Обговорення користувача:Yasnodark/Програми на радіо «НВ»
вітаю та ще раз дякую за цю вашу статтю в рамках "Фантастичної осені 2018, сподіваюся, що однією якісною статтею ваш внесок у місячник не обмежиться.
пропоную вам також звернути увагу на переклад статей про видатні фантастичні твори:
- Джон Крістофер (англ. John Christopher) — Смерть трави (англ. «The Death of Grass») [1956]
- Рік Янсі (англ. Rick Yancey) «П'ята хвиля [en]» (англ. «The 5th Wave»)
- Адольфо Біой Касарес (ісп. Adolfo Bioy Casares) «Хроніки війни зі свиньми[es]» (ісп. Diario de la guerra del cerdo»)
- Ерін Морґенштерн (англ. Erin Morgenstern) «Нічний цирк[en]» (англ. «The Night Circus»)
- Джон Браннер (англ. John Brunner) — «Зупинка на Занзибарі » (англ. «Stand on Zanzibar») [1968]
- Семюел Ділейні (англ. Samuel R. Delany) — «Нова » (англ. Nova) [1968]
- Томас Діш (англ. Thomas M. Disch) — «Концтабір » (англ. «Camp Concentration») (1967), [1968]
- Кіс Робертс[en] (англ. Keith Roberts) — «Павана » (англ. «Pavane») [1968]
- Владімір Парал (чеськ. Vladimír Páral) «Війна з багатоликим звіром » (чеськ. «Válka s mnohozvířetem»)
- Дейвід Еґґерс (англ. Dave Eggers) Сфера (англ. «The Circle»)||антиутопія
- Жозе Сарамагу (порт. José Saramago) «Тест на сліпоту » (порт. «Ensaio sobre a Cegueira»)
- Мішель Фейбер (англ. Michel Faber) «Книга дивних нових речей » (англ. «The Book of Strange New Things»)
- Фріц Лайбер (англ. Fritz Leiber) — „Блукач “ (англ. «The Wanderer») [1964]
- Фредерик Пол (англ. Frederik Pohl) — «Людина з плюсом » (англ. «Man Plus») [1976]
- Філіп К.Дік (англ. Philip K. Dick) — „Три стигмати Палмера Елдритча “ (англ. «The Three Stigmata of Palmer Eldritch») (1964) — рукопис, [1964]
- Рік Янсі (англ. Rick Yancey) «П'ята хвиля [en]» (англ. «The 5th Wave»)
- Владімір Парал (чеськ. Vladimír Páral) «Війна з багатоликим звіром » (чеськ. «Válka s mnohozvířetem»
- Теодор Стерджон (англ. Theodore Sturgeon) — «Більше ніж люди » (англ. «More Than Human») [1953]
- Вільям Голдінг (англ. William Golding) — «Спадкоємці » (англ. «The Inheritors») [1955]
- Джон Віндем (англ. John Wyndham) — „Зозулі Мідвіча “ (англ. «The Midwich Cuckoos») [1957]
- Джеймс Баллард (англ. J. G. Ballard) — „Світ, що потонув “ (англ. «The Drowned World») [1962]
- Філіп К.Дік (англ. Philip K. Dick) — „Марсіанський зсув часу “ (англ. «Martian Time-Slip») (1962) — рукопис, [1964]
- Браєн Олдіс (англ. Brian Aldiss) — „Сива борода “ (англ. Greybeard») [1964]
- Вільям Барроуз (англ. William S. Burroughs) — Нова експрес » (англ. «Nova Express») [1964]
- Томас Діш (англ. Thomas M. Disch) — «334 » (англ. «334») [1972]
- Джин Вулф (англ. Gene Wolf) — «П'ята голова Цербера » (англ. «The Fifth Head of Cerberus») [1972]
- Боб Шоу (англ. Bob Shaw) — «Орбітсвіль » (англ. «Orbitsville») [1975]
- Ларрі Нівен (англ. Larry Niven) та Джеррі Пурнел — (англ. Jerry Pournelle) «Клятва вірності » (англ. Oath of Fealty) [1981]
- Майкл Бішоп (англ. Michael Bishop) — «Немає ворогу окрім часу » (англ. «No Enemy But Time») [1982]
- Урсула Ле Ґуїн (англ. Ursula K. Le Guin) — «Завжди повертайся додому[en]» (англ. «Always Coming Home») [1985]
- Луціус Шепард (англ. Lucius Shepard) — «Життя під час війни » (англ. «Life During Wartime») [1987]
- Керолайн Черрі (англ. C. J. Cherryh) — «Яйце зозулі[en]» (англ. «Cuckoo's Egg») [1985]
- Грег Іген (англ. Greg Egan) «Місто перетурбацій » (англ. «Permutation City») [1994]
- Джек Венс (англ. Jack Vance) — «Нічна лампа[en]» (англ. «Night Lamp) [1996]
- Джеймс Морроу «Єдина донька від народження[en]» (англ. «Only Begotten Daughter», 1946)
- Сакьо Комацу «Викрадачі завтра[ja]» (яп. «明日泥棒», 1965)
- Джеймс Гілтон[en] «Загублений горизонт » (англ. «Lost Horizon», 1933)
- Ханну Раяніємі (англ. Hannu Rajaniemi) — «Квантовий злодій » (англ. «The Quantum Thief») [2009]
Моторне літо[en], Марсіяни, забирайтеся додому , Та маючи пис...[en], Навпіл надлюдина[en], Гладіатор (роман) , Радіо Дарвіна[en]}}
. Може щось підберете з цього переліку для перекладу. Кількості не жахайтеся, це для широти вибору. Проте буду радий, якщо ви оберете ще принаймні 2-3 статті для написання. З повагою. --Yasnodark (обговорення) 14:17, 8 жовтня 2018 (UTC)
- @Yasnodark: Залюбки долучусь. Наразі збираю матеріал заради розширення статті про Яцека Дукая. Але також візьму пару статей з переліку, який Ви надали.
{пінг|LeonNef}} вітаю сподіваюся, що все ж посеред ваших важливих книгобазових справ знайдете час і на черговий внесок до Фантастичної осені у вигляді статей про якісь з перелічених екранізовані романи:
- «Космічні вампіри[en]»
- «К-Пекс[en]»
- «П'ята хвиля [en]»
- «Книга дивних нових речей »
- «Хаос на прогулянці[en]»
- «Тиха земля[en]»
- «Втеча Логана (роман)[en]»
- «Токарний верстат небес (роман)[en]»
- «Людина, що впала на Сонце[en]»
та екранізації фантастичних творів:
- Зелений сойлент
- «Марсіянське дитя[ru]»
- «Токарний верстат небес (фільм)[en]»
- «Реальна гра »
- «Бувай Юпітере (фільм)[en]»
- Я та Великий брат
- «Тиха Земля (фільм) »
- «Зникаючі хвилі »
- Колос: загублений проект[en]
- Проект X (фільм, 1968)[en]
- Соло (фільм, 1996)
- Потоп (фільм, 1933)[en]
- Крижана планета
- Ґор (фільм)
- На березі (фільм)[bg]
- Марс та квітень
- «Сонячна криза (фільм)[en]»
- Майстер и Маргарита (фільм, 1972)[sr]
- Дивотвірний меч
- Світ на дроті
- «Колайдер (фільм) »
- «Оаза (фільм, 2017)[en]»
- «Лорелай: відьма з Тихого океану[en]»
{пінг|Nataliia79}}, Дякую за чергові статті, бачу ви перкладаєте також з англійської. Тож можливо вас зацікавлять якісь з нижче перелічених потрібних статей про найбільш яскраві англомовні фантастичні романи: Вершник на хвилі шоку[en], На крилах пісні , Катаклізм: Рукопис Гопкінса[en], Світ Роша, або політ коника[en], , Прогульник Рідлі[en] Зазубрена орбіта , Сліпі голоси , Моторне літо[en], Марсіяни, забирайтеся додому , Та маючи пис...[en], Навпіл надлюдина[en], Гладіатор (роман) , Радіо Дарвіна[en], Шадрах у вогнищі[en], Рухливий Марс[en], Алло, Америко![en], Компанія снів з обмеженою відповідальністю[en], Діти грому , Повноцінна людина , Пейзаж часу , Узріли ангці горе[en], За блакитним горизонтом подій[en], Світ з-поміж[en], Тінь ката[en], Зоретрус , Дике сім'я[en], Азот зафіксовано[en], Галактичне оточення[en], Книга дивних нових речей , Блукач , Людина з плюсом , Нічний цирк[en], Концтабір , Павана , Додолу, до Землі , 334 , П'ята голова Цербера , Танцівники на краю світу , Чергування , Клятва вірності , Немає ворогу окрім часу , Багатобарвна земля[en], Зупинка на Занзибарі , Тернії , подав широкий спектр, щоб було що обирати, тож кількості не жахайтеся.--Yasnodark (обговорення) 16:49, 3 жовтня 2018 (UTC)
- Щодо польської та англомовної тематики статті можна доповнювати матеріалами зі cтатей з цих енциклопедій:
романи 1-1, автори 1-2, 2-1, 2-2, 3-1, 3-2, 4, а також цієї статті: Владимир Аникеев НАУЧНАЯ ФАНТАСТИКА ПОЛЬШИ в Антології "Истребитель ведьм" 5 в польському аспекті.
Довге обговорення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хмельницький обласний міжгосподарський санаторій «Україна» — розташований на мальовничих схилах Медоборів курорту Маків — справжній перлині Поділля. Навколо санаторію розкішний лісопарк площею 19 гектар, штучне озеро з блакитною прозорою водою площею 9 гектар. Саме тут починаються гори — Подільські Товтри, які надалі переходять в Карпати. Гориста місцевість вкрита лісами, чисте повітря, м'який клімат, наявність Маківського родовища мінеральних вод, віднесеного до категорії рідкісних, з цілющими загальновизнаними мінеральними водами типу «Миргородської» та «Нафтусі», і все це — на території санаторію «Україна».р . Історіяред.На початку 70-х років минулого століття на горі Сідлатиця маків чани посадили парк, неперевершена краса якого не залишить байдужим жодну людину. На території цього парку правління колгоспу «Україна» вирішило побудувати власну водолікарню для колгоспників. На цьому прекрасному місці, серед молодого парку, виросли білостінні споруди, оздоблені кахляними орнаментами. Навколо водолікарні розбито клумби і споруджено оригінальний фонтан. Круті сходи спускаються до мальовничого озера. Вперше у січні 1975 року санаторій гостинно відчинив двері перед відпочиваючими. У 1980-82 роках на території санаторію «Україна» були відкриті унікальні родовища мінеральних вод, які за своїми властивостями були рівнозначні широковідомим джерелам типу «Миргородської» та «Нафтусі». Відкриття Маківського родовища мінеральних вод покращило показники лікування хворих в оздоровниці. Завдяки цьому відбувся розвиток та реорганізація Маківського курорту. На базі санаторію «Україна» ведеться наукова робота, неодноразово проводилися науково-практичні конференції. Протягом 1975—1998 років директором був Лисюк Олександр Дмитрович. Розташуванняред.Розташований у селі Маків Дунаєвецького району Хмельницької області на відстані 96 км від м. Хмельницького і 17 км від м. Кам'янця-Подільського поблизу траси Хмельницький — Чернівці. Його корпуси збудовані у хвойно-листяному парку на березі штучного озера. Лікуванняред.Усі кабінети оснащено необхідним твердим і м'яким інвентарем, медичним обладнанням, що дає змогу обстежувати хворих на високому рівні. Хворі забезпечені кваліфікованою консультативною допомогою спеціалістів. Завдяки створенню високої пропускної спроможності відмовилися від талонної системи. Хворі відвідують процедурні кабінети в першій половині дня з дев'ятої до чотирнадцятої години. Лікувально-діагностична робота в санаторії провадиться комплексно, на сучасному рівні знань, диференційовано, з широким використанням функціональних, клінічних, біохімічних, інструментальних та інших методів дослідження. За час існування санаторію оздоровлено понад 68 тисяч чоловік. Налагоджено прямі зв'язки з постачальниками продуктів і матеріалів. Лікувальне середовищеред.
Лікувально-діагностична база санаторіюред.
Мінеральні водиред.ДЖЕРЕЛО № 1: ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ.
ДЖЕРЕЛО № 2: ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ.
Див. такожред.Приміткиред.Посиланняред.
Категорія:Засновані 1975 Категорія:Санаторії в Україні Категорія:1975 в Україні
Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці — розташований у місті Миргород, надає спеціалізовану гастроентерологічну допомогу працівникам і ветеранам Південної залізниці. Історіяред.Працює з вересня 1981. До 2004 мав назву санаторій «Південний» Південної залізниці . Розпорядженням Кабінету міністрів України від 13 липня 2004 р. N 489-р на пропозицію Мінтрансу, підтриману Миргородською міською радою, отримав теперішню назву — санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці.[1] З нагоди 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя 1 квітня 2009 в санаторії ім. М. Гоголя (м. Миргород) з ініціативи та підтримки Південної залізниці було відкрито бюст Миколи Гоголя. Витвір заслуженого скульптора України Миколи Цися стоїть на головній алеї санаторію, перед входом до головного корпусу.[2] Характеристикаред.Розташований на території 23 га, має все необхідне для автономного існування. В розпорядженні санаторію двомісні номери із усіма зручностями, номери «люкс» і «суперлюкс». Місткість — до 300 відпочиваючих: дорослих і дітей з батьками. Спальний корпус з'єднаний з лікувально-діагностичним корпусом і їдальнею (на 400 посадкових місць) підземними переходами. В санаторії можливе поєднання лікувально-діагностичного процесу з туристичним варіантом обслуговування. Передбачений одно-двохденний сімейний відпочинок. Санаторій має власний плавальний басейн 25×12 м (на 5 доріжок). Лікуванняред.Курс лікування 12—24 дні, головний лікувальний фактор — миргородська слабомінералізована хлоридно-натрієва мінеральна вода. Санаторій добуває її з двох свердловин глибиною 716 метрів, розташованих на його території. Мінеральну воду використовують для:
Приміткиред.
Посиланняред.
[[Категорія:Миргород] [[Категорія:Південна залізниця] [[Категорія:Санаторії в Україні] [[Категорія:Засновані 1981]
Санаторій «Діброва» — загальнотерапевтичний заклад, що спеціалізується на лікуванні опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової системи, захворювань шкіри у Білій Церкві, Україна. Санаторій розраховано на 280 місць одночасно, компактно розташований, всі корпуси — головний корпус, водолікарня, їдальня, адміністративний з'єднані між собою, що досить зручно особливо в осінньо — зимовий період.[1] Історіяред.Санаторій побудуваний у 1984 році, на березі річки Рось, навпроти дендропарку «Олександрія», поряд із дубовим лісом в урочищі «Голендерня». За роки свого існування санаторій "ДІброва" став відомий не тільки на Україні, а й за її межами. Про санаторійред.Родзинкою санаторію та основним лікувальним фактором є природні радонові води[ru]. Радон природній поступає з свердловини 120 м. У санаторії є три радонові свердловини з концентрацією радона 150-200 еман. Що ж таке "радон" і як він діє на організм людини? Це є продукт розпаду радію, короткочасно діючий ізотоп (період напіврозпаду – 3,8 доби) він належить до групи інертних газів. Головний діючий фактор радону - альфа-випромінювання, що має безліч лікувальних властивостей і успішно використовується у лікуванні периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, судинних та деяких захворювань шкіри, а також ускладнень після опіків. Під час приймання радонових ванн нестійкі продукти розпаду радону утворюють на шкірі так званий "активний наліт", концентрація якого збільшується навіть під час легких рухів пацієнта у ванні або басейні. Він достатньо міцно фіксується на шкірі і зберігається на ній протягом 2-3 годин. Хворий, перебуваючи у ванні, отримує радон, який проникає крізь шкіру і потрапляє в кров'яний потік. Радонові ванни завдяки їх іонізуючому випромінюванню позитивно впливають на центральну нервову систему, врівноважують процеси збудження та гальмування, зменшують больовий синдром і нормалізують сон. Лікувальний вплив радонових процедур зумовлений їх вираженими протибольовими, антизапальними та заспокійливими властивостями. Під їх впливом настають позитивні зрушення у роботі серцево-судинної системи: зменшується кількість серцевих скорочень, знижується артеріальний тиск, що створює умови для поліпшення серцевої діяльності у цілому. При захворюваннях периферійних судин радонові ванни[ru] дають чудовий терапевтичний ефект. Санаторій має в своєму розпорядженні відділення та кабінети:
Методи лікуванняред.
Природно-лікувальні факториред.Приміткиред.
Джереларед.
Остреч — санаторій в місті Мена розташований у однойменному урочищі. Санаторій постійно діючий і розрахований на 250 ліжко-місць. Основою лікувальних процедур є місцева мінеральна вода, що за своїм складом аналогічна кримським водам, та місцева лікувальна торфогрязь. Загальний описред.Санаторій розташовано серед серед соснового лісу на березі мальовничого озера, неподалік від Мени. Санаторій має два спальні корпуси. Корпус №1 - триповерховий, реконструйований в 2004 році, для оздоровлення дорослих з дітьми та дітей з двомісними, тримісними та чотиримісними номерами. Двомісні номери блочного типу. Блок складається з двох ізольованих кімнат та спільним санвузлом. Кожна кімната має вихід на балкон. Корпус №2 - чотириповерховий, з двомісними номерами для дорослих. Всі номери обох корпусів забезпечені комунальними зручностями, а саме: душем, туалетом та умивальником. Кімнати для дорослих з дітьми та дорослих забезпечені кольоровими телевізорами зі супутниковим телебаченням та холодильниками. Водопостачання гарячою та холодною водою цілодобове. Всі спальні, лікувальні корпуси санаторію та їдальня з’єднані теплими переходами. Діти забезпечуються п’ятиразовим, а дорослі – чотириразовим дієтичним харчуванням, згідно з нормами, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 258 від 10.01.1997 року. Лікуванняред.У санаторії проводиться лікування наступних захворювань:
Розташуванняред.Адреса санаторію: Чернігівська обл., місто Мена, урочище Остреч, буд. 4 Санаторій розташований на відстані 220 кілометрів від Києва, і за 80 кілометрів від Чернігова . З Києва зручно добиратися автобусом Київ – Мена, Київ – Корюківка, Київ – Новгород-Сіверський. Джереларед.
[[Категорія:Санаторії в Україні] [[Категорія:Мена]
Готель «Придеснянський» — це готельно-туристичний комплекс, що розташований в східній частині Чернігова на мальовничому березі річки Десна, недалеко від центральної та історичної частини міста, за 140 км від Києва і міжнародного аеропорту „Бориспіль”. Номерний фондред.Готель має 61 номер, де можуть розміститися одночасно 100 осіб, в тому числі:
В кожному номері є телефон, телевізор, холодильник, ванна кімната. Номери підвищеної комфортності оснащені кондиціонерами. Готель має кафе на 60 місць розташоване на першому поверсі. Також до послуг гостей 2 бенкетні зали на 12 і 6 місць. Додаткові послугиред.В готельно-туристичному комплексі «Придеснянський» є можливість скористатися наступними додатковими послугами:
Контактиред.вул. Шевченка, 99а, м. Чернігів
reception@chernigivhotel.com.ua Див. такожред.Джереларед.
Готель «Спорт» — готель у Чернігові. Описред.Готель розташований під західною трибуною на території стадіону імені Юрія Гагаріна. Контактиред.
Див. такожред.Джереларед.
Парк-готе́ль «Черні́гів» — 3-зірковий готель у Чернігові. Один з найновіших і найкомфортніших готелів міста. Історіяред.Готель відкрито 16 грудня 2011 року.[3] На урочистостях з цієї нагоди були присутні: Станіслав Віхров (заст. мера), Борис Атрощенко (начальник управління стратегічного розвитку міста і туризма) та голова ради корпорації «УкрТрансБуд» Ігор Рудницький. Див. такожред.Приміткиред.
Посиланняред.
Готель «Брянськ» — це двозірковий туристичний комплекс побудований в 1978 р. у місті Чернігів. Названий на честь міста побратима Чернігова — міста Брянськ, Росія. Розташуванняред.Комплекс розташованний у парковій зоні на березі річки Десни. Послугиред.Туристичний комплекс “Брянськ” надає комплекс послуг: розміщення в комфортабельних номерах готелю, харчування в ресторані, забезпечення ділового аспекту перебування гостей, туристсько-екскурсійні послуги. Складред.Туристичний комплекс складається із п’ятиповерхового спального корпусу і приєднаної до нього двоповерхової споруди з рестораном, банкетними залами та нічним клубом. В готелі 50 номерів різної категорії на 88 місць: однокімнатні одномісні поліпшені, однокімнатні двомісні поліпшені, двокімнатні люкси. Готель працює цілодобово. Додаткові послугиред.Додаткові зручності у приміщенні готелю створюють перукарня, відділення банку з пунктом обміну валют, фотоательє, камера схову, доступ до мережі Інтернет, нічний дискоклуб. Поряд з готелем розміщені 2 автостоянки для легкового та вантажного транспорту, які працюють цілодобово під охороною. На території автостоянок знаходяться авторемонтні майстерні, магазин автозапчастин, обладнана естакада. За додаткову платню надаються послуги бронювання квитків на залізничний та автотранспорт, туристсько-екскурсійні послуги, послуги сауни (на березі р. Десни). Оплата за надані послуги приймається як за готівковим, так і безготівковим розрахунком.
Контактиред.
Приміткиред.Див. такожред.Джереларед.
Санаторій «Чорномор'є» Служби безпеки України (рос. «Черноморье») — оздоровниця Вищої акредитаційної категорії. Розташований в смт. Лівадія — живописному місці Великої Ялти, за 100 км від м. Сімферополь. Територія оздоровниці знаходиться біля паркової зони Лівадійського палацу, в 300 метрах від моря. Санаторій працює протягом цілого року. Адреса санаторію: Україна, 98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 12. Лікування: захворювання органів дихання не туберкульозного характеру, серцево-судинної системи, нервової системи та опорно-рухового апарату. Історія: Перший корпус санаторію був закладений в 1960 році, а сам проект санаторію, створений групою архітекторів під керівництвом Л.М. Інбер, — отримав ряд премій та срібну медаль на Міжнародній виставці в Брюсселі. Інфраструктура санаторіюред.Розміщення: функціонує три спальні корпуси, розраховані на прийом 482 відпочиваючих; номери з видом на море або на парк санаторію.
Номерний фонд становить 281 номер, у тому числі :
Додатково інфраструктура містить у собі: 2 тенісних корти, волейбольний майданчик, 2 майданчика для бадмінтону, 2 майданчика для настільного тенісу, теренкур, зала ЛФК, тренажерний зал з механотерапією, кіноконцертний зал, бібліотека, 2 танцювальних майданчика. У міжсезоння працює басейн з морською водою, розміром 15х25 м. Лікувальна базаред.Лабораторна база санаторію дозволяє виявити основні загально-клінічні та біохімічні показники за допомогою сучасного біохімічного аналізатору. Електро-фізіологічні методи включають : електрокардіографію, велоерго-метрію, реоенцефалографію, спір-ографію з комп'ютерною обробкою даних. Діагностична база предст-авлена сучасною рентген- та УЗД-апаратурою. Працює інгаляційний кабінет, кабінет галотерапії, акустичного вібромасажу легень, лазеротерапії. У лікуванні широко використовуються методи клімато- і ландшафтотерапії, лікувальної фізкультури, аромо– і фізіотерапії, психо-терапевтичної корекції, рефлексотерапії, різні види електро- і світолікування, бальнеотерапії. У 2009 році введена в дію реконструйована водолікарня з сучасними ваннами та душами. Водолікувальні процедури представлені кисневими, перлинними і ароматичними ваннами на морській воді, гідромасажем та різними душами (Шарко, лазерний, голчатий, низхідний, висхідний та ін.) У санаторії працює 17 лікарів, із них 80% мають першу та вищу атестаційну категорію, 3 кандидата медичних наук. Проводять лікування: 4 лікаря—терапевта, фізіотерапевт, лікар функціональної діагностики, психотерапевт, стоматолог, гінеколог, педіатр, отолярінголог, невропатолог та проводять обстеження: лікар–рентгенолог та УЗД-діагностики, лікар-лаборант. Сервісред.Номериред.Номери «стандартні» (душ, ванна, умивальник, туалет, ТВ, холодильник, набір меблів). Номери «напівлюкс» розташовані в основному на південну сторону та забезпечені душем, умивальником, туалетом, ТВ, холодильником, набором меблів, балконом, сучасним ремонтом. Номери «люкс» — двокімнатні з сучасним ремонтом та кондиціонерами, холодильниками, ТВ, набір меблів та побутової техніки. Водопостачанняред.Холодна вода — цілодобово, гаряча вода — щоденно з 6.00 до 22.00 Пляжна зонаред.Природний гальковий пляж на 7 секторів, довжиною 415 метрів з берегоукріплюючими спорудами, розрахований на 600 відпочиваючих, є 30 різних тіньових навісів та 950 лежаків, човнова станція, медичний та інформаційний пункт. Спуск до пляжу на канатній дорозі — 4 хв., або по пішохідній стежині — 10 хв. на спуск та 20 хв. на підйом. Комплекс платних послугред.
Харчуванняред.Їдальня має дві зали. Триразове харчування по затвердженому меню з вибором харчових страв, раціональне і лікувальне харчування по стандартним дієтам. Природно–кліматичні факториред.На протязі року застосовуються методи аеро-, геліо- та таласотерапії (повітряні та сонячні ванни, морські купання у теплий період року, загальні ультрафіолетові випромінювання (УФО) та плавання в басейні із морською водою — у холодний період). Посиланняред.
[[Категорія:Санаторії Криму]
Готель «Франц» — готель в історичній частині міста Івано-Франківська, поруч із Кафедральним собором та міською Ратушею. Готель названий в честь першого імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа I Габсбурга. Характеристики готелюред.Номерний фонд готелю становить 10 одно та двохмісних номерів на 18 місць. В кожному номері присутня ванна кімната, усі номери обладнані супутниковим телебаченням, мінібаром, телефоном, безкоштовним Wi-Fi, набором гостинності. Номери готелю поділяються на 5 категорій:
Гордістю готелю є номер Делюкс для 2-х осіб, який оснащений двома відпочинковими зонами. Номер витримано в стилі 19-го століття, де використана аристократична бордово-бежева кольорова гамма. Романтичний настрій створює вид на міську ратушу, яким можна насолоджуватися сидячи за кавовим столиком. Посиланняред.[Категорія:Готелі Івано-Франківська]]
44°50′33″ пн. ш. 34°58′6″ сх. д. / 44.84250° пн. ш. 34.96833° сх. д. ВАТ Туристично-оздоровчий комплекс «Судак» (ТОК «Судак») — українська оздоровниця та центр конгресного туризму в місті Судак. Розташуванняред.ТОК «Судак» розташований у прибережній частині Судацької долини, на території парку, який являється пам'ятником садово-паркового мистецтва та має площу 18 га. Історіяред.Заснований у 1948 як Будинок для відпочинку «Судак».[1]. Інфраструктураред.На території є власне джерело з сірководневою мінералізованою водою, 10 корпусів, власний піщаний пляж, бар, ресторан, їдальня. Для проживання представлені різні за категоріями комфортабельні номери. У 2003 на території комплексу відкритий Музей ТОК «Судак». У двох залах музею експонуються матеріали, що розповідають про історію міста Судак і його розвитку як курорту.[2] Паркред.На території комплексу є дендрологічний парк, який охороняється державою. Світлиниред.
Приміткиред.
Посиланняред.
[[Категорія:Судак] [[Категорія:Туризм в Україні] [[Категорія:Засновані 1948] [[Категорія:Санаторії Криму]
Готе́ль «Роса́ва» — двозірковий готель у центрі Черкас. Збудований у 1990 році з ціллю розвантажити вже існуючі готелі в місті. Директор — Микола Петренко. Готель має в своєму складі 162 номери на 311 осіб. Кожен номер має телевізор, туалет, душ та балкон, додатково передбачено в деяких номерах також холодильник, кондиціонер, сауна, супутникове телебачення. Щодо харчування, готель пропонує стандарт ВВ, тобто лише сніданок. До платних послуг готелю відносяться власний ресторан «Росава» на 3 зали, бар, конференц-зал, пральня, салон краси (спа, солярій), перукарня, інтернет, доставка в номер, нічний клуб, більярд, стоматологічний кабінет, інтим-бутік, салон тату, ремонт взуття. Тут також присутнє бюро подорожей та екскурсій «Турист», яке працює вже 40 років. Готель проводить імідж-акцію для молодят, яким пропонують безкоштовний номер люкс в замін відзначення урочистостей в готелі. Готель був також відомий своїми двома пам'ятниками перед головним фасадом — варенику (встановлено в 2006 році) та жіноцтву (2009), які були створені на замовлення директора закладу[1][2]. Демонтовані 16.10.2013р.[3] У 2013 році перейшов у власність Фонду державного майна який передав будівлю в аренду апеляційному суду області.[4] Приміткиред.
Літератураред.
Посиланняред.
Готе́ль «Нива» — двозірковий готель на околиці Черкас, розташований неподалік аеропорту та нового автовокзалу. Готель збудований в 1982 році з метою надання тимчасового поселення проїжджаючим через місто, так як будувався на околиці біля аеропорту та автовокзалу. Готель має 60 номерів на 5 поверхів. Всі номери боксового типу, тобто один санвузол на дві кімнати. Типи номерів:
Посиланняред.
[[Категорія:Готелі Черкас] [[Категорія:Двозіркові готелі України]
Готе́ль «Кре́мінь» — тризірковий[2] готель у Кременчуці, знаходиться в центрі міста, неподалік від Придніпровського парку та Дніпра. Історіяред.Готель відкрито в 1974 році. Остання реконструкція відбулася 2008 року[3]. «Мінування»ред.10 березня 2011 року в правоохоронні органи було повідомлено, що готель замінований. При перевірці виявилось, що це не так[4]. Описред.Приміткиред.Посиланняред.[[Категорія:Готелі Кременчука] [[Категорія:Тризіркові готелі України]
Готе́ль «Дніпро́вські зо́рі» — тризірковий [3] [4] готель у Кременчуці, знаходиться в центрі міста. Історіяред.Готель відкрито в 1966 році [1]. Розташуванняред.Готель розташований неподалік від залізничного вокзалу та міжміського автовокзалу за адресою: вул. Халаменюка, 8[5]. Описред.
У готелі функціонують [4]:
Приміткиред.
Посиланняред.
[[Категорія:Готелі Кременчука] [[Категорія:Тризіркові готелі України]
Санаторій «Україна» — державне підприємство, що розташоване у приміському районі Соснівка міста Черкаси. Є структурним підрозділом Черкаської облспоживспілки. Він знаходиться у лісовому масиві, де відсутні підприємства, які забруднюють повітря. На території санаторію є сосновий бір, маленький ботанічний сад, що налічує понад сорок видів дерев і кущів. Площа санаторію - 15 га. Державне підприємство «Санаторій "Україна"» є спеціалізованим закладом по санаторно-курортному лікуванню хворих з серцево-судинною патологією, захворюваннями бронхо-легеневої системи, опорно-рухового апарату. Санаторій приймає хворих у відділення реабілітації після перенесеного інфаркту міокарда, відділення реабілітації хворих пульмонологічного профілю, відділення реабілітації вагітних жінок з різними видами акушерської та екстрагенітальної патології, реабілітаційне відділення для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Влітку санаторій приймає на оздоровлення дітей у дитячу оздоровчу базу. Окрім лікування і оздоровлення, санаторій надає можливість проведення на базі «України» конференцій, семінарів, тренінгів. Для цього має облаштований конференцзал на 30 місць, великий актовий зал на 250 місць, відповідне аудіо та відео обладнання. Санаторій має клінічну та біохімічну лабораторію, кабінет функціональної діагностики: електрокардіографія, холтерівське моніторування, велоергометрія, реовазографія, фонокардіографія, визначення функціонального стану дихальної системи, визначення кислотності шлунку, ультразвукове обстеження внутрішніх органів та серця. При необхідності уточнення діагнозу та високо спеціалізованого обстеження пацієнти направляються в поліклініку обласної лікарні. Санаторій розрахований на 205 місць. До послуг відпочиваючих — 4 комфортабельних спальних корпуси з одномісними, двомісними номерами, а також номерами покращеного планування. Джереларед.[[Категорія:Санаторії у Черкаській області]
Черкаський обласний кардіоревматологічний дитячий санаторій «Городище» — один із лікувально-профілактичних закладів на території Черкаської області. Історіяред.Санаторій був відкритий 1961 року. У липні 2010 року отримав безстрокову ліцензію на медичну практику, у жовтні 2012 року санаторію була надана перша атестаційна категорія. Діяльністьред.Медичний профільред.Для дітей 6-15 років:
Процедуриред.Для лікування застосовується:
Структураред.Головним лікарем з 2012 року є Сівець Галина Іванівна, педіатр другої категорії. Санаторій має 3 корпуси:
Також при санаторії є пральня, дезінфікуючи камера, гаражі, склади та котельна. Посиланняред.[[Категорія:Санаторії у Черкаській області] [[Категорія:Медицина у Городищенському районі] [[Категорія:Городище]
Навчально-оздоровчий комплекс «Червона калина» — структурний підрозділ Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського розташований у с. Лошневі Теребовлянського району Тернопільської області. Історіяред.Місцина, де розташований НОК «Червона калина», має давню історію. Ще за часів Австро-Угорщини тут було улюблене місце для прогулянок графині Микулинецької. Проїжджаючи шляхом, мощеним бруківкою, вона часто зупиняла свою карету, щоби помилуватися яблуневими і сливовими садами, які росли вздовж дороги. Згодом, на території місцевості було побудовано лісничівку. У 1970 році тут почалося будівництво оздоровчого піонерського табору «Дружба», на якому працювали мешканці всіх навколишніх сіл. Табір проіснував до 1995 року. У 2001 році, за ініціативи ректора вишу професора Леоніда Ковальчука, розпочався капітальний ремонт приміщень колишнього піонерського табору та благоустрій 10 гектарів території, більшу частину якої займали кущі калини, що й дало назву комплексу, відкриття якого відбулося 29 серпня 2003 року. Сьогоденняред.Нині НОК «Червона калина» складається з 3 великих корпусів, серед яких один адміністративний, 2 спальні та 4 окремі будиночки по 3–4 кімнати. На території комплексу розташовано конгрес-центр, готель, комплекс харчування, профілакторій, в якому щорічно оздоровлюються 20 % студентів, викладачів та працівників університету. Для оздоровлення тут є всі необхідні процедури, а саме: масаж, підводний масаж, фізіотерапія, душ-сауна, спортивні тренажери та спортивний майданчик. Структураред.Ботанічний сад, дендропарк, зоокутокред.Галерея На території комплексу розташований ботанічний сад «Червона калина», який оголошений об'єктом природно-заповідного фонду. У саду ростуть понад 300 плодових дерев — яблуні, груші, вишні, черешні, сливи, абрикоси. Також у ботанічному саду та на території комплексу є дендропарк, у якому зростає чимала колекція рідкісних для нашої місцевості рослин, яка постійно поповнюється. Нещодавно було висаджено чималу кількість кущів жасмину суничного, ялівцю козацького, спіреї сірої, спіреї Вангута, калини і дейції, а також багряник, ліщини ведмежої (фундук) та 170 лип. Навесні 2016 працівники комплексу висадили 60 лип, саджанці вишні, черешні, катальпи, на центральній алеї — японські верби та сакури. Загалом висаджено майже чотири сотні нових саджанців. З осені 2016 тут росте унікальне реліктове дерево гінкго білоба. На території комплексу також висаджують та вирощують лікарські рослини для навчання та наукових досліджень. З них також виготовляють фітозбори для лікувальних чаїв, які готують для гостей комплексу і подають у фітобарі. В зоокутку живуть кролики, вівці, в'єтнамські свині, декоративні птиці та європейські козулі. Конгрес-центрред.Конгрес-центр комплексу — один із найкращих в області. Тут створено всі умови для масового приймання делегацій, проведення різного рангу наукових конференцій. У конгрес-центрі відбуваються щорічні наради, семінари і круглі столи за участю керівників управління освіти Міністерства охорони здоров'я України, начальників навчальних відділів, проректорів і деканів із роботи з вітчизняними та іноземними студентами вищих медичних навчальних закладів України та зарубіжжя. На наукових форумах, проведених у НОК «Червона калина», було прийнято низку важливих доленосних рішень у галузі вищої медичної освіти України. Під час проведення секційних засідань було зроблено перші кроки зі створення та розвитку госпісної та паліативної допомоги. Гостями конгрес-центру неодноразово були міністри охорони здоров'я України. Зали конгрес-центру:
Навчальний центрред.У комплексі функціонує навчальний центр із підготовки офіцерів запасу кафедри екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки, де щорічно відбуваються всеукраїнські тренінги та навчання. Студентам це допомагає до автоматизму відпрацювати навички, які дадуть можливість рятувати життя людини в екстрених ситуаціях. Нині цей навчальний полігон став ще й відмінною базою для підготовки викладачів новостворених військових кафедр медичних навчальних закладів. Спортивно-фізкультурна базаред.Навчально-оздоровчий комплекс є спортивно-фізкультурною базою для активного відпочинку студентів, викладачів і гостей. Тут є тенісні корти для настільного і великого тенісу, волейбольне та футбольні поля, спортивні майданчики для занять бадмінтоном, для гри в більярд, а також відкритий басейн. Відпочивальники можуть скористатися також комфортабельними кімнатами, кабінетом масажу та лікувальної фізкультури, фітобаром, переглядати відеофільми та передачі. Події, діяльністьред.За час існування НОК «Червона калина» було проведено понад 1000 науково-практичних конгресів, конференцій, нарад, зустрічей, семінарів, круглих столів, на яких вирішувалися низка важливих питань у галузі вищої медичної та фармацевтичної освіти, а також питання щодо покращення медичної практики у нашій країні. У НОК «Червона калина» неодноразово проходили міжнародні студентські змагання з надання екстреної медичної допомоги, всеукраїнські збори-вишколи медиків-волонтерів. 20 липня 2017 тут відбувся форум «Децентралізація основа формування нової системи управління та місцевого розвитку» за участю прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.[1] Міжнародний конгрес студентів і молодих вченихред.Щорічно у НОК «Червона калина» проходить Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених, який збирає сотні науковців із України та країн далекого та близького зарубіжжя. Зустрічі молодих науковців дають поштовх для генерації нових ідей та становлення покоління майбутніх дослідників. Міжнародні студентські Літні школиред.Галерея
Вже упродовж одинадцяти років традиційно збирають талановитих студентів Міжнародні студентські Літні школи, на які з'їжджаються не тільки студенти Тернопільського державного медичного університету, а й вищих медичних навчальних закладів України, Європи, США та багатьох інших країн світу. Для учасників Літніх шкіл передбачена цікава програма, у рамках якої відбуваються практично-орієнтоване навчання, різноманітні тренінги, змагання та екскурсії. Колектив комплексуред.
Колектив комплексу станом на 2017 рік: І. М. Дільна, О. А. Гомеляк, К. Я. Петрик, Г. М. Крупа, М. Я. Шпачинська, Н. С. Касіян, І. П. Гребеняк, Н. В. Гринькевич, Г. Р. Драган, Л. С. Чайка, Г. Я. Бродецька, — Н. Д. Ільницька, О. Й. Древніцька, Л. Р. Когут, Н. М. Влязло, О. П. Кашицька, М. Л. Горішна, М. Ю. Грицик, Н. Р. Ваврик, В. П. Олійник, Р. І. Куцаб, М. О. Древніцький, М. Й. Колодніцький, І. В. Ликтей, В. С. Гринькевич, І. Є. Чайка. Приміткиред.
Джереларед.
Посиланняред.[[Категорія:Теребовлянський район] [[Категорія:2003 у Тернопільській області] [[Категорія:Серпень 2003] [[Категорія:Засновані 2003] [[Категорія:Санаторії в Тернопільській області] [[Категорія:2003 у медицині]
Профспілковий клінічний санаторій «Хмільник» — найпотужніший санаторний заклад курорту Хмільник. В санаторії лікують хворих з недугами суглобів та хребта з використанням радонотерапії. Розташуванняред.Санаторій знаходиться на місці, де є все необхідне для лікування, реабілітації й відпочинку: унікальні за складом радонові мінеральні води, поклади лікувальної торф'яної грязі, сприятливий клімат, чисте високоіонізоване повітря, близькість річки й великих лісових масивів, мальовничий лісопарк. Координати GPS: 49,528000° N, 27,940700° E. Оснащенняред.Оснащеність новітньою медичною апаратурою та обсяг лікувально-діагностичних можливостей профспілкового «Хмільника» відповідають рівню сучасного багатопрофільного клінічного стаціонару. Історія створенняред.Санаторій відкрито 19 травня 1961. Перші забудови організовував головний лікар С. П. Мовчан. Електропостачання забезпечувала дизельна установка. Стаціонар був розрахований на 100 ліжок. Колектив складався з 60 осіб. З приходом до керівництва заслуженого лікаря України В. М. Чорного розгорнулось капітальне будівництво нових спальних корпусів, поліклінічного комплексу, палацу культури, котельні. Санаторій профспілок перетворився на потужний оздоровчий заклад СРСР з 1000-м ліжковим фондом. Згодом санаторій «Хмільник» очолює кандидат медичних наук, заслужений лікар України П. М. Гунько, який продовжував зміцнювати лікувально-діагностичну базу оздоровниці, освоювати нові свердловини радонової води, будувати житло для співробітників. Особливих випробувань зазнала курортна система на початку 90-х років, у період загальної економічної нестабільності в державі. Перед новим керівництвом «Хмільника» в особі кандидата медичних наук, Заслуженого лікаря України П. В. Думіна постала складна проблема реорганізації санаторію, реконструкції корпусів без зручностей у номери з покращеними умовами, устаткування новітньою медичною апаратурою. Через кілька років оздоровницю було реорганізовано на багатопрофільну, створені реабілітаційні відділення — постінфарктне, діабетичне, для хворих після інсульту. У серпні 2000 санаторію надано статус клінічного. «Хмільник» є базою для підготовки студентів Вінницького національного медичного університету. Сьогодні профспілковий санаторій «Хмільник» це потужний лікувально-оздоровчий та реабілітаційний заклад на 850 місць, в якому щорічно оздоровлюється близько 18 тисяч людей. Нині очільником санаторію є кандидат медичних наук, заслужений лікар України, депутат Вінницької обласної ради Олександр Галаченко, який гідно перейняв традиції закладу, впроваджуючи інноваційні медичні технології, енергозберігаюче обладнання, збільшуючи гнучкість сервісного обслуговування пацієнтів. На разі розпочато будівництво сучасного спа-центру. Лікуванняред.Винятковість санаторно-курортного комплексу санаторію «Хмільник» полягає у використанні низки сприятливих природних факторів — радонової води, торф'яної грязі, Збручанської мінеральної води (типу Трускавецької), озокериту та лікувального клімату, котрі за умов комбінації з методами традиційної й нетрадиційної медицини справляють максимальний цілющий ефект. Базовим методом лікування більшості недуг є саме радонотерапія. Радонова вода в санаторії з успіхом використовується в терапії патологій опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, гінекологічних, урологічних, дерматологічних, стоматологічних захворювань, розладів обміну речовин. Доведено, що курсовий прийом радонових ванн дозволяє досягнути не тільки значного полегшення симптомів хвороби на термін від 12 до 18 місяців, але і знизити дозу вживаних ліків протягом одного року. Регулярне проведення радонотерапії значно покращує якість життя пацієнтів. Окрім того, навіть здоровим людям корисно 1-2 рази на рік приймати радонові процедури з метою профілактики захворювань (радонопрофілактика) і загального оздоровлення. Посиланняред.[[Категорія:Санаторії в Україні|Хмільник] [[Категорія:засновані 1961]
«Сонячне Закарпаття» — найбільший в Закарпатті санаторій з лікування захворювань органів травлення і порушень обміну речовин. Розташований в селі Поляна Свалявського району Закарпатської області України на місці колишнього мисливського будинку графа Шенборна-Бухгейма.[2] Визнана кращою в Європі бальнеологічною гастроентерологічною і кліматолікувальною здравницею.[1] Довідкаред.
Лікуванняред.Одне з головних багатств Закарпатського краю — його лікувальний клімат. Він формується завдяки з'єднанню різних повітряних потоків — гірського та лісового. Лікування в санаторії «Сонячне Закарпаття»: захворювань органів травлення (рефлюкс-езофагіти, гастрити і гастродуоденіти, хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні коліти, хвороби оперованого шлунка), ентероколіти, дискінезії, захворювань печінки і жовчних шляхів (гепатити, холецистити, ангіохоліти, жовчокам'яна хвороба, стан після оперативного втручання на жовчних шляхах), залишкові явища після перенесеного вірусного гепатиту, дискінезія жовчного міхура та жовчних шляхів, хронічного панкреатиту латентного або рецидивуючого, цукрового діабету легкого і середнього ступеня, захворювань сечової системи (сечовий діатез, розчинення каменів, стан після операцій на сечових шляхах без виражених порушень їх прохідності). Лікувальна базаред.Бювет мінеральної води («Поляна Квасова»), водолікарня, клінічна, біохімічна, імунологічна і бактеріологічна лабораторії, рентген-кабінет, кабінети УЗД, гастродуоденоскопії, ректороманоскопії, колоноскопії, ЛФК, озокеритотерапії, ароматерапії, психотерапії, фітотерапії, стоматологічний та косметологічний кабінети. Нагородиред.
Приміткиред.Посиланняред.
[[Категорія:Закарпатська область] [[Категорія:Санаторії в Україні] [[Категорія:Свалявський район]
Реабілітаційний центр «Допоможи Собі Сам» організований в травні 2015 року Сергієм Куршаковим, бійцем 40 батальйону «Кривбас», і його дружиною Іриною Куршаковою в м. Дніпро. Про центрред.Основний напрямок діяльності — надання комплексної фізичної і психологічної реабілітації учасникам АТО і членам їх сімей. Команда фахівців Реабілітаційного центру допомагає:[3]
Окремим і важливим напрямком роботи РЦ «ДСС» є лікування і профілактика дитячої патології. Розроблено реабілітаційні програми для дітей різного віку з такими захворюваннями: ДЦП; кривошия; дисплазія тазостегнових суглобів; корекція порушення постави і плоскостопості; вальгусні і варусні деформації і т. ін. У РЦ «ДСС» з моменту відкриття станом на початок 2017 року пройшли комплексну реабілітацію понад 1300 бійців АТО і членів їх сімей. Реабілітація складається з різних видів мануальної терапії, краніосакральної терапії, фізіотерапевтичних процедур, комплексу лікувальної фізкультури і водних лікувальних процедур на базі басейну «Метеор» і спортивного комплексу Медичної академії. Особам, які потребують психологічної реабілітації, надається можливість роботи з кризовим психологом. Принцип організації команди РЦ «ДСС» це співпраця фахівців, що працюють в напрямку реабілітації: мануальні терапевти, ортопед-травматолог, фізичний терапевт, невролог, фахівці з краніосакральної терапії, масажисти, сімейний лікар і адміністратори. У РЦ «ДСС» переконані в тому, що вони можуть допомогти стати на шлях одужання, але це тільки 20-30 % успіху. Решта залежить від самого пацієнта, від його розуміння, що потрібно робити для оздоровлення та підтримки рівня здоров'я в подальшому. Звідси і з'явилася назва «Допоможи Собі Сам», яка зареєстрована як торгова марка. У жовтні 2017 року РЦ «ДСС» було нагороджено Орденом «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука[4][5]. Приміткиред.
Посиланняред.Юлія Рацибарська (05 Червень 2015). Боєць для бійця: реабілітовані допомагають лікувати товаришів. Радіо Свобода. Процитовано 8 жовтня 2018.
Лікува́льно-санато́рний центр «Дениші́» — госпрозрахункове підприємство у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України у селі Дениші на Житомирщині. Розрахований на 610 місць. Штат — 402 співробітники. Головний лікар санаторію — Волошин Павло Іванович. Протягом 2006 року тут оздоровилося понад 4 тисячі осіб[1]. Історіяред.Свого часу неподалік села Дениші, що під Житомиром, почали будувати міжколгоспний санаторій і базу відпочинку. Гарні краєвиди, лікувальне повітря, річка Тетерів. Проблемою при побудові була відсутність питної води. Тож років з тридцять тому заходилися бурити свердловини. Проте вода виявилася зі специфічним смаком і запахом через високий вміст радону. У жовтні 2014 на базі відділення ортопедії і неврології були виділені ліжка для дванадцятиденної медико-психологічної реабілітації бійців АТО, де лікуються бійці з пост-травматичними стресовими розладами, вогнепальним ураженням кінцівок, черепно-мозковими травмами, вегето-судинною дистонією, ураженнями хребта та опорно-рухового апарату.[2] Медичні послугиред.Лікувально-санаторний центр надає 120 традиційних лікувальних процедур. Серед помешкань, між іншого, пропонуються люкси і напівлюкси. Мінімальна вартість харчування, лікування та проживання — 81 гривня на добу, максимальна ж, з урахуванням різноманітних зручностей, аж до кондиціонера, — 200 гривень[3]. Відділення центру:
У перелік видів медичної та реабілітаційної допомоги, зокрема, входять гірудотерапія (лікування п'явками), рефлексотерапія, масаж, радонотерапія. Радонотерапія помічна при захворюваннях опорно-рухового апарату. Протипоказання: вагітність, злоякісні і доброякісні пухлини, гострий період захворювань, відкрита форма туберкульозу, хвороби крові та епілепсія. Щоб відпочивальники отримали комплексне лікування, у санаторій постачають з Моршина ропу і за спеціальними технологіями виготовляють мінеральну воду. А ще тут функціонує соляна шахта, використовують і грязі, які завозять з кримських Сак. Інфраструктураред.Є бібліотека, кафе-бар, спортивні майданчики, відкриті плавальні басейни, танцювальний зал. Крім того, в усіх корпусах — кабельне телебачення. Гриби тут можна збирати безпосередньо біля корпусів. Є змога порибалити на берегах Тетерева. Приміткиред.
Літератураред.
Державне підприємство «Санаторій „Кришталевий палац“»[1] — сучасний відомчий санаторій у місті Трускавці, який належить Державному управлінню справами. Розташуванняред.ДП «Кришталевий Палац» знаходиться у середмісті Трускавця, поряд з Курортним парком, є свій окремий вихід в парк, та Бюветом мінеральних вод № 1, відстань до бювету — 100 м. Територія санаторію складає 13,46 га, де висаджено більше 80 видів дерев та кущів, 40 видів квітів. Лісопаркова зона займає 12 га, вона облаштована теренкурами та доріжками. На території санаторію «Кришталевий Палац» знаходяться лікувальний, адміністративний, президентський та 3 спальні корпуси, клуб, їдальня, стоянка для автомашин, спортивні майданчики для гри у теніс, баскетбол, волейбол[2]. Історіяред.У 1937 році розпочалось зведення будівлів «Кришталевого палацу». Проект у стилі функціоналізму розробив архітектор Рудольф Гермелін[3]. Замовником був заможний польський промисловець Станіслав Ґжеґожевський з Бидґоща. Планувалося збудувати дванадцяти поверхову будівлю, перший «хмарочос» у Трускавці. Проте спілка «Трускавецькі джерела», яка керувала курортом, не дала згоди на це будівництво, мотивуючи це тим, що така високока будівля буде затіняти сусідні вілли. Через це вирішено будувати триповерхову будівлю. У 1939 році пансіонат «Кришталевий палац» був збудований та відкритий. Будівля була трьох поверхова, з житловим цокольним поверхом, розміром 40х18 м. В інтер'єрі ручки дверей були виконані з кришталю, підлоги з мореного дубу. Стіни кімнат прикрашали дорогі килими та картини у золочених рамах На першому поверсі містилися: їдальня, товариська кімната, хол, читальня, кімната лікаря з почекальнею, буфет, кімната для бриджу і 17 житлових кімнат. Другий та третій поверхи мали по 16 житлових кімнат. У цокольному поверсі та на піддашші містилися службові приміщення. Стіни фасадів блищали, нагадуючи хрусталь, оскільки в тиньк було додано мідну стружку та бите шкло. Після «визволення Західної України» на базі пансіонату «Кришталевий палац» 22 грудня 1939 року радянські «визволителі» створили санаторій «Кришталевий палац». Під час Німецько-радянської війни санаторій продовжував працювати, під керівництвом німців[4]. У 1945 році санаторій знову перейшов до радянських «визволителів». Спочатку це був невеликий санаторій на 80 ліжок. Всі лікувально-діагностичні кабінети знаходились в одному корпусі, який був збудований у 1939 році. Озокеритне відділення, клуб, матеріальний склад, пральня та адміністрація санаторію розміщались в 4-х дерев'яних невеликих корпусах. У 1959 році розпочалось будівництво спальних корпусів, реконструйовано перший спальний корпус, клуб-їдальню. У 1965-1967 роках було побудовано господарський двір санаторію. У 1982 році було збудовано адміністративний та ще один лікувальний корпус, до якого у 1985 році добудовано лікувально-плавальний басейн із залами ЛФК, спортивними та іншими кабінетами, реконструйований 4-й корпус, збудовано 4 спортивні майданчики. У 1985 році побудована їдальня та реконструйовано клуб санаторію. Державне підприємство «Санаторій „Кришталевий палац“» було створене у 1992 році. У 2000 році санаторій перейшов у відання до новоствореного Державного лікувально-оздоровчого управління[5], а 25 вересня 2002 року санаторій передано Державному управлінню справами[6]. Інфраструктураред.
Загалом 175 номерів, які поділені на категорії: «А», «В» і «С».
Лікуванняред.Державне підприємство «Санаторій „Кришталевий палац“» проводиться лікування захворювань серцевосудинної, нервової, сечостатевої, опорно-рухової систем, хроничних захворювань дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, сечокам'яного, жовчнокам'яного захворювання, порушень обміну речовин. Приміткиред.
Посиланняред.
[[Категорія:Підприємства, засновані 1939] [[Категорія:Державне управління справами] [[Категорія:Державні підприємства України] [[Категорія:Санаторії Трускавця]
«Карпатська столиця» — 5-зірковий, 20-поверховий, готель-хмарочос у Трускавці. Перебуває в завершеному стані будівництва. Найвищий будинок Трускавця та Львівської області. Будівництво здійнює компанія «Житлобуд». Розташуванняред.Хмарочос розташований на невеликому пагорбі, поблизу об'їзної дороги та повороту до Борислава. Хмарочоси Трускавцяред.
Галереяред.Посиланняред.Джереларед.http://zhytlobud.com/buildings/truskavets/healthresort/
КП «Трускавецький інформаційно-курортний центр» (КП «ТІКЦ») — комунальне підприємство Трускавецької міської ради, яке здійснює промоцію міста-курорту, займається туристичною та рекламно-інформаційною діяльністю, розміщенням об'єктів зовнішньої реклами, посередницькою діяльністю у сфері надання санаторно-курортних послуг та послуг трансферу в місті Трускавці. Історіяред.У 2003 році було створене комунальне підприємство «Квартирне бюро», яке було оператором на ринку оренди житла в приватному секторі. У 2011 році комунальне підприємство отримало нинішню назву «Трускавецький інформаційно-курортний центр», та розширило свою діяльність послугами бронювання путівок та курсівок для відпочиваючих у санаторно-курортні установи Трускавця, організацією корпоративного відпочинку та конференц-сервісу. У червні 2014 року КП «Трускавецький інформаційно-курортний центр» відкрило у Трускавці «Центр туристичної інформації», який надаює безкоштовну інформацію щодо оздоровлення у Трускавці, поради щодо відпочинку та дозвілля (туристичні маршрути, екскурсії, цікаві події), інформацію про транспортне сполучення, поради щодо харчування, проживання, бронювання, трансфери та інші різноманітні послуги[2]. Діяльністьред.
Приміткиред.
[[Категорія:Комунальні підприємства] [[Категорія:Підприємства Трускавця]
ТзОВ «Трускавецьводоканал» — підприємство, що здійснює водопостачання та водовідведення міста Трускавця. На балансі ТзОВ «Трускавецьводоканал» знаходиться ставок Слониця, який використовується для забезпечення мешканців міста Трускавця питною водою. Історіяред.У 2004 році міське комунальне водопостачальне підприємство «Трускавецький водоканал» було реорганізоване у ТзОВ «Трускавецьводоканал», у якому 51% є власністю міської ради, а 49% — «Альфи-Плюс». Керівником ТзОВ «Трускавецькводоканалу» став рідний брат директора «Альфи-плюс» Віктора Возняка – Володимир Франкович Возняк[3]. У 2007 році ТзОВ «Трускавецькводоканал» створило ТзОВ «Стебникводоканал», для використання Стебниківського водосховища поблизу села Доброгостів, щоб поліпшити забезпечення водою міста Трускавець[4]. Починаючи з 2013 року ТзОВ «Трускавецьводоканал» заліз у борги перед КП «Дрогобичводоканал». Впродовж більш ніж трьох років борг коливався в межах 8-15 мільйонів гривень. Станом на 2017 рік сума заборгованості сягала 15 мільйонів. Через фінансовий стан підприємства відбулась зміна керівника, генерального директора підприємства Володимира Возняка відсторонили від керівництва, а на його місце було призначено Віктора Марченка. Окрім гендиректора, на підприємстві повернулась посада виконачого директора, яку обійняв депутат Мирослав Мицько[5]. У 2018 році сума заборгованості перед КП «Дрогобичводоканал» становила 12 млн. 790 тис. грн.[6] Приміткиред.
[[Категорія:Товариства з обмеженою відповідальністю] [[Категорія:Підприємства Трускавця] |