Вікіпедія

Шатава

село Шатава - Маківська територіальна громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область

Шата́ва — село в Україні, в Маківській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Шатава
Герб
Церква Іоанна Богослова
Церква Іоанна Богослова
Церква Іоанна Богослова
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Маківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020150080057152
Основні дані
Засноване 1558 рік
Населення 1616
Площа 3,027 км²
Густота населення 532,21 осіб/км²
Поштовий індекс 32445
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°46′29″ пн. ш. 26°42′17″ сх. д. / 48.77472° пн. ш. 26.70472° сх. д. / 48.77472; 26.70472Координати: 48°46′29″ пн. ш. 26°42′17″ сх. д. / 48.77472° пн. ш. 26.70472° сх. д. / 48.77472; 26.70472
Середня висота
над рівнем моря 		262 м
Місцева влада
Адреса ради 32445, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Маків, вул. Воздвиженська, 22
Карта
Шатава. Карта розташування: Україна
Шатава
Шатава
Шатава. Карта розташування: Хмельницька область
Шатава
Шатава
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село розташоване вздовж річки Шатавка, яка починається неподалік на схід від села, за 15 км від райцентру міста Кам'янець-Подільський на півночі району. Через село проходить автомобільна дорога Н03 (Житомир — Чернівці). Біля села великі лісові масиви та кряж Товтр.

Клімат ред.

Шатава знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Вперше в історичних джерелах село Ступинці (так раніше називалися Маків та Шатава) згадується в 1482 році як володіння Вахни та Клари з Нищеслава. У свій час ця назва об'єднувала два поселення.

1558 р. перша документальна згадка про село Шатава.

Після численної зміни власників у 1565 році частина Ступинців залишилась у розпорядженні П'ясецьких, а село Шатава належало Гербуртам.

1750 р. Шатава отримала привілеї містечка, згодом підтверджені польським королем 1782 року з наданням дев’яти щорічних ярмарків.[1] Згідно з привілеєм, містечку надавався герб із зображенням святого патрона громади — Апостола Хоми. За даними Адама Бонецького, засновник — Константій Лянцкоронський, мечник гостинський, дідич сіл Швайківці та Шманьківці; його дружиною була Юстина Злотницька, першим чоловіком якої був Юзеф Маковецький.[2]

Дідичами містечка були, зокрема, представники роду Маковєцких:

  • Міхал — скарбник червоногородський
  • Стефан (бл. 1730—1801) — барський конфедерат, син попереднього; маршалок сеймику boni ordinis у Кам'янці-Подільському у вересні 1760; у 1761-7 сприяв відбудові міста, замку у Кам'янці-Подільському, запровадив освітлення вулиць[3]

У 1787 р. Войцех Раціборовський купує Шатаву в додачу до Макова.

У 1839—1862 рр. будується кругла церква-ротонда Івана Богослова.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

В енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза і І. Ефрона наприкінці XIX століття було написано: Шатава (Шатов) — містечко Подільської губернії, Кам'янець-Подільського повіту, в 17 верстах на північний-схід від повітового міста, при річці Шатаві. 855 жителів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, народне училище, винокурний завод.

 
Поштова марка серії «Збройні формації Української революції 1917-1921 років»

У селі деякий час базувався авіазагін (полк) Української Галицької армії після переходу нею річки Збруч в липні 1919 року.

Великий слід залишили Голодомор, репресії. Репресіям піддавались сільська інтелігенція і безвинні селяни. Вісім чоловік з Шатави розділили цю трагічну долю.

Наше село не обминула своїм чорним крилом Друга світова війна. До Німеччини насильно було вивезено 86 чоловік.

У 1864 р. була відкрита церковно –  приходська початкова  школа, 1947 р. – семирічна школа, 1968р. – восьмирічна  школа, 1990 р. – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,1999 р. – школа реорганізована в школу естетичного виховання І-ІІІ ступенів, 2003 р. – НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ  ступенів, колегіум».  Вагомий внесок в історію школи вклав Березін Віктор Борисович. З 1949-1959 рік навчався в Маківській СШ., а згодом у Львівський середній СШ №6,  на механічному факультеті Львівського політехнічного інституту. Служив в армії.

Працював у Шатавській восьмирічній школі вчителем математики, з 1972 року працював директором Шатавської школи - комплексу естетичного виховання І-ІІІ ступенів.

За багаторічну сумлінну працю нагороджений грамотами районного відділу освіти, обласного управління освіти і науки, почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1991), також знаком, «Відмінник народної освіти України»1974 р.

Указом президента України 25.09.2002 року №874 за особисті заслуги, високий професіоналізм у справі навчання та виховання та виховання молоді, вагомий внесок у розвиток національної освіти удостоєний почесного звання «Заслужений вчитель України».

Багато років на освітянській ниві також працював Варвалюк Василь Миколавович. Народився в селі Маків Дунаєвецького району 1938 року, в сім’ї робітників. В 1966 р. нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України.

Раніше педагогічний ентузіазм, прагнення і любов до краєзнавчої роботи, постійна праця з архівними документами, бесіди з старожилами села, дали можливість здійсненню мрій вчителя – він написав історію села Шатави, історію церкви та школи, історію кожної вулиці села.

У 2000 р. з ініціативи Василя Миколайовича в школі був відкритий краєзнавчий музей села, розміщений в трьох залах. Він учасник районного і обласного конкурсів «Учитель року» 2003 р. з номінації правознавство. За результатами обласної виставки педагогічних ідей та знахідок у 2001 р. робота Василя Миколайовича «Нестандартні форми роботи на уроках історії» посіла перше місце. За багаторічну і сумлінну працю він був відзначений грамотами районного та обласного відділів освіти, знаком «Відмінник народної освіти».

Диплом за друге місце в обласній виставці педагогічних інноваційних технологій і ідей з правознавства нагороджений Варвалюк В.М. грамотою обласного відділу освіти за особистий вклад в створення шкільного краєзнавства, грамотами Дунаєвецької райдержадміністрації.

Шатавський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, колегіум, так на сьогодні звучить повна назва школи, директором якої є Чорний Володимир Михайлович. Гаслом якої є: Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності. (В.Сухомлинський). Колегіум успішно функціонує і розвивається.

Праця завжди прикрашала шатавчан. Яскраві сторінки в історію села внесли: Березіна Ф.Й., Березін В.Б., Стеньгач В.В., Горпенюк В.С., Грисик М.І. та багато інших.

Внесок в історію села вклав Горпенюк Василь Степанови(1938-1988). Народився 1938 року в селі Шатава. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут.

Більше тридцяти років віддав служінню колгоспному полю. Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, Леніна, Жовтої революції, агроном-технолог села Шатави. Наразі у Шатавській сільські бібліотеці зроблений куточок присвячений його праці «Славимо людину праці»

24 серпня 1991 року Україна, а разом і Шатава розпочали відлік нової доби. У селі відкрито цілий ряд приватних підприємств, посилився інтерес до власного історичного коріння.

У 2015 році утворилася Маківська сільська об'єднана територіальна громада однією з перших в області. І її головою обрали Анатолія Кушніра. Анатолій Аркадійович мав досвід такої роботи, адже з 2006 року був Маківським сільським головою, членом правління Асоціації міст і сіл України, голова Палати сільських і селищних рад. До створення об’єднаної територіальної громади наша сільська рада була однією з найбільших в Україні. Вона об’єднувала чотири села і налічувала шість тисяч мешканців. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[4].

25 жовтня 2020 року громада Маківської ОТГ, обрала сільським головою Галачинського Владислава Станіславовича. Успішно працюють і розвиваються школа, бібліотека, приватні підприємства.

Населення ред.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1599 осіб[5].

Згідно перепису 2015 року селі жило 1611 особа, населення села зросло на 0,75 % порівняно зі 2001 роком.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Пам'ятки ред.

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

Світлини ред.

  •  
    Церква Іоанна Богослова
  •  
    Церква Іоанна Богослова у 2020 році
  •  
    Церква у 2021 році

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Lipiński, Tymoteusz (1845). Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. T. 2 Cz. 2. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  2. ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 349. (пол.)
  3. ↑ Szczygielski W. Makowiecki Sfefan h. Pomian o przydomku Szeliga (ok. 1730—1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — G. — t. XIX/2, z. 81. — S. 229—230. (пол.)
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ На російсько-українській війні загинув Іван Карпов з Хмельниччини

Джерела ред.

  • Використано матеріал з статті Володимира Захар'єва з газети «Є!»
  • Мазур Л. — Маків з найдавніших часів до 1917 року / «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)
  • Пустиннікова Ірина. — Краків і Варшава? Ні, МАКІВ І ШАТАВА / спец. для «ПОДОЛЯНИНА» — 26.10.2012
  • Szatawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 807. (пол.) — S. 807. (пол.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. — СПб, 1899 (рос.)

Посилання ред.

  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шатава&oldid=42321959