367/20680 «Вимоги до написання найменування юридичної особи…», по-перше, регулює не правопис (він не нормується наказами Мін’юста), а форму подання назв юридичних осіб у юридичних документах, по-друге, спеціально оговорює, що використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань — тобто одна й та сама юридична особа може писатися як у лапках, так і без них (п. 3). Бренди латинкою — якраз про цей випадок. Компанія «Фейсбук, Інк.» = компанія Facebook, Inc. Q.E.D.ɪ 11:11, 6 травня 2021 (UTC)
Тобто для Афери Мерседес лапки необхідні? --Gouseru Обг. 18:17, 6 травня 2021 (UTC)
Звичайно. Як для будь-якої фірмової назви кирилицею. — ɪ 18:35, 6 травня 2021 (UTC)
але Городенська та Пономарів кажуть інше. Зазначу, що маю на увазі лише іменування статей. --Gouseru Обг. 19:04, 6 травня 2021 (UTC)
Щось не бачу, де вони таке кажуть. Назви автобудівних фірм, записані українською мовою (саме фірм, а не авто розповсюджених марок на кшталт «старенький форд»), завжди подаються з великої літери в лапках. Тут і між правописами немає різночитань. П-2012, § 38, п. 25; П-2019, § 54, п. 5. — ɪ 21:40, 6 травня 2021 (UTC)
але якщо Mercedes, то лапки не потрібні? У ваших посилання щодо марок теж не бачу, щоб це казали. Лише Пономарева щодо вебсайтів. --Gouseru Обг. 09:47, 7 травня 2021 (UTC)
Не потрібні. Посилання з цитатами, наведені нижче (й чудово вами побачені), стосуються не тільки марок, а будь-яких фірмових назв латиницею. Даруйте, не маю часу перерозжовувати розжоване. — ɪ 14:35, 7 травня 2021 (UTC)

Думаю, в загальному випадку краще їх писати.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:58, 23 квітня 2021 (UTC)

Дію нового українського правопису офіційно скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 28 січня поточного року, тому станом на зараз нічого перейменовувати не треба. Диференційоване оформлення латинських назв у кириличному текстовому масиві — курсив, пряме написання, лапки — є складною проблемою сучасної лінгвістики (не тільки української); двома пунктами та трьома прикладами у правописі її в будь-якому разі не розв’язати. Найкоротшим і найзручнішим шляхом до вирішення проблеми в українській Вікіпедії видається прямий імпорт англійської семантичної моделі, давно усталеної в росвікі.

ru:ВП:Оформление статей#Курсив:

В основному тексті статей, згідно з перейнятою англо-американською традицією, виділяються курсивом [без лапок] оригінальні іншомовні назви:
  • великих аудіовізуальних, літературних і сценічних творів;
  • радіо- і телевізійних програм;
  • книг і періодичних видань;
  • комп’ютерних ігор.

Якщо виконується виділення курсивом зазначених іншомовних назв, то це робиться в усьому тексті статті, в заголовку статті, таблицях та інших елементах. Винятками можуть бути спеціалізовані шаблони (наприклад, {{cite web}}).

Усі інші оригінальні назви — у тому числі корпоративні імена, бренди і торгівельні марки, назви колективів, організацій, заходів, нагород, онлайн-ресурсів, мовленевих мереж тощо, а також абревіатури та спеціальні терміни — оформлюються прямим шрифтом [без лапок].

ru:ВП:Оформление статей/Названия музыкальной тематики, содержащие латиницу:

LAT[1] LAT + КИР
Band «Gурт»
Album «Альbом»
«Single / Song / Sингл / Піsня»
Festival / Tour «Fеstиваль / Тourне»
Book / Periodical «Книga / Журнаl / Гаzета»
«Chapter / Essay / Verse / Gлава / Еssе / Поеzія»
Program «Progrама»
Film «Fільм»
Channel / Network «Канаl / Меrежа»
Website[2]
Award / Premium / Prize[2]
Arena / Brand / Charts / Label / Studio[2]
  1. Для всіх мов з абетками на основі латинської[ru].
  2. а б в Змішані написання невживані. Винятки оформлюються прямим написанням у лапках за загальним правилом.

ɪ 23:45, 23 квітня 2021 (UTC)

Толково. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:52, 24 квітня 2021 (UTC)
Дію нового українського правопису офіційно скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 28 січня поточного року, тому станом на зараз нічого перейменовувати не треба. -- ɪ, це дуже дивне розуміння функціонування судової системи. Рішення вступає в силу через місяць, після оголошення, якщо немає процесу оскарження у вищій інстанції. А він у цьому випадку розпочатий. Треба не газетки читати, а реєстр судових рішень, тоді можна знайти таку ухвалу від 12 квітня: "Призначити справу за адміністративним позовом ... про визнання протиправною та скасування постанови №437 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 травня 2021 р. о 10:30 годин."--Divega (обговорення) 06:00, 30 квітня 2021 (UTC)
Доки дуболомний «новий правопис», ущент розкритикований право- і мовознавцями, є реальністю не живої української мови, а судових позовів та апеляцій, немає жодної потреби задрав штаны, бежать за комсомолом нагально пристосовувати українську Вікіпедію до геть усіх його сумнівних настанов. Тим більше, що коректне написання імпортних латинографічних термінів за визначенням не регулюється українським правописом. Ані старим, ані новим. — ɪ 07:00, 30 квітня 2021 (UTC)
...дуболомний «новий правопис», ущент розкритикований право- і мовознавцями... -- ваша думка, це добре, але правова держава так не функціонує. Може ті правознавці помиляються, бо критикувати та писати можна багато чого. І треба розрізняти, що є правова, а що мовна критика, а не мішати їх в одну купу. Правову вирішить суд. Стосовно мовної -- так старий правопис був ще тим за якістю і систематичністю та легкістю розуміння. Передача подвійних голосних була регламентована лише для фінської та естонської мов і така, що суперечила іншим параграфам. Новий правопис проблему вирішив, як вирішив ще ряд проблем. Так, він не найкращий, але не настільки вже гірший за попередній.
Тим більше, що коректне написання імпортних латинографічних термінів за визначенням не регулюється українським правописом. Ані старим, ані новим. -- так, а параграф 54.4, наведений вище, то не про написання назв фірм у лапках латинкою.--Divega (обговорення) 08:54, 30 квітня 2021 (UTC)
вирішив ще ряд проблем - ага, а створив ще більше!   --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:59, 30 квітня 2021 (UTC)
Я і не писав, що він без помилок. Він не кращий і не гірший, він просто інший за структурою та обсягом, що як стало перевагою, так і недоліком.--Divega (обговорення) 10:59, 30 квітня 2021 (UTC)
Параграф 54.4, наведений вище, містить приклади з українським наголосом, протиприродно натягнутим на іншомовні слова в оригінальній графіці. Одне це є власноруч підписаною довідкою про профнепридатність його укладачів — не кажучи про печерну застарілість і непрактичність лапок як таких навколо брендових назв латинкою. Ні зараз, ні потім ніхто в здоровому глузді не писатиме «„Windows“ від „Microsoft“ на „Intel“-і». I guarantee it. І якщо вибирати між неідеальним традиційним правописом, що не має правових проблем, і неідеальним новим, який сам є однією суцільною проблемою, то в юридичних інтересах Вікіпедії якраз триматися подалі від таких нововведень. Нехай там, в апеляційних адмінсудах розбираються, хто на кому стояв. Нам своє робить. — ɪ 15:30, 30 квітня 2021 (UTC)
що не має правових проблем . насправді, якщо відійти від практики суду Лінча, то тут бракує "на думку позивачів", або "окремих людей". Є є ті, хто принципово судяться, бо то їх хліб та інакше реклами собі не зробиш. Але вам анархія, як я бачу до вподоби. Навіщо городити тоді оте правило на основі російської вікі?--Divega (обговорення) 10:36, 1 травня 2021 (UTC)
Якщо ви не помітили, наведений мною регламент подання латиничних назв у кириличному тексті має на меті саме викорінення правописної анархії, що просто зараз буяє в українській Вікіпедії. (І ні, тупо брати всю латинку в лапки, бо десь у прикладах до нового українського правопису завалявся «Microsóft», — аж ніяк не перемога над хаосом. Радше, замітання проблеми під килим.) Російська вікі — очевидний орієнтир у пропонованих регламентаційних діях. Не тому що російська, а тому що станом на тепер є єдиним вікі-розділом, що успішно інтегрував англійський — читай міжнародний — стандарт диференційованого оформлення латиничних назв до кириличного текстового масиву. Не бачу суттєвих перешкод для того, аби взяти російську кодифікацію за взірець і так само впровадити цей стандарт в укрвікі. Український правопис, старий чи новий, тут взагалі ні до чого. — ɪ 13:00, 1 травня 2021 (UTC)
Російська вікі — очевидний орієнтир у пропонованих регламентаційних діях. Не тому що російська, а тому що станом на тепер є єдиним вікі-розділом, що успішно інтегрував англійський — читай міжнародний — стандарт диференційованого оформлення латиничних назв до кириличного текстового масиву -- тобто сам англійський розділ цього не вживає, але вам так сподобалось, що і ми маємо? Може варто брати оригінал, а не спрощений та застарілий варіант? І чому раптом саме англійський розділ має слугувати прикладом? Вони там так вільно відносяться до реальних тестів, що дозволяють собі оригінальні дослідження. Ви хоч знаєте, що ми в Європі знаходимось і вона рідко використовує "англо-американську традицію" (всюди - в стандартах, правилах, державній системі). Чого не взяти німецький розділ?
Український правопис, старий чи новий, тут взагалі ні до чого. -- саме правопис в усіх мовах визначає, як писати такі назви. Причому з усіх змін з 1993 року -- латинська назва теж може вдиватись у лапках. Інакше з'являється хтось, хто винаходить велосипед.
І ви так і не відповіли на питання -- навіщо правила? Вам же нормальний судовий процес не до вподоби, що саме нормально у правовій державі, чи ви боїтесь, ще раптом буде як у Європі, закони діяти почнуть (чи яка у вас там логіка?)--Divega (обговорення) 15:55, 2 травня 2021 (UTC)
Закони в Європі починають діяти тоді, коли їх приймають. Приймають остаточно й беззаперечно — без процесуальних порушень, фахових протестів, судових скасувань і незакритих контрпозовів. Англійська — головна мова міжнародного спілкування у сучасному світі. Англійський розділ — найбільший і найрозвинутіший у Вікіпедії, першоджерело 99/100 статей, перекладених з західноєвропейських вікі-мов в укрвікі. Правопис української мови регламентує графічне подання українських слів кирилицею, а не іншомовних назв латинкою. Певні класи назв подаються в лапках, інші — курсивом, ще інші — прямим безлапковим написанням у будь-якій розвинутій мові з латинським алфавітом. Посилання на правило, що ефективно адаптує міжнародно вживаний англійський графічний регламент до слов’янської письмової стихії, наведено вище. Бажаєте винайти власний велосипед, »на німецький Манір« або « за французькою моделлю », аби не як у москалів з англосаксами — уперед. Винаходьте й тіштеся. Я маю безліч інших, набагато цікавіших справ. — ɪ 19:00, 2 травня 2021 (UTC)
@ɪ@Divega дякую Вам за конструктивне обговорення щодо вирішення проблеми. 90% Ваших коментарів вода. Я абсолютно не бажаю тут бачити обговорень не за темою. Найкраще або пропонуйте проєкт настанови, або посилайтесь на статті від мовознавців. Тим паче правило в рувікі якраз і посилається на їхніх мовознавців. --Gouseru Обг. 19:50, 2 травня 2021 (UTC)
Аргументи були наведені вище -- є правопис, що описує передачу назв, а не як сказано у вікі російською "отсутствия в современном русском правописании кодифицированных системных правил оформления латинографических и квазилатинографических (смешанных) названий" (це перше ж речення). Тобто наш новий правопис зробив те, чого немає у російському, причому це одноманітно і незалежно від походження назви (це одна з переваг нового правопису -- чіткість тверджень в моментах, що давно були суперечливі). Цим аргумент не можна нехтувати, особливо некоректним за змістом коментарем про нечинність правопису (це суперечить світовій практиці ведення судових справ). Тож настанова обмежується одним реченням -- основна назва статті з "лапками", перенаправлення можна і без (на те вони і перенаправлення).--Divega (обговорення) 12:05, 3 травня 2021 (UTC)
  • Це питання чітко регламентоване правописом, §54 п. 4, про що вже говорилось вище - пишемо в лапках. --Юрко (обговорення) 12:55, 3 травня 2021 (UTC)
    Це питання чітко регламентоване правописом… — Ні. § 54 недоприйнятого правопису — не про лапки та латинку, а про регістр першої букви власних назв. Згідно з процитованим § 54.5, перше слово власної назви, у лапках чи без них, пишеться з великої букви. Про доцільність чи недоцільність лапок навколо назв латинкою у зазначеному параграфі не говориться нічого. Лапки-«ялинки» та геть недоречний український наголос у трьох фірмових назвах латинкою, навіщось доданих до прикладів безіменним МОНівським добродієм (при тому, що одна з цих назв ще й погано пасує саме до пункту про початкову велику букву, бо питоме брендове написання — JYSK, а не «Jysk»), змушують думати, що згадані приклади мають суто технічний, чорновий та тимчасовий характер. У § 164 «Лапки», який насправді мав би регламентувати обговорюване питання, саме́ слово «латинка» і приклади з нею показово відсутні. Жодних проблем із коректним уживанням курсиву, на думку укладачів нового правопису, в українській мові немає, тому окремого параграфа про курсивне написання у П-2019 взагалі не існує, а сам термін «курсив» побіжно згадуєься лише один раз: «У круглих дужках (з виділенням курсивом) подають також зауваження, примітки». Привіт чітким регламентаторам. — ɪ 07:30, 4 травня 2021 (UTC)
    До 2001 року фірма назвалась "Jysk Sengetøjslager" в Данії і тільки франшизи були "JYSK". Лише потім розпочато уніфікацію та введено написання великими літерами. Стосовно "Про доцільність чи недоцільність лапок навколо назв латинкою у зазначеному параграфі не говориться нічого." -- ви неуважно проглянули параграф. § 164 пункт 4 говорить наступне: "Для виділення певних розрядів власних назв (див. § 50, п. 14; § 54, пп. 4, 5, 7; § 55, пп. 1, 3; § 57, п. 1; § 58, пп. 1 – 3)." Замість повторення пункту зробили на нього посилання. --Divega (обговорення) 07:52, 4 травня 2021 (UTC)
    Від початку JYSK-уніфікації до видання «Правопису» пройшло 18 років. Був час звернути увагу й уникнути ляпів. Про брендові назви латинкою як певний розряд власних назв, що підлягає чи не підлягає виділенню лапками, у § 54 не говориться ні слова. І не має говоритися, оскільки регістрове виділення — одна семантична справа, а лапкове — принципово інша. P.S. Не замінюйте нормативні лапки осоружними машинописними штрихами. Майте елементарну повагу до правила, яке самі відстоюєте. — ɪ 08:45, 4 травня 2021 (UTC)
    якщо правопис не дає чіткої відповіді, то що дає чітку відповідь? Російське правило? Ваші думки, які не підтверджені нічим? --Gouseru Обг. 12:06, 4 травня 2021 (UTC)
    Відкриємо «Звіт про результати публічного громадського обговорення та електронних консультацій з громадськістю Українського правопису», оприлюднений 15 серпня 2018 року на сайті Міністерства освіти і науки України. У прийнятій (!) пропозиції № 19 до розділу I ідеться:
3. Увести примітку щодо правопису назв організацій, підприємств, установ, поданих латинськими літерами, та правомірності вживання при цьому лапок (згідно з Вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 5 березня 2012 року № 368/5, найменування можна передавати як літерами українського, так і латинського алфавіту), наприклад: Компанія Microsoft, Компанія Mobco Limited і под.
Як бачимо, ніяких лапок навколо латинописних назв підприємств, згаданих у тексті поправки, немає. З якої стелі впали ті лапки у друковану версію П-2019 і куди зникла обіцяна примітка щодо правомірності їх уживання, невідомо. Думки фахівців щодо зазначеної проблеми, одностайні як ніколи, знаходяться в один клік:
У ситуації, коли офіційна настанова не просто ігнорує важливий правописний аспект, а тупо замотує його неузгодженими імпровізаціями та замовчаннями, чітку відповідь можемо — і маємо — дати ми самі. Мою пропозицію щодо того, як конкретно її краще сформулювати, викладено вище. Фахівці приєднуються. — ɪ 14:45, 4 травня 2021 (UTC)
це і до старого правопису теж... 1 - посилання суперечить правопису 1993 року, бо там є й кирилиця, 2 - посилання йдуть більше до абревіатур (переважно всі абревіатури в правописі без лапок); 3 - все за правописом навіть, уточніть, який підпункт --Gouseru Обг. 15:10, 4 травня 2021 (UTC)
1 — Кирилиця є. Суперечності немає.
2 — Мова за посиланням не про абревіатури, а про повні назви латинкою. Другий спосіб — це збереження латинського написання; в цьому випадку лапки не ставляться. Правильний переклад: Ця технологія розроблена компанією «Ексон» (або компанією Exxon). Sapienti sat.
3 — Підпункт 1.4.6. (Відкрийте для себе магічну комбінацію Ctrl+F.)
4 — Справа не в трьох наведених посиланнях (якщо вас щось не влаштовує саме в них), а в тисячократно засвідченому мовознавцями правописному принципі як такому: НАЗВИ ЛАТИНКОЮ В ЗАГАЛЬНОМУ ВИПАДКУ НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ЛАПОК. Окей, ґуґл, як слід писати Facebook — у лапках чи без? Пономарів: Назви соцмереж можна писати і кирилицею, й латиницею. Брати в лапки [назву Facebook] не потрібно. Хаддад-Розкладай: Про латинку ми вже поговорили, варто уточнити вживання лапок: якщо ми з якогось дива пишемо латинкою Facebook, то жодних лапок для цієї власної назви не потрібно. Чому? Бо лапки покликані виділити те чи інше слово в потоку мовлення, з чим чудово може впоратися вже сам факт вживання некириличної графіки. Ви хотіли підтвердження моїх думок думками фахівців — ви його отримали. Годі обмінюватися іменними простирадлами. Час перейти до енциклопедичної справи. — ɪ 19:10, 4 травня 2021 (UTC)
За посиланням 3 підпункт 1.4.6 в українській мові власні назви мають братись у лапки, на відміну від англійської. Це тільки підтверджує правописне правило.--Divega (обговорення) 08:29, 5 травня 2021 (UTC)
Англійські власні назви належать до англійської мови і не підлягають дії українських правописних правил. — ɪ 10:00, 5 травня 2021 (UTC)
1 - як немає суперечностей, якщо за старим правописом кирилиця виділяється лапками, а у тексті тих лапок і близько немає.
3 - 1.4.6 Спортивний комплекс «Каразінський». Лапки є. До чого тут латиниця? --Gouseru Обг. 15:00, 5 травня 2021 (UTC)
1 — Імпортовані брендові назви в науковому тексті за посиланням фігурують не у звичайному номінальному значенні — такий ужиток, справді, вимагав би стандартних лапок, — а в якості прикладів кириличних аналогів іншоалфавітних буквених комбінацій: …маємо транскодовані назви торгових марок, зокрема Кока-кола, Рено Оніми, виокремлені з основного тексту в такий спосіб і з такою метою, лапок не потребують. І так, у згаданому тексті є купа інших, справжніх помилок та одруків: пробіли перед комами, «с того» замість «з того», «Фиат» замість «Фіат», «і т.і н .» замість «і т. ін.» тощо. Маючи час та натхнення, їх, взагалі кажучи, можна знайти будь-де, включно з усіма версіями офіційних правописів. Що не має відношення до процитованої тези і ніяк її не спростовує.
3 — На відміну від української мови, де такі власні назви беруться в лапки, для англійської мови притаманне виділення безпосередньо назви курсивом та відсутність лапок. До чого тут спортивний комплекс «Каразінський»? — ɪ 20:00, 5 травня 2021 (UTC)
Наведене вами джерело -- це інструкція для перекладів, тобто тут два варіанти: або вона не розглядає латиницю в тексті українською мовою взагалі, або єдиним твердженням з джерела, що має сенс у дискусії -- "На відміну від української мови, де такі власні назви беруться в лапки..." (тобто перша чистина цитати, а не те, що ви підкреслили). Ми ж говоримо про українську мову.--Divega (обговорення) 05:38, 6 травня 2021 (UTC)
Ні, ми не говоримо про українську мову. Ми говоримо про іншомовний некириличний текст, не перекладений українською, а вжитий як є, в оригінальному вигляді. Написання слів англійською мовою регулюється правилами англійської, а не української мови. Підкреслений фрагмент — саме про це й більше ні про що. Не робіть вигляд, ніби досі не зрозуміли. — ɪ 11:11, 6 травня 2021 (UTC)
Ми говоримо про іншомовний некириличний текст, не перекладений українською, а вжитий як є, в оригінальному вигляді. -- так, бо там перекладена повна назва з характеристикою і наведено альтернативу українською мовою. Тобто у тексті англійською для установи буде Karazinskyi Sports Complex, а українською -- Спортивний комплекс «Каразінський», незалежно від написання власної назви установи (у цьому випадку -- Каразінський). Бо саме посилання -- "Методичні рекомендації щодо локалізації контенту веб-ресурсів вищих навчальних закладів"--Divega (обговорення) 14:10, 6 травня 2021 (UTC)
Не має значення, як виглядає заголовок там, у методичці за посиланням. Мова тут, у цьому обговоренні, — не про текст українською з фрагментами, перекладеними з англійської чи навпаки, і точно не про локалізацію контенту веб-ресурсів вищих навчальних закладів. Мова про коректне подання некириличних власних назв у кириличному текстовому масиві — актуальну мовознавчу проблему, якій станом на зараз до остаточного вирішення як до сонця пішки. Теза про невживаність лапок навколо брендових назв в англійській мові фігурує в безлічі інших місць. Вищезгадане посилання, перше-ліпше з пошукової ґуґловидачі, наведено виключно для ілюстрації факту непідрядності англійського правопису українському (і vice versa). Факту, очевидному й беззаперечному настільки, що подальші накиди про Microsoft, Volkswagen і JYSK як про українські слова, вживані за українськими правописними правилами, можна з повним правом ігнорувати як злісний тролінг ВП:ПОКОЛУ. Вибачте, далі не буде. Давно нецікаво. — ɪ 18:00, 6 травня 2021 (UTC)
не про текст українською з фрагментами, перекладеними з англійської чи навпаки, і точно не про локалізацію контенту веб-ресурсів вищих навчальних закладів. -- так тож ваше посилання і саме про це я весь час і пояснюю -- воно або не стосується теми цього обговорення, або суперечить вашій позиції.--Divega (обговорення) 06:22, 7 травня 2021 (UTC)
У ситуації, коли офіційна настанова не просто ігнорує важливий правописний аспект, а тупо замотує його неузгодженими імпровізаціями та замовчаннями, чітку відповідь можемо — і маємо — дати ми самі -- Так де ж замовчує? Так, не врахували зауваження, але це окрема справа, що не стосується питання точності визначення. Тобто станом на сьогодні відповідь чітка і однозначна у правописі -- лапки всюди.--Divega (обговорення) 08:29, 5 травня 2021 (UTC)
Чітка й однозначна відповідь українського правопису щодо графічного подання латинописних назв з’явиться тоді, коли його укладачі зволять її сформулювати — в окремому параграфі, з пунктами та підпунктами. Станом на сьогодні такої відповіді не існує в природі. Не існує, як сказано вище, цілком закономірно, оскільки некириличні власні назви за визначенням не мають стосунку до української мови і її правописних настанов. Втім, ви особисто маєте чітке й однозначне право вважати чорне білим, лапкувати все, що бачите і тягнути безцільні балачки beyond the infinite. Нехай щастить. — ɪ 10:00, 5 травня 2021 (UTC)
§ 164 пункт 4 говорить наступне: "Для виділення певних розрядів власних назв (див. § 50, п. 14; § 54, пп. 4, 5, 7; § 55, пп. 1, 3; § 57, п. 1; § 58, пп. 1 – 3)." -- це вже пішло по колу, але тут однозначно описується, як робити. Це як правила дорожнього руху, там немає повторення в кожному пункті, що швидкість перевищувати не можна або що на червоний їхати не можна, максимум посилання на відповідні пункти, коли потрібно використати для обґрунтування певну дію. Але це не означає, що тоді перевищення стає дозволеним.--Divega (обговорення) 05:38, 6 травня 2021 (UTC)
По колу так по колу. «Про брендові назви латинкою як певний розряд власних назв, що підлягає чи не підлягає виділенню лапками, у § 54 не говориться ні слова. І не має говоритися, оскільки регістрове виділення — одна семантична справа, а лапкове — принципово інша» (ɪ 08:45, 4 травня 2021). Перш ніж проводити аналогію з правилами дорожнього руху, знайдіть у правописі перше формулювання правила про обов’язкове лапкування розряду власних назв «некириличні бренди», на яке нібито посилається § 164. Формулювання повноцінне, expressis verbis, а не побіжну згадку серед прикладів у дужках, додану в останню мить бозна-ким усупереч узгодженій фаховій коректурі. (Як пам’ятаємо, саме такі непроцедурні фортелі стали підставою для скасування нового правопису судом.) Немає формулювання — немає правила. В усіх розуміннях. Від лінгвістичного до юридичного. — ɪ 11:11, 6 травня 2021 (UTC)
(Як пам’ятаємо, саме такі непроцедурні фортелі стали підставою для скасування нового правопису судом.) Немає формулювання — немає правила. В усіх розуміннях. Від лінгвістичного до юридичного. -- судова система жодної країни так не працює. Є рішення, на нього подають в суд першої інстанції, суд відміняє рішення (як правило -- через місяць, якщо немає загрози життю або здоров'ю або якщо це не є вимогою позивача ) і якщо не подано апеляції за цей місяць -- рішення вступає в силу. Але цей місяць рішення продовжує діяти. Тут подано апеляцію у суд другої інстанції, тож рішення діє, поки не відбудеться розгляд судом другої інстанції. Якщо рішення відміняється -- історія повторюється, лише цього разу апеляцію подають до вищого суду (адміністративний, господарський, кримінальний -- в залежності від підпорядкування) і вже після нього скасування є остаточним (через місяць після суду). Тобто вже юридично ви неправі повністю.
Тепер лінгвістично -- якщо лапки використовують до всіх назв фірм, то окреме зазначення зайве. Тобто, якщо виняток не описаний, то його і немає. Конкретно про лапки йдеться у фрагменті §54 пункту 4 "З великої букви пишемо також перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви та власні назви".--Divega (обговорення) 14:10, 6 травня 2021 (UTC)
Не набридло ломитися у відчинені двері? Проблема не в тому, подано чи не подано апеляцію на судову постанову, і не в тому, як довго триватиме судова тяганина навколо цієї апеляції. Проблема в самому факті неправомірного прийняття правопису з ніким не узгодженими змінами, цілком адекватною реакцією на яке стало січневе рішення ОАСК. Застосовність правописного розділу «Уживання великої букви (літери)» і його окремих параграфів до вирішення питання про лапки навколо іншоалфавітних брендів вичерпно розглянуто вище. Так, згідно з § 54 перше слово власної назви, уже взятої в лапки (коректно чи ні — окрема справа), пишеться з великої букви. Які конкретно власні назви слід брати в лапки, має роз’яснювати не § 54, а § 164 «Лапки», однак саме в ньому про лапкування іншоалфавітних фірмових назв не сказано нічого. Домисел про некириличні бренди як «певний розряд власних назв», нібито спеціально виділений у такій якості в § 54 і згаданий у § 164, є цілком безпідставним, оскільки такого виділення, як ви самі щойно констатували, там немає. Якщо ж під «певним розрядом» розуміються бренди взагалі — хоч арабською в’яззю, хоч корейським хангилем, без будь-якої диференціації за системою письма, — дискусія автоматично повертається на сторазово тороване хибне коло. Не знаю, як вам, а мені там робити нема чого. — ɪ 18:00, 6 травня 2021 (UTC)
Ваші особисті думки мають право на існування, але правила написання тлумачить офіційний правопис; він же подає й приклади. --Юрко (обговорення) 18:31, 6 травня 2021 (UTC)
Як тільки офіційний правопис почне реально тлумачити правила написання іншоалфавітних брендів, а не просто згадувати ті бренди у випадкових прикладах до непрофільних параграфів, мої особисті думки миттєво гармонізуються з вашими. Не раніше. Усе, пішов. Усім ciao. — ɪ 21:40, 6 травня 2021 (UTC)
Проблема не в тому, подано чи не подано апеляцію на судову постанову, і не в тому, як довго триватиме судова тяганина навколо цієї апеляції. Проблема в самому факті неправомірного прийняття правопису з ніким не узгодженими змінами, цілком адекватною реакцією на яке стало січневе рішення ОАСК -- я так думаю, що тут явне нерозуміння ролі суду у визначенні того, що таке правомірне або неправомірне. У термінах Вікіпедії -- неправомірне на вашу думку -- ОД, неправомірне за остаточним рішенням суду -- АД, оскаржене рішення суду -- поточне обговорення, що вважати АД, а що ні.--Divega (обговорення) 06:22, 7 травня 2021 (UTC)
Домисел про некириличні бренди як «певний розряд власних назв», нібито спеціально виділений у такій якості в § 54 і згаданий у § 164, є цілком безпідставним, оскільки такого виділення, як ви самі щойно констатували, там немає. -- правопис не поділяє власні назви на кириличні або латиницю, тому і правила однакові для всіх та їх окреме повторення не потрібне.--Divega (обговорення) 12:54, 7 травня 2021 (UTC)
лапки всюди - дурниця абсолютна. Немає жодних здравих обґрунтувань ліпити усюди лапки, штучно подовжуючи й так часто довгий текст. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:43, 5 травня 2021 (UTC)
Якщо це не перелік фірм, що дуже великий виняток серед усіх текстів, то економія двох символів -- то останній аргумент, який має розглядатись. Ви більше відступами та межами сторінки досягнете. P.S. будь ласка, не потрібно кричати у дискусіях, так з часів заснування інтернету не прийнято.--Divega (обговорення) 05:38, 6 травня 2021 (UTC)
Ага, останній. А перший, я так розумію, засмічення тексту зайвими символами? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:43, 7 травня 2021 (UTC)
Якщо мова про звичайний текст, то скільки додаткових символів буде на сторінку? 2, 4, 6? Це на 1800-2000 символів сторінки А4. Якщо не виділяти більшим розміром шрифту та жирним, то взагалі не варте уваги питання.--Divega (обговорення) 12:54, 7 травня 2021 (UTC)
Без зайвих символів текст, звісно, зменшиться, але не надто. Вперто відстоювати власну думку, незважаючи на "останні" аргументи, але питання уваги не варте. Дуже дивна ситуація.. Чи не легше було погодитись зі здравою аргументацією, якщо вона таки має сенс? — питання риторичне. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:43, 7 травня 2021 (UTC)
"Останній" цей аргумент у тому сенсі, що ніхто не переймається форматуванням та економією пари символів, бо це не є основною проблемою у текстах. І це незалежно від галузі, в якій написано текст, окрім переліку власних назв фірм. Те, що ви це вище написали найбільшим шрифтом тексту на сторінці, не робить його важливішим. Якщо у вас не влазить на сторінку через лапки, то робіть протилежне -- зменшуйте шрифт.--Divega (обговорення) 17:52, 7 травня 2021 (UTC)

РечникРедагувати

Стаття Речник не містить українських джерел, які б підтверджували коректність перекладу англ. spokesperson цим українським словом. У ВТССУМ одне зі значень тлумачиться як «Той, хто в своїй особі представляє кого-, що-небудь; представник», але певності у такій відповідності нема. Для обґрунтування чинної назви бажано знайти недавно виданий англо-український словник. --В.Галушко (обговорення) 15:18, 22 квітня 2021 (UTC)

  • Великий англо-український словник (2011; Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.): spokesman ― 1. представник, делегат, промовець (від групи осіб); 2. оратор, промовець; 3. виразник, представник, речник;
  • Новий українсько-англійський словник (2016; Є.І. Гороть, С.В. Гончарук, Л.К. Малімон, О.О. Рогач.): речник ― 1. (представник) representative; 2. (виразник) spokesman; (поборник) advocate, supporter, champion;
  • Українсько-англійський словник (1955; К.Андрусишин, Я.Крет): речник spokesman, orator, mouthpiece; представник ― representative; spokesman;
  • Українсько-англійський словник ділової людини (2014; Є. І. Гороть, О. В. Василенко, Н. В. Єфремова [та ін.]): речник ― (представник) representative; (виразник) spokesman; (поборник) advocate, champion. ―NachtReisender (обговорення) 15:42, 22 квітня 2021 (UTC)
@NachtReisender: дякую! Додав до статті. --В.Галушко (обговорення) 20:58, 22 квітня 2021 (UTC)

Речник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. --ЮеАртеміс (обговорення) 06:56, 23 квітня 2021 (UTC)

SitkaРедагувати

На назву Ситка (Sitka) нема жодного українського джерела. Відповідно до правил передачі географічних назв мало бути «Сітка». Перейменуємо? --В.Галушко (обговорення) 12:40, 27 квітня 2021 (UTC)

У джерелах є Сітка[1][2][3], а от Ситки я не знайшов. Незрозуміло взагалі як там "и" опинилась на місці "і". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:17, 27 квітня 2021 (UTC)
+початково теж була Сітка; ось хто додумався з Сітки - Ситку зробити!. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:28, 27 квітня 2021 (UTC)
Дякую за джерела. Alex Blokha, прохання бути уважнішим у таких випадках, у разі сумнівів (зокрема з літерами и-і) звертатися до мовної консультації. З повагою --В.Галушко (обговорення) 11:55, 30 квітня 2021 (UTC)
Хіба це не слід обговорювати на ВП:ПС? ―NachtReisender (обговорення) 14:48, 27 квітня 2021 (UTC)

ПриміткиРедагувати

  1. Зорницька І., і А. Зорницький. "Особливості використання лексико-семантичних засобів для моделювання альтернативної реальності (на матеріалі роману Майкла Шейбона “The yiddish policemen’s union”)" Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія» 2 (70) (2018): 80-83. «...колишня територія Російської Аляски – Федеральний округ Сітка...»
  2. Зорницький, А. В. "Жанрово-стилістичні детермінанти стратегії доместикації при перекладі художнього тексту (на матеріалі роману М. Шейбона “The Yiddish Policemen’s Union”)" Ужгородський національний університет 3.2 (2018): 138-142. «...федеральний округ Сітка, який до 1867 р. являв собою територію Російської Америки
  3. Зорницька, І. В. "Моделювання іншомовності персонажів як художня стратегія в сучасному англомовному літературному тексті" (2015). «...стає Федеральний округ Сітка (пор. м. Сітка в реальному штаті Аляска), якому надана широка автономія